Кто сталквался с кредит-нотой? Подскажите,товар получен в 4 кв 2008 и частично продан, в 1 кв 2009 получена кредит -нота. Как пересчитываются остатки товара и по какому курсу?

Кредит-ноти «зазвучали» в Україні

Олександр Левітан, юрист

Деякі іноземні контрагенти та українські підприємства з іноземним капіталом надсилають своїм українським партнерам кредит-ноти. Іноді за допомогою цього документа іноземний постачальник намагається виправити допущені ним помилки, зменшити заборгованість покупця, надати покупцеві бонус тощо. Нове для українців поняття з міжнародних звичаїв ділового обороту потихеньку входить у вітчизняну практику.

Чинним законодавством України не визначено поняття «кредит-нота», а також не встановлено її типової форми. Не згадується це поняття і в податковому законодавстві. Отже, не завжди зрозуміло, що означає конкретна отримана кредит-нота, які цивільно-правові та податкові наслідки вона спричиняє для сторін договору поставки. Розглянемо кредит-ноту крізь призму українського законодавства.

Як зазначається у літературі, у міжнародних звичаях ділового обороту під кредит-нотою розуміють повідомлення, що надсилається одною зі сторін, які перебувають у розрахункових відносинах, другій стороні щодо запису в кредит рахунка останньої певної суми через настання обставини, внаслідок якої у другої сторони виникло право вимоги цієї суми.

З погляду законодавства України в одних випадках кредит-нота є простим повідомленням, в інших (коли вносяться зміни до договору) – документом, що підтверджує волевиявлення однієї сторони щодо зміни умов договору, у тому числі щодо оплати його ціни чи погашення дебіторської або кредиторської заборгованості протягом строку виконання зобов’язань за договором.

Частиною першою ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у загальному випадку, якщо договором не встановлено можливості його зміни в односторонньому порядку, на нашу думку, за цивільним та господарським законодавством України кредит-нота є офертою (статті 638, 641 Цивільного кодексу) або проектом договору (ст. 181 Господарського кодексу України).

Якщо розглянути випадок одностороннього волевиявлення кредитора (постачальника), то оскільки кредит-нота є офертою щодо зміни умов договору, вона не є первинним документом бухгалтерського обліку і не засвідчує здійснення господарської операції.

У разі надсилання кредит-ноти як оферти до неї мають бути додані документи, що свідчать про настання певної обставини.

Бухгалтерський та податковий облік ведуться на підставі документів, які згодом будуть складені сторонами у разі акцепта оферти.

кредит-нота про зміну ціни товару у зовнішньоекономічному договорі або прощення боргу

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено:

— ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін;

— зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом;

— зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до частини другої ст. 692 Цивільного кодексу покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 6 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. №959-XII встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.

Подібну норму містить ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. №2709-IV: «Зовнішньоекономічний договір, якщо хоча б однією стороною є громадянин України або юридична особа України, укладається в письмовій формі незалежно від місця його укладення, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України».

Аналізуючи наведені правові норми, на наш погляд, можна зробити такий висновок.

За українським законодавством, є два варіанти зміни ціни у зовнішньоекономічному договорі поставки (наприклад, іноземний постачальник виявив, що її помилково встановлено вищою).

Перший. Якщо таку можливість передбачено первісним договором, сторони укладають додаткову угоду до договору щодо зміни цін товарів.

Другий стосується ситуації, коли із змісту кредит-ноти випливає, що кредитор (постачальник) повідомляє боржника (покупця) про рішення щодо звільнення боржника (зокрема в частині) від виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Тому одностороннє рішення кредитора щодо надання «ретроспективної знижки» шляхом виставлення такої кредит-ноти кваліфікується як прощення боржнику частини боргу за первісним договором без зміни його ціни. Згоди боржника для прощення боргу не потрібно, отже при прощенні боргу додаткові документи не складають.

У цьому випадку кредит-нота стає первинним обліковим документом, на підставі якого у бухгалтерському обліку і у боржника, і в кредитора списується первісний борг.

Тому в цьому разі при оформленні кредит-ноти мають бути дотримані вимоги ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV:

«Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити:

— назву документа (форми);

— дату і місце складання;

— назву підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

В обох випадках суму оплати за кордон може бути зменшено, оскільки для цього є правові підстави.

коригування здійсненої поставки в межах України: коли і як це можливо

У разі виявлення кредитором помилок у первинних облікових документах (не у рахунку!), складених під час або безпосередньо після здійснення господарської операції, він коригує (сторнує) у бік зменшення величину дебіторської заборгованості.

У цьому разі кредит-нота виконує роль повідомлення/довідкового документа.

Проте для внесення змін до бухгалтерського та податкового обліку самої кредит-ноти недостатньо. До неї кредитор має додати виправлені первинні облікові документи (накладні, рахунки-фактури тощо), які будуть належною підставою для змін в обліку.

У Росії широко застосовують від’ємні рахунки-фактури. У нашій країні ця практика поки що не набула поширення.

Згідно з п.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР «якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню».

Цю норму розвивають підпункти 4.5.1 – 4.5.3 вказаного пункту Закону.

Коригування зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту здійснюється згідно з пунктами 5.6 та 5.8 наказу ДПАУ «Про затвердження форми Податкової декларації та порядку її заповнення» від 30.05.97 р. №166.

Однак цей механізм коригування застосовується тоді, коли сторони внесли зміни до договору поставки щодо перегляду цін товарів, зміни суми компенсації їх вартості тощо.

У разі ж надання кредит-нот як звільнення кредитором боржника від його обов’язків, прощення боргу, а також виправлення кредитором помилок у первинних документах такий механізм коригування не застосовується.

У першому випадку ці дії в податковому обліку кредитора не відображаються, у податковому обліку боржника є валовими доходами.

Надання покупцю кредит-нот у розмірі, наприклад, 1% від обороту за рік, на нашу думку, можна трактувати або як прощення боргу, або як дарування (якщо це премія за підсумками виконання договору за рік). Наслідки у цих випадках в податковому обліку однакові.

Винятком є випадок, передбачений частиною п’ятою ст. 180 Господарського кодексу України:

«За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними».

Тоді у покупця виникатимуть валові витрати.

кредит-нота як надання бонусу покупцю від суми обороту за рік

Як ми зазначили вище, для надання бонусу за підсумками роботи за певний період часу може бути застосована норма частини п’ятої ст. 180 Господарського кодексу України.

На нашу думку, у договорі поставки слід зазначити вимоги до якості товарів. Якщо договором передбачено здійснення доплат (бонуси) за поставку продукції вищої якості, слід скласти документ (наприклад, акт) про приймання продукції за якістю, яким буде засвідчено вищу якість порівняно з передбаченою договором.

За врегулювання цього питання у договорі та документального обгрунтування вищої якості товарів, на наш погляд, будуть обгрунтованими валові витрати покупця на суму таких доплат.

В інших випадках (коли договором передбачено премію, винагороду тощо на інших підставах, ніж містяться у згаданій правовій нормі) права на включення цих сум до складу валових витрат покупець не матиме.

Крім того, на практиці з метою включення таких сум до складу валових витрат сторони укладають договір про надання послуг щодо просування товарів на ринок, стимулювання/розширення збуту тощо.

Останній випадок практики розглядають як видання кредит-ноти у зв’язку з таким юридичним фактом, як наслідок діяльності боржника.

Поняття послуги дає частина перша ст. 901 Цивільного кодексу: «За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором».

Отже, у цьому випадку діяльність покупця/боржника для цілей оподаткування визнається послугою.

За результатами такої діяльності згідно з вимогами Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-XIV має бути складено первинний обліковий документ (акт). Результати діяльності боржника підлягають самостійному відображенню у бухгалтерському та податковому обліку.

У цьому разі кредит-ноту можна кваліфікувати як довідковий (не первинний!) документ, яким повідомляють про здійснення іншої господарської операції (отримання послуг).

_____________________________________________________

"И сказали люди, это пришел тот, которого мы ждали" ©Л.И.Брежнев.
Трубы могут быть бумажными, но документы должны быть железными.

это я читала, теория "взагали" , а на практике?

На практике, кредит-нота -это "прощение" вам части долга за товар. Отсюда- бесплатно полученный товар. И ВД на эту сумму. Во так все просто.

На практике слышала о таком решении проблемы:
1) Кредит-ноту не торажать в учете;
2) Заключить отдельный договор о предоставлении каких-нибудь услуг покупателем поставщику совершенно случайно на такую же сумму, как в кредит-ноте;
3) Возникшие встречные задолженности закрыть актом взаимозачета

оказание усуг - исключено. Мы покупаем медпрепараты - без НДС, а услуги "понянут" за собой НО.
А в учете кредит-ноты отражаются (проданый товар по прошлому году - сторно 44 сч, а до получение К-Н сторно 90)
Нужно ли непроданный товар корректировать пропорционально сумме КТ? Вот в чем вопрос? Ведь исключив сумму КН из ВР у нас остаются завышенные ВД по оставшемуся товару!?

Доброго дня , чи є в кого роздуми, уже враховуючи ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС?
Їм там з-за кордону постачальникам простіше...понаписують в договорах, а ти тут думай, як і куди його і що його зменшувати, збільшувати й коригувати

А что тут могло поменятся?
В бухучете отражаете проводкой Дт632 - Кт719.
В налоговом ставите в доходы.

а что с НДС? корректировать? каким документом? как расчитать, какую сумму надо корректировать - пересчитывать таможенною стоимость, пошлину? как-то стремно, нигде не нашла таких требований. А оставлять НК как был тоже стремно

Я оставляю НК - таможенная стоимость не меняется, кредит-ноты мне расписывают как процентную скидку на определённые виды товара (не бесплатно полученный товар), так как в основном, пока дадут кредит-ноту, то товар уже продан, я корректирую себестоимость (делаю проводку К-т 632 Д-т 90 с минусом) Проверки не было, но были аудиторы, после продолжительных дискуссий, они со мной согласились.

Может, у кого-то есть варианты и аргументы, как делать по-другому....

еще интересует как в налоговом учете отражать рекламации поставщику в ВЭД? думаю механизм должен быть похожим