| ||
Всі форуми
>
Тема
возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили
Відправлено користувачем Kiss_iz_home
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
| возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 24 лютого, 2014 11:52 |
Провели инвентаризацию. Выявили недостачу и излишки. Излишки в налоговом учете отразили как прочие доходы - бесплатно полученный товар. При списании недостачи начислили НДС. Склад, компенсировал согласованную сумму итоговой недостачи( недостачи-излишки) путем зачета встречных однородных требований. В БУ отразили Дт374Кт716....и тут вопрос с налоговом учетом....можем ли мы не включать в доходы данную сумму на основании пункту ПКУ
ст.136. Доходи, що не враховуються при визначенні об`єкта оподаткування
136.1.5. суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, а також суми відшкодування немайнової шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;
Смущает.
135.5.15. інші доходи платника податку за звітний податковий період.
А там как раз счет 716 очень хорошо подходит.
Спасибо.
ст.136. Доходи, що не враховуються при визначенні об`єкта оподаткування
136.1.5. суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або в результаті задоволення претензій у порядку, встановленому законом, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, а також суми відшкодування немайнової шкоди за рішенням Європейського суду, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів;
Смущает.
135.5.15. інші доходи платника податку за звітний податковий період.
А там как раз счет 716 очень хорошо подходит.
Спасибо.
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 00:44 |
апну тему...
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:18 |
не ну я так не играю, 100 просмотров и никто не хочет высказать свое мнение...
да тема, скушная, неперспективная...
но я все ж буду упорно вопрошать...
Спасибо
да тема, скушная, неперспективная...
но я все ж буду упорно вопрошать...
Спасибо
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:25 |
Вы же сами пишете "Излишки в налоговом учете отразили как прочие доходы", а потом спрашиваете, можно ли их в НУ не включать... Непонятно как-то...
ИМХО, ст.136 здесь не подходит, т.к. нет ни рішення суду ни задоволення претензій.
ИМХО, ст.136 здесь не подходит, т.к. нет ни рішення суду ни задоволення претензій.
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:28 |
Відображення надлишків у бухгалтерському обліку
Надлишки товарно-матеріальних цінностей відображаються бухгалтерським записом за дебетом рахунків обліку цінностей (наприклад, 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари») і кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (п. 10 додатка 3 до Методичних рекомендацій № 2). Виявлені у процесі інвентаризації надлишки запасів оприбутковуються за чистою вартістю реалізації запасів, якщо вони реалізуються, або в оцінці можливого використання запасів, якщо вони використовуються на самому підприємстві (пп. 2.14 Методичних рекомендацій № 2).
Мінфін України рекомендує надлишкові необоротні активи відображати за дебетом відповідного рахунку та кредитом рахунку 746 «Інші доходи» (п. 21 додатка до Методичних рекомендацій № 561), а також зауважує, що оцінка виявлених під час інвентаризації основних засобів як не взятих на облік здійснюється згідно з абзацом другим п. 17 Положення № 158. Цим абзацом передбачено, що оцінка таких об’єктів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (лист № 31-34000-20-7/3776)
За аналогією з безоплатно отриманими активами надлишки основних засобів оприбутковують за справедливою вартістю (п. 10 ПБО 7).
Відображення надлишків у податковому обліку
Щодо податкового обліку, то у разі виявлення під час інвентаризації документально не підтверджених надлишків їх вартість прирівнюється до безоплатно отриманих і підлягає включенню до складу доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податку на прибуток підприємства (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу).
Водночас якщо при проведенні інвентаризації у звітному періоді виявлено раніше не обліковані товари (товарно-матеріальні цінності), придбання яких підтверджується відповідними первинними документами, платник має право врахувати вартість таких товарів у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування (з урахуванням строків, передбачених законодавством для виправлення самостійно виявлених помилок) у разі їх використання в господарській діяльності. Таку ж паралель можна провести і щодо основних засобів: якщо їх придбання підтверджується первинними документами, то підприємство має право на їх вартість нараховувати амортизацію з подальшим віднесенням її суми до податкових витрат (за умови, що основні засоби використовуються в господарській діяльності).
Відображення нестачі у бухгалтерському обліку
Убуток цінностей у межах затверджених норм природного убутку списується за рішенням керівника підприємства на витрати виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у випадках виявлення фактичних нестач і після заліку нестач цінностей надлишками з пересортиці. За відсутності норм убуток розглядається як наднормативна нестача.
Наднормативна нестача цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб (у разі їх виявлення). Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей визначається згідно з Порядком № 116.
Нестачу необоротних активів в обліку відображають бухгалтерським записом:
Дт 976 «Списання необоротних активів» Кт 10 «Основні засоби» (11 «Інші необоротні матеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції», 16 «Довгострокові біологічні активи») – на залишкову (балансову) вартість;
Дт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» Кт 10 (11, 15, 16 (оцінених за первісною вартістю)) – на суму нарахованого зносу.
Нестачу запасів на складах показують так: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 20 (інший рахунок для обліку запасів) – на балансову вартість. Торговельні підприємства окрім цього ще мають відобразити списання торговельної націнки.
До моменту вирішення питання щодо винуватців нанесення збитку сума збитку обліковується на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
На дату вирішення питання щодо винуватців нанесення збитку та з’ясування розміру збитку, який вони повинні відшкодувати, сума збитку списується з позабалансового рахунку 072. Одночасно сума збитку відображається бухгалтерським записом:
Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (746).
Погашення збитку:
Дт 31 «Рахунки в банках» (30 Каса , 66 «Розрахунки з оплати праці») Кт 375.
Заборгованість перед бюджетом на суму перевищення суми відшкодованого винною особою збитку над сумою нанесеного підприємству збитку відображається так:
Дт 716 (746) Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».
Перерахування суми такого перевищення до бюджету: Дт 642 Кт 1.
Відображення нестачі у податковому обліку
У податковому обліку податку на прибуток залишкова вартість основних засобів, за якими виявлено нестачу, включається до податкових витрат згідно з п. 146.16 ст. 146 Податкового кодексу.
Щодо ПДВ, то випадок викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як операція з постачання товарів (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу).
У разі нестачі запасів слід виділити втрати внаслідок природного убутку та понаднормативні.
Нестачі незавершеного виробництва, нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку включаються до складу загально виробничих витрат згідно з пп. «и» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу. Понаднормова нестача не включається до складу податкових витрат.
Щодо ПДВ, то на суму нестач запасів слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. База оподаткування визначається згідно з нормами Податкового кодексу.
Сума отриманого відшкодування збитку від винної особи не включається до складу податкових доходів згідно з пп. 136.1.5 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу, але тільки за умови, що суму збитку не віднесено до складу податкових витрат. Якщо ж суму збитку віднесено до складу податкових витрат (наприклад, залишкова вартість основних засобів, за якими виявлено нестачу), отримане відшкодування включається до складу податкових доходів.
Надлишки товарно-матеріальних цінностей відображаються бухгалтерським записом за дебетом рахунків обліку цінностей (наприклад, 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 28 «Товари») і кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» (п. 10 додатка 3 до Методичних рекомендацій № 2). Виявлені у процесі інвентаризації надлишки запасів оприбутковуються за чистою вартістю реалізації запасів, якщо вони реалізуються, або в оцінці можливого використання запасів, якщо вони використовуються на самому підприємстві (пп. 2.14 Методичних рекомендацій № 2).
Мінфін України рекомендує надлишкові необоротні активи відображати за дебетом відповідного рахунку та кредитом рахунку 746 «Інші доходи» (п. 21 додатка до Методичних рекомендацій № 561), а також зауважує, що оцінка виявлених під час інвентаризації основних засобів як не взятих на облік здійснюється згідно з абзацом другим п. 17 Положення № 158. Цим абзацом передбачено, що оцінка таких об’єктів здійснюється у порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (лист № 31-34000-20-7/3776)
За аналогією з безоплатно отриманими активами надлишки основних засобів оприбутковують за справедливою вартістю (п. 10 ПБО 7).
Відображення надлишків у податковому обліку
Щодо податкового обліку, то у разі виявлення під час інвентаризації документально не підтверджених надлишків їх вартість прирівнюється до безоплатно отриманих і підлягає включенню до складу доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування податку на прибуток підприємства (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу).
Водночас якщо при проведенні інвентаризації у звітному періоді виявлено раніше не обліковані товари (товарно-матеріальні цінності), придбання яких підтверджується відповідними первинними документами, платник має право врахувати вартість таких товарів у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування (з урахуванням строків, передбачених законодавством для виправлення самостійно виявлених помилок) у разі їх використання в господарській діяльності. Таку ж паралель можна провести і щодо основних засобів: якщо їх придбання підтверджується первинними документами, то підприємство має право на їх вартість нараховувати амортизацію з подальшим віднесенням її суми до податкових витрат (за умови, що основні засоби використовуються в господарській діяльності).
Відображення нестачі у бухгалтерському обліку
Убуток цінностей у межах затверджених норм природного убутку списується за рішенням керівника підприємства на витрати виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у випадках виявлення фактичних нестач і після заліку нестач цінностей надлишками з пересортиці. За відсутності норм убуток розглядається як наднормативна нестача.
Наднормативна нестача цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб (у разі їх виявлення). Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей визначається згідно з Порядком № 116.
Нестачу необоротних активів в обліку відображають бухгалтерським записом:
Дт 976 «Списання необоротних активів» Кт 10 «Основні засоби» (11 «Інші необоротні матеріальні активи», 15 «Капітальні інвестиції», 16 «Довгострокові біологічні активи») – на залишкову (балансову) вартість;
Дт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» Кт 10 (11, 15, 16 (оцінених за первісною вартістю)) – на суму нарахованого зносу.
Нестачу запасів на складах показують так: Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 20 (інший рахунок для обліку запасів) – на балансову вартість. Торговельні підприємства окрім цього ще мають відобразити списання торговельної націнки.
До моменту вирішення питання щодо винуватців нанесення збитку сума збитку обліковується на позабалансовому субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».
На дату вирішення питання щодо винуватців нанесення збитку та з’ясування розміру збитку, який вони повинні відшкодувати, сума збитку списується з позабалансового рахунку 072. Одночасно сума збитку відображається бухгалтерським записом:
Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (746).
Погашення збитку:
Дт 31 «Рахунки в банках» (30 Каса , 66 «Розрахунки з оплати праці») Кт 375.
Заборгованість перед бюджетом на суму перевищення суми відшкодованого винною особою збитку над сумою нанесеного підприємству збитку відображається так:
Дт 716 (746) Кт 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».
Перерахування суми такого перевищення до бюджету: Дт 642 Кт 1.
Відображення нестачі у податковому обліку
У податковому обліку податку на прибуток залишкова вартість основних засобів, за якими виявлено нестачу, включається до податкових витрат згідно з п. 146.16 ст. 146 Податкового кодексу.
Щодо ПДВ, то випадок викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, для цілей оподаткування ПДВ не розглядається як операція з постачання товарів (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 189.9 ст. 189 Податкового кодексу).
У разі нестачі запасів слід виділити втрати внаслідок природного убутку та понаднормативні.
Нестачі незавершеного виробництва, нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей у межах норм природного убутку включаються до складу загально виробничих витрат згідно з пп. «и» пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу. Понаднормова нестача не включається до складу податкових витрат.
Щодо ПДВ, то на суму нестач запасів слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. База оподаткування визначається згідно з нормами Податкового кодексу.
Сума отриманого відшкодування збитку від винної особи не включається до складу податкових доходів згідно з пп. 136.1.5 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу, але тільки за умови, що суму збитку не віднесено до складу податкових витрат. Якщо ж суму збитку віднесено до складу податкових витрат (наприклад, залишкова вартість основних засобів, за якими виявлено нестачу), отримане відшкодування включається до складу податкових доходів.
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:30 |
Я так на всякий случай про все види...
ЧИ ПІДЛЯГАЄ ВІДОБРАЖЕННЮ У ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ ПЕРЕСОРТИЦЯ, ЯКА ВИЯВЛЕНА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ
Вході інвентаризації товарно-матеріальних цінностей було виявлено надлишок одного виду продукції та одночасно нестача такого самого виду продукції. Тобто фактично утворилася пересортиця. Чи можна в податковому обліку провести залік нестач виявленими надлишками (лишками) і за результатами такого заліку визначити податкові наслідки?
Інвентаризація активів і зобов'язань згідно із ст. 10 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) проводиться для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Щодо обов'язкової інвентаризації, то слід зазначити, що згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс) контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженою постановою KM України від 28.02.2000 N 419 (із змінами та доповненнями) установлено, що порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов'язань з даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном.
Згідно з п. 11.4 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом МФ України від 11.08.1994 N 69 (із змінами та доповненнями, далі – Інструкція) робочі інвентаризаційні комісії, зокрема:
разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Пунктом 11.2 Інструкції установлено, що при регулюванні інвентаризаційних різниць:
а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари);
б) у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.
Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів.
Пунктом 11.2 Інструкції установлено, що у примітках до фінансової звітності наводяться Відомості результатів інвентаризацій (за формою, що наведена у додатку N 3 до Інструкції, далі – Відомість), де у графі 6 відображаються зараховані за пересортицею суми із загальної суми нестач та втрат від псування цінностей.
Кодекс не містить окремих норм щодо порядку оподаткування результатів регулювання інвентаризаційних різниць, тому необхідно враховувати загальні норми:
п. 135.1 ст. 135 Кодексу, за якою доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті;
п. 135.2 ст. 135 Кодексу, за якою доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу;
п. 140.3 ст. 140 Кодексу, за якою до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством України;
п. 138.2 ст. 138 Кодексу, за якою витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, якщо надлишки і нестачі утворилися по товарно-матеріальних цінностях тотожної кількості і які мають однакове найменування; надлишки і нестачі утворилися в однієї матеріально-відповідальної особи і в одному і тому ж інвентаризаційному періоді, та при цьому результати регулювання інвентаризаційних різниць відображені у Відомості, то:
сума перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, підлягає віднесенню до складу інших доходів;
позитивна різниця вартості між сумою перевищення вартості цінностей, що виявились у нестачі, та вартістю цінностей, що виявились у надлишку, – як нестача цінностей понад норми природного убутку на підставі п. 140.3 ст. 140 Кодексу не підлягає включенню до складу витрат.
ЧИ ПІДЛЯГАЄ ВІДОБРАЖЕННЮ У ПОДАТКОВОМУ ОБЛІКУ ПЕРЕСОРТИЦЯ, ЯКА ВИЯВЛЕНА ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ
Вході інвентаризації товарно-матеріальних цінностей було виявлено надлишок одного виду продукції та одночасно нестача такого самого виду продукції. Тобто фактично утворилася пересортиця. Чи можна в податковому обліку провести залік нестач виявленими надлишками (лишками) і за результатами такого заліку визначити податкові наслідки?
Інвентаризація активів і зобов'язань згідно із ст. 10 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) проводиться для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.
Щодо обов'язкової інвентаризації, то слід зазначити, що згідно з пп. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (із змінами та доповненнями, далі – Кодекс) контролюючий орган має право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Пунктом 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженою постановою KM України від 28.02.2000 N 419 (із змінами та доповненнями) установлено, що порядок проведення інвентаризації та врегулювання розбіжностей щодо фактичної наявності активів та зобов'язань з даними бухгалтерського обліку визначається Мінфіном.
Згідно з п. 11.4 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом МФ України від 11.08.1994 N 69 (із змінами та доповненнями, далі – Інструкція) робочі інвентаризаційні комісії, зокрема:
разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;
оформлюють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та лишків за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Пунктом 11.2 Інструкції установлено, що при регулюванні інвентаризаційних різниць:
а) взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той же період, що перевіряється, та однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
Органи державного управління, до відання яких відносяться підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допущений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що входять до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпаковки тари);
б) у разі, коли при заліку нестач лишками при пересортиці вартість цінностей, що виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.
Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх до складу інших витрат операційної діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів.
Пунктом 11.2 Інструкції установлено, що у примітках до фінансової звітності наводяться Відомості результатів інвентаризацій (за формою, що наведена у додатку N 3 до Інструкції, далі – Відомість), де у графі 6 відображаються зараховані за пересортицею суми із загальної суми нестач та втрат від псування цінностей.
Кодекс не містить окремих норм щодо порядку оподаткування результатів регулювання інвентаризаційних різниць, тому необхідно враховувати загальні норми:
п. 135.1 ст. 135 Кодексу, за якою доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті;
п. 135.2 ст. 135 Кодексу, за якою доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу;
п. 140.3 ст. 140 Кодексу, за якою до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством України;
п. 138.2 ст. 138 Кодексу, за якою витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, якщо надлишки і нестачі утворилися по товарно-матеріальних цінностях тотожної кількості і які мають однакове найменування; надлишки і нестачі утворилися в однієї матеріально-відповідальної особи і в одному і тому ж інвентаризаційному періоді, та при цьому результати регулювання інвентаризаційних різниць відображені у Відомості, то:
сума перевищення вартості цінностей, що виявились у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі при пересортиці, підлягає віднесенню до складу інших доходів;
позитивна різниця вартості між сумою перевищення вартості цінностей, що виявились у нестачі, та вартістю цінностей, що виявились у надлишку, – як нестача цінностей понад норми природного убутку на підставі п. 140.3 ст. 140 Кодексу не підлягає включенню до складу витрат.
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:31 |
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:37 |
Quote
Blick
Вы же сами пишете "Излишки в налоговом учете отразили как прочие доходы", а потом спрашиваете, можно ли их в НУ не включать... Непонятно как-то...
ИМХО, ст.136 здесь не подходит, т.к. нет ни рішення суду ни задоволення претензій.
С излишками все понятно - это бесплатно полученный товар, и доход однозначно (счет 719)...Я так и написала..
Есть другая сторона медали, счет 716, на котором мы отразили, то, что нам компенсировал (недостача минус излишки) по взаимозачету наш склад 716 Возмещение ранее списанных активов.....я об этом ...
пишу много...понятного мало...сорри...
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:38 |
TanyaOdessa благодарствую.....сейчас почитаю....
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:39 |
спасибо за статью
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:45 |
Все равно ничего не поняла... Может я непонятливая сегодня... Дт374Кт716 И что потом с 374 счетом делать? И кто такой "наш склад"?Quote
Kiss_iz_homeQuote
Blick
Вы же сами пишете "Излишки в налоговом учете отразили как прочие доходы", а потом спрашиваете, можно ли их в НУ не включать... Непонятно как-то...
ИМХО, ст.136 здесь не подходит, т.к. нет ни рішення суду ни задоволення претензій.
С излишками все понятно - это бесплатно полученный товар, и доход однозначно (счет 719)...Я так и написала..
Есть другая сторона медали, счет 716, на котором мы отразили, то, что нам компенсировал (недостача минус излишки) по взаимозачету наш склад 716 Возмещение ранее списанных активов.....я об этом ...
пишу много...понятного мало...сорри...
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 15:47 |
И что потом с 374 счетом делать?
я думаю потом будет 301(311) кт 374
я думаю потом будет 301(311) кт 374
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 25 лютого, 2014 16:13 |
У нас товар на ответственном хранении у другой компании, оказывают складские услуги + хрянят согласно договора Так вот, они признали свою "вину" на сумму финальной недостачи = (недостача минус излишки) и погасили нам путгем взаимозачета (мы им за складские услуги должны)...и
TanyaOdessa права, потом было (чудо для нас конечно-же) можно Д311, К 374, но у нас было Д631К374 (взаимозачет, что тоже хорошо).....
По проводкам как-то так
1. излишки Дт281 Кт719 ( в налоговом учете доход)
2. недостачи Дт947 К281 ( не влияет на налоговый учет по прибыли, но есть НО по НДС)
3. отражение
недостачи, подтвержденной виновной стороной, Дт374Кт716 на сумму (механизм расчета оговорен в договоре, формально излишки - недостачи) Дт311 (631) Кт374 возмещено....??? и вот тут я ставлю себе вопрос, есть ли здесь прочий доход ....а я не вижу, так
как есть ст.136.1.5.... а вдруг есть....
TanyaOdessa права, потом было (чудо для нас конечно-же) можно Д311, К 374, но у нас было Д631К374 (взаимозачет, что тоже хорошо).....
По проводкам как-то так
1. излишки Дт281 Кт719 ( в налоговом учете доход)
2. недостачи Дт947 К281 ( не влияет на налоговый учет по прибыли, но есть НО по НДС)
3. отражение
недостачи, подтвержденной виновной стороной, Дт374Кт716 на сумму (механизм расчета оговорен в договоре, формально излишки - недостачи) Дт311 (631) Кт374 возмещено....??? и вот тут я ставлю себе вопрос, есть ли здесь прочий доход ....а я не вижу, так
как есть ст.136.1.5.... а вдруг есть....
| Re: возмещение недостачи счет716 и декларация по прибили | 26 лютого, 2014 06:46 |
Итак читаем статью и о чудо....таки есть хорошая мысль....Что думаете по єтому поводу? Спасибо.
Сума отриманого відшкодування збитку від винної особи не включається до складу податкових доходів згідно з пп. 136.1.5 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу, але тільки за умови, що суму збитку не віднесено до складу податкових витрат. Якщо ж суму збитку віднесено до складу податкових витрат (наприклад, залишкова вартість основних засобів, за якими виявлено нестачу), отримане відшкодування включається до складу податкових доходів.
Сума отриманого відшкодування збитку від винної особи не включається до складу податкових доходів згідно з пп. 136.1.5 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу, але тільки за умови, що суму збитку не віднесено до складу податкових витрат. Якщо ж суму збитку віднесено до складу податкових витрат (наприклад, залишкова вартість основних засобів, за якими виявлено нестачу), отримане відшкодування включається до складу податкових доходів.
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.
Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua