Добрый день!
Дилемма с директором, помогите найти весомые аргументы
На счету у предприятия денег нет, но нужно сделать закупку товара, что бы сделать отгрузку покупателю, который оплатит товар чуть попозже (с отсрочкой). Директор не хочет терять покупателя, хочет своими деньгами оплатить за товар. Но оформлять договор безвозвратной фин.помощи не хочет. И кредит брать тоже не хочет в банке. Говорит, что якобы ему какой-то юрист сказал, что он может оплатить своими деньгами поставщику, а потом предприятие ему компенсирует
Разве так можно делать?
Про насчитывание НДФЛ и воен.сбора я слышала, но эту позицию ДФС уже Минфин отмел
Но не пойму как правильно поступить, если бы так можно было, то каждый второй ходил бы и рассчитывался

Ну как минимум есть ограничения расчета наличными
И Минфин не может отменять решения ДФС, только суд

Quote
Lin@
Ну как минимум есть ограничения расчета наличными
И Минфин не может отменять решения ДФС, только суд

Это же не решение ДФС было, а просто разъяснение. Но которое Минфин дал свое разъяснение)) Жесть!
Ну наличными 50 тыс.ограничение, а у нее (директора) пусть будет 40 тыс.
Всегда все оформляли через возвр.фин. помощь
А сейчас сижу и думаю почему так? и не могу понять чем аргументировать неоформление этого договора, ведь по сути она покупает за свои деньги товар на фирму, а потом я просто эти деньги ей верну

Какое разъяснение если судились предприятия

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ ЛИСТ 26.02.2019 № 11220-16-63/5675 ПДФО: відшкодування витрат працівника

Слід також звернути увагу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 р. у справі N 816/909/18, згідно з яким скасовано індивідуальну податкову консультацію ДФС України N 765/6/99-99-12-02-03-15/ІПКвід 23.02.2018 р. про необхідність оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і єдиним соціальним внеском витрат, здійснених працівником при виконанні трудових обов'язків на користь підприємства

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду підтримується постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 р. у справі № 816/909/18. Крім того, Верховний Суд України ухвалою від 08.08.2018 р. відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.05.2018 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 р.

вот этим аргументирует мой директор.
а почему я не могу ей отказать теперь? я не могу аргументировать теперь ничем ей в проведении ее сделки

А сумма покупки сопоставима с зарплатой директора?
А то у моей знакомой был случай: зарплата дира типа 5000, и в то же время этот дир закупал товар типа на 1000 000 (суммы условные). При проверке податковая попилА кровушки...

Quote
nikon
А сумма покупки сопоставима с зарплатой директора?
А то у моей знакомой был случай: зарплата дира типа 5000, и в то же время этот дир закупал товар типа на 1000 000 (суммы условные). При проверке податковая попилА кровушки...

нет, конечно, не сопоставима
все как у всех, минималка
но дир говорит, мало ли откуда у меня деньги, может поклонник дал))

Quote
Нат
вот этим аргументирует мой директор

Вот этото о чем я говорила, ДФС пофик рекомендации того Минфина, готовы судится Вы? ВПЕРЕД, работайте по схеме Вашего директора ))))

Директора неадекваты
Потом бухгалтер краями будет!

Так что решать Вам чей Вы кум

Quote
Нат
...может поклонник дал))

Точно на закупку гвоздей и болтов )))

Ну в итоге директор будет отвечать, он утверждает авансовый отчет и заверяет своими подписями выдачу денег.

Вот свеженькая статья

Коли відшкодування працівнику коштів за придбані товари не є доходом? Нова позиція ДФС
Сьогодні 16:05 674 1
Відшкодування працівнику його власних коштів за придбані товари не буде доходом, якщо є підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснення таких витрат

Нагадаємо, що нещодавно Мінфін висловив свою позицію, коли відшкодування працівнику його власних коштів за придбані товари не є доходом. Про це ми писали у своїй новині. Зокрема, зазначали, що податківці ще не надавали нових роз’яснень щодо цієї ситуації.

І ось з’явився текст ІПК від 21.03.2019 р. №1143/6/99-99-13-02-03-15/ІПК. У ній ДФС нарешті погодилися з позицією Мінфіну і судів!

Зокрема, вони на підставі тих же норм КЗпП, що й Мінфін, вказали: якщо придбання товарів (робіт, послуг) здійснюється в рамках трудових обов’язків працівника, то незалежно від того, чи видані кошти під звіт, чи витрачені з такою метою власні кошти працівника, які потім відшкодовуються роботодавцем, такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю.

І на підставі норм п. 170.9 ПКУ навели два варіанта податкових наслідків:

якщо придбання товарів (робіт, послуг) на користь роботодавця здійснюється працівником за рахунок власних коштів у зв’язку з виконанням дорученої йому роботи (трудової функції), то дохід у вигляді компенсації за придбані товари (роботи, послуги) не є доходом для цілей оподаткування ПДФО і військовим збором, за умови підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених таким працівником витрат;

якщо придбання товарів (робіт, послуг), яке здійснюється працівником на користь роботодавця за рахунок власних коштів, не пов’язано з виконання трудової функції таким працівником, то дохід, виплачений цьому працівнику за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги) включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
Тож відтепер відшкодування працівнику його власних коштів за придбані товари не буде доходом, якщо є підтвердження роботодавцем доцільності та обґрунтованості здійснених таким працівником витрат.



Поради від редакції

Як підтвердити доцільність і обґрунтованість витрат працівника? Доручити йому придбання таких товарів (робіт, послуг). І це має бути службове завдання.

Тому радимо скласти наказ на працівника (або кількох працівників), які мають придбавати такі товари (роботи, послуги), а точніше оплачувати їх самостійно.

Звісно, що примусити працівника витрачати власні кошти в інтересах роботодавця – це протизаконно. Тому радимо в наказі передбачити два варіанта такої оплати:

якщо він був забезпечений авансом, то витрачати підзвітні кошти;
якщо з якихось причин він аванс не отримав або авансу не вистачило, він має право витрачати власні кошти з наступним відшкодуванням роботодавцем.
Звісно, що про виконання завдання працівник має відзвітувати. І тут стане в нагоді авансовий звіт, до якого слід додати розрахункові документи. А якщо, крім оплати, відбувається ще фактичне отримання товарів (робіт, послуг), то до авансового звіту слід додати накладні, акти тощо (за наявності). І звісно, що на підставі переданих ним документів відбувається оприбуткування придбаних активів роботодавцем.

А якщо цього пакету документів не зробити? Податківці розглядають таку операцію як купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних працівником.

Це досить дивно, адже в такому випадку (принаймні, щодо товарів) доведеться сплатити ПДФО за ставкою 5%, а не 18% (як щодо надміру витрачених коштів). І відображати дохід з ознакою доходу «105» (як щодо доходу від продажу рухомого майна).

Щодо перепродажу робіт та послуг, тут податківці можуть наполягати на 18% ПДФО і ознаці доходу «102» (як щодо винагороди за договором ЦПХ).

Втім, наразі передбачити, чого вони вимагатимуть, важко. Та й коментована ІПК – це лише консультація, видана конкретному платнику податків, і лише він може нею скористатись без ризиків сплати штрафів. Тому, до появи роз’яснень для всіх податкових агентів, радимо задати ці питання ДФС і отримати власну ІПК.

У моего директора, в свое время, счета были под арестом, поставщикам платить нужно, рассчитывался через кассу банка и составлял авансовый отчет. подотчет закрывала в течение многих лет Проходили много проверок, претензий не было, я и в 1ДФ не указывала.

А если попробовать договориться с поставщиком товара: Дир оставляет ему залог - наличные, а когда с вами покупатель расчитывается - вы расчитываетесь с поставщиком, а поставщик возвращает диру аванс.
Если товар есть в наличии у поставщика - почему бы и нет.

Quote
Инфузория
А если попробовать договориться с поставщиком товара: Дир оставляет ему залог - наличные, а когда с вами покупатель расчитывается - вы расчитываетесь с поставщиком, а поставщик возвращает диру аванс.
Если товар есть в наличии у поставщика - почему бы и нет.

Если без бумаг отгрузка, то это плохо.
А если у поставщика нал залог оставить -это переложить свои проблемы на плечи поставщика.

Quote
Нат
Добрый день!
Дилемма с директором, помогите найти весомые аргументы

Но не пойму как правильно поступить, если бы так можно было, то каждый второй ходил бы и рассчитывался

1. Мое скромное мнение: ваш вариант проще. Договор возвратной помощи, деньги в кассу, выдали нал в подотчет, авансовый отчет, и получив оплату возвращаете помощь директору.
2 Если директор сам выбирает вариант юриста. Проведут за этот период проверку, то дирик найдет на одно место приключений, ему надо будет судиться. Но сейчас оговорите условие, что пусть этот юрист «разгребает» налоговый последствия этого варианта. А юристы за минимальную зарплату не работают.

3. Если у дирика минималка, то и вас «как у всех» . Дирик хочет от вас минимизацию налогов заплатив вам минимальную зарплату. А за зарплату уборщицы «трахать» самому себе мозги это уже мадо-мазо.

Если проводить под.отчет, то договора априори нет. Обычная оплата поставщику. Запрета нет. Доки на поставку должны быть. Во всех бух.программах предусмотрено закрытие.

Почему без документов?
Поставщик выписывает документы как положено, на условиях отсрочки оплаты.
Просто залог денежный для спокойствия возьмет.

Quote
ivan1

А если попробовать договориться с поставщиком товара: Дир оставляет ему залог - наличные, а когда с вами покупатель расчитывается - вы расчитываетесь с поставщиком, а поставщик возвращает диру аванс.
Если товар есть в наличии у поставщика - почему бы и нет.

Если без бумаг отгрузка, то это плохо.
А если у поставщика нал залог оставить -это переложить свои проблемы на плечи поставщика.

У нас часто директор покупает за свои. Только все документы оформляются на предприятие. Накладная, регистрируется налоговая накладная. А потом появляются деньги и компенсируем директору.

Только ограничение 10 тыс грн

Якщо внести платником кошти до банку для їх подальшого перерахування на поточний рахунок одержувача, обмеження не діє. Тільки в призначенні зазначити, що платіж від підприємства через директора (Платник : ПП "Ромашка" через Іванова І. І.

С чего бы ограничение не действовало? При оплате через банк только у получателя последствий не будет, т.к. для него это безнал, а вот для ПП "Ромашка" ограничение в 10 тыс очень даже действует.

Quote
Blick
С чего бы ограничение не действовало? При оплате через банк только у получателя последствий не будет, т.к. для него это безнал, а вот для ПП "Ромашка" ограничение в 10 тыс очень даже действует.

а разве не 50тыс?
или я что-то пропустила!?

Ограничение 50 тысяч - это при оплате физлицом,
10 тысяч - при оплате налом между юрлицами и/или ФОПами.
Если директор предприятия покупает что-то от имени предприятия у юрлица или ФОПа, действует ограничение 10 тысяч.

Я так же считаю , 10 тыс

Я так понимаю, директор не хочет морочиться с возвратной фин. помощью только потому, что ему "какой-то юрист сказал", что лучше оплатить через кассу? Интересно, а оплачивать через кассу тоже будет юрист? Указывать правильно реквизиты, чтобы понятно кому, от кого и за что деньги поступили? Потом все эти авансовые отчёты проводить? Разбивать счёт на несколько поставок, чтобы вложиться в ограничения 10 тыс.? (я же так понимаю, что там сумма больше?) Объяснять поставщику, что да, деньги поступили от Иванова, но документы нам дайте на ТОВ "Ромашка"?
Так может зачем Вашему директору бухгалтер? Может пусть ему юрист бух.учёт ведёт?

Цветик

Quote
Цветик
Я так понимаю, директор не хочет морочиться с возвратной фин. помощью только потому, что ему "какой-то юрист сказал", что лучше оплатить через кассу? Интересно, а оплачивать через кассу тоже будет юрист? Указывать правильно реквизиты, чтобы понятно кому, от кого и за что деньги поступили? Потом все эти авансовые отчёты проводить? Разбивать счёт на несколько поставок, чтобы вложиться в ограничения 10 тыс.? (я же так понимаю, что там сумма больше?) Объяснять поставщику, что да, деньги поступили от Иванова, но документы нам дайте на ТОВ "Ромашка"?
Так может зачем Вашему директору бухгалтер? Может пусть ему юрист бух.учёт ведёт?

А здесь директор применяет старый принцип «тижбухгалтер».