Интернет-конференция:
Проверки налогоплательщиков, ответственность, штрафы
(26 апреля 2013 года)

Уважаемые посетители портала!

ДК-портал предлагает Вам стать участниками интернет-конференции, в которой Вы сможете получить ответы на свои вопросы по заданной теме.

Партнером в проведении этой конференции является одна из ведущих аудиторских фирм "Контракты-Аудит">>> , которая работает на рынке консультационных услуг по всей Украине с 1995 года.

На Ваши вопросы отвечает Александр Блотнер - старший бухгалтер-эксперт АФ "Контракты-Аудит" >>>



Вопросы принимаются до 22 апреля 2013 года.
Количество вопросов ограничено.

КАК ЗАДАТЬ ВОПРОС и другие Правила для участников конференции >>>



Редаговано разів: 2. Востаннє 25/05/2013 22:58 користувачем DK-admin.

Доброго дня. Платник единого податку 3 група, чи повинні здавати декларацію квартальну в електроному вигляді, немає касового апарату це рахується як порушення, якщо немає первинніх документів на товар яка буде відповідальність. За який термін повинні попередити про перевірку.. Дякую.

Відповідає Олександр Блотнер:

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ: “Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством”.

В свою чергу п. 49.4 ст. 49 ПКУ встановлює наступну вимогу: “Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством”.

Отже, якщо підприємство є малим відповідно до Господарського кодексу України, то воно має право вибору способу подання податкової декларації, і примусити подавати декларацію у електронній формі податковий орган не має права.

Відповіді на решту запитань див. нижче.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 07:48 користувачем DK-admin.

ФЛП-плательщик ЕН 2 группы прекращает свою деятельность. В ходе проверки выяснилось, что начало деятельности - с III квартала, а договор аренды помещения - с IV квартала, т.е. некоторый промежуток времени арендованного помещения не было, а деятельность велась непосредственно с адреса прописки. Закономерно ли применять за это штрафные санкции к налогоплательщику. Инспектора этот вопрос заинтересовал потому, что договор аренды офиса заключен с обычным физ. лицом (не СПД), а соответственно присутсвует факт удержания НДФЛ. Вывод инспектора: доначислить НДФЛ и уплатить его за III квартал. Как по мне - это глупости с таким выводом в принципе не согласна, хотелось бы услышать мнение по этому поводу. Заранее спасибо!

Відповідає Олександр Блотнер:

Фізична особа має право використовувати у своїй підприємницькій діяльності все що їй належить в тому числі місце свого проживання. Житловий кодекс України забороняє виробництво за в житловому фонді, ведення ж офісу цілком можливе і за місцем прописки. На нашу думку, порушення в цій ситуації немає.
Для того, щоб донарахувати ПДФО необхідно встановити дохід фізичної особи. Якщо приватний підприємець вів діяльність за місцем прописки, то він не отримав доходу і нікому його не виплачував. Якщо ж є можливість підтвердити, що він вів діяльність в приміщенні, яке орендувалось у наступних періодах, то ПДФО може виникнути, якщо довести, що відбулась виплата власнику приміщення, якщо ж користування було безоплатним, то відповідно до пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 ПКУ: “До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:
дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до цього Кодексу”, для єдиного ж податку така сума лише збільшить суму доходу за період, але не вплине на суму податку.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 07:51 користувачем DK-admin.

Какие шрафные санкции будут применены ко мне,как ФЛП на едином налоге 2 группы,который до 01 января 2013 поменял КВЕДы у реестратора, но в налоговую подал заявление о смене КВЕДов 1 апреля 2013г. Спасибо.

Відповідає Олександр Блотнер:

Якщо зміна кодів КВЕД пов'язана із заміною КВЕД-2005 на КВЕД-2010, то жодних штрафів застосовувати до платника податку не повинні, адже відповідно до п. 9.1 Порядку обліку платників податків та зборів: “9.1. Органи державної податкової служби проводять внесення змін і доповнень до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб на підставі:...інформації органів державної реєстрації;”, тобто така інформація вже в ДПІ була надана держреєстратором. Оскільки види діяльності по суті є ті ж самі, тільки міняється сам код, то жодного наслідку для фізичної особи не повинно бути.

Якщо ж мінялись види діяльності, та за умови, що у період між зміною коду у держреєстратора та внесенням змін до Свідоцтва платника єдиного податку здійснювались види діяльність, які не були відображені у Свідоцтві, то відповідно до п. 293.4 ст. 293 ПКУ, сума доходу від такої діяльності буде оподатковані за ставкою 15%. А також відповідно до частини 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ здійснення видів діяльності, які не зазначені у свідоцтві може привести до втрати права використовувати спрощену систему оподаткування.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 07:54 користувачем DK-admin.

По результатам проверки ФЛП на общей системе плательщика ндс был подписан акт практически без нарушений. В акте сделана приписка, что если в ходе встречных проверок контрагентов, выясниться не подтверждение затрат, то будут пересмотрены результаты проверки. Инспектор пояснил, что запроы на встречную проверку отправлены поставщикам товаров и услуг, являющимися ФЛП на едином налоге. Если выяснитьбся, что в ходе встречной проверки ФЛП на едином налоге не подтвердят первичными документами свою затратную часть на товар и услуги, то по акту проверки будут сняты затрты на эту сумму и доначислен подоходный налог. Правомерно ли это. На основании каких законодательных норм возможно доначисление налогов.. Спасибо.

Відповідає Олександр Блотнер:

Встановлення зв'язку між наявністю первинних документів на придбання товарів/послуг у постачальника платника єдиного податку із витратами покупця фізичної особи приватного підприємця є неправомірним кроком, адже відповідно до абзацу другого статті 61 Конституції України: “Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер”, тобто порушення правил ведення обліку постачальником не може приводити до відповідальності покупця.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 07:55 користувачем DK-admin.

Как долго на предприятии может не быть проверок? Если предприятие попало в группу с незначительной степенью риска - всё равно раз в три года попали бы в план-график (просто потому, что не проверялись?) Правильно ли я понимаю п. 102.1 НКУ: проверять могут с начала деятельности, но дочачислять какие-то суммы налогов и штрафовать только за посление 1095 дней?

Відповідає Олександр Блотнер:

Відповідно до абзацу другого пункту 77.2 статті 77 ПКУ: “Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік”, тобто встановлена максимальна частота проведення перевірки, мінімальна ж не визначена.

Отже, підприємство може не бути перевіреним за більший строк ніж 3 роки. Що ж стосується п. 102.1 ПКУ, то справді ДПІ може визначити самостійно податкові зобов'язання не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Обмеження ж стосовно періодів, які підлягають перевірці, у законодавстві немає. Проте на практиці перевірці підлягає саме “останні 3 роки”.

Також звернемо увагу на абзац другий п. 102.1 ПКУ: “У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку”, тобто, подання уточнюючих розрахунків “продовжують життя” декларації, до якої ми подаємо такий уточнюючий.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 07:56 користувачем DK-admin.

Повышает ли выплата дивидендов собсвеннику частного предприятия (он же директор) риск проведения проверки?
Спасибо!

Відповідає Олександр Блотнер:

Критерії відбору юридичних осіб до плану-графіку проведення планової перевірки визначені у розділі 4.2 “Критерії відбору суб'єктів господарювання - юридичних осіб” Методичних рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 01.04.2011 № 190.
Серед критеріїв для відбору до плану-графіку виплати дивідендів немає. Тож така операція не повинна привести до збільшення ризику перевірки.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:02 користувачем DK-admin.

На нашем предприятии есть договора с СПД-ФЛ на оказание нам услуг по разрабртке програмного обеспечения. Договора долгосрочные и предполагают передачу работ по акту в конце месяца, также в договре есть минимальное количество часов в месяц, которое разработчик должен предоставить нам в течении календарного месяца.Работы выполняются не на территории предприятия и исползуемое оборудование предоставляет разработчик (т.е. работает на своём компьютере). Один из этих роазработчиков находится в другом городе. Один раз в месяц мы эти работы опачиваем. Есть ли возможность признания этих договоров аналогичными трудовым и если есть, то какие для этого будут основания у проверяющих и какие санкции могли бы применить к предприятию?

Відповідає Олександр Блотнер:

Для відповіді на це питання розглянемо дві норми:
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (ст. 42 Господарського кодексу України).
Трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ст. 21 Кодексу законів про працю).

Виходячи із цих визначень ми можемо виділити ознаки, за якими договір можна визначити як трудовий, чи як окрему підприємницьку діяльність.

Той факт, що робоче місце та засоби праці належать фізичним особам говорить на користь підприємницької діяльності. Вимога стосовно мінімального часу наданого розробником може бути протрактована як певний розпорядок роботи, тому бажано вказати, що розробник не підлягає під розпорядок роботи замовника. Та, на нашу думку, можливо доцільно використовувати не час як вимогу до виконаної роботи, а певні обсяги програмування, (наприклад якісь чіткі елементи загальної роботи, компоненти великого завдання).

Також дуже добрим аргументом на користь підприємницької діяльності є наявність у розробника декількох замовників, які не є між собою пов'язаними.
У випадку визнання такого договору трудовим, відбудеться донарахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 15-17%, та застосування штрафних санкцій відповідно до статті 127 ПКУ: “Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -

тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету”.

А також донарахування єдиного соціального внеску за ставкою, яку застосовує підприємство для заробітної плати. Та штрафної санкції відповідно до частини 3 пункту 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”:
“3) за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;”.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:06 користувачем DK-admin.

Юр. лицо-единщик 4 группы ( ставка 5%) - один учредитель, он же директор. Какаю ответсвенность будет нести, если з/плата не начислялась вообще? а соответственно не уплачивались и налоги по ней. Спасибо

Відповідає Олександр Блотнер:

Якщо підприємство не діє, то відповідно директор може звільнитись, та подавати звітність як засновник, якщо ж підприємство працює, то до винуватої особи можуть застосувати штрафні санкції згідно статті 41 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Існує, що певний ризик, що можуть включити суму ненарахованої заробітної плати до доходу платника єдиного податку, проте це не відповідатиме нормі пункту 292.3 статті 292 ПКУ: “До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку”.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:07 користувачем DK-admin.

Предприятие на общей системе налогообложения, плательщик НДС принимает решение про переход не единый налог 5% и отказ от статуса плательщика НДС. При этом начиная с 2011 года облагаемых НДС операций не проводилось. (наша деятельность перестала быть обьектом для обложения НДС). В январе 2011 года в мы должны были все наши основные средства и нематериальные активы как бы перевести для использования для операций, которые не являются обЬектом НДС. И те из них, которые ещё не самотризировались как бы "условно продать" самим себе по остаточной стоимости и начислить НДС к уплате за январь. В январе мы этого не сделали, зато решили это исправить в июне 2011 года, подав уточнение к декларации за январь 2011 и уплатив самостоятельно начисленные штраф и пеню. Теперь при подаче заявления на анулирование свидетельства плательщика НДС у нас на балансе уже нет основных средств и нематериальных активов, которые могли бы попасть под понятие "условной поставки". Если в последнем отчётном периоде в отчёте по НДС у нас не будет никакой суммы к уплате - это может послужить причиной для проведения какой-либо проверки нашего предприятия? (чтоб выяснить почему мы не провели "условной поставки", например)

Спасибо!

Відповідає Олександр Блотнер:

Проведення перевірки при анулюванні реєстрації платника ПДВ не передбачена законодавством. Та на практиці, при поданні останньої декларації без нарахування ПДВ на вартість необоротних активів чи запасів, до вас може бути направлене інформаційний запит на підставі пункту 73.3 статті 73 ПКУ, ґрунтуючись на наступній підставі: “за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;”, а саме на підставі співставлення фінансової звітності та податкової звітності.
Надавши відповідь на такий запит протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту Ви повинні вирішити це питання. Якщо пояснення будуть невичерпними, то ДПІ може прийняти рішення про позапланову перевірку для встановлення питань зазначених у запиті.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:12 користувачем DK-admin.

В апреле 2013 года мы подали уточняющий отчёт 1 - ДФ за 2 квартал 2012 года, в котором исправили неправильно указанные суммы выплат одному из частных предпренимателей, с котрым мы сотрудничаем, исправления на суммы НДФЛ не повлияли, т.к. это были выплаты по признаку дохода 157, там суммы начисленного и уплаченного налога равны 0, менялись только суммы дохода (начисленного и выплаченного во 2 квартале 2012 г.)

Будет ли применятся штраф за такое самостоятельное исправления ошибок? И если да, то как скоро и в какой форме мы об этом узнаем.
Спасибо!

Відповідає Олександр Блотнер:

Відповідно до п.119.2 ст. 119 ПКУ: “Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень”.

Тож, незважаючи на те, що сума податку не змінюється, допущена помилка у відомостях про доходи, що також підлягає застосуванню штрафу.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:13 користувачем DK-admin.

ПОРЯДОК
ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, а именно его п. 2.6. говорит, что :

2.6. У графі 7 вказується індивідуальний податковий номер постачальника - платника податку на додану вартість.

У разі якщо товари/послуги, придбані в нерезидента, не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу, у графі 7 відображається умовний ІПН "200000000000".

Якщо товари/послуги придбані в нерезидента, у графі 7 відображається умовний ІПН "300000000000".

У разі якщо товари/послуги придбані в особи, яка не зареєстрована як платник податку, у графі 7 відображається умовний ІПН "400000000000".

Может ли быть применён какой-нибудь штраф, если в реестрах, которые мы подавали в разделе "податкові накладні отримані" для тех покупок, которые у нас были "з метою їх використання для постачання послуг місце постачання яких визначається відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V Кодексу", а в графе 7 мы просто отображали реальный ІПН, а не код 200000000000? и если штраф может быть применён, то как именно? к каждому реестру?


Спасибо!

Відповідає Олександр Блотнер:

Код ІПН 200000000000 застосовується лише під час придбання у нерезидента, але за певних умов, згаданих в пункті 2.6 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Якщо придбання здійснюється у резидента, який є платником ПДВ і відповідно він має ІПН, то такий код необхідно вказати у реєстрі, отже ви зробили все правильно.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:14 користувачем DK-admin.

Валютная декларация с заполненным разделом №5 была зарегистрирована в ГНИ 07.02.13 г. (предельный срок подачи - 11.02.13). В НБУ данная декларация зарегистрировалась 12.02.13г. Будет ли применятся штраф за несвоевременную подачу декларации? Предприятие - акционерное общество.

Відповідає Олександр Блотнер:

Відповідь на дане питання відповідь була надана ДПА України у пункті 5 листа № 15657/7/23-5317 від 08.10.2003 р.: “Щодо відповідальності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за подання даних, які містяться у V розділі Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за формою Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 N 207.

У розділах II - III зазначеної Декларації відображаються валютні кошти та товари, що знаходяться за межами України з порушенням термінів розрахунків, встановлених статтями 1 і 2 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Розділ V Декларації, в якому відображаються дані про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема і про валютні кошти та товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, носить лише інформаційний характер.

Отже, враховуючи те, що в розділі V Декларації міститься інформація про валютні цінності, які повернуті на Україну, то згідно з пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 N 49, неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій. ”

Отже санкції не повинні застосовуватись.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:15 користувачем DK-admin.

Останні 4 роки перевірки не було. Якщо перевірка буде в грудні 2013, то за який період будуть нараховувати штрафи?
дякую.

Відповідає Олександр Блотнер:

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПКУ: “Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку”. Якщо перевірка буде у грудні 2013 року, то ДПІ зможе донарахувати, за загальним правилом, податкові зобов'язання найдавніше з прибутку за 2010 рік, з ПДВ листопад 2010 року. Якщо прийняття рішення буде після 20 грудня, то для ПДВ можна буде донараховувати податки тільки за грудень 2010 року.
Звернемо увагу, що подання уточнюючих декларацій продовжує строк для нарахування податкових зобов'язань.





Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:16 користувачем DK-admin.

Скажіть будь ласка ми являємось туроператором по Україні (Приватне Підприємство на загальній системі) у нас була група туристів на канікулах (вони самі з Києва, а ми у Львові) і досі нам не можуть повернути ні договору 2 екземпляру ні актів хоча ми їм вже 2 рази надсилали. Але відпочинком вони задоволені і ніяких претензій не маю. Чи можуть нам виставити якийсь штраф за те що у нас немає по них договору та акту (оплачували нам на поточний рахунок). Дякую

Відповідає Олександр Блотнер:

Відсутність договору як такого не тягне за собою штрафних санкцій. Теж стосується і акту наданих послуг. Проте дохід та податкові зобов'язання туроператора повинні виникати за датою оформлення акта наданих послуг. Якщо немає акта, то формально немає дати виникнення доходу та податкового зобов'язання. Якщо такі доходи та зобов'язання були нараховані, то зауважень не повинно бути. Хоча застережимо, що відсутність документа дає свободу податковому інспектору.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:17 користувачем DK-admin.

Скажіть будь ласка чи ФОП Турагент на 2 групі продавати авіаквитки юр. ос. на загальній системі. Туроператором (той хто виписує безпосередньо квитки і кому Турагент перераховую всю суму за квиток за мінусом комісії агента для туриста - ТОВ на єдиному податку 5 гр.). Дякую

Відповідає Олександр Блотнер:

Відповідно до п. 291.6 ст. 296 ПКУ: “Платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)”. Утримання винагороди комітента по своїй суті є взаємозарахування вимог, тобто це не є грошовий розрахунок. Отже так дану операцію проводити не можна.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:17 користувачем DK-admin.

Quote
0633278027
Доброго дня. Платник единого податку 3 група немає касового апарату це рахується як порушення?

Відповідає Олександр Блотнер:

“Касові апарати” - реєстратори розрахункових операцій застосовуються при готівкових розрахунках у відповідності до норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

При цьому відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ: “Платники єдиного податку першої - третьої груп не застосовують реєстратори розрахункових операцій”.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:08 користувачем DK-admin.

Quote
0633278027
Доброго дня. Платник единого податку 3 група, якщо немає первинніх документів на товар яка буде відповідальність?

Відповідає Олександр Блотнер:

Що стосується документів на придбаний товар, то відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ:
“Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту”.

При цьому відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПКУ:
“Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності”.

Виникає запитання, чи вимога зберігання документів згаданих у п. 44.1, тобто зокрема і первинних, стосується лише тих, які брали участь у веденні обліку показників, які пов'язані із визначенням об'єктів оподаткування чи всіх первинних документів. Якщо прийняти позицію, що лише тих, які стосуються визначених об'єктів обліку, то в залежності від реєстрації платника єдиного податку платником ПДВ збереження первинних документів буде різним, адже передбачено дві різні форми Книги ведення обліку, перша форма це Книга обліку доходів (для платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість), яка передбачає ведення лише обліку доходів, і друга Книга обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість), де ведеться облік не лише доходів, але і витрат.

Якщо в першому випадку, виходячи з п. 44.1 можна зробити висновок, що обов'язку вести облік витрат і відповідно зберігати первинні документи немає, то у другому — при веденні обліку витрат — такий обов'язок чітко визначається.

Проте, зауважимо, що відсутність документів на придбання може мати негативний наслідок на практиці, адже перевіряючі можуть припустити, що придбання відбулось у фізичної особи, що не здійснює підприємницької діяльності, а в такому випадку платник єдиного податку повинен виступати податковим агентом, і утримати 15% з доходу фізичної особи.

Теж зауважимо, що листом від 17.04.2012 р. № 11206/7/17-1217 податкові органи озвучили свою позицію стосовно відповідальності при неведенні обліку, втраті документів, на нашу думку, такий же підхід буде застосований ДПІ і при відсутності первинних документів.

А саме відповідно до ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копії при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ,
- тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,
- тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 гривень.

Статтею 164 прим. "1" Кодексу України про адміністративні порушення від 07.12.84 р. N 8073-X, із змінами та доповненнями, неведення обліку або неналежне ведення обліку та витрат суб'єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов'язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладання штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладання штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.



Редаговано разів: 3. Востаннє 26/04/2013 10:25 користувачем DK-admin.

Quote
0633278027
За який термін повинні попередити про перевірку.. Дякую.

Відповідає Олександр Блотнер:

Попередження про проведення перевірки передбачено лише для планових перевірок, відповідно до абз. 2 п. 77.4 ст. 77 ПКУ: “Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки”.
При цьому під терміном надіслано розуміється відправлення листом копії наказу, а не отримання платником податку такого листа.



Редаговано разів: 1. Востаннє 26/04/2013 08:11 користувачем DK-admin.

Спасибо большое за ответ!

Олександр, а можна додаткове питання до вашої відповіді стосовно відмови від ПДВ та "умовного продажу" : а якщо одразу із заявою на анулювання реєстрації надати який-сь лист -пояснення (превентивно) про те, чому саме ми не показали умовного продажу - це допоможе? Чи краще "придумати" собі який-сь показник "до оплати" в останньому місяці?