В Минфине назвали самый большой вызов для госбюджета-2019 МВФ пока не комментирует возможные изменения процедуры кредитования Украины Сколько стоят политические партии в Украине Порошенко рассказал о миссии Экзархов в Украине Горячую воду для киевлян Кличко обещает уже до конца сентября В Италии построили самый высокий подвесной мост Второй украинский катер Кентавр спустили на воду Борьба со шлаками и лечение желатином: Как аферисты разводят украинцев Кабмин провалил переговоры с МВФ - СМИ Мир ждет новый экономический кризис
Головна порталу Дт-Кт
Головна ДКНовиниПублікації ДКПередплатаДовідникиБланки, формиКонсультаціїДокументи


Розширений пошук по форуму :: по порталу

Ремонт авто коштом страховика. Донараховувати ПДВ?

Відправлено користувачем Natka0239 
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
У кого були страхові компенсації, порадьте. У мене страхова компанія перерахувала кошти за ремонт авто. Сервісна служба виписала ПН. Мені треба виписати на себе ПЗ?

Прочитала: При цьому якщо платіж за ремонт автомобіля сплачений страховою компанією, потрібно також, на думку податківців, нарахувати суму податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПК.
Страховик просто взяв і поремонтував вам авто?
У нас страховка Каско. Ми авто відвезли в сервісну компанію, вони оцінили шкоду в наслідок ДТП, страхова компанія перерахувала всю суму на рахунок сервісн.комп. Акт на ремонт випишуть на нашу компанію


Отже, позаяк отримувачем послуг є підприємство — власник застрахованого автомобіля, а не страхова компанія, сервісний центр має скласти податкову накладну саме на власника автомобіля. Тоді підприємство має повне право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній, незалежно від того, чиїм коштом оплачено ремонт автомобіля. При цьому якщо платіж за ремонт автомобіля сплачений страховою компанією, потрібно також, на думку податківців, нарахувати суму податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПК.
Интересно как на практике кто делает.

Вот еще мнение, только, за 2015г: На нашу думку, у разі перерахування страхового відшкодування на рахунок СТО, а не на рахунок страхувальника, останній все одно має право на податковий кредит. Статтею 8 Закону про страхування визначено, що страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування)страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. В даному випадку отримувачем ремонтних робіт все одно буде підприємство і оскільки послуги СТО підлягають оподаткуванню ПДВ, форма розрахунків (як за власні кошти, так і за кошти страховика) не повинна впливати на право відображення податкового кредиту.

Якщо підприємство є обережним платником, податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються проводкою Дт 949 Кт 641 «ПДВ» (проводка № 6) в сумі 1016,67 грн., податкова накладна виписується з позначкою «13», хоча наказом Мінфіну «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 22.09.2014 р. № 957 не передбачено тип причини коригування для даного випадку.
мы включаем полностью
1. Налоговая зарегистрирована.
2. Хоздеятельность есть.


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
Quote
Р.В.
мы включаем полностью
1. Налоговая зарегистрирована.
2. Хоздеятельность есть.
И ничего же не доначисляете себе в обязательства?
Quote
Natka0239
И ничего же не доначисляете себе в обязательства?
В доход начисляете сумму страхового возмещения.
Эта сумма (ваши средства) перечислены страховой на сто. Сто ремонтирует авто и выставляет вам акт, который вы включаете в затраты.
Quote
olex

И ничего же не доначисляете себе в обязательства?
В доход начисляете сумму страхового возмещения.
Эта сумма (ваши средства) перечислены страховой на сто. Сто ремонтирует авто и выставляет вам акт, который вы включаете в затраты.
Да, так и сделаю. Просто эти коментарии налоговой нервируют. А сумма большая.
Мы тоже включаем в кредит и ничего не доначисляем, хотя налоговики по-другому думают. Подложили консультации аналитиков.
ничего не доначисляем, нет основания


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
Какие обязательства, чтотза бред, тут кредит
И на каком основании они думают, позвольте поинтересоваться
Quote
Котег :-)
И на каком основании они думают, позвольте поинтересоваться
Наверное на том основании что им хочется)))
Quote
Котег :-)
И на каком основании они думают, позвольте поинтересоваться
Когда-то сто лет назад (со времен ПРасов) было письмо налоговой. Там такой бред написан в мотивировочной части, что мозг взрывается...
у меня аналогична ситуация, по договору каско страховая уже приняла решение на возмещение нам страхового возмещения на ремонт авто, ждем от них денег, естественно, что в связи с этим я перечитала массу инфо в интернете и остановила свой выбор на этой статье [bz.ligazakon.ua],
цитата из нее:
"...із 01.07.2015 р. правила ПДВ-обліку змінилися, і тепер платник податків відображає податковий кредит за всіма оформленими податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 198.1 – 198.3 ПКУ). Потім, залежно від напрямку використання отриманих товарів, послуг, робіт, він може донарахувати податкові зобов'язання на підставі п. 198.5 ПКУ або п. 199.1 ПКУ.
Ці норми не передбачають зобов'язання з нарахування податкових зобов'язань для аналізованої ситуації. Тому платник податків має право відобразити повністю податковий кредит на підставі податкової накладної незалежно від того, за чий рахунок оплачувався ремонт. Побічно це підтверджують і податківці. Зокрема, у згаданій консультації з розділу 101.19 ресурсу База податкових знань ("ЗІР") одержувачеві ремонтних послуг уже не пропонують відображати податковий кредит тільки в оплаченій ним частині, хоча в решті ця консультація схожа з листом ДПСУ від 12.01.2012 р. № 809/7/15-3417-26. ..."
Если авто используется в производственных целях, то никакие обязательства начислять не нужно, ну а если в непроизводственных целях, то нужно, ну и если в вашей хоз.деятельности есть операции облагаемые и необлагаемые, тогда пропорционально согласно п. 199.1 ПКУ
останавливать свой выбор необходимо на нормах НКУ, а не на статьях авторов, которые в суд не принесешь


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
в статьях нам помогают разобраться и апеллировать нормами НКУ, особенно, если это довольно уважаемое издание,
ну а мы уже сами принимаем решение и отвечаем за него
Здесь и ДФС и некоторые "афторы" и "пейсатели" путаются в двух соснах.
Если ремонт для Фирмы-А происходит за счет или коштом Фирмы-Б, то Фирма-А по факту ремонта не претендует на налоговый кредит вообще.
Но когда страховая (Фирма-Б) перечисляет сумму страхового возмещения на сто для ремонта авто Фирмы-А, то здесь никакой речи быть не может о счете или коштом Фирмы-Б. Сумма страхового возмещения - это средства не Фирмы-Б, а Фирмы-А.
абсолютно верно, потому что фирма-А проводкой Дт375 Кт746 начисляет себе ДОХОД в сумме страхового возмещения датой принятия решения страховой компанией про выплату страхового возмещения, т.е. фирма-А как-бы виртуально получает средства на ремонт от страховщика независимо от того, на чей счет перечислены реальные деньги, на счет самой фирмы-А или на счет автосервиса
Чергове загострення дупоголових. Чому вони не несуть відповідальності за перекручування законодавства?
Quote

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 21.05.2018 р. № 2245/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Про оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку формування податкового кредиту власником автомобіля у разі проведення його ремонту за рахунок страхових виплат від страхової компанії, що виплачуються страховою компанією безпосередньо на рахунок виконавця ремонтних робіт, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відносини у сфері страхування, ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Законом України від 07 березня 1996 року N 85/96-ВР "Про страхування" (далі - Закон N 85/96).

Відповідно до статті 9 Закону N 85/96 страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Водночас відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) і формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 р. N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 р. N 276) (далі - Порядок N 1307).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Разом з цим пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

З метою застосування пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ податкові зобов'язання з ПДВ визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Враховуючи викладене, виплата страховою компанією страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

При цьому послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а отже особа, яка виконує такий ремонт, на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Власник автомобіля при отриманні послуг із ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, включає до складу податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної) та в тому ж звітному (податковому) періоді зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією, тобто послуга із ремонту автомобіля отримана його власником на безоплатній основі.
перечитала пункт 198.5
никаких доначислений на основании того, что услуги не были оплачены, не нашла
то, что услуги не были оплачены, конечно, тоже не верно, они оплачены в рамках страховки, но то уже такое


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись



Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.

© 2017 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua





0.00062999999999991