Факторинг жеж вознаграждение предполагает. А финуслуги - наличие лицензии.
Это цессия.
Есть три стороны. Сторона А должна стороне В за отруженные товары. Пописывается трехсторонний договор о безпроцентном переводе долга на сторону С (цессия).
У стороны В - есть отгрузка - ВД и НО по первому событию (если нет никаких других ньюансов, ну например сторона А рассчитывается бюджетными деньгами), потом в результате подписания договора, в бухучете списание задолженности со стороны А на сторону С и поступление денег от стороны С. Все закрыто.
У стороны С - есть перевод денег стороне В, которая закрывается возникновением задолженности стороны А. Сторона А отдает деньги. Все закрыто.
У стороны А - есть получение товаров и задолженность перед стороной В. ВР и НК по первому событию (см. п. 1). Когда сторона С на основании договора расплачивается за сторону А, она об этом письменно сообщает стороне А. Сторона А в результате в бухучете меняет контрагента и переписывает долг перед стороной В на долг перед стороной С. Отправляет деньги стороне С. Все закрыто.
Налоговые накладные не переписываются. В налоговом учете если нет вознаграждения вообще эти операции не отражаются.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 05.03.2009 р. N 6107/7/15-0217
Державній податковій адміністрації у м. Києві
Про розгляд листа
(Витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула копію акта виїзної планової перевірки ЗАТ <...>, що надійшов разом з листом Державної податкової адміністрації у м. Києві від 26.12.2008 N 5858/8/25-105 і повідомляє.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу виникають зобов'язання. При цьому зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦКУ).
Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має однозначно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має права вимагати від неї (ст. 510 ЦКУ).
У зобов'язанні кредитор може бути змінений, зокрема, внаслідок передання первинним кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), договором або законом (ст. 512 ЦКУ).
Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора (ст. 520 ЦКУ).
Відповідно до ст. 513 (ст. 521) правочин щодо заміни кредитора (боржника) у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦКУ).
У податковому обліку з податку на прибуток для продавця (первинного кредитора) відступлення права вимоги на користь нового кредитора розглядається як заключна операція (друга подія) згідно з пп. 11.3.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон N 334), тобто прирівнюється до операції зарахування коштів від покупця (боржника) на банківський рахунок платника податку в оплату поставлених боржнику товарів (робіт, послуг) і не має для нього податкових наслідків.
В той же час, у другого кредитора по-перше, виникають витрати на суму вартості права вимоги, відшкодованої первинному кредитору, по-друге, доходи, отримані від боржника в оплату вартості товарів (робіт, послуг) свого часу, отримані боржником від первинного кредитора.
Зважаючи на те, що відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону N 334 валовий дохід включає, зокрема, доходи від здійснення операцій з борговими зобов'язаннями та вимогами, у другого кредитора підлягають оподаткуванню суми перевищення надходжень від боржника над сумою сплаченою первинному кредитору.
Віднесення до складу валових витрат збитків від факторингових операцій (перевищення суми, сплаченої клієнту над сумою, отриманою від боржника) Законом не передбачено.
При цьому у боржника під час виникнення своїх зобов'язань вже перед новим кредитором така операція в податковому обліку розглядається як заключна операція (дуга подія) згідно з пп. 11.3.1 ст. 11 Закону N 334 і не має для нього податкових наслідків.
<...>
Заступник Голови
С. В. Чекашкін