Фискальная служба в своем письме № 16878/6/99-99-19-03-02-15 дала разъяснение – как начислять НДС на продажи товаров ниже себестоимости на экспорт.

Кто-то может пояснить – из каких соображений дана такая консультация, т.к. ну никак нельзя сделать вывод приведенный в разъяснениях, если ссылаться на налоговый кодекс.
Тем более что более ранние консультации специалистов были противоположного мнения.


Желание наполнить казну таким способом похоже на мошенничество. Если необходимо сделать изменения в налогообложении, то было бы более честным внести соответсвующие изменения в Кодекс, а не давать консультации, противоречащие Кодексу.
Какие есть на этот счет мнения?



Редаговано разів: 1. Востаннє 18/10/2015 17:53 користувачем nataljavls.

Quote
dbubuh
...
Желание наполнить казну таким способом похоже на мошенничество. Если необходимо сделать изменения в налогообложении, то было бы более честным внести соответсвующие изменения в Кодекс, а не давать консультации, противоречащие Кодексу.
Какие есть на этот счет мнения?

Цей лист це індивідуальна податкова консультація якомусь підприємству і в принципі лише воно її може застосовувати. АЛЕ!!! при аналогічних питання ДПІ тепер будуть дивитись на цю консультацію і писати аналогічні висновки....

Моя думка співпадає з Вашою - одним словом "беспрєдел"...
Суть то зрозуміла - борються вони з заниженням податку на прибуток, але методи боротьби також повинні бути законні - пропишіть норми в Кодексі - і тоді питань не буде....

Доречі вже є і свіжа судова практика по аналогічних питаннях, нажаль на користь податкової, але це лише поки суди 1-ої інстанції
[www.reyestr.court.gov.ua]
[www.reyestr.court.gov.ua]
Взагалі якась негативна тенденція щодо скасування судами індивідуальних податкових консультацій...

Спасибо Наталка за комментарий.
Что-то люди молчат, не может быть что бы этот вопрос никого не интересовал.

По поводу появившихся решений судей можно сказать - судьи наложили в штаны… боятся люстрации.

И это их ошибка. Бояться надо выносить незаконные решения, а не подигрывать власти. Одна власть приходит, другая уходит, а выносить решения надо всегда по Закону, тогда нечего будет бояться и совесть будет чиста.
За подыгрывание государственным органам надо так же строго судить как и за подыгрывание юридическим или физическим лицам. Суд должен быть всегда независимым и если этот принцип в цивилизованной стране не соблюдается, то таких судей надо отстарнять от работы.

Хотя для судей этот вопрос может показаться слишком сложный, не такие уж они и спецы в налоговом законодательстве, особенно в нашей стране, где так все запутано.

Однако хотелось бы разложить в чем конкретно состоит ошибка в консультации ГФС по данному вопросу.

Мое мнение здесь следующее:
1. Стоимость экспортного товара формирует рынок. Никогда себестоимость товара не формировала стоимость экспортного товара, а тем более уж разница.
2. Налог на добавленную стоимость по свое природе имеет дело с добавленной стоимостью, а если говорить об отрицательной разнице между экспортной стоимостью и себестоимостью, то мы имеем дело скорее с убавленной стоимостью, а не как с добавленной.
Если есть желание ввести налог с убавленной стоимости, нет вопросов, введите такой налог в налоговый кодекс.
3. Налоговая ставка с продажи на экспорт, согласно налоговому кодексу, равна нулю. На каком основании применяется налоговая ставка для продаж на внутренний рынок, если никаких продаж на внутренний рынок не происходит.

Создается такое ощущение, что либо Насырова подставляют, подсовывая на подпись такие заключения, либо ему дали карт-бланш (собирать налоги по беспределу).
Жду комментарий от грамотных специалистов.

Необходимо еще добавить один важный момент.
Налоговая ставка налоговым кодексом определяется в зависимости от вида операции (читаем внимательно ст. 194-197) - для каждого вида операции существует своя налоговая ставка, т.е. вариантов, когда одна операция облагается по двум разным ставкам, налоговый кодекс не предусматривает.

Если кого-то еще интересует этот вопрос, рекомендую почитать статью "НДС при экспорте по низким ценам", журнал Налоги и бухгалтерский учет №82 от 12.10.2015, страница 21-22. Автор популярно объясняет абсурдность консультации, данной работниками ГФСУ в письме № 16878/6/99-99-19-03-02-15 от 10.08.2015г

Коллеги, если кто-то имеет по данному вопросу разъяснение - прошу выкладывать, было бы всем интересно ознакомиться.
В программе ЛИГА в 2013г. выложена консультация. Считаю, что она актуальна и сейчас. Привожу текст

Які ризики можуть мати місце при оподаткуванні експорту товарів за заниженими цінами?
...
ПДВ
До 01.09.2013 р. відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів визначалась на рівні не нижче звичайних цін. Після цієї дати – за договірними цінами, а для контрольованих операцій – не нижче за звичайні.
На перший погляд, застосовування заниженої ціни для експортних операцій не містить ризиків, оскільки в будь-якому випадку операція з вивезення товару за межі митної території України оподатковується ПДВ за нульовою ставкою. Тому, яка б ціна не застосовувалась, це не повинно призвести до заниження податкових зобов’язань з ПДВ.
Однак, як виявляється, контролюючий орган в цьому питанні проявив неабияку фантазію і запропонував власний підхід. Так, в «Єдиній базі податкових знань» на питання «Як платнику ПДВ за операцією з безоплатного експорту товарів нерезиденту виписати податкові накладні та як така операція відображається в податковій декларації з ПДВ?» була надана креативна відповідь:
«… операція з експорту товарів за ціною, яка нижче звичайних цін (безоплатного експорту), підлягає оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою. При цьому, враховуючи, що база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, то на дату оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетину митного кордону України, платник податку повинен виписати дві податкові накладні:
– одну – на суму, розраховану виходячи із фактичної ціни експортованих товарів (в оригіналі такої податкової накладної робиться позначка «07» – експортні постачання);
другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною (в оригіналі такої податкової накладної робиться позначка «01» – виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною).
Усі примірники таких податкових накладних залишаються у продавця. При цьому, враховуючи те, що обсяг операцій, розрахований виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною, не формує вартості експортованого товару, нульова ставка до такого обсягу не застосовується, а тому в податковій накладній з позначкою «01» визначається сума ПДВ за основною ставкою».


Таким чином, податківці пропонують нараховувати ПДВ за основною ставкою на суму перевищення звичайної ціни над фактичною ціною продажу товару.
Така позиція не піддається жодній логіці і, на нашу думку, абсолютно суперечить законодавству.
Так, пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ встановлена пряма норма, яка передбачає, що вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковується за нульовою ставкою. І яким би чином не визначалась база оподаткування такої операції (з договірної ціни чи звичайної), самої суті операції це не змінює: має місце вивезення товару. А база оподаткування та ставка застосовуються саме до конкретної операції, в нашому випадку – до операції вивезення товару.
Виходячи з цього, позиція податкового органу виглядає повним фіскальним абсурдом. Не спростовуючи той факт, що має місце лише одна операція (експорт товару), вони запропонували оподатковувати її двома різними способами.
Заради справедливості слід згадати про те, що раніше в «Єдиній базі податкових знань» існувала доволі логічна позиція з подібного питання. Як вказано, вона діє до 01.07.2012 р. Так, на питання «Чи підлягає коригуванню податковий кредит, сформований при придбанні товарів, у разі їх подальшого безоплатного постачання у митному режимі експорту?» була надана відповідь, що операції з безоплатного експорту товарів нерезиденту підлягають оподаткуванню за ставкою 0 %. При цьому, оскільки при безоплатному постачанні товарів платником податку не отримується дохід від їх продажу, тобто товари не використовуються в його господарській діяльності, то такий платник податку втрачає право на податковий кредит, а тому повинен здійснити його коригування шляхом визнання умовного постачання таких товарів, а саме нарахувати податкові зобов'язання за основною ставкою виходячи із ціни їх придбання відповідно до п. 189.1 ПКУ.
Вважаємо, що такий підхід можна вважати обґрунтованим. Однак використаний він може бути лише при безоплатному постачанні товару, коли дійсно можна говорити про відсутність зв'язку цієї операції з господарською діяльністю платника податків. Враховуючи те, що його застосування до операцій з експорту товару за заниженою ціною доволі проблематичне, контролюючі органи, як завжди, запропонували нову геніальну ідею поповнення бюджету.
Отже, експортерам, до яких податківці намагатимуться застосувати свої нові підходи, радимо відразу звертатися до суду з огляду на їх абсолютну незаконність.

Сергій Кучеренко аудитор



Дата підготовки 27.09.2013
© ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА», 2013
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», 2013

[www.reyestr.court.gov.ua]

"Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року по адміністративній справі № 818/2664/15 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Публічного акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання " - задовольнити.

Визнати недійною податкову консультацію Головного управління ДФС у Сумській області, надану Публічному акціонерному товариству «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім.М.В.Фрунзе» листом №3598/10/18-28-15-01-39 від 18 березня 2015 року, та зобов'язати Головне управління ДФС у Сумській області надати нову податкову консультацію, з урахуванням висновків суду. "

Quote
Garum
[www.reyestr.court.gov.ua]
...
"Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" - задовольнити.

гарна новина. Слідкуєм далі

[www.reyestr.court.gov.ua]

Визнати недійсною податкову консультацію Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, викладену в листі від 23 липня 2015 року № 858/8/28-03-06-13.

то позитивна тенденція.

Шановні! Може підкажете, де можна знайти запити до податкової від цих щасливичиків?
Може й собі спробую)))))

В судебном решении написано вот так:

"ПАТ Сумське НВО ім.М.В.Фрунзе просило надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи необхідно застосовувати такий порядок визначення бази оподаткування в разі реалізації готової продукції на експорт нижче собівартості та складати при цьому податкову накладну з типом причини 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання ?

2. У разі необхідності складати податкову накладну з типом причини 17:

- на яку дату необхідно складати таку податкову накладну: на дату відвантаження продукції чи на дату перетину митного кордону?

- яку ставку податку необхідно застосовувати при складанні такої податкової накладної?

- яким чином необхідно заповнити таку накладну, зокрема в графі такої податкової накладної необхідно вказати суму перевищення?

- в якому рядку податкової декларації з податку на додану вартість необхідно відображати показники такої податкової накладної? "

Вывесили полный текст постановы по письму 858/8/28-03-06-13.

[www.reyestr.court.gov.ua]

[www.profiwins.com.ua]

Налоговая продолжает упорствовать.