Очень нужно, пожалуйста, скиньте, у кого есть.

так спрашивайте - ответим

Спрашивать много)
Фирма занимается посреднической деятельностью: ищет заказчиков и перевозчиков на междунар. перевозки.
Но в договоре с заказчиками нет четкого определения, что это именно посредническая деятельность:что-то и про экспедиторскую и про посредн. деят-ть. В акте заказчику услуги разбиваются на оказание услуг на тер. Украины и на оказ. услуг за пределами, нигде не указывается сумма вознаграждения за поср. услуги и компенсацию услуг перевозчика.
Теперь директор хочет перейти на единй 10%. Я что-то побаиваюсь, что вся сумма будет облагаться единым, а не только наше вознаграждение.
Может кто подскажет, как грамотней оформить договор и акты, чтоб не вся сумма облагалась?
Спасибо!

Фирма занимается посреднической деятельностью: ищет заказчиков и перевозчиков на междунар. перевозки.
Но в договоре с заказчиками нет четкого определения, что это именно посредническая деятельность:что-то и про экспедиторскую и про посредн. деят-ть. В акте заказчику услуги разбиваются на оказание услуг на тер. Украины и на оказ. услуг за пределами, нигде не указывается сумма вознаграждения за поср. услуги и компенсацию услуг перевозчика.
Теперь директор хочет перейти на единй 10%. Я что-то побаиваюсь, что вся сумма будет облагаться единым, а не только наше вознаграждение.
Может кто подскажет, как грамотней оформить договор и акты, чтоб не вся сумма облагалась?
Спасибо!

ВИЗНАЧАЄМО ВИРУЧКУ «ЄДИНОПОДАТНИКА»

“Податки та бухгалтерський облік”
N 73, від 9 вересня 2004 р.

Наталя Білова
економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

Вітчизняні підприємства уже протягом шести років мають можливість застосовувати спрощену систему оподаткування, сплачуючи єдиний податок. Але незважаючи на такий тривалий термін, бухгалтерів продовжують хвилювати питання, пов'язані з визначенням бази оподаткування, про що свідчать листи і дзвінки до редакції. Давайте разом розберемося, які саме суми враховуються як виручка при обчисленні єдиного податку.

Загальні положення

Юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, розраховують суму єдиного податку виходячи з виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Під виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідно до ст. 1 Указу № 746/99 розуміється сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (і) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Це означає, що платники єдиного податку з метою визначення виручки застосовують касовий метод, при якому враховуються всі надходження коштів на розрахунковий рахунок або (і) до каси. Звертаємо увагу, що підприємства, які застосовують ставку єдиного податку в розмірі 6 відсотків, повинні включати до суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і суми ПДВ. Це пов'язане з тим, що на підставі ст. З Указу № 746/99 шістьма відсотками податку обкладається виручка без урахування тільки акцизного збору. На це вказують також положення п. 6 Порядку № 554 і листа ДПАУ від 21.06.2001 р. № 2-532/3894. Отже, суми ПДВ входять до складу виручки для цілей обкладення єдиним податком.
Тепер розберемося, що потрібно робити з окремими сумами, які платник єдиного податку одержує на розрахунковий рахунок або (і) до каси.
Позареалізаційні доходи і виручка від іншої реалізації.
Підприємства, що перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ведуть Книгу обліку доходів і витрат (далі — Книга) відповідно до Порядку № 554. Цей Порядок передбачає необхідність відображення в дохідній частині Книги крім виручки, що надійшла на розрахунковий рахунок або (і) до каси, також позареалізаційних доходів та виручки від інших операцій (графа 5 Книги).
Як позареалізаційні доходи і виручку від іншої реалізації ДПАУ розглядає:
— фінансовий результат від продажу цінних паперів, малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП), матеріалів, палива*;
— орендну плату;
— проценти;
— грошові кошти, отримані у вигляді безповоротної фінансової допомоги;
— кредиторську заборгованість, щодо якої минула позовна давність (слід зауважити, що закінчення перебігу позовної давності не супроводжується надходженням виручки. Однак ДПАУ в цьому випадку продовжує наполягає на своєму;
— дивіденди, якщо вони не оподатковувалися у джерела виплати відповідно до Закону про податок на прибуток.
Зауважимо: хоча у графі 5 Книги і передбачено необхідність відображення всіх позареалізаційних доходів та виручки від іншої реалізації, для розрахунку єдиного податку мають використовуватися лише ті дані цієї графи, що відображають виручку від іншої реалізації, а саме: від реалізації цінних паперів, МШП, матеріалів, палива та орендної плати. Суми позареалізаційних доходів, що надходять на розрахунковий рахунок або (і) до каси підприємства, єдиним податком обкладатися не повинні.
Звичайно, представники ДПАУ наполягають на включенні до бази оподаткування всіх вищеперелічених сум, аргументуючи свою точку зору тим, що у Книзі для цієї мети передбачено спеціальну графу. Однак Міністерство юстиції України зайняло позицію на користь платника податків і у своєму листі від 12.09.2000 р. № 20-9-3873 (див. с. 45 цього номера) навело абсолютно справедливі роз'яснення, з яких випливає, що позареалізаційні доходи не обкладаються єдиним податком. Так, у цьому листі, зокрема, зазначено, що Порядок № 554 установлює тільки порядок ведення обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва (тобто форма Книги не є документом, відповідно до якого розраховується єдиний податок). Базою обкладення єдиним податком є виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (і) до каси за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Таку ж позицію відстоює і Держкомпід-приємництва (див. лист від 18.09.2000 р. № 5-513/ 3395 // «Податки і бухгалтерський облік», 2000, № 75, а також лист від 24.10.2001 р. № 1-221/ 6346 на с. 44 цього номера).
Транзитні суми.
Деякий час спірним було питання про необхідність включення до бази обкладення єдиним податком транзитних сум. Як такі суми розглядаються, зокрема:
— суми ринкового збору;
— кошти, що надходять на підставі договорів комісії, доручення, інших цивільно-правових договорів, що не передбачають передачу прав власності на них.
*Хоча у цьому випадку йдеться про фінансовий результат, вважаємо, що доходи від продажу цінних паперів, МШП, матеріалів та палива повинні обкладатися єдиним податком як доходи від продажу товарів.
Ініціатором оподаткування виступала ДПАУ. Однак на сьогодні це питання повністю врегульоване: головний податковий орган погодився, що транзитні суми для цілей обкладення єдиним податком не враховуються при обчисленні виручки від реалізації.
Так, щодо необкладення єдиним податком сум ринкового збору ДПАУ висловилася в листах від 29.09.2000 р. № 13156/7/18-0317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2000, № 73) і від 22.11.2000 р. № 15532/7/15-1317 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2001, № 2). На нашу думку, спираючись на ці листи, підприємство-«єдиноподатник» може не включати до виручки і суми інших місцевих податків та зборів, що справляються відповідно до Декрету КМУ«Про місцеві податки і збори» від 20.05.93 р. № 56-93, зі змінами та доповненнями. Це має стосуватися, зокрема, сум податку з реклами та збору за паркування автомобілів. Наведемо свої аргументи. Ці суми є цільовими платежами, що підлягають перерахуванню до місцевого бюджету в повному обсязі. На підприємство — платника єдиного податку покладено обов'язок лише стосовно акумулювання цих коштів на своєму поточному рахунку та перерахування їх до бюджету в установлені терміни. Тому зазначені суми не можуть вважатися виручкою від реалізації для цілей обкладення єдиним податком. Такої ж думки дотримується і Держкомпідприємництва (див. лист від 10.08.2001 р. № 2-532/4980).
Що стосується коштів, отриманих підприємством-«єдиноподатником» на розрахунковий рахунок або (і) до каси на підставі договорів комісії чи інших договорів цивільно-правового характеру, що не передбачають передачу прав власності на ці кошти, то ДПАУ у своїх листах від 07.12.2000 р. № 6784/6/15-1316 і від 03.01.2001 р. № 1/2/15-1314 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2001, № 11) висловила абсолютно справедливу точку зору: при визначенні бази обкладення єдиним податком ураховуються тільки суми комісійної винагороди, що залишаються в розпорядженні підприємства. Це стосується й ситуації з наданням платником єдиного податку експедиторських та брокерських послуг.
Кошти, отримані на загальний обсяг підрядних робіт.
При визначенні суми єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, важливо враховувати, що суми, отримані підприємством-«єдиноподатником» (будівельною організацією) від замовника на загальний обсяг підрядних робіт з урахуванням вартості робіт, виконаних субпідрядними організаціями, включаються до складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Це пов'язане з тим, що отримані на розрахунковий рахунок або (і) до каси кошти є власністю будівельної організації — платника єдиного податку. Отже, сума єдиного податку розраховується підрядником з урахуванням сум, що підлягають сплаті субпідрядникам. Таке роз'яснення з цього питання надала ДПАУ (див. лист від 02.08.2001 р. № 5393/5/15-1316 на с. 42 цього номера).
Аналогічно обкладаються єдиним податком і кошти, отримані на розрахунковий рахунок або (і) до каси суб'єктами туристичної діяльності, що надалі перераховуються постачальникам за авіаквитки, послуги з розміщення, харчування, до-ставлення, страхування та екскурсійного обслуговування туристів.
Внесок до статутного фонду.
Оскільки до бази обкладення єдиним податком включаються суми, що надійшли на розрахунковий рахунок або (і) до каси підприємства, виникає запитання щодо оподаткування коштів, унесених засновниками до статутного фонду підприємства — платника єдиного податку.
Із цього приводу ДПАУ виклала свою точку зору в листі від 08.02.2001 р. № 563/6/15-1316 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2001, № 16). У цьому листі зазначено, зокрема, що грошові кошти, перераховані засновником до статутного фонду платника єдиного податку, є джерелом формування майна суб'єкта малого підприємництва — юридичної особи в обмін на корпоративні права. У зв'язку з цим такі кошти не вважаються виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і не враховуються при визначенні бази обкладення єдиним податком.
Дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
На сьогодні державними центрами зайнятості досить часто практикується такий вид соціальних послуг, як надання роботодавцю дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних. Такі дотації виділяються підприємствам-роботодавцям Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на підставі ст. 30 Закону № 1533.
До питання включення до бази обкладення єдиним податком сум зазначених дотацій, одержуваних підприємством-«єдиноподатником», ДПАУ підійшла дуже розумно. У своїй консультації (див. «Вісник податкової служби України», 2001, № 47) фахівці головного податкового органу роз'яснили, що роботодавець — платник єдиного податку у випадку, якщо він є одержувачем дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, не сплачує єдиний податок із суми наданої дотації, оскільки вона має цільове призначення і не є доходом підприємства.
Виручка від продажу іноземної валюти.
Підчас надходження на. поточний рахунок платника єдиного податку коштів у зв'язку з продажем іноземної валюти необхідно враховувати, що такі кошти для підприємства не є ні товаром, ні, тим більше, продукцією. Ця операція є обміном іноземної валюти на гривні в еквіваленті, розрахованому за встановленим курсом. Тому отримані при продажу валюти кошти в контексті Указу № 746/99 — це не виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Отже, ці суми не включаються до бази обкладення єдиним податком.
При продажу валюти, що підлягає обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку, важливим є питання про дату включення валютної виручки до бази обкладення єдиним податком. Інакше кажучи, чи є такою датою момент зарахування валютної виручки на розподільний рахунок, чи базу оподаткування потрібно збільшувати в момент зарахування коштів на основний або один із додаткових рахунків у національній валюті? Це питання важливе тому, що валютна виручка, що надходить на розподільний рахунок, ураховується за курсом НБУ, а обов'язковий продаж валютної виручки здійснюється за комерційним курсом. У результаті — гривневий еквівалент суми, що знаходиться на розподільному рахунку, відрізнятиметься від суми, зарахованої у зв'язку з продажем на поточний рахунок, що впливає на величину об'єкта обкладення єдиним податком.
Щоб відповісти на запитання, слід пригадати, що розподільні рахунки є балансовими обліковими рахунками банку, хоча вони й персоніфіковані за клієнтами. Тому, з нашої точки зору, у момент надходження валютної виручки на розподільний рахунок база обкладення єдиним податком не збільшується. Виручка, що підлягає обов'язковому продажу, включається до об'єкта оподаткування в момент зарахування суми, отриманої в результаті її продажу на міжбанківському валютному ринку, на поточний гривневий рахунок підприємства.
Поворотна фінансова допомога.
Поворотна фінансова допомога — це сума коштів, що надається платнику єдиного податку в користування на певний термін. Відповідно право власності на такі кошти до підприємства-позичальника не переходить. Тому сума поворотної фінансової допомоги, що надійшла на розрахунковий рахунок або (і) до каси «єдиноподатника», не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і не обкладається єдиним податком. Такої ж позиції дотримується і Держкомпід-приємництва (див. лист від 24.10.2001 р. № 1-221/6346 на с. 44 цього номера). З боку ДПАУ підтвердженням нашої точки зору можна вважати лише консультацію її фахівців (див. «Вісник податкової служби України», 2001, № 16), де ідеться про необкладення єдиним податком суми банківського кредиту. При цьому існують і протилежні роз'яснення.
Приклад заповнення Розрахунку суми єдиного податку суб'єктом малого підприємництва — юридичною особою.
ТОВ «Підприємство «Ліра» є платником єдиного податку за ставкою 6 відсотків. За 9 місяців 2004 року на розрахунковий рахунок ідо каси підприємства надійшли:
— виручка від реалізації продукції в сумі 480000 грн. (без ПДВ - 400000 грн.; ПДВ 20%- 80000 грн.);
— орендна плата за договором оренди приміщення в сумі 27000 грн. (без ПДВ — 22500 грн.; ПДВ 20% - 4500 грн.);
— поворотна фінансова допомога в сумі 100000 грн.;
— внесок до статутного фонду в сумі 1000 грн.;
— виручка від реалізації МШП у сумі 1800 грн. (без ПДВ - 1500 грн.; ПДВ 20%- 300 грн.).
Крім того, підприємство безоплатно отримало товари на суму 35000 грн.
Сума, що включається до бази обкладення єдиним податком, становить 508800 грн. (480000 грн. + 27000 грн. + 1800 грн.).
Середньоспискова чисельність усіх працівників становить 22 особи.
Сума єдиного податку, нарахована за І півріччя 2004 року, - 17500 грн.
Наведемо зразок заповнення Розрахунку суми єдиного податку суб'єктом малого підприємництва — юридичною особою (фрагмент).

Одиниця виміру: гривня
Показники Код рядка Наростаючим підсумком
1 2 3
Середньооблікова чисельність працюючих (чол.) 1 22
Виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору 2 508800
Виручка від реалізації основних фондів 3 —
Усього виручка від реалізації (рядок 2 + рядок 3) 4 508800
Сума єдиного податку за ставкою* (6) % 5 30528
Внески, нараховані на суму дивідендів 6 —
Сума самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів 7 —
Сума податкових зобов'язань, нарахована у попередніх звітних періодах із початку року 8 17500
Податкові зобов'язання до сплати (рядок 5 + рядок 6 ± рядок 7 - рядок 9**) 9 13028
Сума штрафу, самостійно нарахована платником у зв'язку з виправленням помилки 10 —

Дата подання Розрахунку «15» жовтня 2004 року

Наведена інформація є правильною

Керівник підприємства (організації) Волощук
(підпис) (прізвище)

м. п.
Головний бухгалтер Тарасенко
(підпис) (прізвище)

У цій статті було розглянуто моменти, що найчастіше зустрічаються при обчисленні бази обкладення єдиним податком. Якщо ви зіткнулися із ситуацією, що потребує більш детального розгляду, пишіть — ми із задоволенням допоможемо розібратися у ній.

* Ставка єдиного податку вписується платником самостійно (6 або 10 відсотків).
** При затвердженні форми Розрахунку ДПАУ припустилася помилки, зазначивши у формулі замість цифри 8 цифру 9. Але, по-перше, при розрахунку рядка 9 його значення не можна обчислити із самого себе, а по-друге, логіка розрахунку єдиного податку підказує, що віднімати потрібно значення рядка 8.

Спасибо большущее!