Розрахунок і нарахування лікарняних суміснику здійснюємо окремо від лікарняних за основним місцем роботи. Окремо визначаємо розрахунковий період. У розрахунок беремо зарплатні виплати, нараховані саме за сумісництвом у розрахунковому періоді.
Проте сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (у 2019 році — 62595 грн, з січня по серпень 2020 року — 70845 грн, з вересня по грудень 2020 року — 75000 грн).
Щоб цю вимогу виконати при розрахунку лікарняних на роботі за сумісництвом, працівник повинен принести з основного місця роботи довідку про зарплату, нараховану йому в місяцях розрахункового періоду*. Форма довідки наведена в додатку до Порядку № 1266.
* Якщо працівник працює на умовах сумісництва в декількох роботодавців, то він повинен надати довідки про зарплату з усіх своїх місць роботи.
Зверніть увагу: якщо сумісник захворів у перший робочий день, попросіть, щоб роботодавець за основним місцем роботи уключив до довідки про зарплату інформацію про суму зарплати, що буде нарахована працівнику в місяці настання страхового випадку. Так діяти рекомендує Мінсоцполітики в листі від 17.09.2015 р. № 529/18/99-15.
Також не забуваємо застосовувати спецобмеження за сумою лікарняних, якщо в працівника страховий стаж за 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності менше 6 місяців (див. «Розрахунок лікарняних: ненудна теорія» цього номера).
Може, це здасться комусь кумедним, але (!) Фонд соцстраху в листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65 наполягає: довідка про зарплату за основним місцем роботи має бути, навіть якщо ви нараховуєте «непрацездатні» виплати внутрішньому сумісникові. Просто в цьому випадку ви надаєте її самі собі і підколюєте під розрахунок ☺.
Приклад розрахунку суми лікарняних внутрішньому суміснику ми навели у статті «Практика покаже...» цього номера.
Тут зазначимо, що в заяві-розрахунку допомогу суміснику зазнаєте в окремому рядку.
