Скажіть, якщо я платила нерезиденту авансом за послуги. Курс при сплаті авансу був 4,852. курс на дату акту отриманих послуг 4,8489. я вірно роблю, що оприбутковую по курсу на дату авансу тобто по 4,852?

«ЗНАЙДИ ВВ»: ЗАДАЧКА ДЛЯ ІМПОРТЕРА

“Баланс”
N 65, від 12 листопада 2007 р.

Ірина Киян
головний редактор

СИТУАЦІЯ

Імпортер – платник податку на прибуток придбаває товар у нерезидента за іноземну валюту. Яку суму віднести до валових витрат?

Що за запитання, скажете ви. Ясно, що балансову вартість інвалюти, сплаченої постачальнику (пп. 7.3.2 Закону про прибуток). Але, виявляється, у цьому начебто простому запитанні сидить законодавча заковика.

Суть заковики

Річ у тому, що в Законі про прибуток є ще й інша норма, яка регулює величину ВВ. Згідно із цією нормою сума ВВ визначається виходячи з контрактної вартості товару, але не вище від звичайної ціни, що діє на дату такого придбання (пп. 7.4.2 та 7.4.3 Закону про прибуток). Завважте, не на дату укладання контракту, а на дату придбання. Іншими словами, на дату ввезення товару на митну територію України.
Ось і виходить, що одна норма Закону про прибуток говорить імпортеру: включай до складу ВВ балансову вартість інвалюти, сплаченої постачальнику (БВВ), а інша підказує: при імпорті віднось на ВВ контрактну вартість товару (K, але не вищу від звичайної ціни (ЗЦ).
Для наочності зобразимо це у вигляді формул:

Пп. 7.3.2: ВВ = БВВ.
Пп. 7.4.3: ВВ = KB, але не вище від ЗЦ.

Чи можна, ці установки законодавця виконати одночасно? Давайте розберемося.

Аналіз норм законодавства

Спершу з'ясуємо, що таке звичайна ціна для імпортного товару.
Нещодавно в бухгалтерському середовищі активно обговорювалося питання, чи можна включати до податкового кредиту всю суму «імпортного» ПДВ. Це було пов'язано з тим, що платників податків зобов'язали визначати звичайну ціну імпортного товару (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ).
Кінець обговоренню поклав лист ДПАУ*, у якому роз'яснювалося, що з метою обчислення ПДВ ціна імпортованого товару регулюється нормами Закону про ПДВ, митним законодавством і встановлюється у розмірі контрактної ціни, але не менше від митної. А якщо ціни підлягають державному регулюванню, то звичайною вважається ціна, установлена згідно із принципами такого регулювання (пп. 1.20.5 Закону про прибуток).
* Лист від 06.04.07 р. N 7049/7/16-1517-26 («Баланс», 2007, N 18, с. 5).
Це роз'яснення, на наш погляд, цілком можна застосувати і до обґрунтування звичайної ціни з метою обкладення податком на прибуток. А точніше, з метою виконання норми пп. 7.4.3 Закону про прибуток: включення до ВВ вартості товару, отриманого від нерезидента – неплатника податку на прибуток. Тобто звичайною ціною імпортного товару на дату придбання (ввезення) слід уважати його ціну, прийняту для розрахунку митних платежів.
Тепер для наочності розглянемо умовний числовий приклад.

Приклад

Підприємство уклало імпортний контракт на поставку товару (контрактна вартість – 100000 дол. США). На оплату товару постачальнику перераховано інвалюту, придбану через банк, її балансова вартість склала 500 000 грн. за комерційним курсом 5,0 грн. за 1 дол. США (100 000 дол. США х 5,0). Курс НБУ на дату ввезення товару — 5,05 грн. за 1 дол. США.
Треба визначити суму ВВ.

Варіант 1. KB = ЗЦ

На дату ввезення товару імпортером задекларована, а митницею визнана митна вартість у сумі 505 000 грн. (100 000 дол. США х 5,05), її головною складовою є контрактна вартість товару.
Підприємство як умови задачі має такі дані:

KB БВВ
(за курсом на дату купівлі інвалюти) ЗЦ
(за курсом на дату ввезення товару) ВВ
$100 000 500 000 грн. ($100 000 х 5,0) 505 000 грн. ($100 000 х 5,05) ?

На наш погляд, до складу ВВ треба включити 500 000 грн. Пояснимо чому.
При визначенні митної вартості імпортного товару за основу узято його контрактну ціну (вартість партії) у доларовому еквіваленті – 100 000 дол. США. Тому можна стверджувати: митниця визнала контрактну ціну достовірно визначеною для розрахунку митних платежів. А для нашої ситуації це означає, що така ціна є звичайною.
Різниця у гривневих еквівалентах БВВ та ЗЦ (5 тис. грн.) виникла через застосування різних валютних курсів. Але валютний курс, що діє на дату митного оформлення, не застосовується в нормах Закону про прибуток для визначення суми ВВ. А ось комерційний валютний курс при купівлі інвалюти фактично формує балансову вартість такої інвалюти (це випливає з пп. 7.4.3 Закону про прибуток).

Варіант 2. KB < ЗЦ

На дату ввезення товару визнана звичайною вартість 606 000 грн. (тобто 120 000 дол. США, рахуючи за курсом 5,05), вища від контрактної.
Підприємство має такі дані для прийняття рішення:

KB БВВ
(за курсом на дату купівлі інвалюти) ЗЦ
(за курсом на дату ввезення товару) ВВ
$100 000 500 000 грн. ($100 000 х 5,0) 606 000 грн. ($120 000 х 5,05).
KB < ЗЦ на 106 000 грн. ($ 20 000) ?

Уважаємо, що і в цьому варіанті до складу ВВ слід включити 500 000 грн. Адже доларовий еквівалент цієї суми відповідає контрактній вартості, яка не перевищує звичайну. Таким чином, дотримуються дві норми Закону про прибуток — до ВВ включається:
• балансова вартість інвалюти (пп. 7.3.2);
• контрактна вартість, що не перевищує звичайну (пп. 7.4.3).

Варіант 3. KB > ЗЦ

Такий варіант нам здається маловірогідним, оскільки митниця навряд чи засумнівається в тому, що ви застосували для розрахунку митної вартості завищену контрактну вартість імпортованого товару. А якщо все-таки визнає, що ваша ціна не є звичайною, то їй доведеться стягувати митні податки та збори із суми меншої, ніж заявлено в контракті. Ну а що як ... Давайте розглянемо і цей варіант.
На дату ввезення товару визнана звичайною вартість 454 000 грн. (тобто 90 000 дол. США у перерахунку за курсом 5,05), яка виявилася нижчою від контрактної вартості.
Підприємству належить прийняти рішення виходячи з таких умов:

KB БВВ
(за курсом на дату купівлі інвалюти) ЗЦ
(за курсом на дату ввезення товару) ВВ
$100 000 500 000 грн. ($100 000 х 5,0) 454 000 грн. ($90 000 x 5,05) ?

Оскільки контрактна вартість вища від звичайної (узятої митницею для обчислення митних податків і зборів), то ми не можемо включити до ВВ весь гривневий еквівалент контрактної вартості — 100 000 дол. США (пп. 7.4.3 не дозволяє).
Тому розрахуємо суму БВВ, яка відповідає звичайній ціні товару. Якщо 100 000 дол. США відповідає 500 000 грн., тоді на 90 000 дол. США припадає 450 000 грн. [(90 000 х 500 000) : 100 000].
Отже, до складу ВВ слід включити 450 000 грн.

Висновки

Розглянувши можливі варіанти співвідношення контрактної та звичайної вартості імпортованого товару, ми переконалися, що виявлена «заковика законодавства» на практиці такою не є.
Дві норми Закону про прибуток (пп. 7.3.2 та 7.4.3) спільно регулюють величину валових витрат і при цьому не суперечать одна одній. Важливо тільки пам'ятати про цей нюанс і при розрахунку «імпортних» ВВ дотримувати обидві норми одночасно.

Примітка. Якщо ви продаєте товар нерезиденту, визначайте суму валового доходу аналогічно — використовуючи відразу дві норми Закону про прибуток: пп. 7.3.1 та пп. 7.4.3. Тобто сума ВД:
• з одного боку, повинна відповідати сумі нарахованого (отриманого) доходу в іноземній валюті, перерахованого в гривні за курсом НБУ на дату такого отримання (нарахування);
• з іншого боку, не повинна бути меншою від звичайної вартості товару, що реалізується.

_____________________________________________________

Любую сложную вещь можно описать простыми словами.
Интуиция - поразительное чутье, подсказывающее женщине, что она права, независимо от того, права она или нет.

Питання. Я придбаваю послуги у нерезидента. У мене перша подія була авансова оплата, це сталося 16.07.08. - я виписала собі податкову накладну 16.07.08 по курсу на дату оплати. тепер оскільки в законі значиться що остаточна база для нарахування ПДВ визначається за курсом дня, що передував коли було складено акт, то акт складено 31 липня. Я тепер повинна взяти курс на 30 липня і
1. Я можу просто податкову від 16 липня взяти і щамінити в ній дані виходячи з курсу на 30 липня?
чи так не можна робити і я повинна виписати ще одну податкову від 31 липня на суму що є різницею між сумою виписано 16 липня і сумою що виходить якщо рахувати по курсу від 30 липня?

Дякую.

відповідаю, може комусь згодиться - необхідно виписати коригування до податкової накладної, що була раніше виписана.