Читаю лист податкової від 29.03.2019 р. N 1340/ІПК/04-36-12-01-16, якщо на передоплату однію сумою двох рахунків виписати дві податкові, то це дуже неправильно і кредиту не буде.
Це справді так серйозно чи податкова знов перебільшує?


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.03.2019 р. N 1340/ІПК/04-36-12-01-16

Про включення до податкового кредиту сум ПДВ по декількох податкових накладних при здійсненні попередньої оплати однією сумою

Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області розглянуло запит Товариства щодо включення до податкового кредиту сум ПДВ по декількох податкових накладних при здійсненні попередньої оплати однією сумою та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (далі - ПКУ), повідомляє таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

При цьому пунктом 201.7 статті 201 розділу V ПКУ передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ, згідно з пунктом 198.3 якої податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ розділу V ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу V ПКУ.

Враховуючи зазначене, податкова накладна складається окремо на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тому складання двох або більше податкових накладних у випадку отримання попередньої оплати товарів/послуг однією сумою не відповідає нормам ПКУ та не дає можливості ідентифікувати операції.

У разі складання таких податкових накладних постачальником покупець не має підстав для віднесення зазначених в них сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки такі податкові накладні не відповідають первинним документам.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________

Да пошли они в... сад с их разъяснениями.
Если у меня в платежке написано, что оплата по счетам № 25,26 и 29, я не собираюсь все в кучу соединять. Именно соединение разных счетов в одну НН не дає можливості ідентифікувати операції, а не то, что они там пишут.

Quote
Blick
Да пошли они в... сад с их разъяснениями.
Если у меня в платежке написано, что оплата по счетам № 25,26 и 29, я не собираюсь все в кучу соединять. Именно соединение разных счетов в одну НН не дає можливості ідентифікувати операції, а не то, что они там пишут.

Не согласна! Налоговая должна быть одна!

Я тоже для того и веду учёт по расчётным документам, чтобы под каждую операцию у меня был отдельный пакет. Не представляю себе какая проверка скажет, что у меня снимается обязательство, а у моего покупателя кредит, если по одной оплате по двум счетам две налоговые, а не одна.

Ну не понимаю, почему должна быть одна НН. Зачем все в кучу валить?
Претензии фискалов по поводу количества НН возникли еще тогда, когда регистрация НН зависела от суммы. Если правильно помню, тогда регистрировалось НДС свыше 10000 грн. Умные плательщики разбивали одну НН на несколько, чтобы не регистрировать, а фискалы с этим боролись. Сейчас же смысла в этом никакого нет, т.к. регистрируется все.
А вот если три счета оплачены не одной, а тремя платежками, но в один день, сколько НН нужно выписывать? Одна платежка - одна НН, три платежки - три НН? Какой в этом смысл? Очень похоже на придирки к крестикам/ноликам, выравниванию по правому краю и прочим заморочкам печатной формы.

Quote
Lin@
Не согласна! Налоговая должна быть одна!

Ваши аргументы?

Quote
olex

Не согласна! Налоговая должна быть одна!
Ваши аргументы?

Аргумент сумма оплаты 100, почему налоговые должны быть 50+20+30???
Идентифицировать как?

А как идентифицировать, если впихнуть в одну НН оплаты по трем разным заказам?
Вот например, заплатили по одному счету за гвозди, по другому за покраску табуреток, по третьему за аренду, но все в одной платежке. Зачем это все в кучу в одной НН сваливать и как потом идентифицировать?
А если в назначении расписано, что по счету №25 - 50, по счету №26 - 20, по счету №29 - 30?
Или если это все тремя платежками? Суть операции ведь от количества платежек не зависит. Разные заказы - разные НН.

Quote
Lin@


Не согласна! Налоговая должна быть одна!
Ваши аргументы?

Аргумент сумма оплаты 100, почему налоговые должны быть 50+20+30???
Идентифицировать как?

Так поэтому ж и указывается в назначении платежа "за что и по каким счетам". А как можно идентифицировать "оплата за матеріали"?

Quote
Lin@
Аргумент сумма оплаты 100, почему налоговые должны быть 50+20+30???
Идентифицировать как?

1. Идентифицировать ЧТО?
2. Вот скажите, по вашему примеру сколько может быть вариантов?