Досить цікавим є запитання, як відобразити в бухгалтерському та податковому обліку створення доменного імені? Чи потрібно вважати доменне ім'я нематеріальним активом? Спробуємо розібратися разом.
Якщо створення сайта доручено спеціалізованій організації, то, як правило, відповідним договором на неї покладається і реєстрація доменного імені. При цьому вартість зазначеної реєстрації може навіть не виділятися окремою сумою. Тоді залежно від того, як конкретне підприємство розцінить у своєму обліку витрати на створення сайта, вартість реєстрації доменного імені буде або разом з іншими витратами включено до первісної вартості НМА (веб-сайта), або списано на витрати на збут.
Інакше, якщо процедуру реєстрації доведеться виконати самому підприємству, виходити потрібно з того, що доменне ім'я не продається, а делегується, тобто передається нібито в тимчасове користування (звичайно на один рік). Умови делегування залежать від правил тієї зони, в якій створюється домен. Після закінчення періоду дії реєстрації доменного імені необхідно провести його перереєстрацію, повторно сплативши встановлену реєстратором суму (у межах від 50 до 500 грн.).
На наш погляд, немає підстав збільшувати вартість веб-сайта (як нематеріального активу) на плату за реєстрацію доменного імені, оскільки в загальному випадку такі витрати не пов'язані з придбанням (створенням) НМА, а також не спрямовані на його поліпшення або зміну його якісних характеристик. Найімовірніше, реєстрація (і перереєстрація) має на меті забезпечити нормальне та безперебійне функціонування сайта, що в бухгалтерському обліку дозволяє віднести її вартість до складу витрат на збут. Однак при цьому слід пам'ятати, що відображати такі суми найдоцільніше як витрати майбутніх періодів (рахунок 39) із подальшим поступовим списанням їх на витрати відповідних звітних періодів.
У податковому обліку вартість реєстрації (перереєстрації) доменного імені включається до валових витрат як витрати, пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва, а також продажем продукції, робіт, послуг, відповідно до пп. 5.2.1 Закону про податок на прибуток. Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у складі таких платежів, формують податковий кредит за загальними правилами Закону про ПДВ.
Матеріал надано редакцією газети «Податки та бухгалтерський облік» (Видавничий будинок «Фактор»;