Стаття 21. Орендна плата за землю
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить
орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю
встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків
внесення орендної плати за земельні ділянки державної та
комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону
України "Про плату за землю") ( 2535-12 ). ( Частина друга статті
21 із змінами, внесеними згідно з Законом N 2505-IV ( 2505-15 )
від 25.03.2005 )
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з
урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором
оренди.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у
державній або комунальній власності, надходить до відповідних
бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і
не може бути меншою:
для земель сільськогосподарського призначення - розміру
земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату
за землю" ( 2535-12 );
для інших категорій земель - трикратного розміру земельного
податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"
( 2535-12 ).
{ Частина четверта статті 21 із змінами, внесеними згідно з
Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005; в редакції Законів
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 - зміну визнано
неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008, N 309-VI ( 309-17 )
від 03.06.2008 }
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у
державній або комунальній власності, не може перевищувати 12
відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі
визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений
більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.
{ Частина статті 21 в редакції Законів N 107-VI ( 107-17 ) від
28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008,
N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }
{ Щодо дії частини четвертої статті 21 додатково див. Закони
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, N 2285-IV ( 2285-15 ) від
23.12.2004, N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, N 3235-IV
( 3235-15 ) від 20.12.2005, N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі
недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк
оренди землі не повертається.
Плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної
власності не може перевищувати орендної плати.
ЗУ «Про плату за землю»
ПЛАТА ЗА ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку
яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх
грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у
частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6
цього Закону.
{ Установити, що в 2005 році по сільськогосподарських угіддях та
землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено
станом на 1 січня 2005 року, застосовуються ставки земельного
податку, встановлені частиною першою статті 7 Закону згідно із
Законами N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, N 2505-IV
( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
{ Установити, що у 2006 році по сільськогосподарських угіддях та
землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено
станом на 1 січня 2006 року, застосовуються ставки земельного
податку, встановлені частиною першою статті 7 згідно із Законом
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 }
{ Установити, що у 2007 році по сільськогосподарських угіддях та
землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено
станом на 1 січня 2007 року, застосовуються ставки земельного
податку, встановлені частиною першою статті 7 згідно із Законом
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 }
{ Установити, що у 2008 році по сільськогосподарських угіддях та
землях населених пунктів грошову оцінку яких проведено і уточнено
станом на 1 січня 2008 року, застосовуються ставки земельного
податку, встановлені частиною першою статті 7, згідно із Законом
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }
{ Установити, що у 2009 році по сільськогосподарських угіддях та
землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено
станом на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного
податку, встановлені частиною першою статті 7, згідно із Законом
N 835-VI ( 835-17 ) від 26.12.2008 }
Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не
проведено, встановлюються у таких розмірах:
------------------------------------------------------------------
| Групи населених | Ставка податку | Коефіцієнт, що |
| пунктів з | (гривень за | застосовується у |
| чисельністю | 1 кв. метр) | містах Києві, |
| населення | | Сімферополі, |
| (тис.осіб) | |Севастополі та містах |
| | | обласного значення |
|--------------------+--------------------+----------------------|
|до 0,2 | 0,075 | |
|від 0,2 до 1 | 0,105 | |
|від 1 до 3 | 0,135 | |
|від 3 до 10 | 0,15 | |
|від 10 до 20 | 0,24 | |
|від 20 до 50 | 0,375 | 1,2 |
|від 50 до 100 | 0,45 | 1,4 |
|від 100 до 250 | 0,525 | 1,6 |
|від 250 до 500 | 0,6 | 2,0 |
|від 500 до 1000 | 0,75 | 2,5 |
|від 1000 | 1,05 | 3,0 |
|і більше | | |
------------------------------------------------------------------
{ Частина друга статті 7 в редакції Законів N 107-VI ( 107-17 )
від 28.12.2007 - зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008,
N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }
{ Установити, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку
земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного
податку, збільшені в 3,1 раза, згідно із Законом N 107-VI
( 107-17 ) від 28.12.2007 }
{ Установити, що у 2009 році по населених пунктах, грошову оцінку
земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного
податку, збільшені в 3,1 раза, згідно із Законом N 835-VI
( 835-17 ) від 26.12.2008 }
У разі придбання земельної ділянки на підставі
цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що
дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від
якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни
земельної ділянки, що зазначена в угоді. { Статтю 7 доповнено
частиною згідно із Законом N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 -
зміну визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного
Суду N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008; в редакції
Закону N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008 }
У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України
до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиною
другою цієї статті, застосовуються коефіцієнти:
на Південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3,0;
на Південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим -
2,5;
на Західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;
на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та
Херсонської областей - 2,0;
у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської,
Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених
пунктів, які Законом України "Про статус гірських населених
пунктів в Україні" ( 56/95-ВР ) віднесені до категорії гірських;
на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях
- 1,5.
Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком
сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують
відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх
ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження
земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок
податку з урахуванням коефіцієнтів, встановлених частинами другою
і третьою цієї статті.
Податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом,
кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних
засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними
кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також
за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського
виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті
виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і
спорудами, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного
податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї
статті.
Податок за земельні ділянки, надані для потреб лісового
господарства, за винятком ділянок, зайнятих виробничими,
культурно-побутовими, жилими будинками та господарськими будівлями
і спорудами, справляється як складова плати за використання
лісових ресурсів, що визначається лісовим законодавством.
Податок за земельні ділянки на територіях та об'єктах
природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення,
зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими
будівлями і спорудами, що не пов'язані з функціональним
призначенням цих об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі
відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та
другою цієї статті. { Частина статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
При визначенні розміру податку за земельні ділянки, зайняті
виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлями і
спорудами, розташованими на територіях та об'єктах
історико-культурного призначення, що не пов'язані з функціональним
призначенням цих об'єктів, застосовуються такі коефіцієнти до
відповідного земельного податку, встановленого частинами першою та
другою цієї статті:
міжнародного значення - 7,5;
загальнодержавного значення - 3,75;
місцевого значення - 1,5.
{ Частина статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 }
Податок за частину площ земельних ділянок, наданих
підприємствам, установам і організаціям (за винятком
сільськогосподарських угідь), що перевищують норми відведення,
справляється у п'ятикратному розмірі.
{ Дію частини статті 7 зупинено на 2004 рік в частині розміру
податку за земельні ділянки, надані для військових формувань,
утворених відповідно до законів України, в разі їх цільового
використання згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від
27.11.2003 } { Дію частини статті 7 зупинено на 2003 рік в частині
розміру податку за земельні ділянки, надані для Збройних Сил
України та інших військових формувань, утворених відповідно до
законів України, в разі їх цільового використання згідно із
Законом N 380-IV ( 380-15 ) від 26.12.2002 } { Дію частини статті
7 зупинено на 2002 рік в частині розміру податку за земельні
ділянки, надані для Збройних Сил України та інших військових
формувань, утворених відповідно до законів України, в разі їх
цільового використання згідно із Законом N 2905-III ( 2905-14 )
від 20.12.2001 } { Дію частини статті 7 зупинено на 2001 рік в
частині розміру податку за земельні ділянки, надані для Збройних
Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до
законів України, в разі їх цільового використання згідно із
Законом N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000 } { Дію частини
статті 7 зупинено на 2000 рік в частині розміру податку на
земельні ділянки, надані для Збройних Сил України та інших
військових формувань, утворених відповідно до законів України, в
разі їх цільового використання згідно із Законом N 1458-III
( 1458-14 ) від 17.02.2000 }
Податок за земельні ділянки, надані для військових формувань,
утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України
та Державної прикордонної служби України, залізниць,
гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для
виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків
суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої
та другої цієї статті. { Частина статті 7 із змінами, внесеними
згідно із Законами N 665-IV ( 665-15 ) від 03.04.2003, N 2600-IV
( 2600-15 ) від 31.05.2005 }
Встановлені частиною другою цієї статті ставки земельного
податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації,
визначених Законом України про Державний бюджет України на
відповідний рік. { Статтю 7 доповнено частиною згідно із Законом
N 1344-XIV ( 1344-14 ) від 22.12.99 - набуває чинності з
01.01.2000 }