Дівчатка ,доброго дня . Потребую вашої допомоги.
Зареєстрували в ЄРПН податкові на послуги від нерезидента ,на які не потрібно було реєствувати податкові. Якби це було місяць в місяць ,я б не переймалась ,включила в податковий кредит.і все. Але реєстрація з порушення строків ,тому зобов"язання в один місяць,кредит в інший . І взагалі іх не повинно бути . Можливо хтось створював РК до податкової. Як правильно заповнити. Мені треба зовсім скоригувати ці ПН.

вот дебет-кредит об этом пишет, но у меня не открывается, только для подписчиков [news.dtkt.ua]

вот дебет-кредит об этом пишет, но у меня не открывается, только для подписчиков [news.dtkt.ua]
Дівчатка відкрийте ссилку,будь ласка .Я не передплатник ,а всі демодоступи вже використала.

Читайте

Отримали від нерезидента послуги, але неправильно визнали місця постачання: як зняти нарахований ПДВ?
08.11.2019
Які послуги від нерезидента не призводять до нарахування ПДВ їх отримувачем? Що робити у разі помилкового нарахування ПДВ при отриманні послуг від нерезидента?

Коментар до ІПК ДПС від 26.09.2019 р. №405/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Нагадаємо, що особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у ст. 180 і 208 ПКУ.

Згідно з п. 180.2 ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Відповідно до п. 208.2 і 208.3 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ПКУ.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ складає податкову накладну зі зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.



Як визначити, де послуги вважаються наданими з метою оподаткування ПДВ?

Пунктами 186.2 – 186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг, або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Зокрема, місцем постачання послуг, зазначених у п. 186.3 ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або (у разі відсутності такого місця) місце постійного чи переважного його проживання.

А за п. 186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ПКУ.

Правила, начебто, прості, але при цьому все ж таки залишається проблема ідентифікації. Адже види послуг наведені в ст. 186 ПКУ досить загально, тому резидент не завжди впевнений, до якого саме виду належить послуга, яка надається йому.

Але на питання, як визначитися з віднесенням відповідних послуг до переліку за п. 186.2 та 186.3 ПКУ, податківці в коментованій ІПК не відповіли, а тільки направили резидента за роз’ясненнями до Мінекономіки.



Якщо помилилися з визначенням місця надання послуг

У коментованій ІПК податківці навели порядок дій, якщо підприємство помилилося з місцем надання послуг нерезидентом:

Якщо зазначені послуги не належать до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2 і 186.3 ПКУ, то місцем постачання таких послуг є місце реєстрації їх постачальника.

Оскільки постачальником послуг є нерезидент України, то якщо для визначення місця надання ним послуг резиденту залишається лише п. 186.4 ПКУ, операція нерезидента–постачальника з постачання таких послуг резиденту–покупцю (отримувачу) не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо за операціями нерезидента з постачання послуг резиденту (отримувачу), що не є об’єктом оподаткування ПДВ на підставі того, що місцем постачання таких послуг згідно зі статтею 186 розділу V ПКУ визначено територію за межами митної території України, були нараховані податкові зобов’язання з ПДВ, складені і зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, суми податку, зазначені у таких накладних, включені до складу податкового кредиту, то з метою коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ резидент (отримувач) складає розрахунки коригування до таких податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН.
Тобто виправити помилку досить просто: сам собі склав ПН, сам її і анулював шляхом РК.

Проте в коментованій ІПК податківці не вказали, як при складанні РК відкоригувати раніше визначені ПЗ та РК в декларації з ПДВ. Тож, пошукаємо інших роз’яснень.



Як відобразити коригування ПЗ та ПК у декларації?

У підкатегорії 101.15 «ЗІР» надано таке роз’яснення щодо цього питання. У разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту отримувачем послуг – платником ПДВ до податкової накладної, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається розрахунок коригування, який залишається у такого отримувача послуг.

Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного розрахунку коригування відображається одночасно у рядках 6 та 13 декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий розрахунок коригування.

Але за пп. 192.1.1 ПКУ постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до ПН. Тому якщо РК буде зареєстровано вчасно у ЄРПН, тоді потрібно буде знімати в одній декларації суми ПЗ та ПК. А якщо РК буде зареєстровано наступного місяця за місяцем складання, то податковий кредит буде зніматися у місяці складання, а ПЗ – у місяці реєстрації.



Ну і що шо в голові вітер?!
Зате думки завжди свіжі!!!

Дякую))