Добрый день.

Подскажите, а при заказе транспортно-экспедиционных услуг нужна ли ТТН для доказательства факта предоставления таких услуг, или достаточно акта?

Все считают по разному.
Лучше что б была (меньше нервов потреплют)
Но, если вдруг совсем нет и проблематично достать, то прийдется побороться с придирками.....

я почему спрашиваю...
если предприятию выполняют транспортные услуги - ТТН обязательна.
но, нам выполняют экспедиционно-транспортные услуги. как правило это СПД-диспетчер у которого и машин то нет. т.е. мы получаем именно услугу по подбору машины и "сопровождению груза". а на услугу акт

может кто-то сталкивался с нюансом оприходования именно экспедиционно-транспортных услуг?

Ну а саму услугу выполняет перевозчик, который и ставит печать в ТТН. Там есть место и для экспедитора и для перевозчика...
У нас были именно трансопртно-экспедиционные услуги. Вопрос только в том, кто и где должен ставить печати.

все понятно.
спасибо.
думал как обойти оформление ТТН, но видимо не удастся...

Высший хозяйственный суд Украины
ПОСТАНОВЛЕНИЕ
от 03.08.05 г. дело №41/132а

"<...> В апреле 2004 г. Общество с ограниченной ответственностью <...> (далее— Общество) обратилось в хозяйственный суд Донецкой области с иском к Государственной налоговой инспекции в Куйбышевском р-не г. Донецка (далее — Инспекция) о признании недействительными налоговых уведомлений-решений №<...> от<...>, которыми ему определены суммы налоговых обязательств, соответственно, по платежу "Налог на прибыль" в размере <...> грн (<...> грн — основной платеж, <...> грн — штрафные (финансовые) санкции) и по платежу "Налог на добавленную стоимость" в размере <...>грн (<...>грн— основной платеж, <...> грн. — штрафные (финансовые) санкции).
Исковые требования Общество обосновало тем, что:
<...>отсутствие товарно-транспортных накладных не является основанием для невключения расходов по приобретению транспортных услуг в состав валовых; указанное включение осуществлено на основании соответствующих актов приемки-передачи работ и налоговых накладных, которые являются первичными документами в понимании ст. 9 Закона Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине" и соответствуют ее требованиям; соответственно, отсутствуют основания для вывода о завышении валовых расходов, а потому отсутствуют и основания для доначисления налога на добавленную стоимость в этой части; <...> Решением хозяйственного суда Донецкой области от 13.12.2004 г. исковые требования Общества удовлетворены полностью.
Постановлением Донецкого апелляционного хозяйственного суда от 14.02.2005 г. решение хозяйственного суда Донецкой области от 13.12.2004 г. оставлено без изменений.
Указанные судебные акты мотивированы тем, что:
— расходы Общества, понесенные им в связи с приобретением транспортных услуг, правомерно отнесены к составу валовых, поскольку они подтверждаются расчетными, платежными и другими документами, обязательность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения налогового учета; соответственно, налоговый кредит по налогу на добавленную стоимость, уплаченному в цене этих транспортных услуг, Обществом сформирован правомерно; <...> Инспекция обратилась в Высший хозяйственный суд Украины с кассационной жалобой на постановление Донецкого апелляционного хозяйственного суда от 14.02.2005 г., в которой просит указанное постановление и решение хозяйственного суда Донецкой области от 13.12.2004 п отменить и принять новое решение, которым отказать Обществу в удовлетворении исковых требований. Кассационная жалоба мотивирована тем, что апелляционным хозяйственным судом при разрешении спора нарушены пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закона Украины "О налогообложении прибыли предприятий", ст. 1 Закона Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", п. 2 Положения о документальном обеспечении записей в бухгалтерском учете, утвержденного приказом Министерства финансов Украины № 88 от 24.05.95 г., пп. 4.2.2.4 п. 4.2.2 Инструкции о порядке приемки, перевозки, хранения, отпуска и учета нефти и нефтепродуктов на предприятиях и в организациях Украины, утвержденной приказом Государственного комитета нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности Украины, Министерства транспорта Украины, Государственного комитета по стандартизации, метрологии и сертификации Украины, Государственного комитета статистики Украины № 81 /38/101 /235/122 от02.04.98 г., ст. 43 ХПК Украины. <...>
Рассмотрев в открытом судебном заседании при участии представителя Инспекции материалы дела и доводы Инспекции, изложенные в кассационной жалобе, проверив правильность юридической оценки установленных фактических обстоятельств дела, применения хозяйственными судами первой и апелляционной инстанций норм материального и процессуального права при принятии ими решения и постановления, коллегия судей Высшего хозяйственного суда Украины считает, что кассационная жалоба Инспекции не подлежит удовлетворению, учитывая следующее. <...>
В соответствии с пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закона Украины "О налогообложении прибыли предприятий" в состав валовых расходов включаются суммы любых расходов, уплаченных (начисленных) в течение отчетного периода в связи с подготовкой, организацией, ведением производства, продажей продукции (работ, услуг) и охраной труда, в том числе расходы по приобретению электрической энергии (включая реактивную), с учетом ограничений, установленных пунктами 5.3-5.8 этой статьи.
Согласно части четвертой пп. 5.3.9п. 5.3ст. 5 указанного Закона не относятся к составу валовых расходов любые расходы, не под твержденные соответствующими расчетными, платежными и другими документами, обязательность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения налогового учета.
В части второй ст. 3 Закона Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине", в частности, указано, что налоговая и другие виды отчетности, использующие денежный измеритель, основываются на данных бухгалтерского учета. Статья 1 указанного Закона определяет, что первичный документ — это документ, который содержит сведения о хозяйственной операции и подтверждает ее осуществление. Требования к первичному документу установлены ст. 9 Закона: первичные и сводные учетные документы могут быть составлены на бумажных или машинных носителях и должны иметь следующие обязательные реквизиты:
название документа (формы);
дату и место составления;
название предприятия, от имени которого составлен документ;
содержание и объем хозяйственной операции, единицу измерения хозяйственной операции;
должности лиц, ответственных за осуществление хозяйственной операции и правильность ее оформления;
личная подпись или другие данные, дающие возможность идентифицировать лицо, которое принимало участие в осуществлении хозяйственной операции.
Местный и апелляционный хозяйственные суды установили, что имеющиеся в деле материалы, аименно — договор от <...>, заключенный между Обществом (Заказчик) и Обществом с ограниченной ответственностью <...> (Перевозчик), соответствующие акты выполненных работ и налоговые накладные, составленные по результатам проведенных операций по указанному договору, — являются первичными документами в понимании ст. 9 Закона Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине".
Учитывая изложенное, коллегия судей Высшего хозяйственного суда Украины отмечает, что заключение Инспекции, которое содержится в акте проверки от <...> № <...>, о том, что Общество включило в состав валовых расходов расходы, понесенные в связи с оплатой стоимости работ (транспортных услуг) по договору от 25.03.2003 г. с нарушением требований пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закона Украины "О налогообложении прибыли предприятий", также является необоснованным, поскольку указанные расходы подтверждены документально, то есть с соблюдением требований указанной нормы Закона. Соответственно, отсутствуют основания для заключения о занижении в связи с этим Обществом валовых расходов, в связи с чем отсутствуют и основания для доначисления налога на добавленную стоимость в этой части <...>".

Документальне оформлення перевезення вантажів
Продовження. Початок див. у «ШБ» № 21,22, 23/2007р.
Послідовність здійснення операцій і заповнення ТТН
У минулій публікації ми почали розглядати порядок оформлення товарно-транспортної накладної (далі — ТТН) та інших документів з операції доставки вантажів. Оскільки це було досить давно, то не зайвим буде коротенько нагадати, що було сказано.
ТТН оформляється тільки в тому випадку, коли матеріальні активи (далі — товар або вантаж) доставляються від відправника вантажу до вантажоодержувача автотранспортом. В процесі доставки вантажу від відправника вантажу до вантажоодержувача можуть взяти участь дві або три особи. Це відправник вантажу, вантажоодержувач і, якщо товар доставляється сторонній організації, то ще й автотранспортне підприємство (далі — перевізник).
Оформлення ТТН покладається на того, хто видає товар (вантаж), тобто на постачальника. Оформляється ТТН у чотирьох екземплярах. Відправник вантажу при первинному оформленні ТТН (до навантаження вантажу на автотранспорт) заповнює в ТТН такі реквізити:
1) ідентифікаційні коди відправника вантажу і вантажоодержувача;
2) серія та номер ТТН;
3) дата;
4) вид перевезення й установлений для даного виду перевезення цифровий код;
5) замовник (платник) і його ідентифікаційний номер;
6) відправник вантажу і його ідентифікаційний номер;
7) вантажоодержувач і його ідентифікаційний номер;
8) пункт навантаження;
9) пункт розвантаження;
10) маршрут №;
11) у розділі ТТН «Дані про вантаж» графи з першої по десяту включно, а якщо відправник вантажу є і замовником транспортних послуг з перевезення вантажів, то і з 11-ої по 14-у графи включно.
Після прибуття автомобіля під навантаження заповнюються такі реквізити ТТН:
1) до подорожнього листа №__
2) автомобіль;
3) автопідприємство;
4) водій;
5) причіп (державний і гаражний номер);
6) у розділі ТТН «Дані про вантаж» з 11-ої по 14-у графи включно.
Після заповнення зазначених реквізитів ТТН передаються на підпис посадовій особі підприємства, що має право підписувати видаткові товарні документи (реквізит: «Видачу дозволив»).
У процесі навантаження вантажу на автомобіль у ТТН у розділі «Вантажно-розвантажувальні операції» заповнюються графи з 15-ої по 23-ю включно.
Після завершення навантаження здійснюється приймання-передача вантажу1 від матеріально-відповідальної особи відправника вантажу водієві-експедиторові або довіреній особі вантажоодержувача.
В процесі прийому-передачі вантажу водій автомобіля відповідно до вимог наказу Мінтрансу України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 р. № 363 (далі — Наказ № 363) зобов’язаний не тільки перевірити кількість прийнятого товару і відповідність його даним, зазначеним у ТТН (найменування, вид, сорт та інше)2, але і перевірити відповідність його кріплення й укладання на автомобілі вимогам правил безпеки руху. Якщо водієм будуть виявлені порушення кріплення й укладання вантажу на автомобілі, то на його вимогу відправник вантажу зобов’язаний усунути такі порушення. Якщо на вимогу замовника або перевізника здійснюється опломбування навантаженого на автомобіль вантажу3, то водій, якщо він виконує обов’язки експедитора, або довірена особа вантажоодержувача зобов’язані перевірити правильність навішення пломби та її цілісність. Після здійснення приймання-передачі вантажу в натурі, після підписання матеріально-відповідальною особою відправника вантажу та водієм-експедитором або довіреною особою вантажоодержувача всіх чотирьох екземплярів ТТН і після видачі водієві-експедиторові або довіреній особі вантажоодержувача трьох екземплярів ТТН (перший екземпляр залишається у відправника вантажу) видача товару і навантажувальних робіт вважаються закінченими. Час закінчення видачі товару і навантажувальних робіт зазначається в графі 19, а час простою під навантаженням — у графі 20 ТТН. Після цього водій автомобіля має право виїхати в пункт призначення вантажу.
1Передача оформляється підписами матеріально-відповідальної особи відправника вантажу, що здає вантаж: «Зазначений вантаж … Кількість місць ___...Масою... для перевезення здав____», і приймаючого: «Прийняв водій-експедитор___». Якщо товар приймає довірену особу вантажоодержувача, то там, де мав розписатися водій-експедитор, ставиться прочерк, а заповнюється реквізит «За дорученням №___ від _____ . Виданої ________ . Вантаж одержав______________ », в якому вказується номер, дата і ким видано доручення, а також прізвище, ім’я та по батькові довіреної особи вантажоодержувача. Після чого довірена особа вантажоодержувача ставить свій підпис.
2Якщо водій виконує ще й обов’язки експедитора.
3Опломбування здійснюється тільки в тому випадку, коли для цього є технічні можливості. Наприклад, коли вантаж перевозиться в контейнері, цистерні, рефрижераторі та ін.
Якщо протягом часу проходження автомобіля ніяких непередбачених (надзвичайних) випадків не відбувається, то ніяких змін або доповнень до ТТН не вноситься.
До непередбачених (надзвичайних) випадків відносяться:
1) дорожньо-транспортна пригода (далі — ДТП);
2) поломка автомобіля в дорозі;
3) часткова або повна втрата чи псування товару;
4) зміна пункту призначення вантажу (переадресація);
5) інші (хвороба водія-експедитора або довіреної особи вантажоодержувача і його заміна з цієї причини, вилучення (арешт) автомобіля або перевезеного вантажу і т.д.).
На жаль, ні Наказ № 363, ні «Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів», затверджені наказом Мінфіну 10.01.2007 р. № 2 (далі — Методрекомендації № 2), ні «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затверджена постановою Держарбітражу при Совміні СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 (далі — Інструкція про приймання продукції за кількістю) не містять докладної інформації про порядок документального оформлення таких випадків і відображення їх в обліку. У випадку доставки вантажу автотранспортом підприємства-вантажовідправника або підприємства-вантажоодержувача ніяких значних проблем при виникненні зазначених вище непередбачених (надзвичайних) ситуацій з оформленням їхніх наслідків не виникає. А от при транспортуванні вантажу стороннім автотранспортним підприємством питання з оформленням наслідків непередбачених (надзвичайних) ситуацій виникають. Їх ми і розглянемо більш детально1.
У перелічених випадках насамперед необхідно розуміти, що відповідальність за доставку вантажу покладена на водія, як представника транспортної організації, а відповідальність за зберігання вантажу може бути покладена як на водія, якщо на нього покладені обов’язки експедитора, так і на представника вантажоодержувача, який одержав і супроводжує вантаж у дорозі. Виходячи з цього і визначаються ті дії, які має здійснити автотранспортне підприємство, якому належить автомобіль, що перевозить вантаж, або вантажоодержувач у випадку виникнення якої-небудь із зазначених вище ситуацій.
Якщо обов’язки експедитора покладені на водія, тобто відповідальність за доставку і зберігання вантажу покладена на транспортне підприємство, то воно повинне у випадку ДТП і відсутності можливості продовжувати доставку вантажу на автомобілі, що потрапив у ДТП, вжити всіх необхідних заходів щодо заміни автомобіля і перевантаження вантажу, у тому числі і того, який був зіпсований (зробився непридатним)2 у результаті ДТП, на новий автомобіль і доставці його за призначенням. При цьому роботи з перевантаження вантажу повинні здійснюватися в присутності комісії, призначеної керівником автотранспортного підприємства, і водіїв автомобілів (як того, що потрапив у ДТП, так і того, який продовжить доставку вантажу). Комісією складається акт довільної форми, в якому обов’язково вказується причина його складання, члени комісії, водії (той, хто здає, і той, хто приймає) і їхні автомобілі, а також кількість перевантаженого товару, у тому числі пошкодженого, і кількість безповоротно загубленого товару.
Один екземпляр такого акту прикріплюється до ТТН, оформленої відправником вантажу, і подорожнього листа автомобіля, що потрапив у ДТП, і разом з подорожнім листом автомобіля, на якому продовжується доставка вантажу за призначенням, передається водієві цього автомобіля.
Якщо водій автомобіля, що потрапив у ДТП, загинув або госпіталізований і його автомобіль разом з вантажем органами ДАІ евакуйований на стоянку, то замість такого водія цей акт повинні підписати працівники ДАІ. При цьому в ТТН, оформленій відправником вантажу, головою комісії до реквізитів «Автомобіль», «Водій» і «до подорожнього листа №» вписуються нові дані3, а в реквізиті «Позначки про складені Акти» вказуються дані (номер і дата) акту, складеного комісією.
Якщо в результаті ДТП водій і автомобіль, яким доставлявся вантаж, сильно не постраждали, то можна продовжувати доставку вантажу до місця призначення. Але якщо в результаті ДТП була зіпсована (зробилася непридатною) частина перевезеного товару4, то водій такого автомобіля після оформлення всіх необхідних документів органами ДАІ про ДТП повинен повідомити керівництво свого автотранспортного підприємства про подію. Подальший перебіг подій залежить від того, яке рішення прийме керівництво автотранспортного підприємства.
1Дані нижче рекомендації про порядок оформлення автотранспортним підприємством наслідків непередбачених (надзвичайних) ситуації цілком прийнятні і для відправника вантажу, і для вантажоодержувача у випадку перевезення вантажів їхнім транспортом.
2Якщо є така можливість і необхідність. Наприклад, нема рації збирати скалки посуду, який розбився, але є сенс забрати ушкоджені металеві конструкції або побутову техніку, якщо вони підлягають ремонту (відновленню). Тим більше у випадку, коли в договорі на надання автотранспортних послуг є така вимога.
3Раніше зазначені в цих реквізитах дані закреслюються однією рискою так, щоб їх можна було прочитати.
4Якщо зіпсований (став непридатним) весь перевезений товар, то рішення про доцільність подальшого транспортування такого товару до пункту призначення залежить від того, який це товар, яка ступінь його псування і які умови договору.
Варіант перший і найбільш імовірний: водієві дається розпорядження продовжити доставку вантажу за призначенням. Ніяких додаткових документів у цьому випадку не оформляється.
Варіант другий: відбувається заміна водія (порядок здійснення дивися нижче).
Варіант третій: відбувається заміна водія та автомобіля (порядок здійснення дивися вище).
У випадку поломки автомобіля в дорозі та відсутності можливості здійснювати доставку вантажу цим автомобілем відбувається заміна автомобіля та водія відповідно або буксирування автомобіля, що вийшов з ладу, до місця призначення вантажу іншим автомобілем без перевантаження або з частковим перевантаженням вантажу на автомобіль, що буксирує.
При заміні автомобіля роботи з перевантаження вантажу повинні здійснюватися в розглянутому вище порядку в присутності комісії та водіїв автомобілів зі складанням акту, один екземпляр якого прикріплюється до ТТН, оформленої відправником вантажу, і подорожнього листа, автомобіля, що вийшов з ладу, і разом з подорожнім листом автомобіля, на якому триває здійснення доставки вантажу за призначенням, передається водієві цього автомобіля. В ТТН, оформленій відправником вантажу, головою комісії в реквізиті «Автомобіль», «Водій» і «до подорожнього листа №» вписуються нові дані, а у реквізиті «Позначки про складені Акти» вказуються дані (номер і дата) акту, складеного комісією.
При буксируванні автомобіля, що вийшов з ладу, разом з вантажем до місця призначення вантажу немає необхідності в оформленні додаткових документів, навіть у тому випадку, коли частина вантажу перевантажується1 на автомобіль, що буксирує. Але це тільки в тому випадку, коли водій-експедитор автомобіля, що вийшов з ладу, супроводжує автомобіль, що буксирується. У протилежному випадку відбувається приймання-передача вантажу від водія-експедитора автомобіля, що вийшов з ладу, водієві експедиторові автомобіля, що буксирує, в присутності комісії зі складанням відповідного акту (порядок дивися вище).
1Автомобіль, що буксирує, не розглядається в цьому випадку як автомобіль, що здійснює доставку вантажу, і його подорожній лист не додається до ТТН.
При частковій або повній втраті товару через, наприклад, його крадіжку під час стоянки автомобіля, пограбування, самозаймання вантажу й іншого, водій-експедитор зобов’язаний про таку подію повідомити відповідні органи (міліцію, ДАІ, пожежників і т.д.) і керівництво свого автопідприємства. Після оформлення необхідних документів про цю подію відповідними органами за рішенням керівництва автотранспортного підприємства водій-експедитор повинен або продовжити доставку вантажу, що залишився (того, що від нього залишилося) до місця призначення, або чекати на місці події прибуття комісії підприємства.
Переадресація вантажу (зміна місця його призначення) може статися тільки у випадку, визначеному договором між відправником вантажу і вантажоодержувачем, і може бути здійснена тільки в тому випадку, якщо таке передбачено між замовником перевезень і автотранспортним підприємством. У цих випадках визначається, хто має право ухвалити рішення щодо переадресації, як таке рішення доводиться до автотранспортного підприємства, а ним відповідно до водія, і хто має право вносити зміни до подорожнього листа автомобіля і ТТН. До відправлення автомобіля до місця призначення переадресація вантажу у вже оформлених ТТН відображається відправником вантажу, а в подорожньому листі — автотранспортним підприємством. Під час прямування автомобіля з вантажем до місця призначення зміни до ТТН і подорожнього листа може зробити за розпорядженням автотранспортного підприємства водій-експедитор. Після прибуття його на місце розвантаження зроблені водієм-експедитором зміни в ТТН завіряє вантажоодержувач, а після повернення його на автотранспортне підприємство зроблені ним зміни в подорожньому листі завіряє автотранспортне підприємство. Переадресація вантажу позначається на титулі ТТН у спеціальному реквізиті «Переадресація» (див. зразок в «ШБ» № 21/2007 с. 24), а в подорожньому листі – в графах 19, 30 і 31 (див. зразок в «ШБ» № 22/2007 с. 23).
В інших непередбачених випадках, коли необхідно замінити водія автомобіля, на якому перевозитися вантаж, і сам автомобіль, порядок здійснення такої заміни і її оформлення такий самий, як зазначено вище. Якщо ж необхідна тільки заміна водія, то відбувається приймання-передача новому водієві не тільки вантажу, але й автомобіля.
Приймання-передача здійснюється в присутності комісії, призначеної керівником автотранспортного підприємства, і оформляється актом.
В акті вказується: причина його складання, члени комісії, водії (той, хто здає, і той, хто приймає) і кількість товару. Один екземпляр такого акту прикріплюється до ТТН, оформленої відправником вантажу, і подорожнього листа автомобіля, що перевозить вантаж. При цьому в ТТН і в подорожньому листі головою комісії в реквізиті «Водій» вписуються дані нового водія, а в ТТН у реквізиті «Позначки про складені Акти» вказуються дані (номер і дата) акту, складеного комісією.
Якщо обов’язки експедитора покладені на представника (довірена особа) вантажоодержувача, тобто відповідальність за доставку вантажу покладена на водія (автотранспортне підприємство), а відповідальність за зберігання вантажу — на представника вантажоодержувача.
У випадку ДТП і відсутності можливості продовжувати доставку вантажу на автомобілі, що потрапив у ДТП, автотранспортне підприємство зобов’язане вжити всіх необхідних заходів щодо заміни автомобіля і перевантаження вантажу, у тому числі і того, який був зіпсований (зробився непридатним)1 у результаті ДТП, на новий автомобіль і доставки його за призначенням. При цьому роботи з перевантаження вантажу повинні здійснюватися в присутності комісії, призначеної керівником автотранспортного підприємства, водіїв автомобілів (як того, що потрапив у ДТП, так і того, що продовжить доставку вантажу) і представника вантажоодержувача. Комісією складається акт довільної форми, в якому обов’язково вказується причина його складання, члени комісії (у тому числі обов’язково – водії (той, хто здає, і той, хто приймає), і представник вантажоодержувача), а також кількість перевантаженого товару, у тому числі ушкодженого, і кількість безповоротно втраченого. Один екземпляр такого акту передається представникові вантажоодержувача.
Якщо представник вантажоодержувача в результаті ДТП загинув або госпіталізований, то замість нього акт повинен підписати інший представник вантажоодержувача або члени комісії вантажоодержувача, призначені керівником вантажоодержувача. При цьому в ТТН, оформленій відправником вантажу, головою комісії в реквізиті «Автомобіль», «Водій» і «до подорожнього листа №» вписуються нові дані2, а в реквізиті «Позначки про складені Акти» вказуються дані (номер і дата) акту, складеного комісією. Такі записи в ТТН засвідчуються підписами голів комісій автотранспортного підприємства і вантажоодержувача і представником вантажоодержувача, який далі буде супроводжувати вантаж до місця його призначення.
Якщо в результаті ДТП водій і автомобіль, яким доставлявся вантаж, сильно не постраждали і можна продовжувати доставку вантажу до місця призначення, але в результаті ДТП зіпсувалася (зробилася непридатною) частина товару3, що перевозиться, то водій такого автомобіля після оформлення всіх необхідних документів органами ДАІ про ДТП повинен повідомити про подію керівництво свого автотранспортного підприємства, а представник вантажоодержувача — керівництво свого підприємства.
1Якщо є така можливість і необхідність. Наприклад, немає сенсу збирати скалки посуду, що розбився, але є сенс забрати ушкоджені металеві конструкції або побутову техніку, якщо вони підлягають ремонту (відновленню). Тим більше у випадку, коли в договорі на надання автотранспортних послуг є така вимога.
2Раніше зазначені в цих реквізитах дані закреслюються однією рискою так, щоб їх можна було прочитати.
3Якщо зіпсовано (зробився непридатним) весь товар, що перевозиться, то рішення про доцільність подальшого транспортування такого товару до пункту призначення залежить від того, який це товар і яка ступінь його псування, і від рішення керівника підприємства-вантажоодержувача.
Подальший хід подій залежить від того, що вирішить керівництво автотранспортного підприємства і керівництво вантажоодержувача. Найбільш правильною дією у цьому випадку буде створення двосторонньої (за участю автотранспортного підприємства і вантажоодержувача) комісії та фіксації в акті даних про подію та її наслідки. Після цього доставка вантажу здійснюється тим же автомобілем до місця його призначення.
У випадку поломки автомобіля в дорозі та відсутності можливості здійснювати цим автомобілем доставки вантажу відбувається заміна автомобіля та водія відповідно або буксирування автомобіля, що вийшов з ладу, до місця призначення вантажу іншим автомобілем без перевантаження або з частковим перевантаженням вантажу на автомобіль, що буксирує. При заміні автомобіля здійснення робіт з перевантаження вантажу повинні здійснюватися в присутності представника вантажоодержувача без оформлення якого-небудь додаткового документа. Не оформляються додаткові документи і при буксируванні автомобіля, що вийшов з ладу, разом з вантажем до місця призначення вантажу. У ТТН, оформленій відправником вантажу, водієм нового автомобіля в реквізиті «Автомобіль» , «Водій» і «до подорожнього листа №» вписуються нові дані.
При частковій або повній втраті товару через, наприклад, його крадіжку під час стоянки автомобіля, грабежу, самозаймання вантажу та іншого представник вантажоодержувача зобов’язаний про таку подію повідомити відповідним органам (міліцію, ДАІ, пожежників і т.д.) і керівництву підприємства-вантажоодержувача. Після оформлення необхідних документів про цю подію відповідними органами за рішенням керівництва підприємства-вантажоодержувача продовжується доставка решти вантажу (того, що від нього залишилося) до місця призначення або доставка вантажу припиняється до прибуття на місце події комісії підприємства-вантажоодержувача.
Переадресація вантажу (зміна місця його призначення), а також в інших непередбачених випадках, коли необхідно замінити водія автомобіля, на якому перевозиться вантаж, або сам автомобіль, або перше і друге одночасно, порядок здійснення такої заміни і її оформлення такий самий, як зазначено вище.

Микола Мартино

И ЕЩЕ


Документы необходимые для осуществления транспортных услуг



Сначала давайте выясним, нужна ли вообще товарно-транспортная накладная (далее — ТТН) при перевозках.
На первый взгляд кажется, что ее применение на самом деле обязательно.
Так, согласно Правилам перевозок грузов автомобильным транспортом вУкраине, утвержденным приказом Минтранса Украины от 14.10.97 г. № 363 (далее—Правила перевозок), ТТН — единыйдля всех участников транспортного процесса юридический документ, предназначенный для списания товарно-материальных ценностей, учета на пути их перемещения, оприходования, складского, оперативного и бухгалтерского учета, а также для расчетов за перевозку груза и учета выполненной работы.
Форма ТТН утверждена совместным приказом Минтранса и Минстата Украины "Об утверждении типовых форм первичного учета работы грузового автомобиля" от 29.12.95 г. № 488/346(далее - приказ № 488/346). А в его п. 2 сказано: применять приведенные в нем формы первичного учета должны все субъекты хозяйственной деятельности независимо от форм собственности. Кстати, ссылаясь именно на этот приказ, налоговики делают вывод, что относить к ВР стоимость услуг по транспортировке груза без ТТН невозможно (см. "Вестник налоговой службы Украины" № 5 за 2006 г., стр. 33—34).
Эту позицию поддержал и Государственный комитет Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства (далее — Комитет) в письме от 08.08.06 г. № 6197. Он считает, что ТТН относится к первичной транспортной документации, применение которой обязательно для всех субъектов хозяйственной деятельности независимо от форм собственности.
В подтверждение такой точки зрения приведены серьезные аргументы:
1.Обязательность означенных форм первичного учета устанавливает приказ № 488/346.
2.Правила перевозок рассматривают ТТН как единый для всех участников транспортного процесса юридический документ, предназначенный для списания ТМЦ, учета их перемещения, оприходования, складского, оперативного и бухучета, а также для расчетов за перевозку груза и учета выполненной работы.
Крометого.вихпп. 11.1 написано, что ТТН и путевые листы грузового автомобиля служат основными документами на перевозку грузов.
3.Отменили требование в "строгости" бланка ТТН, но никаких прочих изменений в вышеперечисленные или другие нормативно-правовыедокументы о необходимости применения ТТН не вносили.
4.В ст. 48 ЗаконаУкраины "Об автомобильном транспорте" от05.04.01 г. № 2344-Ш сказано, что автомобильные перевозчики, водители должны иметь и предъявлять лицам, уполномоченным осуществлять контроль на автотранспорте и в сфере безопасности дорожного движения, документы, на основании которых выполняют грузовые перевозки. Для водителя одним из таковых и есть ТТН.
На основании этого Комитет заявляет: если нет транспортной первички, подтверждающей получение услуг по перевозке грузов автотранспортом, в данном случае — ТТН, налогоплательщик не имеет оснований отнести такие расходы к ВР.
Что ж, аргументы, может, и достойные, но есть серьезные возражения.
Обратите внимание! Приказ № 488/346, на который опираются в своих выводах и налоговики, и Комитет, не зарегистрирован в Минюсте!
Напомним: нормативно-правовые акты, которые издают министерства, другие органы исполнительной власти, органы хозяйственного управления и контроля и которые затрагивают права, свободы и законные интересы граждан либо имеют межведомственный характер, подлежат регистрации и вступают в силу через 10 дней после нее, если в них не установлен более поздний срок вступления их в силу (ст. 3 Указа Президента Украины "О государственной регистрации нормативно-правовых актов министерств и других органов исполнительной власти"от03.10.92г. №493/92(да-лее - Указ № 493/92).
В свою очередь, ВАСУ в определении от 06.03.01 г. (дело № 7/6) указал: не зарегистрированный в Минюсте акт, подлежащий регистрации, не имеет силы, сколько бы он не существовал (при условии, что его приняли после вступления в силу Указа № 493/92).
Выходит, приказ № 488/346 совсем не обязателен к выполнению.
В постановлении от 17.02.05 г. № 34/281 а ВХСУ говорит: нельзя принять во внимание ссылку ответчика (ГНИ) в акте проверки на нарушение истцом (ООО) п. 2 приказа №488/346, которым предусмотрено обязательное применение для всех субъектов хозяйственной деятельности ТТН формы № 1 -ТН (которая, по мнению ответчика, вместе с путевым листом является единым документом, подтверждающим правомерность отнесения расходов по оплате транспортных услуг к составу валовых), поскольку вышеуказанный приказ в нарушение Указа № 493/92 не был зарегистрирован в Минюсте Украины.
Но не будем забывать, что по пп. 5.3.9 Закона Украины "О налогообложении прибыли предприятий" в редакции от 22.05.97 г. № 283/97-ВР (далее - Закон о прибыли) валовые расходы все же необходимо подтверждать расчетными, платежными и другими документами, обязательность ведения и хранения которых установлена правилами ведения налогового учета.
В случае, который рассматривается в названном постановлении ВХСУ, хозсуды установили: валовые расходы подтверждены предоставленными истцом счетами за транспортные услуги, платежными поручениями о перечислении средств за транспортные услуги, актами сдачи-приемки выполненных работ по перевозке грузов и налоговыми накладными, кроме того, приобретение транспортных услуг отражено в книге приобретения товаров за соответствующий период.
Итак, выводы хозсуда первой инстанции относительно подтверждения валовых расходов истца в спорный период предоставленными первичными документами бухучета и, соответственно, правомерного включения истцом в состав валовых расходов по оплате транспортных услуг признаны вполне правомерными.
Аналогичную точку зрения ВХСУ высказывает и в другом постановлении от03.08.05 г., дело № 41/132а.
К тому же суд подчеркнул, что п. 5.10 Закона о прибыли запрещает устанавливать дополнительные ограничения по отнесению расходов в валовые, за исключением тех, которые содержатся в этом Законе.
И напоследок несколько слов о бухучете.
Минфин в приказе "Об утверждении Методических рекомендаций по бухгалтерскому учету запасов" от 10.01.07 г. № 2 упоминает ТТН среди документов, подтверждающих поступление запасов на предприятие.
Например, прием и оприходование запасов, которые поступили от поставщиков или от переработчиков с переработки на стороне, оформляют ТТН с использованием штампа (обозначения) об оприходовании или приходным ордером.
Обмен запасов на другие подобные и неподобные запасы также заверяют приходным ордером, актом о приемке материалов, ТТН и т. п.
Выбытие запасов для реализации (кроме товаров в розничной торговле) фиксируют в ТТН или в накладной-требовании на отпуск (внутреннее перемещение) материалов.
В свою очередь, Госкомстат Украины в письме от 18.12.06 г № 14/2-25/95 указывает: при перевозке частным легковым автомобилем груза, принадлежащего юридическому лицу, составляют типовую форму № 1 -ТН "Товарно-транспортна накладна" или другой бухгалтерский документ, который выписывают при передаче груза (товара) к перевозке.
Как видите, уважаемые ведомства признают ТТН первичным документом, но не настаивают на обязательности его использования.
Подытоживая вышесказанное, легко прийти к выводу: ситуация с использованием ТТН очень и очень неоднозначна. Использовать ли этот документ — решать вам, хотя мы бы посоветовали вам от ТТН не отказываться во избежание лишних проблем с ГАИ и налоговиками.
Что же касается тех читателей, которым такой путь не нравится, рекомендуем вооружиться аргументами судей и отстаивать свое право на использование других документов для транспортировки грузов (скажем, обычных накладных), на получение услуг по их перевозке и подтверждение ими валовых расходов по этим операциям.


Дмитрий КОВАЛЕВ, консультант по вопросам налогообложения, г. Киев

Так что решайте сами

спасибо огромное.