База для нарахування єдиного внеску
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску визначається Законом № 2464 та розробленою на його виконання Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-5 (далі – Інструкція № 21-5). Так, згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 2464 та розділом III Інструкції № 21-5 базою для нарахування та утримання єдиного внеску є:
• заробітна плата найманих працівників, яка включає основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР;
• винагорода фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
• оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця;
• допомога по тимчасовій непрацездатності;
• допомога або
компенсації, що виплачуються згідно із законодавством;
• грошове забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Так, згідно з цим Переліком
єдиний внесок не нараховується на:
• соціальні допомоги та виплати, встановлені колективним договором працівникам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на народження дитини, сім'ям з неповнолітніми дітьми тощо;
• одноразову допомогу працівникам, які виходять на пенсію;
• надбавки та доплати до державних пенсій пенсіонерам, які працюють;
• вихідну допомогу у разі припинення трудового договору;
•
відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні;• витрати на відрядження та ін. виплати.