Доброго дня! наше підприємство видало простий вексель в 2010р. Срок погашення був у 2013р. Але ніхто так і не звернувся по погашенню. Підприємство якому ми винні по такому векселю вже не існує, воно було ліквідовано. ми почекали ще 3 роки на випадок, якщо була переуступка. Але за стягненням заборгованості так ніхто і не звернувся. Я списала його в бух.обліку, сума зазначена у векселі збільшила фін.результат. Але податковий кредит я не відкоригувала. Це ж вважається помилкою? Допоможіть будь ласка! зараз з"явився власник векселя, який колись його перекупив але наше підприємство ніхто про це не повідомив.

все-таки я мала відкоригувати вхідний податковий кредит по поставці в 2010 коли списувала той вексель. але як тепер все це виправити? вже геть запуталась. якщо весель був допустим на 6 грн. - я і поставила в дохід 6грн. а мала ж 5 в дохід , і на 1грн. відкоригувати податковий кредит. Правильно? допоможіть будь ласка! а то бачу що натворила я ділов з тим векселем

Quote
mandarinka
Доброго дня! наше підприємство видало простий вексель в 2010р. Срок погашення був у 2013р. Але ніхто так і не звернувся по погашенню. Підприємство якому ми винні по такому векселю вже не існує, воно було ліквідовано. ми почекали ще 3 роки на випадок, якщо була переуступка. Але за стягненням заборгованості так ніхто і не звернувся. Я списала його в бух.обліку, сума зазначена у векселі збільшила фін.результат. Але податковий кредит я не відкоригувала. Це ж вважається помилкою? Допоможіть будь ласка! зараз з"явився власник векселя, який колись його перекупив але наше підприємство ніхто про це не повідомив.

...
Немає у вас вже ніякого зобов'зання з оплати за векселем

[www.vobu.com.ua]

Quote
mandarinka
все-таки я мала відкоригувати вхідний податковий кредит по поставці в 2010 коли списувала той вексель. але як тепер все це виправити? вже геть запуталась. якщо весель був допустим на 6 грн. - я і поставила в дохід 6грн. а мала ж 5 в дохід , і на 1грн. відкоригувати податковий кредит. Правильно? допоможіть будь ласка! а то бачу що натворила я ділов з тим векселем

Тема специфічна.

Шукайте відповідь у ЗІР. (Хоча там, "геніальні" консультанти ті роз"яснення пишуть).

А ще краще - шукати у підшивці газет і журналів через електронний пошук по словам "пдв", "вексель" .

це не воно?

Лист ДФС у м. Києві від 19.01.2016 № 701/10/26-15-11-02-13

Щодо порядку списання кредиторської заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за такими операціями

Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист « » про надання податкового роз’яснення щодо порядку списання кредиторської заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності та оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток за такими операціями, та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Товари/послуги, які отримані платником податку на додану вартість та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 ст. 198 Кодексу, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє.

При цьому у розумінні п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Враховуючи викладене, якщо платник податку при придбанні товарів/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, але такі товари/послуги не були оплачені протягом терміну позовної давності, то в податковому періоді, в якому відбувається списання кредиторської заборгованості, платнику податку необхідно відкоригувати суму податкового кредиту. При цьому коригування податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Аналогічна позиція міститься в листі ДФС України від 05.10.2015 № 21062/6/99-99-19-03-02-15.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966 із змінами і доповненнями, коригування податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості відображається у рядку 16.1 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації.

Згідно з формою додатка 1 коригування податкового кредиту відображаються у таблиці 2 та/або таблиці 3 в залежності від того до якого рядка декларації був включений податковий кредит при отриманні товарів/послуг. При цьому, в колонці 6 таблиці 2 та/або таблиці 3 додатка 1 зазначається дата складення бухгалтерської довідки, в колонці 7 - БО, а в колонці 8 - підстава для коригування податкового кредиту «Списання кредиторської заборгованості». Інші колонки таблиць 2 і 3 додатка 1 заповнюються в загальному порядку.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Нормами Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходів, пов’язаних із списанням кредиторської заборгованості по операціям, щодо яких минув строк позовної давності.

Тобто, зазначені операції визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 3 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV).

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 із змінами і доповненнями.

Слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.



Заступник начальника Е.М. Пруднікова

СПИСАННЯ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТА ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ

Поделиться:Поделиться в FacebookПоделиться в TwitterПоделиться в Google+

06.03.2017 19:41
Відповідаючи на питання платників податків, щодо коригування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі – ПДВ), при списанні простроченої кредиторської заборгованості, ДФС України та її органи неодноразово стверджували: “Так. Платники податків повинні відкоригувати податковий кредит за даною операцією”.

Обґрунтовують свою позицію ДФС та її органи тим, що отримані платником ПДВ товари/послуги, які не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, враховуючи те, що на підставі п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за такими товарами немає факту їх придбання, тож права на податковий кредит щодо таких товарів/робіт/послуг платник ПДВ не має. Таким чином, якщо платник податку при придбанні товарів/робіт/послуг на підставі отриманої податкової накладної сформував податковий кредит, то він повинен відкоригувати суму податкового кредиту.

Однак така позиція органів ДФС видається занадто… фіскальною.

У п.198.3 ст.198 ПКУ передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За таких підстав, якщо платник податків отримав товари, роботи, послуги на підставі договору купівлі-продажу (надання робіт/послуг), посилання органу ДФС на п.198.3 ст.198 ПКУ є недоречним. Разом із тим, у п.198.5 ст.198.5 ПКУ перелічені випадки, коли платник ПДВ податку повинний нарахувати податкові зобов'язання. Однак, серед підстав, встановлених п.198.5 ст.198.5 ПКУ немає: “списання простроченої кредиторської заборгованості”.

Разом із тим, ст.192 ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту. Серед вказаного переліку відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Дана норма не регулює операції визнання заборгованості безнадійною. Так, при визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов'язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов'язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.

Твердження ДФС та її органів про необхідність коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості суперечить ст.192 ПКУ. Аналогічну позицію неодноразово було висловлено і Вищим адміністративним судом України, зокрема у Ухвалах: [reyestr.court.gov.ua] та [reyestr.court.gov.ua].

Слід наголосити, що відповідно п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ, встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Отже, за умови коли ст.192 ПКУ визначено вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту, платнику ПДВ не потрібно коригувати податковий кредит з ПДВ при списанні кредиторської заборгованості.

Окремо слід зауважите таке. Згідно п.44.2 ст.44 ПКУ, для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організаційпередбачено, що на субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" (це рахунок 71 – “Інший операційний дохід”) узагальнюєтьсяінформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла вході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності. Разом із тим,рахунок 71 за кредитом кореспондує із дебетом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.


При придбанні товарів, робіт, послуг платником ПДВ робляться проведення:
Дт 28/90/92 Кт 63 – на суму придбання без ПДВ.

Дт 641/ПДВ Кт 63 – на суму ПДВ.

За таких обставин, списання кредиторської заборгованості має вигляд:

Дт 63 Кт 717 – на всю суму заборгованості.

Отже, у відповідності до п.44.2 ст.44 ПКУ, сума списаної кредиторської заборгованості буде оподатковуватися податком на прибуток підприємства. При цьому, сума податкового кредиту з ПДВ не підлягає коригуванню.

І останнє. Обережні платники податків можуть коригувати податковий кредит з ПДВ, у відповідності до роз’яснень органів ДФС. Однак, було б бажано, для їхнього ж блага, звернутися до відповідного органу ДФС із проханням надати письмову консультацію, у відповідності до ст.52 ПКУ. Орієнтовний перелік питань, за цих обставин, може бути таким:

1. Чи потрібно коригувати податковий кредит з ПДВ при списанні простроченої кредиторської заборгованості?

2. Чи потрібно включати до суми оподатковуваного доходу списану прострочену кредиторську заборгованість повністю, чи лише суму такої заборгованості без ПДВ?

Спасибо вам большое!!!! покажу статью директору, но я бы не корретировала. Просто тогда получится что и правда нужно выделять из списаной суммы НДС, и по налогу на прибыль пеплата небольшая будет.

Нет, коллеги, тут другое. В момент выписки векселя расчеты по торговой операции прекращаются (погашаются). Вы своевременно рассчитались, только не деньгами, а ценными бумагами (тоже считается безналичной формой расчета) и кредиторки за ТОВАР у вас просроченной уже нет. Взамен у вас просто появляется другой пассив, финансовый - ЦБ. Операции с ЦБ не являются объектом налогообложения НДС.
Статьи по списанию просроченной товарной кредиторки не имеют никакого отношения к данной операции.Это совсем другая история. По моему так.
Пороюсь в Лиге сейчас по этой теме. Если что найду - отпишусь.

****************************************************************************
Я девушка творческая. Хочу - творю. Хочу - вытворяю.

спасибо!!!! я очень буду надеяться что что-то найдется!

Вот еще что нашла..

ЕДИНАЯ БАЗА НАЛОГОВЫХ ЗНАНИЙ

Як у податковому обліку векселедавця відображається заборгованість за векселем, якщо отримувач векселя був ліквідований без правонаступництва?
Відповідно до ст. 4 Закону України від 5 квітня 2001 року №2374-III "Про обіг векселів в Україні" зі змінами та доповненнями видавати переказні й прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Таким чином, у покупця – емітента простого векселя виникає зобов'язання сплатити певну суму, зазначену в простому векселі, і припиняються зобов'язання за договором купівлі-продажу. При цьому згідно з п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) витрати емітента простого векселя – покупця товарів (робіт, послуг), що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а отримувача векселя - для продавця товарів (робіт, послуг) дохід від реалізації товарів (від надання послуг, виконання робіт) визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг) згідно з п.137.1 ст.137 ПКУ. Згідно з пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПКУ під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти суму заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. Враховуючи вищенаведене, заборгованість векселедавця перед векселедержателем, за якою минув строк позовної давності, відноситься до безповоротної фінансової допомоги і на дату прострочення заборгованості за виданим векселем векселедавець суму, зазначену в векселі (якщо вексель є недисконтним та непроцентним), повинен включити до складу валового доходу. Відповідно до п. 3 ст. 205 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Щодо позовної давності, то відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому перебіг позовної давності зупиняється у випадку, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) (ст. 263 ЦКУ). Отже, якщо підприємство-кредитор ліквідовано без визнання правонаступництва, то господарське зобов'язання щодо погашення векселів, отримувачем яких він є, припиняється. При цьому перебіг позовної давності щодо заборгованості за такими векселями зупиняється. Враховуючи вищезазначене, на момент ліквідації без правонаступництва кредитора (отримувача векселя) векселедавець повинен суму заборгованості за векселем включити до складу доходу як безповоротну фінансову допомогу відповідно до п.137.10 ст.137 ПКУ.

Подробнее: [buhforum.com]

Здравствуйте! Скажите, как вы решили вопрос со списанием. У меня подобная ситуация, не знаю, как правильно поступить