Кто то отмечает в табеле отгулы? По законодательству если человек был в командировке в выходной день то ему можно предоставить отгул в любой другой день. Получается в выходной я ставлю код ВД а потом в рабочий день ставлю код ІН? Кто нибудь так делает?

Скажите пожалуйста, правильно ли если в табеле не проставлены дни праздничные и сверхурочные, но я их начисляю. Сама высчитываю сверхурочные. Отдел кадров ленится.

[club.dtkt.com.ua]

Quote
gallaa
Скажите пожалуйста, правильно ли если в табеле не проставлены дни праздничные и сверхурочные, но я их начисляю. Сама высчитываю сверхурочные. Отдел кадров ленится.

Начисляет з/п бухгалтер исключительно на основании табеля учета рабочего времени.

[www.kadrovik01.com.ua]

Quote
Anastasia1410

Quote
gallaa
Скажите пожалуйста, правильно ли если в табеле не проставлены дни праздничные и сверхурочные, но я их начисляю. Сама высчитываю сверхурочные. Отдел кадров ленится.

Начисляет з/п бухгалтер исключительно на основании табеля учета рабочего времени.

И я так думаю, кадры пусть ставят часы...

... если работник направлен в командировку в установленном порядке (на основании приказа о командировке), вернулся из нее вовремя (в срок, установленный в приказе о командировке), у него имеются документы, подтверждающие его пребывание в командировке (проездные билеты, документы, подтверждающие проживание по месту командировки, и т. п.), и он выполнил задание на командировку (определенное руководителем в приказе о командировке), то имеются все основания для начисления ему оплаты за все время командировки. При этом как хозрасчетные предприятия, так и бюджетные учреждения оплачивают командированному работнику только те дни командировки, которые приходятся на рабочие дни согласно графику его работы. Если на время командировки приходятся выходные дни работника, то за такие дни заработная плата, в т. ч. средний заработок, не начисляется, кроме случаев, когда работник специально командирован для работы в выходной день.
Что касается табелирования работников в период командировки, то Государственная служба статистики Украины в письме от 12.01.2012 г. № 9/4-10/9 разъяснила следующее3. В табеле учета рабочего времени, типовая форма которого (№ 5-П) утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 г. № 489 (далее — табель), рабочие дни пребывания работника в командировке могут отмечаться следующим образом: в первой строке указывается количество отработанных часов согласно режиму по основному месту работы (например, 8); во второй строке проставляется условное обозначение нахождения в командировке — «ВД» («07»). Обозначение в табеле выходных (праздничных) дней, приходящихся на период командировки, в которые работник не работал, осуществляется согласно Инструкции № 59 (например, по коду «ВД» или «07»), Положению о командировках, утвержденному на предприятии в соответствии с действующим законодательством и порядком, установленным коллективным договором. При этом в составе общего количества отработанных за месяц дней/часов в графе «Отработано за месяц» табеля отражаются только рабочие дни/часы, приходящиеся на период командировки. Таким образом, учет времени нахождения работника в командировке для отражения в формах государственной статистической отчетности по труду осуществляется только в той части, которая приходится на рабочие дни, т. е. без учета выходных и праздничных (нерабочих) дней.
Варианты оплаты дней командировки
Исходя из норм статьи 121 КЗоТ в настоящее время предприятия должны исчислить заработную плату работника за период командировки по двум вариантам:
I — за все рабочие дни, приходящиеся на период командировки, работнику начисляется средний заработок (в этом случае начисление заработной платы за дни командировки осуществляется в порядке, действовавшем до 13 мая 2011 года). При таком варианте согласно нормам Порядка № 100 определяется среднедневной заработок, который затем умножается на количество рабочих дней по графику работы работника, приходящихся на период командировки;
II — за все рабочие дни, приходящиеся на период командировки, работнику начисляется заработная плата в обычном порядке — исходя из установленной месячной заработной платы (месячной тарифной ставки, должностного оклада, доплат, надбавок и т. д.). То есть фактически за каждый рабочий день, приходящийся на время командировки, работнику начисляется дневной заработок (как будто бы работник не был в командировке, а работал в обычном режиме).
Таким образом, для начисления оплаты за время командировки необходимо определить и сравнить между собой сумму среднедневного заработка (вариант I), исчисленного согласно Порядку № 100, и дневного заработка (вариант II) работника, определенного в соответствии с условиями трудового (коллективного) договора. В случае, когда за время командировки заработная плата работника (с учетом оплаты всех рабочих дней командировки по дневному заработку — вариант II) больше среднего заработка (с учетом оплаты всех рабочих дней командировки по среднедневному заработку — вариант I), ему необходимо начислить заработную плату, а если больше средний заработок, то выплачивается последний.

Обращаем внимание, даже если работнику установлена почасовая оплата труда, для оплаты времени командировки применяется среднедневная, а не среднечасовая заработная плата. Это объясняется тем, что продолжительность командировки исчисляется в днях и оплате подлежат рабочие дни (а не часы), приходящиеся на время командировки.

Відрядження припадає на вихідні дні: відображаємо в табелі

Відповідно до статті 14 Закону України «Про державну статистику » від 17.09.1992 N 2614-ХІІ органи державної статистики затверджують статистичну методологію та звітно-статистичну документацію, а також типові форми первинної облікової документації, необхідні для проведення державних статистичних спостережень.
Типова форма первинного обліку N П-5 «Табель обліку використання робочого часу», затверджена наказом Держкомстату України від 05.12.2008 N 489, надається як рекомендована для застосування і використовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства, установи, організації щодо використання робочого часу, необхідний для заповнення форм державних статистичних спостережень з праці.
На практиці табель використовується також для інших цілей (нарахування заробітної плати, контроль трудової дисципліни тощо), тому за необхідності підприємство має право застосовувати й іншу форму табелю, але при цьому обов' язковим для респондентів є наявність первинного обліку показників щодо використання
робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці.
Оскільки табель слугує інструментом нарахування заробітної плати не лише за фактично відпрацьований час, а й за дні, коли працівник фактично не працював на робочому місці, але за ним відповідно до законодавства чи колективного договору зберігалася заробітна плата, порядок табелювання періоду перебування у відрядженні напряму залежить від порядку оплати праці за цей час.

Табелювання відряджень у бюджетних організаціях
Відповідно до пункту 14 розділу І Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 N 59, що поширюється на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, під час відрядження за працівниками зберігається середній заробіток на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.
Отже, робочі дні перебування працівника бюджетної організації у службових відрядженнях можуть відображатися в табелі таким чином: у першому рядку зазначається кількість годин згідно зі встановленим для відповідної категорії працівників режимом за основним місцем роботи (наприклад, 8), а в другому
рядку - умовні позначення перебування у відрядженні (ВД).
Вихідні, святкові та неробочі дні, що припали на час відрядження, в табелі відображають так само, як і для решти працівників, які не перебувають у відрядженні.
Такі дні можна відображати в табелі як робочі лише у разі, коли працівника направлено у відрядження спеціально для виконання робіт у зазначені дні. Таке направлення вважається залученням до роботи у вихідні, святкові, неробочі дні і може відбуватися лише у випадках, передбачених частиною другою статті 71 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Пунктами 11-12 розділу І Інструкції N 59 встановлено, що у разі відбуття працівника у відрядження у вихідний день, йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. А якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то
працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин.
Як бачимо, зазначені пункти Інструкції N 59 не є нормами прямої дії, а мають відсильний характер. Причому не відсилають нас до інших нормативних актів, а лише зазначають, що надання таких днів відпочинку має бути «встановлено» і до того ж має відповідати законодавству щодо регулювання робочого часу працівників.
Таким чином, можна дійти висновку, що надання інших днів відпочинку, обумовлене вибуттям/прибуттям з відрядження у вихідні дні, має бути передбачено у колективному договорі бюджетної організації, а порядок надання днів відпочинку може бути регламентований правилами внутрішнього розпорядку. Причому
такий порядок не може призводити до збільшення та/або зменшення нормальної тривалості робочого часу за місяць, квартал тощо.
Отже, у разі якщо працівнику буде надано інший день відпочинку, наприклад, за вибуття у відрядження у вихідний день, то день вибуття слід вважати (табелювати) робочим днем, а інший день відпочинку - вихідним днем.
Питання виходу працівника на роботу в день вибугтя у відрядження
та в день прибугтя з відрядження також мають врегульовуватися правилами внутрішнього трудового розпорядку бюджетної організації (п. 13 розділу І Інструкції N 59).

Табелювання відряджень у комерційних організаціях
Розглянутий порядок збереження заробітної плати під час відряджень (за робочі дні за графіком роботи за основним місцем роботи) може мати місце не на всіх підприємствах, оскільки відповідно до частини четвертої статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Якщо відповідно до колективного договору підприємства, що не належить до бюджетних організацій, заробітна плата за час відряджень працівниками зберігається в такому ж порядку, що і в бюджетних організаціях, то відображати у табелі робочі, вихідні, святкові і неробочі дні слід у порядку, зазначеному вище.
Якщо на підприємстві передбачено інший порядок нарахування заробітної плати за час відрядження (наприклад, за дні фактичної роботи за місцем відрядження, за фактично виконаний обсяг робіт/виробленої продукції), то порядок оформлення табелю має бути визначено локальним нормативним актом підприємства (наприклад, Положенням про облік робочого часу). При цьому норма робочого часу за місяць, квартал тощо має бути додержана.
Таким чином, облік часу перебування працівника у відрядженні для відображення у формах державної статистичної звітності з праці здійснюється тільки у тій частині, яка припадає на робочі дні (за графіком роботи за основним місцем роботи чи за графіком, визначеним колективним договором), тобто без урахування вихідних, святкових і неробочих днів.