Что происходит в организме, когда вы едите сало Почему взялись за «Роттердам+», или Все против Ахметова Мясо теряет популярность – украинцев отпугивают цены Финансовая грамотность: что каждый школьник должен знать о деньгах На сколько должны вырасти зарплаты учителей Кремль отреагировал на запуск ракеты США Нефьодов назвал главные вызовы и планы по реформе таможни У Зеленского заявили, что зима будет сложной Киберполиция разоблачила мошенников, укравших 1,5 млн грн НБУ назвал причины укрепления гривни
Головна порталу Дт-Кт
Головна ДКНовиниПублікації ДКПередплатаДовідникиБланки, формиКонсультаціїДокументи


Розширений пошук по форуму :: по порталу

Проект податкової реформи: є що змінювати (частина 2)

Відправлено користувачем nataljavls 
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Проект податкової реформи: є що змінювати (Продовження. Частина 2)


Віта Форсюк, ЮК Jurimex


[[i]"165.1. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
165.1.46. сума коштів, отриманих як виграш, приз у державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, розмір якої встановлено законом на 1 січня податкового (звітного) року"[/i]

Зменшення розміру неоподатковуваного доходу, отриманих як виграш, приз у державну грошову лотерею з 50 мінімальних заробітних плат, розмір якої встановлюється законом, до однієї мінімальної заробітної плати зменшить кількість каналів виплати виграшів, оскільки оператор державної грошової лотереї, як податковий агент, не зможе здійснювати такі виплати через розповсюджувачів або термінали самообслуговування, що в кінцевому випадку призведе до зменшення загальної кількості гравців в державні лотереї. Як наслідок втрати понесуть не лише оператори державних лотерей, але й Державний бюджет України у вигляді не доотриманої суми податкових надходжень.

Як спосіб вирішення цієї проблеми, вважаємо за доцільне передбачити звітність операторів стосовно загальної суми виплачених доходів у вигляді виграшів та призів у державну лотерею за звітний період, без персоніфікації кожного окремого гравця, що дозволить також забезпечити зменшення державних витрат на обробку вказаної звітності.


"167.5. Ставки податку до пасивних доходів встановлюються у відсотках бази оподаткування у таких розмірах:
167.5.1. для пасивних доходів (крім зазначених у підпункті 167.5.2 цього пункту) незалежно від країни походження:
15 відсотків — для доходів, загальна сума яких за звітний податковий рік не перевищує 500000 гривень;
20 відсотків — для доходів, загальна сума яких за звітний податковий рік перевищує 500000 гривень, але не перевищує 1000000 гривень, у частині такого перевищення;
25 відсотків — для доходів, загальна сума яких за звітний податковий рік перевищує 1000000 гривень, у частині такого перевищення;
167.5.2. 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів:
167.5.3. У цьому розділі термін “пасивні доходи” означає такі доходи:
проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
плата (відсотки), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;
дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв’язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;
дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку у результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
роялті;
дивіденди."


Проектом Закону встановлено нові ставки податку для пасивних доходів 15%, 20% та 25% в залежності від розміру доходу. Проте, дане нововведення не містить фінансового обґрунтування запровадження саме такої прогресивної шкали оподаткування. З огляду на те, що запропоновані ставки значно перевищують попередні, необхідно надати економічне обґрунтування доцільності таких змін.

Крім того, вважаємо за доцільне визначення «пасивних доходів» для розділу IV передбачити у статті 14 ПКУ, так як воно розширює вже існуюче в п.14.1.268 ПКУ. Також термін «пасивні доходи» зустрічаються й в інших статтях ПКУ (наприклад, відповідно до п. 164.2.8. ст. 164 ПКУ включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу), проте тлумачення терміну міститься в статті 167 ПКУ «Ставка податку». З огляду на необхідність визначення вживаних в податковому законодавстві термінів у статті 14 ПКУ пропонуємо тлумачення терміну "пасивні доходи" перенести із статті 167 ПКУ до загальної статті 14 ПКУ.

"167.3. Ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної абзацом першим пункту 167.1 цієї статті, бази оподаткування щодо доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів, щодо доходів визначених за методом контролю за витратами та доходами платника податків. Як виняток з абзацу першого цього пункту грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначених у підпункті "б" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу) оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.1 цієї статті.

Аналізуючи дану норму, незрозуміла мотивація встановлення подвійної ставки податку на доходи фізичних осіб для доходів визначених за методом контролю за витратами та доходами платника податків (30% або 34%).

Безперечно, встановлення подвійного розміру податку на доходи фізичних осіб не є новелою, однак подвійна ставка для доходу нарахованого як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів передбачає не лише фіскальну функцію, проте певною мірою і регулюючу.

Проте, сума грошового зобов’язання платника податків, які визначені за методом контролю за витратами та доходами платника податків є іншим видом доходу порівняно із виграшем чи призом. Фактично сума прихованих платником податків грошових зобов’язань перед бюджетом.

Відповідно до п.392.5. ст. 392 ПКУ (за проектом) визначені із застосуванням методу контролю за витратами та доходами, доходи та/або база оподаткування платника податків використовуються контролюючими органами для проведення розрахунку податкового зобов'язання та/або коригування окремих показників податкової звітності. Згідно з пп. 392.6 ст. 392 ПКУ метод контролю за витратами та доходами платника податків базується на результатах порівняння показників фактично отриманих доходів та понесених витрат таким платником податків. У випадку проведення документальної перевірки з використанням методу контролю за витратами та доходами та встановлення факту перевищення витрат над доходами контролюючий орган визначає оподатковуваний дохід (базу оподаткування) платника податків. Оподатковуваний дохід (база оподаткування) платника податків за звітний період збільшується на суму перевищення витрат платника податків, понесених у зв’язку з придбанням активів у звітному періоді, над сумою доходів, отриманих таким платником податку у цьому та попередніх звітних періодах (з урахуванням активів задекларованих під час проведення одноразового декларування доходів, майна та фінансового стану фізичних осіб), що відображається у відповідному акті перевірки і оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.3 статті 167 цього Кодексу.

За результатами проведення документальної перевірки з використанням методу контролю за доходами і витратами складається акт (довідка) у порядку, встановленому ст. 86 ПКУ. За результатами перевірки контролюючий орган надсилає платнику податків повідомлення-рішення про донараховану суму податкового зобов’язання на суму перевищення понесених витрат в зв’язку з придбанням активів платником податків, у звітному періоді, над сумою доходів.

Таким чином, контролюючий орган проводить перевірку, за результатами проведеної документальної перевірки у випадку виявлення порушень складає акт та надсилає платнику податків повідомлення-рішення про донараховану суму податкового зобов'язання.

Процедура схожа із звичайною податкового перевіркою юридичної особи та її наслідками. Проте, встановлення законопроектом подвійного розміру ставки податку на доходи фізичних осіб при такому виді донарахувань ставить фізичних осіб у нерівні дискримінаційні умови у порівнянні з юридичними особами, адже аналогічні донарахування для останніх не передбачають застосування підвищеної ставки податку на прибуток.

З огляду на вищевикладене, пропонуємо встановити загальну ставку ПДФО щодо доходів визначених за методом контролю за витратами та доходами платника податків, а відповідальність осіб за невиконання вимог ПКУ щодо документального підтвердження джерел походження коштів або майна, використаних для придбання таких активів/для здійснення витрат передбачити в главі 11 ПКУ.


"176.3. Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів або отримують оплату за послуги, які є підставою для отримання податкової знижки відповідно до статті 166 цього Кодексу або реалізують громадянам товари (роботи, послуги) вартість неподільної одиниці яких перевищує 10 мінімальних заробітних плат, встановленої станом на 1 січня звітного року, зобов’язані:
подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, суми утриманого з них податку, а також сум отриманих за товари (роботи, послуги) до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку або отримання оплати за товари (роботи, послуги) протягом звітного (податкового) кварталу. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається…"


Отримання особою податкової знижки, у відповідності до статті 166 ПКУ, є її правом, а не обов’язком. Особа яка отримає оплату за послуги, які є підставою для отримання податкової знижки наперед не знає чи буде особа, якій надано послуги користуватись своїм правом на податкову знижку, адже підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку в річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Виділення «особи, які отримують оплату за послуги, які є підставою для отримання податкової знижки» як окремого суб’єкта для подання податкового розрахунку ускладнить роботу таких суб’єктів щодо ведення необхідної документації та подання розрахунків.

Стаття 266. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

«266.3.1. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.»

Запропоновані зміни включили до складу об’єктів податку на нерухомість також не житлову комерційну нерухомість, що беззаперечно є прогресивним та приводять ідеологію адміністрування такого податку до світових аналогів . Водночас база оподаткування продовжує визначатись із загальної площі об’єктів, а не їх ринкової вартості. Такий підхід не раз піддавався критиці, оскільки не відповідає принципам соціальної справедливості та нейтральності оподаткування.


«266.5.1 Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та категорії таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування»

Безперечно диференціація законодавцем ставок залежно від місця розташування (зональності) та категорії таких об’єктів нерухомості є прогресивним підходом, та по-суті є спробою розподілу податкового тягаря залежно від характеристик об’єкта оподаткування. Водночас дана норма, на нашу думку, має передбачати вказівку на уніфіковану методику визначення місцевими органами ставок податку, в межах якої на рівень податкового навантаження має впливати ринкова вартість об’єкту нерухомості.

266.4. Пільги із сплати податку
266.4.1. Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб або релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.


Відповідно до п. 12.3. ст. 12 ПКУ (проекту) сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків. Згідно з пп. 12.3.2. п. 12.3 ст. 12 ПКУ при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (термін "збір" в такі редакції вже недоречний з огляду на те, що місцевих зборів в законопроекті не передбачено). У відповідності до п. 7.2. ст.7 ПКУ під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування, тобто пільга не є обов’язковим елементом податку. Таким чином, сільські, селищні, міські ради мають право не встановлювати пільг із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки відіграє соціальну роль, з огляду на те, що такий платіж дає можливість збільшити бюджетні надходження за рахунок в першу чергу заможних верств населення (світовий досвід). Існуючі норми ПКУ щодо пільги із сплати даного податку передбачають, що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 250 кв. метрів. Таким чином, на незаможні верстви населення не покладається тягар із сплати податку. В Україні більшість населення живе нижче середнього рівня матеріального забезпечення, тому, у разі прийняття запропонованих змін, основний тягар все ж таки відчують саме незабезпечені верстви громадяни, які володіють невеликими площами житлової нерухомості. Крім того, Урядом не надано економічне обґрунтування рішення про фактичну відміну соціальних пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
З огляду на вищевикладене, вважаємо що такі пропозиції КМУ повинні мати як фінансове обґрунтування, так і відповідати рівню життя більшості населення країни, адже податок на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки виконує не лише фіскальну, проте й регулюючу функцію податку.

«Глава 1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»

Об’єднання в межах спрощеної системи оподаткування єдиного податку та фіксованого сільськогосподарського податку має лише механічний характер, але є неприйнятним, оскільки такі платежі мають різну змістовному наповненість елементів податку, а саме критерії для визначення суб’єктів податку, об’єкти та відповідно базу оподаткування.

Як наслідок, запропонований підхід не передбачає еволюційного перегляду концепції спрощеної системи оподаткування, але пропонує лише формальне поєднання двох податкових платежів.


Підрозділ 92. Особливості одноразового декларування коштів, майна та валютних цінностей.
«п. 1 суб’єкти одноразового декларування – фізичні особи - резиденти, які відповідно до цього Кодексу є платниками податків та зборів»


Таким чином, громадяни України, що на період разового декларування доходів, являються не резидентами України, будуть позбавлені права на таке пільгове декларування.


«5. Термін здійснення разового декларування розпочинається з 1 січня 2015 року і закінчується 31 жовтня 2015 року ».

Враховуючи, що контролюючі органи набувають повноважень по проведенню документальної перевірки платника податків – фізичної особи із застосуванням методу контролю за витратами та доходами, з моменту набуття чинності статті 392 ПКУ (згідно п. 1 розділу ІІ «Прикінцевих положень» законопроекту - з 01.01.2015р.), фактично відповідна перевірка може бути здійснена щодо платників податків і протягом терміну разового декларування .
Вирішенням вказаних суперечностей може бути: або доповнення п. 5 підрозд. 9-2 положеннями про мораторій на проведення контролюючими органами документальної перевірки платника податків – фізичної особи із застосуванням методу контролю за витратами та доходами, в період здійснення разового декларування, або встановлення спеціального порядку набування чинності статті 39-2 ПКУ (з 01.11.2015р.).

Окрім того, вказана норма не передбачає можливостей поновлення відповідних строків декларування, у випадку, якщо фізична особа з об’єктивних причин не могла скористатись таким правом (наприклад, перебування в місцях позбавлення волі, тощо). При цьому пунктом 2 вказаного підрозділу не передбачено право подання відповідної декларації за допомогою представника платника податків.
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись



Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.

© 2017 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua





0.00043799999999994