питання таке
Директор підприємства був у відрядженні і добові витрати на харчування склали близько 300 грн.
чи потрібно на суму 300-30=270 грн нараховувати податок з доходів фізичних осіб. які проводки тоді будуть? в цьому випадку тільки 30 грн можна віднести на валові витрати чи можливо я помиляюсь ?
Чи можливий такий варіан. В накізі про відрядження вказати , що під час відрядження директор матиме представницькі зустрічі. Чи можливо витрати , які будуть на цих зустрічах понесені повністю віднести до валових витрат?
Ще таке - якщо на чеках є логотип фірми, адреса, але немає печатки - чи можна їх враховувати? я десь читала, що чеки повинні бути завірені печаткою організації....

Якщо Вам треба закрити представницькі витрати, то видайте наказ + програма заходів + звіт ...Марудна робота, а при перевірці можуть зняти.

спасибі! А ще таке - який термін сплати податку з фізичних осіб (тобто протягом якого терміну потрібно сплатити, якщо авансовий звіт затверджено керівником)?

Представительские в команандировке нельзя относить в затраты,только за счет прибыли предприятия (их ВСЕГДА несет принимающая сторона).Необходимо оформить соответсвеющий пакет документов...

ПДФО сплатите в день видачі співробітнику коштів.

А если он получил аванс на командировку?И отчитался через 10 дней после???
3 дня с момента отчета.

Нагадаємо, що відповідно до Закону № 889 (пп. 9.10.2) звіт про використання коштів, отриманих на відрядження або на господарські витрати, має бути наданий підзвітною особою підприємству (у бухгалтерію або безпосередньо керівнику підприємства), що видало кошти в підзвіт, до закінчення третього робочого (банківського) дня. У ці самі терміни мають бути повернуті й невикористані або зайво витрачені підзвітні суми. Відлік трьох робочих (банківських) днів починається з дня, що випливає за днем, у якому підзвітна особа завершує відрядження або завершує виконання окремого доручення (цивільно-правової дії), даного підприємством такій підзвітній особі, і яке має бути виконане ним за рахунок наданих йому коштів у підзвіт.

При цьому необхідно враховувати, що відповідно до пп. 9.10.3 і 9.10.1 Закону № 889, якщо підзвітна особа все-таки повертає суму невикористаних або зайво витрачених підзвітних коштів, але пізніше граничного терміну, установленого пп. 9.10.2 Закону № 889, але не пізніше звітного місяця, на який приходиться останній день такого граничного терміну, то така фізособа сплачує штраф 1 у розмірі 15% від суми, що підлягає поверненню. Тобто штраф накладається лише за фактом неповернення або порушення граничного терміну повернення невикористаних або зайво витрачених коштів, виданих у підзвіт, а не за фактом перевищення витрат понад установлених норм. І базою для нарахування цього штрафу в обох випадках буде сума, що підлягає поверненню, але не повернута підприємству у встановлений термін 2. Цей штраф має перераховуватися на рахунок податку з доходів фізосіб, але в той самий час він має бути виділений і персоніфікований у звітних документах (податковому розрахунку) роботодавця по кожній конкретній підзвітній особі, щоб уникнути віднесення його в рахунок сплати податку на доход даної підзвітної особи (інакше сума штрафу може бути сприйнята працівниками податкової як переплата податку на доход, що підлягає поверненню даному працівнику).