Подскажите, кто как считает, если мы платим по счету и получаем акты, в которых указано "Разработка архитектуры и концепции организации фирменного сайта" - это ВР или НМА?

Мнения противоречивые.
С одной стороны, это не будет интернет-магазин, а просто информация о фирме, информация о продукци, контактные телефоны..
В письме ГНАУ от 12.12.2006 р. N 385/2/15-0310 высказалась, что:

"Отже, якщо договір на створення веб-сайту передбачає перехід до платника податку - замовника права інтелектуальної власності (авторського права) на цей веб-сайт, то витрати, понесені таким платником згідно з цим договором, підлягають амортизації на підставі пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону. "

Договора у нас нет, и соответственно умалчивается права перехода собственности.

Спасибо за ответы.

так составьте договор, по которому право собственности вам не переходит и относите в ВР на всю сумму

Спасибо, но этот вариант невозможен..

Якщо авторські права на сайт не передаються у власність замовнику (не укладається договір про передання авторських прав), то немає підстав визнавати НМА в податковому обліку.
Якщо також немає документів про надання права користування об'єктом авторського права (напр., ліцензійного договору), то і в бухгалтерському обліку не визнається НМА.

Замовник отримує лише виконані роботи по розробці сайту.
Отже, - ВВ на підставі пп 5.2.1 (іноді пропонують пп. 5.4.4) Закону про прибуток, поточні витрати у бух.обліку

От тільки на якій підставі підприємство буде користуватись сайтом без переданих йому або наданих тимчасово авторських прав - це вже інше питання... Але воно не має відношення ані до податкового, ані до бухгалтерського обліку.

А це єдині витрати щодо сайту?

Зоряна, дякую за відповідь.
Ні, витрати не єдині. Це тільки розробка архітектури, а буде ще безпосереднє створення сайту, тобто реалізація за цими даними.

Так, немає документів, у яких би було передано авторські права на розроблену архітектуру, але ніде і не сказано, що і не переходять..
З повагою.

Леонід Карпов («Бухгалтер», січень (III) 2007 р., № 3 (387), с. 40 (www.buhgalter.factor.ua)).
--------------------------------
«Якщо залишити осторонь витрати “іменні” та “обслуговуючі”, то загалом податківці не так вже й неправі», – констатує Л. Карпов. Якщо за договором до замовника переходять майнові права на програму та/або дизайнерське рішення, то цілком можна вважати, що замовник придбав нематеріальний актив. А якщо замовник оплачує виконавцеві роботу за відсутності в договорі застереження про перехід до замовника майнових прав на відповідний (-і) об'єкт(и) інтелектуальної власності, то з урахуванням норм ч. 2 ст. 430 і ч. 2 ст. 1112 ЦК майнові права на об'єкт матимуть і творець, і замовник, але розпоряджатися ними вони зможуть лише спільно за спільною згодою або заздалегідь домовившись про порядок такого розпорядження. Тобто і в цьому випадку теж можна говорити про появу у замовника майнових прав на об'єкт. Наведене ж у п. 1.2 Закону про прибуток визначення нематеріального активу дає підстави для висновку про необхідність відображення замовником у себе в обліку НМА.
«Інша річ, – зазначає Л. Карпов, – якщо в договорі замовлення прямо встановлено, що замовник жодних майнових прав на сайт не набуває. Тоді витрати, понесені замовником за таким договором у зв'язку з господарською діяльністю, підлягають включенню до валових витрат. Адже за відсутності в замовника якихось прав на сайт у нього відсутній і нематеріальний актив.
Зазвичай такі договори укладаються, якщо виконавець виконує комплекс робіт (включаючи розміщення та подальше обслуговування сайту).
Водночас неабиякою проблемою зазвичай є те, що навіть у тих договорах на створення сайту, які передбачають перехід майнових прав замовникові, як правило, передбачається ще й виконання певного комплексу робіт, наприклад, розміщення сайту в мережі Інтернет та реєстрація його в основних пошукових системах. Ціна ж у договорі стоїть одна за все. Таким чином, з договору не зрозуміло, платиться щось за майнові права чи ні.
Задля уникнення цієї проблеми у договорі бажано встановлювати окремо плату за передачу майнових прав і окремо – за іншу роботу...
У крайньому випадку, якщо в договорі вартість не розділена між оплатою роботи та оплатою майнових прав, мабуть, найбезпечніше всю суму за договором розглядати як витрати на придбання нематеріального активу. Але при цьому слід додати бухгалтерську довідку, яка підтверджує той факт, що всі витрати віднесені на придбання нематеріального активу просто через те, що не є можливим відокремити витрати на придбання робіт від витрат на придбання нематеріального активу, а не тому, що роботи отримані безоплатно».
І ще на один момент звертає увагу Л. Карпов. «У “Бухгалтері” № 43'2006... не даремно зазначалося, що отримання майнового права далеко не завжди призводить до виникнення НМА. Часто отримання майнового права може супроводжуватися не виникненням НМА, а виплатою роялті... НМА існує лише в тому випадку, коли правомочності отримувача охоплюють можливість відчуження отриманих ним майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності. Таким чином, якщо замовник одержує на програму та/або дизайн сайту майнові права, які не передбачають можливість їх відчуження, то... платежі за такі права, – вважає Л. Карпов, – не повинні в податковому обліку капіталізуватися у вигляді нематеріального активу, а можуть йти до валових витрат як роялті.
Ну а витрати на підтримку та обслуговування сайту в господарських цілях безумовно відносяться до валових витрат».

ЛІГАБізнесІнформ
українська Мережа ділової інформації
www.liga.net