В то же время ГНА долгое время утверждала что турагентсва обязаны применять РРО, из за чего многие турагенства проводили оплату только по безналу. В последнее время ГНА пересмотрело свою точку зрения.
Застосування РРО
при наданні туристичних та готельних послуг
Туристичні послуги
Відповідно до Закону «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР (у редакції Закону України від 18.11.2003 р. № 1282-IV, зі змінами та доповненнями) туристичний продукт визначено як попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі тощо), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Крім того, Законом № 324/95-ВР визначено коло господарюючих суб'єктів, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, до яких належать:
туристичні оператори, які мають статус юридичної особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
туристичні агенти – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (у редакції Закону України від 01.06.2000 р. № 1776-III, зі змінами та доповненнями) – основний законодавчий акт, що визначає порядок здійснення розрахунків при продажу товарів і послуг (у тому числі при здійсненні операцій з купівлі та продажу іноземної валюти) за готівку, а також з використанням таких платіжних засобів, як платіжні картки, чеки, жетони тощо.
Норми зазначеного Закону містять вимогу щодо застосування РРО при розрахунках з покупцями – суб'єктами господарювання – юридичними або фізичними особами, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування або надають послуги, виконують операції з купівлі-продажу валюти, використовуючи при цьому як готівкову, так і безготівкову форми розрахунків (з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).
Проте ст. 9 Закону № 265/95-ВР визначено коло суб'єктів господарювання, звільнених від застосування як РРО, так і розрахункових книжок. У цій статті Закону наведено перелік категорій таких суб'єктів, а також установлено певні умови, за дотримання яких можливе застосування окремого порядку здійснення розрахунків і пов'язаного з ним окремого способу обліку розрахункових операцій.
Так, п. 1 ст. 9 цього Закону передбачено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі здійснення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
Враховуючи загальні принципи та певні особливості діяльності туристичних підприємств, зазначена норма Закону поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з розрахунків за туристичні послуги.
За договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.
Оскільки укладені договори на туристичне обслуговування є, по суті, договорами на надання послуг, незалежно від того, реалізується власний турпродукт або турпродукт інших туроператорів, РРО та розрахункові книжки можуть не застосовуватись за умови оформлення прибуткових (видаткових) касових ордерів та видачі відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
Готельні послуги
Якість обслуговування туристів – це сукупність властивостей і ступеня корисності послуг, що обумовлює здатність якнайкраще та найповніше задовольняти потреби туристів.
Готель є складовою індустрії гостинності, завданням якого є надання споживачам основних готельних послуг розміщення та додаткових послуг.
Крім надання основних готельних послуг (проживання, харчування тощо), що включається до ціни номера (місця) і надається споживачу згідно з укладеним договором, готелі пропонують і додаткові послуги у разі тимчасового розміщення та тимчасового проживання споживачем в об'єкті розміщення.
Додаткові послуги не належать до основних послуг готелю, замовляються та сплачуються споживачем додатково за окремим договором. До них належать пункт ремонту взуття, тренажерний зал, басейн, сауна, ремонт одягу, салон краси, стоматологічний кабінет, медпункт, камера схову.
Такий набір додаткових послуг повною мірою задовольняє потреби мешканців під час їх перебування в готелі. Додаткові послуги спрямовано на задоволення попиту реальних клієнтів та спонукання до користування послугами готелю потенційних клієнтів.
Нормами Закону № 265/95-ВР підприємствам сфери послуг надано можливість не застосовувати РРО та розрахункові книжки. Таким чином, для здійснення розрахунків за основні й додаткові послуги, що надаються готелями гостям, РРО можуть не застосовуватися. Зауважимо, що, враховуючи положення п. 1 ст. 9 цього Закону, суб'єкти господарської діяльності мають право отримувати кошти безпосередньо в касу підприємства з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.
Крім того, приймати оплату за проживання, надані додаткові послуги з оформленням касового ордеру уповноважена особа може у випадку, якщо постоялець вносить передоплату або здійснює остаточний розрахунок готівковою.
Здійснення розрахунків із застосуванням платіжної картки відбувається інакше, оскільки в цьому разі оплата здійснюється за безготівковим розрахунком.
У сучасному суспільстві безготівкові розрахунки є основним видом грошових розрахунків. Таку можливість надають інформаційні технології, які забезпечують формування, обробку, передачу та зберігання документів з операцій із застосуванням платіжних карток та формування відповідних документів на переведення коштів у електронній формі.
Згідно зі ст. 1 Закону № 265/95-ВР господарюючі суб'єкти, зокрема у сфері послуг, зобов'язані застосовувати РРО при здійсненні розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). На відміну від попереднього розрахунку готівкою, що може провадитися без використання РРО, операцію зняття коштів із платіжної картки клієнта необхідно зареєструвати через РРО.
При цьому в разі застосування платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з РРО, при здійсненні розрахунків з використанням платіжної картки касовий чек має додатково містити обов'язкові реквізити, що є вимогою наказу ДПА України «Положення про форму та зміст розрахункових документів» від 01.12.2000 р. № 614 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.02.2001 р. за № 105/5296, зі змінами та доповненнями):
реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ПК»;
напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;
підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ПК».
Отже, можна зробити висновок, що РРО можуть не застосовувати лише ті готелі, які не приймають в оплату платіжні картки.
Алла Дяченко
Оглядач «Вісника»
«Вісник податкової служби України», травень 2009 р., № 20 (544), с. 40 (www.visnuk.com.ua)