Бессмертный рассказал о разногласиях между Офисом президента и СНБО США выдали ордер на арест иранского нефтяного супертанкера Аномальный ливень в Стамбуле: затопленный Гранд-базар эвакуировали Синоптики рассказали, когда потеплеет В Финляндии раскрыли крупнейшее в истории отмывание денег россиян На канале "Украина" раскрыли секреты сотрудничества с партнёрами из Латвии Как чистить артишоки В Украине потеплеет Почему нужно есть артишоки, чем они полезны Антимонопольный комитет "взялся" за цены на уголь для ТЭС и ТЭЦ
Головна порталу Дт-Кт
Головна ДКНовиниПублікації ДКПередплатаДовідникиБланки, формиКонсультаціїДокументи


Розширений пошук по форуму :: по порталу

Конфліктні ситуації з податковими органами. Надання пояснень та документів

Відправлено користувачем nataljavls 
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Конфліктні ситуації з податковими органами. Надання пояснень та документів


Анатолий Кужель - директор ООО "Де Факто Консалтинг групп", юрист.
Член Погоджувальної ради з розгляду проблемних (спірних) питань у сфері оподаткування при ГУ Міндоходів м. Києва


Отримання письмового запиту від податкового органу про надання пояснень та документів, для кожного, як правило, виявляється повною несподіванкою, на яку платник податків не знає як реагувати. З одного боку, ненадання пояснень та документів є 100-відсотковою підставою для проведення перевірки платника податків. З іншого - надання цих пояснень та документів не є гарантією вирішення проблемних питань з податковим органом.
Що ж робити у даній ситуації, як себе захистити та не допустити настання негативних наслідків? Попробуємо з моделювати розвиток подальших подій та способи захисту платника податків.


Не залежно від того надасть платник податків пояснення та документи на офіційний письмовий запит органу державної податкової служби (далі – орган ДПС) чи не надасть, контролюючий орган, у разі необхідності (доручення керівництва, намагання „заробити” гроші тощо), буде намагатися провести перевірку у будь-якому випадку.

Підставою для проведення такої перевірки буде використано положення статті 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України), згідно з яким позапланова виїзна перевірка може бути здійсненна у разі наявності у податкового органу інформації, що свідчить про можливі порушення суб’єктом господарювання норм чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому надання платником податків пояснень та документів на офіційний письмовий запит податкового органу не стане перешкодою для проведення такої перевірки, оскільки суб’єкт господарювання, з позиції податкового органу, у будь – якому випадку не надасть документи у повному обсязі, що у свою чергу прирівнюється до їх не надання.

Надалі для проведення самої перевірки керівник податкового органу, відповідно до положень ПК України, приймає рішення (у формі наказу) про проведення перевірки та вживає заходи, щодо ознайомлення з ним під розписку платника податків. Крім наказу на проведення перевірки, посадові особи органу ДПС, перед початком її проведення також пред’являть або направлять суб’єкту господарювання направлення на проведення перевірки та пред’являють службові посвідчення осіб (власні), які зазначені в направленні на її проведення.

Суб’єкт господарювання після отримання вищезазначених документів, максимально прискіпливо повинен їх оцінити на предмет повноти та правильності оформлення, а також наявності підстав для проведення перевірки. Адже не пред’явлення або не надання посадовими особами податкового органу документів на проведення перевірки, або їх оформлення із відповідними порушеннями є підставою для недопущення посадових осіб органу ДПС до її проведення.
Після оцінки та ознайомлення із наданими документами, за відсутності відповідних гарантій не виявлення органом ДПС під час її проведення порушень норм чинного законодавства, суб’єкту господарювання доцільно відмовити податковому органу у допуску його посадових осіб до проведення перевірки. Крім того, потрібно відмовитись від проставлення підпису про ознайомлення із наказом та направленням на проведення перевірки, обґрунтовуючи це тим, що у податкового органу відсутні підстави для її проведення, оскільки на його письмовий запит було надано усі пояснення та документи.

Поряд із вказаним, для захисту своїх прав та законних інтересів, платнику податків також необхідно якнайшвидше звернутися до суду з позовом про визнання дій органу ДПС на проведення перевірки протиправними та скасування наказу на її проведення. При поданні позову до суду також доцільним буде направлення клопотання про забезпечення позову у порядку визначеному ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, із вимогою заборони органу ДПС до розгляду справи по суті вчиняти будь – які дії стосовно платника податків, що направлені на його спонукання до перевірки та перешкоджання йому здійснювати господарську діяльність.

Орган ДПС, після не допуску його посадових осіб до проведення перевірки та відмови у проставленні підпису про ознайомлення із наказом та направленням на її проведення, у відповідності до положень ПК України, повинен скласти відповідні акти, що засвідчують факт відмови та у відповідності до ст. 94 ПК України може застосувати до платника податків адміністративний арешт (певні обмеження у користуванні майном).

Однак адміністративний арешт, накладений органом ДПС, протягом 96 годин повинен бути перевірений судом та може бути продовжений виключно на підставі його рішення, що з практики розгляду такої категорії спорів не так вже й легко дається податковому органу.

У разі ж допуску посадових осіб органу ДПС на підприємство, навіть при оскарженні наказу на проведення перевірки та не надання документів суб’єктом господарювання, не убезпечить його від складання акту перевірки та донарахування податкових зобов’язань, оскільки акт відмови від ознайомлення із наказом та направленням на перевірку, у відповідності до положень ПК України, є підставою для її проведення.

А далі податковому органу, за відсутності інших підстав для проведення перевірки, кримінального переслідування або звернення до суду з позовом до платника податків про допуск його до перевірки, залишається лише одне, чекати результати розгляду справи про визнання його дій не правомірними та скасування наказу на проведення перевірки. Однак як показує практика розгляду такої категорії спорів, вказане відбудеться не надто й швидко, а при задоволенні клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони органу ДПС вживати проти суб’єкта господарювання заходи примусу, вся ця ситуація ні яким чином не впливає на здійснення ним господарської діяльності.

У будь – якому випадку спір про проведення чи не проведення перевірки між органом ДПС та платником податків переходить на іншу стадію, судового розгляду, що у свою чергу за відсутності підстав для проведення перевірки не так вже й легко буде вийграти органу ДПС.

Поряд із цим, особливу увагу звертаємо на те, що обрання такої стратегії захисту повинно бути здійснено платником податків з урахуванням всіх особливостей своєї господарської діяльності та за участі спеціалістів у сфері юриспруденції, оскільки не допуск посадових осіб органів ДПС до проведення перевірки, за наявності у них на те законодавчих підстав, не убезпечить платника податків від її проведення у подальшому. Максимально що вийграє суб’єкт господарювання – це час. Однак, після не допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, останні будуть шукати інші шляхи для її проведення, що за відсутності здійснення „кришталево чистої” господарської діяльності може призвести лише до негативних наслідків.

Враховуючи зазначене, для уникнення будь-яких непорозумінь з податковими органами, крім здійснення законної господарської діяльності не зайвим буде також вміння домовлятися, що своєю чергою упередить настання негативних наслідків для платника податків.
Таким чином, особа за новим КПК України може бути звільнена від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 212 КПК України, лише у випадку перерахування відповідних податкових зобов’язань до моменту повідомлення її про підозру. Після ж повідомлення про підозру у особи (за відсутності твердих гарантій закриття кримінального провадження чи її виправдання судом) залишається лише одна можливість зменшити покарання - укладання угоди про визнання винуватості.

ali
Приватне підприємство зареєстроване з 2008 року у квартирі засновника. В 2017 році податкова має намір нарахувати податок на нерухомість за 2016 рік ПП за цю квартиру .Чи правомірно це?.Може краще змінити місце знаходження?
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись



Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.

© 2017 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua





0.000448