Помогите.Мне с налоговой пришло письмо с перечнем сотрудников, которые оформлены час.предприним.Налоговая просит доначислить ндфл этим сотрудникам и заплатить еще штраф в размере 100% от суммы недоплаты.Сотрудники ничего не проводили по своих чп.как быть?

У вас есть заявления сотрудников на НСЛ? Если да - то это проблема таких сотрудников и штраф будет взыскиваться лично с них

Нормальные герои всегда идут в обход (с)

ВЫДЕРЖКА ИЗ СТАТЬИ

Действительно, в пп. 6.3.3 Закона Украины “О налоге с доходов физических лиц” от 22.05.03 г. № 889-IV (далее — Закон о доходах) написано: налоговая соцльгота не применяется, если физлицо получает доходы от предпринимательской деятельности. Логично предположить, что в случае, когда таких доходов нет, есть право на льготу.
Но ГНАУ в письме от 21.05.07 г. № 6194/5/17-0716 придерживается немного другого мнения: “...такому лицу необходимо будет доказать свое право на налоговую социальную льготу налоговому агенту, подтвердив его документально.
При этом такому физическому лицу нужно будет предъявить налоговому агенту, кроме свидетельства о государственной регистрации его как субъекта предпринимательской деятельности, еще и налоговую декларацию или отчет плательщика единого налога либо справку от органов государственной налоговой службы о своих доходах.
Но ни порядок, ни механизм предоставления таких документов налоговому агенту физическим лицом — СПД для применения к его зарплате налоговой социальной льготы законодательно не установлены.
Кроме того, поскольку отчетный период у субъекта предпринимательской деятельности — квартал, а налоговая социальная льгота применяется к месячному доходу в виде заработной платы, то факт получения (отсутствия) доходов от осуществления предпринимательской деятельности в таком случае может быть подтвержден предпринимателем только после того, как ему уже будет фактически безосновательно предоставлена налоговая социальная льгота за предыдущие 3 месяца.
Исходя из приведенного, работник предприятия, который зарегистрирован как субъект предпринимательской деятельности, но не получает доходов от такой деятельности (выручки в денежной и натуральной форме или прибыли), не имеет права на применение налоговой социальной льготы к получаемым им доходам в виде заработной платы, как это и предусмотрено пп. 6.3. 3 “е” п. 6.3 ст. 6 Закона”.
Наверное, соображения налоговиков и опираются на необходимую государству фискальную логику, но духа Закона о доходах в них точно нет. Поскольку, во-первых, для получения налоговой льготы общего размера никаких документов работнику прилагать не нужно; во-вторых, хотя законодательство не предусматривает предоставления каких-либо дополнительных документов работодателю, работник-предприниматель может написать заявление или предъявить другие бумаги в защиту своего права на налоговую льготу; в-третьих, отчетный период предпринимателя не имеет никакого значения для права на соцльготу. Последняя распространяется на конкретный месячный доход. Следовательно, хватит и того, что предпринимательский доход в этот конкретный месяц не получен.
Поэтому мы убеждены, что предприниматель, не получающий предпринимательских доходов, на законных основаниях имеет право получать налоговую социальную льготу.
Но, учитывая существующую позицию ГНАУ по этому вопросу, такую позицию нужно будет отстаивать, возможно, даже в суде.

спасибо

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.05.2007 р. N 6194/5/17-0716

Щодо права фізосіб-СПД на застосування податкової соціальної пільги до отримуваних ними доходів у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи

(Витяг)

<...>



Відповідно до статті 6 Закону України від 22 травня 2003 року N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата виключно за одним місцем його нарахування (виплати), якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Визначення поняття "заробітної плати" наведено у пункті 1.3 "д" ст. 1 Закону, згідно з положеннями якого "заробітна плата" - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій п. 1.1 ст. 1 Закону).

Податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового періоду одночасно доходи, перелічені у пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону. До цього переліку (частина "е") відносяться доходи суб'єктів підприємницької діяльності, одержувані ними від здійснення такої діяльності. При цьому не має значення фактичний результат діяльності підприємця за відповідний податковий період (прибутки чи збитки), оскільки статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це систематична, ініціативна на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку.

Крім того, згідно із статтею 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", який регулює здійснення підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування та фіксованим розміром оподаткування, та Указом Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746/99, звітним податковим періодом у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є квартал, півріччя, рік.

Податкова соціальна пільга не застосовується також до доходів самозайнятої особи, одержаних безпосередньо від здійснення підприємницької діяльності.

Реалізація позиції Держпідприємництва України з даного питання потягне за собою необхідність доведення фізичною особою - СПД податковому агенту відсутності в нього доходів від підприємницької діяльності. Тобто за таких умов для застосування податкової соціальної пільги до отримуваних фізичною особою - СПД доходів у вигляді заробітної плати (у випадку, якщо така фізична особа - СПД не отримує доходи від провадження підприємницької діяльності), такій особі необхідно буде довести своє право на податкову соціальну пільгу податковому агенту, підтвердивши його документально. При цьому такій фізичній особі треба буде пред'явити податковому агенту, крім свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, ще й податкову декларацію або звіт платника єдиного податку чи довідку від органів державної податкової служби про свої доходи. Але ні порядку, ні механізму надання таких документів податковому агенту фізичною особою - СПД для застосування до його заробітної плати податкової соціальної пільги законодавчо не встановлено.

При цьому слід особливо зазначити, що Держпідприємництво України листом від 18.04.2007 р. N 2804 висловило свою позицію стосовно того, що нормами чинного законодавства не передбачено правових підстав для надання фізичними особами - СПД будь-яких інших документів, крім свідоцтва про державну реєстрацію, для розгляду питання оподаткування їх доходів податковим агентом.

Крім того, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року N 2035 "Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги" податкова соціальна пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, у якому платник податку подав заяву про її застосування з відповідними підтвердними документами.

Оскільки звітний період у суб'єкта підприємницької діяльності - квартал, а податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу у вигляді заробітної плати, то факт одержання (відсутності) доходів від провадження підприємницької діяльності в такому випадку може бути підтверджений підприємцем лише після того, як йому вже буде фактично безпідставно надано податкову соціальну пільгу за попередні 3 місяці.

Виходячи з наведеного, працівник підприємства, який зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, але не отримує доходи від такої діяльності (виручку у грошовій та натуральній формі чи прибуток) не має права на застосування податкової соціальної пільги до отримуваних ним доходів у вигляді заробітної плати, як це і передбачено пп. 6.3.3 "е" п. 6.3 ст. 6 Закону.

Заступник Голови
С. Лекарь

ира,
вы разобрались с создавшейся с ситуацией? У нас работнику позвонили с налоговой, и он теперь просит пересчитать налог. А на основании чего пересчитать, ведь есть заявление на применение льготы. И притом ,если штраф такой большой надо удержать, то тоже мы просто так не можем его удержать, должно основание. Причем, пока это вылезло по прошлой работе сотрудника, где он работал в 2007 году. А у нас работает с 1 апреля 2008 года, а по предпринимательской деятельности доходов нет уже 20 года, но отчеты пустые сдает.