Уважаемые коллеги, интересует такой вопрос, все ли что роздано в рекламных целях приравнивается к продаже и облагается ндс?
Когда это образци продукции предприятия, это понятно.Но когда это листовки, открытки, отправленные клиентам, календари, пакеты упаковочные, визитки, сувенирка.Это тоже все учитывать как продажу по обычной цене и начислять НДС? или есть возможность от этого уйти? Не могу найти никаких консультаций по этому поводу. Поделитесь пожалуйста информацией. Спасибо.

Уважаемые коллеги, интересует такой вопрос, все ли что роздано в рекламных целях приравнивается к продаже и облагается ндс? - да А для поиска статей и консультаций здесь

***************************************************************************
"Затянуло в красоту" [club.dtkt.com.ua]
Добавляйтесь в группу "В Контакте" [vk.com]

спасибо конечно за ссылку, может я чего-то не заметила нового, но и по ссылке не заметила.
Статьи в журнале по этому поводу прочитаны.Интересует применение на практике.Не сильно верится, что все, кто оплачивает сувенирку и т.п., с радостью оплачивают с этого ндс.

по моему листовки и открытки не приравниваються к продаже

Операции по бесплатному распространению носителей информации, выполняющих одну лишь рекламную функцию, НДС облагаться не должны, поскольку не относятся к операциям поставки товаров. Связано это с тем, что под товарами в пп. 14.1.244 НКУподразумеваются материальные и нематериальные активы.

Согласно пп. 14.1.2 НКУ термин "активы" в НКУ употребляется в значении, приведенном в ст. 1 Закона № 996: под активами понимаются ресурсы, контролируемые предприятием в результате прошлых событий, использование которых, как ожидается, приведет к получению экономических выгод в будущем.

Но поскольку для лиц, получающих носители рекламной информации, они не являются активами, нет оснований их считать и товарами. Ранее это подтверждали и налоговики (см. письма ГНАУ от 13.06.2006 г. № 6421/6/16-1515-26, от 03.06.2002 г. № 3428/6/15-1215-26).

спасибо, старые письма помню, по ним раньше и проводила списания.
Интересный момент по поводу того, является ли это активом. Если я напечатаю буклет, с услугами компании или к примеру каталог, как рассылает METRO и т.п.? сам буклет для клиента, его получившего, никакой материальной ценности не составляет, но по УПК его раздача= продаже.
по ценности что открытка, что буклет, клиент может посмотреть и отправить в мусорное ведро(как все мы зачастую делаем с бумагами в почтовом ящике).И разница получается только в их себестоимости?

Людмилка, если вы раздаете рекламные буклеты, листовки, журналы и тд, при этом у вас все это оформлено как рекламная акция (приказ, смета, график раздачи, накладные внутренние, отчеты ответственных лиц, акты списания) т.е. все документы, по которым можно логично проследить вашу рекл.акцию, НДС не начисляется, т.к. раздаваемое вами не несет никакой "материальной нагрузки", а лишь призвано обратить внимание на вашу продукцию/товары/услуги, тем самым привлекая новых потребителей, тем самым повышая вероятность получения большего дохода.
Если у вас раздаваемое несет более "материальную нагрузку" - одежда, сувениры (ручки дневники и тд), т.е. то что можно использовать в дальнейшем в личных целях, то НДС начислять нужно.
Если у вас есть Лига, поищите там статьи, в прошлом году много об этом писалось.
Вчера на семинаре лекторы указывали на "Вісник податкової" №47 за 2012 год, говорят хорошая статья по бесплатных раздачам.

Я у себя именно так и делаю, у меня только больной вопрос по отражению доходов при раздаче "материальных" рекламных материалов.
Проверяют меня аудиторы, в принципе возражений против такого оформления с их стороны не было, но все же по их словам, в любом случае нужно быть готовым к тому, что проверяющие могут считать по-другому.

Делаю как Olga_Di, только еще под акты списания подкладываю макет брошюры или листовку, чтобы и вопросов не возникало. "А была ли продукция".

да и я подкладываю макеты или образцы забыла написать, спасибо Оксанчик85

Ольга, спасибо! т.е. вы ориентируетесь только по критерию, можно ли это использовать в дальнейшем. Т.е. например если я напечатаю календарь и разошлю его клиентам, то это уже материальная рекламная продукция, потому как клиент сможет им пользоваться?
А имеет ли значение при этом себестоимость брошюры или листовки? Есть какой-то критерий в денежном выражении?(к сожалению ни Лиги ни вестника нет)

вопрос, если рассылаю образцы иностранцам, попадаю под 0% ставку?
у меня есть приказ на рассылку образцов нашей продукции для привлечения клиентов. Некоторые уже сработали и мы экспортировали продукцию за границу.
есть сомнения, так как у меня по требованию забирает это менеджер и делает отправку за границу. потом делает ав отчет по потраченным деньгам по отправке и мы ему возмещаем деньги. Делает отчет к приказу, что отправил таким - то компаниям образцы по адресу.

Думаю, что с календарями могут быть вопросы, т.к. помимо рекламной фунции (ваши товары/логотип/адреса) им можно пользоваться в других направлениях.
Считаю что критериев по с/с нет, но смотрите аккуратно, т.к. если на аналогичные календари цена к примеру 30 грн, а ваши календари будут стоить 60, у проверяющих могут быть вопросы с обычной ценой, хотя все это можно обосновать (дорогая печать, хорошая бумага, много другой информации кроме дней, недель, тираж, эксклюзивность и тд.). Но если не понравися ваша цена, доказать ее НЕобычность обязаны проверяющие, вы можете лишь обосновать ее.

Вот статья из Вестника. Сама ее еще не читала, но может пригодится.

Журнал «Вісник податкової служби України»
Передплатні індекси – 22599 (укр.), 22600 (рос.)
Е-mail: mail@visnuk.com.ua
Тел.: (044) 501-06-43
[www.visnuk.com.ua]

Наближаються новорічно-різдвяні свята. Багато хто прагне зануритися у святкову атмосферу та отримати якомога більше приємних вражень. Усюди аромат хвої, навколо – вогні гірлянд, різнокольорові конфетті, іграшки. Готуються до свята як у родинах, так і на підприємствах: придбавають подарунки для дітей, працівників, святково прикрашають офіси, робочі місця, замовляють корпоративи, провадять рекламні заходи тощо, тобто витрачають чималі кошти.
Тому актуальності набуває й тема податкового обліку витрат, здійснених підприємством на проведення цих свят. Пропонуємо її розглянути.


Новорічно-різдвяні свята: податковий облік

 

Святкові подарунки та новорічно-різдвяні заходи для дітей

Напередодні святкування Нового року оподаткування коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, здійснюється за особливим порядком, установленим Законом № 2117.

Цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов'язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, установлених Податковим кодексом.

Норми Закону № 2117 діють щороку в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року. Не є винятком і Новий 2013 рік. Так, пільговий порядок оподаткування, встановлений Законом № 2117, вже діє з 15.11.2012 р.

Одразу нагадаємо, що під дитячими святковими подарунками в цьому Законі розуміють набори товарів, які містять лише кондитерські вироби, іграшки вітчизняного виробництва й фрукти, загальною вартістю не більше ніж 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Оскільки станом на 01.01.2012 р. зазначений прожитковий мінімум становив 1073 грн., то дитячі святкові подарунки оподатковуються за пільговим порядком у разі, якщо їх загальна вартість менше або дорівнює 85,84 грн. (1073 грн. х 8 %).

Статтею 1 Закону № 2117 передбачено, що суми коштів на проведення новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків та на придбання дитячих святкових подарунків, які перераховуються органам державної влади, місцевого самоврядування, громадським (у тому числі профспілковим) організаціям і створеним ними закладам освіти, охорони здоров'я та культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, включаються до складу податкових витрат у розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього (звітного) року. Таку саму норму містить і пп. «б» пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу.

Приклад
Підприємство за підсумками 2011 р. має прибуток у розмірі 50000 грн. У період з 15.11.2012 р. по 30.12.2012 р. воно перерахувало профспілковій організації 5000 грн. на придбання новорічних подарунків для дітей своїх працівників.

Отже, до складу податкових витрат підприємство за підсумками 2012 р. може включити суму лише у розмірі 2000 грн. (50000 х 4 %).

При цьому в разі якщо за результатами попереднього звітного року платником податку отримано від'ємний результат об'єкта оподаткування, то сума коштів, що перераховується, визначається з урахуванням оподатковуваного прибутку, отриманого в році, що передує року декларування такого річного від'ємного значення, але не раніше, як за чотири попередні звітні роки.

Статтею 2 Закону № 2117 установлено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими і торговельними підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій.

При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Нагадаємо, що платники ПДВ зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Податкового кодексу (п. 201.14 ст. 201 цього Кодексу).

Також зауважимо, що для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні (п. 201.5 ст. 201 Податкового кодексу).

При цьому в разі здійснення операцій, звільнення від оподаткування ПДВ яких передбачено Законом № 2117, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на п. 2 цього Закону.

У разі постачання товарів/послуг покупцю, не зареєстрованому як платник ПДВ, у верхній лівій частині оригіналу податкової накладної робиться відповідна помітка «Х» та зазначається тип причини: 02 «Постачання неплатнику податку», у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль, усі примірники податкових накладних залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до викладеного в підпунктах 6.1 та 6.4 п. 6 Порядку № 1379.

Оформлення офісного приміщення

Як відомо, новорічні свята неможливо уявити без гарно прикрашеної ялинки, адже саме вона є символом Нового року. Тому на придбання різноманітних прикрас для неї та для святкового оформлення офісних приміщень витрачаються чималі кошти, та й сама ялинка не є дешевим задоволенням. Проте незважаючи на добрі наміри керівництва, яке дозволяє придбавати всі ці речі, слід пам'ятати, що за правилами Податкового кодексу для звичайних підприємств, основною діяльністю яких не є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб, витрати на всі ці речі не включаються до складу податкових витрат підприємства, а провадяться за рахунок інших джерел, зокрема за рахунок чистого прибутку підприємства (пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу).

Відповідно, й суми ПДВ, сплачені такими платниками на придбання новорічних прикрас, ялинки тощо для свого офісного приміщення, до складу податкового кредиту не включаються.

Представницькі витрати

Для багатьох підприємств проведення новорічних свят у колі ділових партнерів є вже звичайною справою, адже у неофіційній обстановці завжди простіше проводити переговори, укладати контракти. Для проведення таких зустрічей, як правило, організовуються офіційні прийоми (сніданок, обід, вечеря), замовляється культурна програма тощо. На організацію таких заходів витрачаються чималі кошти, тобто у підприємства виникають значні витрати.

У податковому обліку зазначені витрати розглядаються як представницькі та вважаються витратами подвійного призначення.

Для проведення таких заходів має бути складено програму, яка містить перелік заходів, що плануються, дату й місце їх проведення, список запрошених осіб. Програму має затвердити керівник сторони, що запрошує.

При цьому слід пам'ятати, що при визначенні об'єкта оподаткування витрати на проведення представницьких заходів ураховуються у складі податкових витрат лише за умови наявності належним чином оформлених первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, що підтверджують зв'язок таких витрат з провадженням господарської діяльності. До таких документів, зокрема, належать наказ про проведення заходу, кошторис витрат, договори та угоди, укладені під час проведення такого заходу, тощо. Якщо під час проведення ділової зустрічі (переговорів) сторони не дійшли згоди та не уклали відповідних договорів, то для підтвердження представницьких витрат результати такої зустрічі слід оформити протоколом про наміри. Протокол складається у довільній формі, але обов'язково має містити реквізити та підписи представників обох сторін.

Датою визнання представницьких витрат є звітний період, у якому їх було здійснено, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 Податкового кодексу). Відповідно до п. 5 ПБО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Також слід мати на увазі, що витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, у якому їх було здійснено (п. 7 ПБО 16). Представницькі витрати включаються до складу адміністративних витрат, спрямованих на обслуговування та управління підприємством (пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу).

Щодо ПДВ, то у разі проведення платником ПДВ представницьких витрат (наприклад, витрат на оплату сніданків, обідів, вечерь, замовлення культурних програм) слід врахувати, що згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище за рівень звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Проведення рекламних заходів

Проведення рекламних заходів під час новорічно-різдвяних свят є досить ефективним способом поширення інформації про діяльність свого підприємства, збільшення попиту на продукцію, розширення ринків збуту товарів тощо.

Способи проведення рекламних заходів можуть бути різними:

• безоплатна роздача товарів (робіт, послуг);

• розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший.

Підприємство також може замовити з метою поширення інформації про себе чи свій товар, наприклад, щотижневики з логотипом, ялинкові кульки з торговим знаком, календарі з назвою підприємства тощо. Тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить дані про підприємство та його господарську діяльність, є рекламою (ст. 1 Закону про рекламу).

Відповідно до пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут. Згідно з цим підпунктом витрати на збут, зокрема, включають і витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

За правилами, встановленими нормами Податкового кодексу, витрати на проведення рекламних заходів ураховуються у складі податкових витрат лише за наявності відповідних підтвердних документів.

Тому підприємство, яке планує здійснити заходи щодо організації рекламної компанії, має:

• видати наказ керівника про проведення рекламних заходів, у якому зазначити дату, місце й мету їх проведення, коло відповідальних осіб;

• скласти календарний план проведення рекламних заходів із зазначенням відповідальних осіб;

• скласти кошторис витрат на проведення рекламних заходів (у документі зазначаються номенклатура та кількість зразків товарів, які передбачено безоплатно роздати під час проведення заходів);

• оформити видаткові накладні на відпуск відповідних матеріальних цінностей зі складу, які плануються для безкоштовної роздачі, тощо;

• скласти звіт про фактичні витрати на проведення рекламних заходів та затвердити його у керівника.

У разі здійснення безоплатної роздачі товарів у рекламних цілях, у тому числі у період як напередодні, так і після новорічних свят, такі операції підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу.

У разі здійснення цих операцій база оподаткування ПДВ визначається відповідно до абзацу п'ятого п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, а саме виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, але не нижче за звичайні ціни.

При цьому витрати на придбання товарів (з ПДВ чи без нього), призначених для безоплатної роздачі в рекламних цілях, застосовуються для визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з такої безоплатної роздачі товарів тільки за умови, якщо розмір зазначених витрат відповідає рівню звичайних цін на ці товари на дату їх безоплатної роздачі.

За безоплатно розданими зразками товарів і безоплатно наданими послугами (виконаними роботами) з рекламними цілями податковий кредит визначається згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу.

Новорічно-різдвяне благодійництво

На такі казкові свята, як Новий рік і Різдво, дарування подарунків і надання іншої благодійної допомоги є доброю традицією багатьох підприємств.

Податкові наслідки таких операцій залежать від статусу тих, кого обдаровують.

Так, підприємство, яке має намір організувати вручення подарунків або/та надати іншу благодійну допомогу, може скористатися нормами пп. «а» пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу, згідно з якими суму коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг добровільно перераховано (передано) протягом звітного року до держбюджету або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у ст. 157 цього Кодексу, може включити до складу податкових витрат суму в розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Згідно з пп. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу звільнено від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям і набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених вищезазначеним підпунктом, такі операції оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Зауважимо, що на товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за основними напрямами, визначеними ст. 4 Закону № 531, поширюються правила маркування.

Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

При цьому товари маркуються благодійниками, які надають таку допомогу, таким чином, аби під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

Звертаємо увагу, що контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та органи податкової служби.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за напрямами, передбаченими ст. 4 Закону № 531.

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа – набувач благодійної допомоги має:

• визначити з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

• повідомити благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, яку надсилають органам податкової служби.

Для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.

Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки та у своїй річній фінансовій звітності відображають:

• у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;

• у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.

У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов'язаної з благодійною допомогою.

Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та органи ДПС.

Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню у недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.

Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI Податкового кодексу підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV цього Кодексу), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

 

Сергій Тимошенко
Заступник начальника відділу моніторингу відшкодування
ПДВ Управління адміністрування податку на додану
вартість та контролю за правомірністю бюджетного
відшкодування податку на додану вартість
Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України
Наталія Макарчук
Головний державний податковий ревізор-інспектор
відділу адміністрування податку на прибуток
та податкових платежів Управління адміністрування
податку на прибуток та податкових платежів
Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України

 

«Вісник податкової служби України», грудень 2012 р., № 47 (715), с. 24 (www.visnuk.com.ua)

Дата підготовки 14.12.2012
Журнал «Вісник податкової служби України»

Підприємство також може замовити з метою поширення інформації про себе чи свій товар, наприклад, щотижневики з логотипом, ялинкові кульки з торговим знаком, календарі з назвою підприємства тощо. Тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить дані про підприємство та його господарську діяльність, є рекламою (ст. 1 Закону про рекламу).
У разі здійснення безоплатної роздачі товарів у рекламних цілях, у тому числі у період як напередодні, так і після новорічних свят, такі операції підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу.

У разі здійснення цих операцій база оподаткування ПДВ визначається відповідно до абзацу п'ятого п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу, а саме виходячи з договірної (контрактної) вартості таких товарів, але не нижче за звичайні ціни.

Спасибо еще раз, Ольга. К сожалению и в этой статье позиция налоговиков всё та же((

Людмила, поищите журнал ДтКт №51 от 17.12.12, там тоже хорошая статья по подаркам контрагентам. У меня нет электронной версии, хотите, могу отсканировать и выслать вам на почту.

спасибо, не нужно, журнал у меня есть

как раз эта статья и натолкнула на размышления, что можно "попасть" при раздаче на ндс

вот неплохая статья

________________________________________________________________________________
За каждым успешным мужчиной стоит любовь женщины, а за каждой успешной карьерой женщиной - предательство мужчин!

підпишусь

Аудиторська фірма «Профі-Аудит»
Е-mail: profi@profi-audit.kherson.ua
[www.profiaudit.com.ua]
Тел.: (0552) 42-33-31
? Які податки повинно сплачувати підприємство, якщо в рекламних цілях воно роздає подарунки фізичним особам? Як розрахувати ПДВ у випадку, якщо ці подарунки продаватимуться за 1 грн.?
Щодо визнання доходу від операцій з розповсюдження подарунків у рекламних цілях з метою його оподаткування податком на прибуток, слід зазначити наступне. У пп. 14.1.13 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ) безоплатно наданими товарами визначаються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або будь-яка компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.
Згідно з пп. 14.1.202 ПКУ продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
У загальному випадку дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше суми компенсації, отриманої від продажу (п. 135.4 ПКУ). Згідно із п. 137.1 ПКУ дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. У разі безоплатної передачі сума компенсації дорівнює нулю.
Відповідно пп. 153.2.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату цього продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги). Положення цього підпункту поширюється також на операції з особами, які:
– не є платниками цього податку;
– сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток (пп. 153.2.3 ПКУ).
Згідно із пп. 14.1.71 ПКУ звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Відповідно до Перехідних положень ПКУ до 01.01.2013 р. для визначення звичайної ціни застосовується п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На практиці ціна товару при безоплатній передачі встановлюється на рівні собівартості цього товару.
Отже, звичайні ціни застосовуються лише при виконанні таких умов:
– операції здійснюються із пов'язаними особами, з особами, які не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за іншими ставками;
– договірна ціна на товари, що роздаються, відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на них.
Вважаємо, що в нашому випадку ці умови не виконуються. По-перше, роздавання товарів, як правило, здійснюється серед невизначеного кола осіб, а по-друге, в операції дарування не визначена договірна ціна.
Але така думка навряд чи буде підтримана податківцями. Вони вважають, що оскільки при безоплатній передачі договірна ціна дорівнює нулю, то яка б не була звичайна ціна, вона завжди буде вище договірної більше ніж на 20 %. У свою чергу, фізичні особи, які одержують подарунки, не є платниками податку на прибуток. Тому, скоріш за все, доведеться відстоювати свою позицію у суді.
Що стосується визначення витрат, зазначимо, що на підставі пп. 138.10.3 ПКУ до складу інших витрат підприємства включаються витрати на збут. Згідно з цим підпунктом вони включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, а саме – на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
Як передбачено пп. 139.1.1 ПКУ, до складу витрат не включаються витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених ст. 157 ПКУ, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами пп. 140.1.5 ПКУ).
Тобто при застосуванні пп. 138.10.3 ПКУ необхідно враховувати обмеження, передбачені пп. 140.1.5 ПКУ, згідно з якими при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати подвійного призначення, такі як витрати платника податку на проведення реклами. В ПКУ пункт про витрати подвійного призначення викладений без деталізації. Термін «витрати подвійного призначення» в даному випадку може означати, що підприємство має право на витрати, якщо є ствердна відповідь на запитання: «Чи є ця конкретна операція рекламою відповідно до законодавства про рекламу?». У зв'язку з цим підприємству необхідно чітко визначити, чи підпадають його господарські операції під визначення реклами, та забезпечити документальне підтвердження цих операцій.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 03.07.1996 р. № 270/96-ВР «Про рекламу» реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Заходи рекламного характеру – заходи з розповсюдження реклами, які передбачають безоплатне розповсюдження зразків товарів, що рекламуються, та/або їх обмін споживачам однієї кількості чи одного виду товарів, що рекламуються, на інший.
Іншими словами, законодавець не обмежує підприємства у способах проведення реклами, тобто будь-яка інформація (усна, письмова), що містить у собі дані про фірму та її господарську діяльність, є рекламою. Отже, безплатна роздача товарів (робіт, послуг), яка має цільовий характер (згідно з попередньо розробленою рекламною стратегією), що супроводжується вищезазначеною інформацією, відповідає визначенню реклами.
Відображення витрат на проведення рекламних заходів можливе лише за наявності відповідних підтвердних документів. При цьому обов'язковою умовою для включення витрат на проведення рекламних заходів до складу витрат у податковому обліку є виключно рекламний характер таких заходів. Тому вважаємо, для того щоб вартість розданого товару (подарунків) можливо було включити до складу витрат, підприємство повинно роздавати або товар, що рекламується, або товар, що містить інформацію про підприємство (його видах діяльності).
Підприємству, яке розробляє схему заходів щодо організації рекламної компанії, доцільно оформити:
1) наказ керівника про проведення рекламних заходів. У наказі слід зазначити дату, місце та мету їх проведення, терміни і коло осіб, відповідальних за організацію та виконання підготовчих робіт, а також необхідно обов'язково вказати, що такий захід провадиться виключно з рекламною метою. Якщо під час рекламних заходів планується безкоштовна передача товарів, то в наказі зазначається кількість кожного найменування товару та інша інформація, яка б також свідчила про рекламний характер діяльності;
2) план підготовки до проведення рекламних заходів. Цей документ є вагомим доказом рекламних, передпродажних заходів. У документі наводять календарний план заходів із зазначенням термінів та відповідальних осіб;
3) кошторис витрат на проведення рекламних заходів. У документі вказується номенклатура та кількість зразків товарів, рекламних матеріалів й інших ТМЦ, які передбачено передавати під час проведення заходів;
4) накладні на відпуск ТМЦ зі складу. При проведенні безкоштовної передачі товарів та розповсюдженні рекламних матеріалів (у т. ч. буклетів) особа, відповідальна за їх передачу, одержує відповідні матеріальні цінності на складі підприємства під звіт. Відпуск матеріальних цінностей зі складу оформлюється видатковою накладною;
5) звіт про проведення рекламних заходів. По завершенні рекламних заходів відповідальні особи складають звіт про фактичні витрати на їх проведення та надають їх на затвердження керівнику.
Отже, якщо витрати можна визнати рекламою (пп. 140.1.5 ПКУ) або витратами на збут – у якості витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів (пп. 138.10.3 ПКУ), та якщо витрати належним чином документально підтверджені, то підприємство вартість подарунків відображає в бухгалтерському та податковому обліку. В податковому обліку такі витрати необхідно віднести до інших витрат (витрати на збут).
Щодо податку на додану вартість необхідно враховувати п. 185.1 ПКУ, відповідно до якого об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Згідно із пп. «в» пп. 14.1.191 ПКУ постачанням товарів вважаються також операції з безоплатної передачі майна іншій особі, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту при придбанні зазначеного майна чи його частини.
У разі постачання товарів без оплати, у межах дарування особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін (абз. 5 п. 188.1 ПКУ).
У випадку придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності виникає право на податковий кредит (п. 198.1 та 198.3 ПКУ). Звісно, за умови наявності податкової накладної.
Таким чином, якщо підприємством відображено податковий кредит при придбанні товару, то при безоплатній передачі такого товару слід нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни.
Відповідно до п. 17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 01.11.2011 р. № 1379 (далі – Порядок № 1379), платник податку повинен виписати податкову накладну на вартість безоплатно поставлених товарів, обчислену виходячи з рівня звичайних цін (позначка – 12). Усі примірники таких податкових накладних зберігаються у платника податку (продавця).
Що стосується податку на доходи фізичних осіб, зазначимо, що відповідно до пп. 14.1.56 ПКУ доходом платника податку є загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
З точки зору Податкового кодексу, подарунки класифікуються як додаткове благо відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 – вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 цієї статті (тобто із застосуванням «натурального» коефіцієнта). Ставка оподаткування – 15 % (17 %).
Враховуючи те, що під час проведення рекламної акції здійснюється розповсюдження рекламного товару, а споживачами реклами є невизначене коло платників податку, то вартість такого товару не розглядається як дохід фізичних осіб - споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Стосовно другого питання, слід зазначити, що у загальному порядку, встановленому п. 188.1 ПКУ, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.
Отже, у разі продажу товару за 1 гривню слід нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни цього товару, та відповідно до п. 17 Порядку № 1379 виписати дві податкові накладні: одну - на суму виходячи з фактичної ціни постачання (1 грн.), другу - на суму перевищення звичайної ціни над фактичною. У податковій накладній, яка виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, робиться позначка відповідно до п. 8 цього Порядку (01 - Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною).
Ольга Пономаренко ТОВ АФ «Профі-Аудит»
Дата підготовки 04.05.2012
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА»
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН»
Всеукраїнська мережа ЛІГА:ЗАКОН
www.ligazakon.ua



Здесь тоже озвученное аудиторами мнение налоговиков.К сожалению, ничего оптимистичного, для налогоплательщиков.