Поворотна фінансова допомога: нюанси видачі та обліку
Позика, або, на мові бухгалтера, поворотна фінансова допомога - універсальний інструмент поповнення обігових коштів будь-якого підприємства або підприємця. До поворотної фінансової допомоги може вдатися навіть звичайний найнятий робітник.
Така позика може бути процентною або безпроцентною, укладеною на будь-який строк, а при необхідності - подовженою.
Суб'єктів господарювання, які жодного разу за весь час свого існування не надавали і не отримували фінансову допомогу, напевно, можна перерахувати по пальцях. Тому незайве згадати про юридичну сутність та податкові наслідки цих операцій, а також поговорити про їх документальне оформлення та відображення в бухгалтерському обліку.
Варто відмітити, що для поповнення обігових коштів суб'єкт господарювання може вдатися і до кредиту. Але, на відміну від позики або поворотної фінансової допомоги, за користування кредитом завжди сплачують проценти, які не кожному позичальнику по плечу. У цій статті ми обмежимося вивченням суті поворотної фінансової допомоги.
Розглянемо по порядку усі питання, які можуть виникнути у бухгалтера та юриста при використанні поворотної фінансової допомоги.
Визначення поворотної фінансової допомоги
Для з'ясування суті поворотної фінансової допомоги як об'єкту обліку звернемося до податкового законодавства. Згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків в користування за договором, що не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, і обов'язкова до повернення.
Терміну, про який йде мова в пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України, в цивільному законодавстві відповідає договір позики.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Хто може бути позикодавцем/позичальником
Виступити в ролі позикодавця або позичальника може будь-яка фізична особа або юридична особа. ЦК України не обмежує коло осіб, які можуть надати або отримати поворотну фінансову допомогу.
Якщо це фізична особа, то самостійно укласти договір позики може людина, що досягла 18 років, дієздатність якої не обмежено судом.
Підприємства також мають право як надавати позики, так і брати їх. Важливо, щоб посадовець, який укладає договір, діяв у рамках своєї компетенції, оскільки юридична особа придбаває права і обов'язки через свої органи управління. В ролі позикодавця також можуть виступати директор, засновник, найнятий робітник.
Договір позики можуть укладати підприємства і підприємці між собою. Але якщо позичальник (позикодавець) і директор підприємства - одна і та ж особа, то доцільно, щоб від імені підприємства договір підписував інший посадовець, наприклад, уповноважений довіреністю.
Що стосується дозвільних документів, то ні ЦК України, ні ГК України, ні інші нормативні акти не зобов'язують юридичну або фізичну особу отримувати документ дозвільного характеру, наприклад, ліцензію або інший дозвіл на надання позики. Досить вільного волевиявлення,яке не виходить за межі повноважень керівництва цих суб'єктів.
Поворотна фінансова допомога: процентна або безпроцентна
Помітимо, що ст. 1048 ЦК України дозволяє позикодавцю отримувати проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Листі N 10-1390/0/4-12 відмітив, що договір позики як загальна договірна конструкція є основою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, а норми ЦК України не містять жодного виключення як щодо суб'єктного складу, так і щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір яких і порядок одержання встановлюється договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Таким чином, норми ЦК України не містять жодного виключення щодо права на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Але не усі державні органи погоджуються з такою думкою. Наприклад, ДПСУ в Листі N 1990/6/17-1216 роз'яснила, що надати кошти у позику під проценти мають право тільки фінансові установи Держкомісія з регулювання ринку фінансових послуг України в Листі N 5543/11-5 також дійшла до висновку, що кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на певний строк і під проценти, є фінансовим кредитом.
Таким чином, на думку автора статті, позикодавець, ґрунтуючись на нормах ЦК України, має право видати процентну позику за рахунок своїх коштів. Проте не виключено, що правомірність оплатного договору позики доведеться відстоювати в суді.
Видача безпроцентної позики ні у кого сумнівів не викликає, але безпроцентною вона буде лише у тому випадку, якщо про це безпосередньо сказано в договорі.
Строк і сума позики: чи є межі
Законодавство не обмежує розміру суми коштів, яка може бути надана в якості позики. Тобто позика може бути хоч сто гривень, хоч один мільйон гривень1.
Строк, після закінчення якого позика має бути повернена позикодавцю, чинним законодавством також не обмежено. Більше того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України допускає, що договір може не містити строку повернення позики. У такому разі позичальник зобов'язаний повернути їх впродовж 30 календарних днів з дня пред'явлення вимоги позикодавця.
Незважаючи на вищесказане, є причина, за якою цей строк в договорі все ж слід передбачити, щоб у податкових органів не виникло бажання трактувати його як договір про безповоротну фінансову допомогу.
Не варто забувати також, що строк дії договору відноситься до істотних умов згідно з ч. 3 ст. 180 ГК України. Недодержання такої умови означатиме, що договір не укладено.
І хоча строк дії договору і строк повернення позики - різні поняття, є сенс не обмежувати перший якоюсь конкретною датою, а записувати, що договір діє до припинення прав та обов'язків, які виникли на його основі. А при необхідності строк повернення позики можна коригувати, вносячи відповідні зміни до цього договору.
Поворотна фінансова допомога вважається поверненою позикодавцю з моменту її передачі позикодавцю або зарахування коштів на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Повернення позики зобов'язує позикодавця повернути позичальнику його розписку. Якщо це неможливо, то перший зобов'язаний написати свою розписку про одержання боргу (ч. 2 ст. 545 ЦК України). Для юридичних осіб документом, що підтверджує погашення позики, буде платіжний документ. Додатково можна скласти акт звірки взаємних розрахунків.
Якщо позичальник борг вчасно не поверне, то суб'єкт господарювання має право стягнути з нього неустойку, яка, як правило, передбачається в договорі позики, а також інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми. Це компенсація, яку може отримати позикодавець окрім процентів, якщо вони зафіксовані в договорі.
Форма договору і момент укладення
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума перевищує 170 грн, і незалежно від суми, якщо позикодавець - юрособа. Хоча, згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України, договір позики може підтверджувати розписка або інший документ, що засвідчує передачу позичальнику грошей або майна. Але за допомогою розписки оформляють договір позики тільки фізичні особи, аюрособи готівкову передачу грошей оформляють касовим ордером, а безготівкову- платіжним дорученням, але тільки у рамках наявності підписаного договору позики.
Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей або майна, а не його підписання сторонами (ч. 2 ст. 1046 ЦК України). Момент укладення договору підтверджується розпискою між фізичними особами і платіжним документом (касовим ордером або платіжним дорученням), якщо в ролі позикодавця виступає юрособа.
Тому наполегливо рекомендуємо оформляти стосунки з поворотної фінансової допомоги за допомогою договору, де зафіксовані істотні умови: сума позики, строк надання, правові способи, які забезпечать її повернення.
Валюта позики
Національна валюта - гривня може бути предметом позики без будь-яких "але". Це платіжна одиниця нашої країни і законний платіжний засіб, який обов'язковий до прийому за номінальною вартістю згідно зі ст. 192 ЦК України. Зобов'язання має бути виражене і виконане в гривнях, про що говорять ч. 1 ст. 524 і ч. 1 ст. 533 ЦК України.
Використати іноземну валюту на території України як засіб платежу можна, тільки маючи індивідуальну ліцензію НБУ (підпункт "г" пп. 4 ст. 5 Декрету N 15-93). Випадки, коли вона не потрібна, перераховані в п. 1.5 Положення N 483.
Документальне оформлення операції
поворотної фінансової допомоги
Документальне оформлення поворотної фінансової допомоги залежить від форми, в якій вона надається:
- безготівковим шляхом;
- готівковими коштами.
При розрахунках за договором позики в безготівковій формі позикодавець оформляє звичайне платіжне доручення. Операції з перерахування/ надходжендя грошових коштів в бухгалтерському обліку позикодавця/позичальника відображаються на підставі відповідних банківських виписок.
При розрахунках за договором позики в готівковій формі позикодавець - підприємство, що надає позику готівкою, оформляє на суму виданим коштів видатковий касовий ордер. Позичальник (його представник) вказує в ордері суму одержаних грошей прописом ставить дату та підпис.
Позичальник - юридичні особа оформляє у себе прибутковий касовий ордер, корінеці якого відриває і передає фізичній особі, від якої надійшлі гроші до каси. Ним буде або позикодавець - фізична особа, або працівник юридичної особи - позичальника, ще отримав гроші з каси позикодавця.
Обмеження готівкових розрахунків
При наданні поворотно фінансової допомоги в готівковій формі виникає питанню про ліміт каси, а також чи застосовується для цієї операції 10-тисячне обмеження? Все залежатиме від статусу позичальника. Розглянемо ситуацію детальніше.
Видача позики через касу. Якщо позичальник - юридична особа або фізична особа-підприємець, то при видачі позики з каси підприємству необхідно пам'ятати, що діє обмеження готівкових розрахунків підприємства (підприємця) з іншими підприємствами (підприємцями) впродовж дня (абзац 1 п. 2.3 Положення N 637). Відповідно, якщо суме позики перевищує 10 тис. грн, то її проводять виключне в безготівковій формі або розбивають платіж на декілька днів.
Якщо в ролі позичальника виступає звичайна фізична особа, то готівкового обмеження на видачу коштів з каси немає (підпункт "а" п. 2.3 Положення N 637).
Важлива інформація для підприємств торгівлі і громадського харчування! Підприємство, що використовує РРО, операцію по видачі і поверненню позики не пробиває через касовий апарат, оскільки вони не підпадають під визначення "розрахункові операції". Під останніми розуміють прийом (видачу) грошей за реалізований товар (надану послугу) (ст. 2 і п. 1 ст. 3 Закону про РРО). Виплату грошових коштів позичальнику з каси фірми оформляють видатковим касовим ордером, а повернення їх - прибутковим касовим ордером.
Повернення позики через касу. Тут все навпаки. Підприємство може отримувати кошти до каси в будь-якому об'ємі, незалежно від правового статусу позичальника. А ось позичальнику необхідно бути уважним: якщо гроші повертає юридична особа або фізична особа-підприємець, то треба дотримуватися обмеження - 10 тис. грн.
У випадку якщо гроші повертає фізична особа, на 10-тисячне обмеження увагу не звертаємо.
Важливо! Фінансова операція, яка рівна або перевищує 150 тис. грн і підпадає під одну або більше ознак, наведених в ч. 1 ст. 15 Закону про протидію легалізації доходів, підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу. Банк повинен ідентифікувати учасників позики і повідомити суб'єкта первинного фінмоніторингу, а також правоохоронні органи про діяльність підприємства (ч. 3 ст.17 Закону про протидію легалізації доходів). Для підприємства це загрожує закриттям витратних операцій на строк до 5 робочих днів і основою для проведення оперативно-розшукової діяльності (п. 4 ст. 6 Закону про оперативно-розшукову діяльність).
Поворотна фінансова допомога:
бухгалтерський та податковий облік
Відразу відмітимо, що податкові наслідки одержання поворотної фінансової допомоги залежать від строку її повернення і статусу позикодавця.
Податковий облік
Податок на прибуток
Поворотна фінансова допомога, повернена в періоді її одержання. Якщо підприємство отримало і повернуло поворотну фінансову допомогу в межах одного звітного періоду, то податково-прибутковому обліку змін не буде (пп. 14.1.257 п. 14.1ст. 14 розд. І і підпункти 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 розд. III ПК України).
Періоди одержання та повернення поворотної фінансової допомоги різні. Тут податкові наслідки залежать від статусу позикодавця. Проаналізувавши норми ПК України, можна виділити три категорії надавачів поворотної фінансової допомоги:
1) засновники/учасники (у тому числі нерезиденти);
2) платники податку на прибуток на загальних підставах (окрім засновників);
3) неплатники податку на прибуток або пільговики (окрім засновників).
Засновники/учасники (у тому числі нерезиденти). Для поворотної фінансової допомоги, одержаної від засновника, застосовуються спеціальні (особливі) правила оподаткування. Згідно з абзацом 4 пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 розд. III ПК України в податковому обліку у цієї операції взагалі не буде наслідків, якщо повернути таку фінансову допомогу засновникові впродовж 365 днів з дня її одержання. Відмітимо, що обчислювати 365 днів необхідно з моменту її одержання2.
А якщо підприємство не поверне своєму засновникові поворотну фінансову допомогу після закінчення 365 днів?
На жаль, ПК України не дає чітких вказівок щодо таких випадків. Наважимося припустити, що тоді припиняє дію спеціальна норма з абзацу 4 пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 розд. III ПК України і "включаються" загальні норми, передбачені ст. 135 розд. III ПК України.
І починаючи з 366-го дня на горизонті позначаться податкові наслідки. І вони залежатимуть від статусу засновника-позико-давця (платник чи він податку на прибуток чи неплатник).
Платники податку на прибуток на загальних підставах (окрім засновників). Передусім відмітимо, що платник податку на прибуток на загальних підставах в цілях оподаткування поворотної фінансової допомоги - це платник податків, який сплачує податок за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 розд. III ПК України, у 2013 році - 19 %.
Порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги, одержаної від платника податку на прибуток на загальних підставах, регулюють пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І і пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 розд. III ПК України. Згідно з цими нормами сума одержаної поворотної фінансової допомоги ні в доходи, ні у витрати не включається Тут головні фігуранти - умовні проценти.
Порядок нарахування умовних процентів викладено в абзаці 7 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 розд. І ПК України. Такі проценти нараховуються на суму, що залишилася не поверненою позичальником на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожен день використання поворотної фінансової допомоги.
Фактично, це виглядає так: суму неповерненої фінансової допомоги треба помножити на величину облікової ставки НБУ, потім помножити на кількість днів користування поворотною фінансовою допомогою і розділити на 365 або 366 (кількість днів в році). Якщо величина облікової ставки НБУ в звітному періоді змінювалася, то умовні проценти необхідно розрахувати окремо по кожному періоду, в якому ставка була діючою, а потім одержані суми скласти.
Неплатники податку на прибуток або пільговики (окрім засновників). До цієї категорії належать "єдинопо-датники" (як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці), платники фіксованого сільгоспподатку, нерезиденти, неприбуткові організації, фізичні особи, працюючі на загальній системі оподаткування, фізичні особи, що не є підприємцями, а також платники податку на прибуток - пільговики, діяльність яких звільнена від податку на прибуток або які застосовують іншу ставку, ніж передбачено в п. 151.1 ст. 151 розд. III ПК України.
Згідно з пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 розд. III ПК України підприємство, що взяло поворотну фінансову допомогу у неплатника податку на прибуток або пільговика (не засновника) і не повернуло її на кінець звітного періоду, в якому вона одержана, фіксує суму боргу серед інших податкових доходів.
У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої Наказом N 1213, такий дохід спочатку відображають в рядку 03.12 "Суми поворотної фінансової допомоги, отриманої у звітному (податковому) періоді" додатка ІД, а потім в підсумковому рядку 031Д основної частини Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Але по мірі повернення такої поворотної фінансової допомоги (її частини) збільшують "податкові" витрати. У Податковій декларації з податку на прибуток підприємства вони відображаються в рядку 06.4.34 "Сума фактично повернутої поворотної фінансової допомоги" додатку IB і, відповідно, в підсумковому рядку 06.4 IB основної частини Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Поворотна фінансова допомога в межах однієї юридичної особи. Операції з надання/одержання фінансової допомоги між підприємством та його підрозділами, які не мають статусу юридичних осіб, не призводять до будь-яких податкових наслідків.
Податок на додану вартість. Не будучи постачанням товарів (послуг), хоча місце надання її і на митній території України (пп. 14.1.185, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розд. І, п. 185.1 ст. 185 розд. V ПК України), поворотна фінансова допомога не с об'єктом обкладення ПДВ
Податок на доходи фізичних осіб
Повертаючи поворотну фінансову допомогу позикодавцю-фізичній особі, позичальник (юридична особа) повинен відобразити ці суми в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) з ознакою доходу "153". Для цього у формі N 1ДФ відображається повернена сума поворотної фінансової допомоги в графах Зата 3, а в графах 4а та 4 ставиться прочерк.
Бухгалтерський облік
У бухгалтерському обліку за операціями поворотної фінансової допомоги не виникають ні доходи, а ні витрати. Згідно з п. 5 П(С)БО 15 при одержанні поворотної фінансової допомоги не дотримуються критерії для визнання доходу. А в пункті 9.3 П(С)БО 16 чітко написано, що не відноситься до витрат погашення одержаних позик. Це підтверджує і ч. 1 ст. 1046 ЦК України.
В той же час, згідно з п. 6 П(С)БО 11, розрізняють довгострокові та поточні зобов'язання. Отже, рахунок, на якому необхідно враховувати суму поворотної фінансової допомоги, залежить від строку її використання.
Поворотна фінансова допомога, одержана на строк більше року з дати балансу. Отримання позики відображається проводкою: дебет субрахунку 301 "Каса в національній валюті" або субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та кредит рахунку 55 "Інші довгострокові зобов'язання".
Повернення позики відображається проводкою: дебет рахунку 55 "Інші довгострокові зобов'язання" і кредит субрахунку 301 "Каса в національній валюті" або субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті".
Якщо на дату балансу строк, що залишився для погашення поворотної фінансової допомоги менше року, то її треба перевести в поточні зобов'язання записом: дебет рахунку 55 "Інші довгострокові зобов'язання" і кредит субрахунку 611 "Поточна кредиторська заборгованість по довгострокових зобов'язаннях в національній валюті". Погашення такої поворотної фінансової допомоги відображають проводкою: дебет субрахунку 611 "Поточна кредиторська заборгованість по довгострокових зобов'язаннях в національній валюті" і кредит субрахунків 301 "Каса в національній валюті", 311 "Поточні рахунки в національній валюті".
Поворотна фінансова допомога, одержана на строк менше року з дати балансу. Отримання позики відображається проводкою: дебет субрахунку 301 "Каса в національній валюті" або субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті" і кредит субрахунків 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 607 "Інші короткострокові позики".
Повернення позики відображається проводкою: дебет субрахунків 685 "Розрахунки з іншими кредиторами", 607 "Інші короткострокові позики" і кредит субрахунку 301 "Каса в національній валюті" або субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті".
Звертаємо увагу, що в бухгалтерському обліку не нараховують умовних процентів, які нараховують в податковому обліку, якщо поворотну фінансову допомогу надав платник податку на прибуток на загальних підставах.
Таким чином, бухгалтерський облік поворотної фінансової допомоги залежить тільки від строку її повернення.
У яких рядках фінансової звітності необхідно відображати поворотну фінансову допомогу, покажемо в табл. 1.
Таблиця 1
N з/п Вид поворотної фінансової допомоги за строком використання Рядок фінансової звітност
Балансу (ф. N 1) Балансу суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-м) Балансу спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (ф. N 1-мс)
1. Довгострокова поворотна фінансова допомога 1515 "Інші довгострокові зобов'язання" 480 "Довгострокові зобов'язання" 480 "Довгострокові зобов'язання"
2. Короткострокова поворотна фінансова допомога 1690 "Інші поточні зобов'язання" 610 "Інші поточні зобов'язання" 610 "Інші поточні зобов'язання"
3. Довгострокова поворотна фінансова допомога, що підлягає поверненню впродовж подальших 12 місяців 1610 "Поточна кредиторська заборгованість по довгострокових зобов'язаннях" 510 "Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях" 500 "Короткострокові кредити банків"
Приклад. ТОВ "Весна" (платник податку на прибуток на загальних підставах) отримало поворотну фінансову допомогу від платника податку на прибуток на загальних підставах. Гроші в сумі 30 000 грн надійшли на поточний рахунок підприємства 10.03.2013 р.
Частину поворотної фінансової допомоги в сумі 10 000 грн повернули 30.03.2013 р. готівкою, 11.04.2013 р. погасили залишок заборгованості у безготівковій формі - 20 000 грн.
Припустимо, що підприємство подавало Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за І. квартал 2013 р., тому для нього звітним періодом у 2013 році буде квартал. В зв'язку з цим відмітимо, що, на жаль, в ПК України такий нюанс з нарахуванням умовних процентів залежно від строку подання податкової звітності доки не врегульовано, тому для одних платників податків звітним періодом буде календарний рік, а для інших - квартал.
Порядок відображення в бухгалтерському та податковому обліку одержання та повернення фінансової допомоги покажемо в табл. 2.
Таблиця 2
N з/п Зміст господарської операції Сума, грн Бухгалтерський облік Податковий облік
дебет кредит доходи, грн витрати, грн
1. Отримання короткострокової поворотної фінансової допомоги від платника податку на прибуток на загальних підставах 30 000 311 685
2. Повернення частини поворотної фінансової допомоги готівкою 10 000 685 301
3. Нарахування умовних
процентів на зали-
шок поворотної фінансової допомоги на 31.03.2013 p., одержаної від платника податку на
прибуток на загальних
підставах - - - 86,30* -
4. Повернення залишку
поворотної фінансової
допомоги у безготівковій
формі 20 000 685 311 - -
Примітка.
* Сума умовних процентів розраховується таким чином: 20 300 (грн) х [7,5 (°/о) : 100 (%): 365 (дн.) х 21 (да.)] = 86,30 (грн).
Облік в програмі 1С: Підприємство 8
У програмі 1С: Підприємство 8 надання та повернення фінансової допомоги у безготівковій формі відображаються документами "Платіжне доручення вихідне" і "Платіжне доручення вхідне" При виборі форми платіжного доручення вказуємо "Інше списання безготівкових грошових коштів" або "Інший надходження безготівкових грошових коштів".
Готівкові платежі проводяться у 1С: Підприємство 8 за допомогою документів "Видатковий касовий ордер" та "Прибутковий касовий ордер". Форми відповідних документів для поворотної фінансової допомоги: "Інша витрата грошових коштів" та "Інший прихід грошових коштів".
________________________
1. Попереджаємо, що позика може попасти під обов'язковий фінансовий моніторинг, якщо його сума складає або перевищує 150 000 грн і підпадає під одну або більше ознак, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону про протидію легалізації доходів.
2. Строк 365 днів (а не 366 днів) передбачено також і для високосного року.
Список використаних документів
ЦК України - Цивільний кодекс України
ПК України - Податковий кодекс України
ГК України - Господарський кодекс України
Закон про бухоблік - Закон України від 16.07.1999 p. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
Закон про оперативно-розшукову діяльність - Закон України від 18.02 1992 р N 2135-ХІІ "Про оперативно-розшукову діяльність"
Закон про протидію легалізації доходів - Закон України від 28.11.2002 p. N 249-IV "Про попередження та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму" в редакції від 18.05.2010 p. N 2258-VI
Закон про РРО - Закон України від 06.07.1995 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції від 01.06.2000 р. N 1776-ІП
Декрет N 15-93 - Декрет КМУ від 19.02.1993 р.N 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю"
Інструкція N 291 - Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. N 291
Положення N 483 - Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засоби платежу, затверджено постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р. N 483
Положення N 637 - Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджено постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637
Порядок N 1020 - Порядок заповнення і подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. N 1020
Наказ N 1213 - Наказ Мінфіну України від 28.09.2011 р. N 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства"
П(С)БО 11 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджено наказом Мінфіну України від 31.01.2000 р. N 20
П(С)БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджено наказом Мінфіну України від 29.11.1999 р. N 290
П(С)БО 16 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджено наказом Мінфіну України від 31.12.1999 р. N 318
Лист N 10-1390/0/4-12 - Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.09.2012 р. N 10-1390/0/4-12 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні суперечок по зобов'язанням, що виникають з договорів та інших угод"
Лист N 1990/6/17-1216-Лист ДПСУ від 11.02.2013 р. N 1990/6/17-1216 "Про поворотну фінансову допомогу"
Лист N 5543/11-5 - Лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 14.06.2006 р. N 5543/11-5 "Про надання позики"
"Консультант бухгалтера" N 27 (723) 8 липня 2013 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)
< Гениально.