| ||
ПОДОТЧЕТ ЗА СВОИ: С НДФЛ!
Відправлено користувачем Natka0239
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
цитата из пока неопубликованной котячей научной статьи 
Складність регулювання касових операцій і відсутність спрощеного порядку для малого бізнесу – є наступною важливою проблемою, що її ми хотіли би освітити в цій статті. Усі норми як старого Положення №637, так і нового Положення, в т.ч. і затверджені ними форми касових документів – розраховані на крупне підприємство. Варто також відмітити, наскільки морально застарілі ці форми. Якщо ми звернемося до форм прибуткового і видаткового ордера, касової книги, затверджених наказом ЦСУ СРСР від 12.10.1973 №668, можемо побачити, що ці документи й сьогодні по структурі і по суті не змінилися, не зважаючи на те, що з того часу пройшло 45 років [10]. Тобто ми використовуємо в бізнесі практично ті самі форми касових документів, що використовувалися в межах планової економіки в СРСР. Різниця лише в тому, що регуляторний орган регулярно вносить до цих форм деякі “рисочки” і “галочки”, мабуть для того, “щоби бізнесу було чим зайнятися”.
Серед проблемних моментів, із якими часто зіткаєшся на практиці, є те, що касові документи і в 1973 р. передбачали, і тепер передбачають підпис головного бухгалтера і касира для прибуткового ордера, а також (крім цих осіб) ще й керівника і отримувача – для видаткового ордера. Водночас значна кількість підприємств малого бізнесу взагалі не мають такої кількості працівників, щоби підписувати ці документи. Неодноразово підприємства, де працює один директор, або один директор і бухгалтер, піднімали питання, скільки підписів слід ставити в ордері – два чи три? Або навіть чотири?
У сучасному бізнесі маємо ситуації, яких не було, і не могло бути в 1973 році. Так наприклад готівкова операція між підприємством із єдиним працівником-директором і цим же громадянином як його учасником по внесенню статутного капіталу, наданню позики (так званої “поворотної фінансової допомоги”) і її поверненню, буде виглядати так. При внесенні готівкової суми від учасника підприємству ним буде складений прибутковий касовий ордер, де двічі (за головного бухгалтера і касира) розпишеться директор. При видачі готівкової суми учаснику від підприємства буде складено видатковий касовий ордер, де директор розпишеться чотири (!) рази: за директора, за головного бухгалтера, за касира, і за отримувача.
Ще більш цікавою може бути ситуація, коли директор-учасник на перших кроках у власному бізнесі матиме бажання купити щось для підприємства за власні кошти. Як правило документально це виглядатиме так: він унесе кошти як внесок до статутного чи додаткового капіталу (розписавшись двічі в прибутковому ордері), після цього видасть сам собі “під звіт” (розписавшись чотири рази в видатковому ордері). А після придбання товару складе “авансовий звіт” (звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841, в якому розпишеться принаймні тричі (за підзвітну особу, бухгалтера й керівника), і після цього можливо поверне невикористаний залишок (склавши всі ті ж самі документи, але в зворотному порядку, ще раз). Можливо доведеться ще скласти додаткові документи (прибуткову накладну або акт, і одержати податкову накладну) [11]. Маємо принаймні 5 господарських операцій, які по суті не відбувалися, а оформлюються “для форми” лише щоби надати офіційного вигляду взаємовідносинам директора-учасника з власним підприємством. А насправді мала місце одна ситуація, одна господарська операція – директор купив щось для свого підприємства за власний кошт. Аналогічним прикладом, що також дуже часто зустрічається на практиці, є випадки, коли засновник уносить грошовий внесок до статутного капіталу підприємства. Підприємство на перших кроках у бізнесі часом забуває “провести це через касу”, і кошти безпосередньо здаються до банку. За таке технічне порушення підприємство в разі перевірки отримує штраф у 5-тикратному розмірі внеску до статутного капіталу – за неоприбуткування готівки навіть при тому що ніхто ніяких збитків не зазнав, і всі кошти були вчасно здані до банку. Саме ця постійна штрафонебезпека призводить до появи в розмовній мові згаданого терміну “провести через касу”, а також побоювання багатьох досвідчених керівників і бухгалтерів працювати з готівкою взагалі.
Важко буває на перший погляд сказати, до якої сфери наукових знань слід віднести подібні ситуації, що дійсно зустрічаються на практиці і ґрунтуються на чинних нормативно-правових актах НБУ. Складно відповісти й на запитання: яка суспільно корисна мета є в такому надмірному регулюванні? Для чого складати таку кількість документів, розписуватися в них по кілька разів, як не для того, щоб збільшити кількість потенційних технічних помилок, за які суб’єкт господарювання буде оштрафований – або за неоприбуткування готівки, або за технічне перевищення ліміту каси?
Тож саме на цій підставі ми вважаємо, що необхідно кардинально спростити регулювання касових операцій, перевести касові ордери і касову книгу до типових, а не обов’язкових форм. При цьому ми маємо позитивний досвід – скасування подорожніх листів для службових автомобілів [12] і посвідчень про відрядження [13] як обов’язкових документів для бізнесу – значно спростило документообіг. Підприємства тепер самостійно визначають, як їм вести облік цих операцій. Хтось продовжує використовувати ці ж необов’язкові документи, хтось зробив зведені, а хтось – адаптував під ці цілі інші регістри. Аналогічна ситуація була і з відміною форми довіреності на одержання цінностей [14]. А всі ці форми раніше здавалися вкрай важливими (а бланк довіреності навіть тривалий час був номерним, і за його псування застосовувалися санкції за постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116). Настав час відправити на звалище історії і обов’язкові форми касових документів – замість того, щоби міняти в них технічні реквізити.
Складність регулювання касових операцій і відсутність спрощеного порядку для малого бізнесу – є наступною важливою проблемою, що її ми хотіли би освітити в цій статті. Усі норми як старого Положення №637, так і нового Положення, в т.ч. і затверджені ними форми касових документів – розраховані на крупне підприємство. Варто також відмітити, наскільки морально застарілі ці форми. Якщо ми звернемося до форм прибуткового і видаткового ордера, касової книги, затверджених наказом ЦСУ СРСР від 12.10.1973 №668, можемо побачити, що ці документи й сьогодні по структурі і по суті не змінилися, не зважаючи на те, що з того часу пройшло 45 років [10]. Тобто ми використовуємо в бізнесі практично ті самі форми касових документів, що використовувалися в межах планової економіки в СРСР. Різниця лише в тому, що регуляторний орган регулярно вносить до цих форм деякі “рисочки” і “галочки”, мабуть для того, “щоби бізнесу було чим зайнятися”.
Серед проблемних моментів, із якими часто зіткаєшся на практиці, є те, що касові документи і в 1973 р. передбачали, і тепер передбачають підпис головного бухгалтера і касира для прибуткового ордера, а також (крім цих осіб) ще й керівника і отримувача – для видаткового ордера. Водночас значна кількість підприємств малого бізнесу взагалі не мають такої кількості працівників, щоби підписувати ці документи. Неодноразово підприємства, де працює один директор, або один директор і бухгалтер, піднімали питання, скільки підписів слід ставити в ордері – два чи три? Або навіть чотири?
У сучасному бізнесі маємо ситуації, яких не було, і не могло бути в 1973 році. Так наприклад готівкова операція між підприємством із єдиним працівником-директором і цим же громадянином як його учасником по внесенню статутного капіталу, наданню позики (так званої “поворотної фінансової допомоги”) і її поверненню, буде виглядати так. При внесенні готівкової суми від учасника підприємству ним буде складений прибутковий касовий ордер, де двічі (за головного бухгалтера і касира) розпишеться директор. При видачі готівкової суми учаснику від підприємства буде складено видатковий касовий ордер, де директор розпишеться чотири (!) рази: за директора, за головного бухгалтера, за касира, і за отримувача.
Ще більш цікавою може бути ситуація, коли директор-учасник на перших кроках у власному бізнесі матиме бажання купити щось для підприємства за власні кошти. Як правило документально це виглядатиме так: він унесе кошти як внесок до статутного чи додаткового капіталу (розписавшись двічі в прибутковому ордері), після цього видасть сам собі “під звіт” (розписавшись чотири рази в видатковому ордері). А після придбання товару складе “авансовий звіт” (звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 28.09.2015 № 841, в якому розпишеться принаймні тричі (за підзвітну особу, бухгалтера й керівника), і після цього можливо поверне невикористаний залишок (склавши всі ті ж самі документи, але в зворотному порядку, ще раз). Можливо доведеться ще скласти додаткові документи (прибуткову накладну або акт, і одержати податкову накладну) [11]. Маємо принаймні 5 господарських операцій, які по суті не відбувалися, а оформлюються “для форми” лише щоби надати офіційного вигляду взаємовідносинам директора-учасника з власним підприємством. А насправді мала місце одна ситуація, одна господарська операція – директор купив щось для свого підприємства за власний кошт. Аналогічним прикладом, що також дуже часто зустрічається на практиці, є випадки, коли засновник уносить грошовий внесок до статутного капіталу підприємства. Підприємство на перших кроках у бізнесі часом забуває “провести це через касу”, і кошти безпосередньо здаються до банку. За таке технічне порушення підприємство в разі перевірки отримує штраф у 5-тикратному розмірі внеску до статутного капіталу – за неоприбуткування готівки навіть при тому що ніхто ніяких збитків не зазнав, і всі кошти були вчасно здані до банку. Саме ця постійна штрафонебезпека призводить до появи в розмовній мові згаданого терміну “провести через касу”, а також побоювання багатьох досвідчених керівників і бухгалтерів працювати з готівкою взагалі.
Важко буває на перший погляд сказати, до якої сфери наукових знань слід віднести подібні ситуації, що дійсно зустрічаються на практиці і ґрунтуються на чинних нормативно-правових актах НБУ. Складно відповісти й на запитання: яка суспільно корисна мета є в такому надмірному регулюванні? Для чого складати таку кількість документів, розписуватися в них по кілька разів, як не для того, щоб збільшити кількість потенційних технічних помилок, за які суб’єкт господарювання буде оштрафований – або за неоприбуткування готівки, або за технічне перевищення ліміту каси?
Тож саме на цій підставі ми вважаємо, що необхідно кардинально спростити регулювання касових операцій, перевести касові ордери і касову книгу до типових, а не обов’язкових форм. При цьому ми маємо позитивний досвід – скасування подорожніх листів для службових автомобілів [12] і посвідчень про відрядження [13] як обов’язкових документів для бізнесу – значно спростило документообіг. Підприємства тепер самостійно визначають, як їм вести облік цих операцій. Хтось продовжує використовувати ці ж необов’язкові документи, хтось зробив зведені, а хтось – адаптував під ці цілі інші регістри. Аналогічна ситуація була і з відміною форми довіреності на одержання цінностей [14]. А всі ці форми раніше здавалися вкрай важливими (а бланк довіреності навіть тривалий час був номерним, і за його псування застосовувалися санкції за постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116). Настав час відправити на звалище історії і обов’язкові форми касових документів – замість того, щоби міняти в них технічні реквізити.
прошу заценить оборот про невідомо яку сферу наукових знань 
Может быть, а может и не быть, может быть не пишитеQuote
Котег :-)
прошу заценить оборот про невідомо яку сферу наукових знань
наличка - зло
предлагаю запретить и ничего отетого не надо будет
В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
предлагаю запретить и ничего отетого не надо будет
В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
Мы заценилиQuote
Котег :-)
прошу заценить оборот про невідомо яку сферу наукових знань
_______________
Корисна інформація для бухгалтера
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.
Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua