Интернет-конференция:
КАССА, РЕГИСТРАТОРЫ РАСЧЕТНЫХ ОПЕРАЦИЙ, АВАНСОВЫЕ ОТЧЕТЫ
(6 июня 2013 года)

Уважаемые посетители портала!

ДК-портал предлагает Вам стать участниками интернет-конференции, в которой Вы сможете получить ответы на свои вопросы по заданной теме.

Партнером в проведении этой конференции является одна из ведущих аудиторских фирм "Контракты-Аудит">>> , которая работает на рынке консультационных услуг по всей Украине с 1995 года.

На Ваши вопросы отвечает Николай Пидлужный - ведущий специалист, руководитель аналитической группы, бизнес-тренер САР, блок "Налоги" АФ "Контракты-Аудит" >>>



Вопросы принимаются до 3 июня 2013 года.
Количество вопросов ограничено.

КАК ЗАДАТЬ ВОПРОС и другие Правила для участников конференции >>>



Редаговано разів: 2. Востаннє 06/06/2013 10:09 користувачем DK-admin.

Доброго дня!
Ми припинили діяльність і не торгуємо через РРО, маємо вже довідку про зняття фіскального режиму з апарату, але з реєстрації в податковій іще не зняли. Отже звіти по РРО подаємо пусті. Як нам подавати звіти, якщо до 1 липня ми не встигнемо зняти апарат з реєстрації? і не підключимо електронний режим?

Відповідає Микола Підлужний:

Очевидно в запиті іде мова про подання до органів державної податкової служби електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку суб’єктами господарювання, що використовують РРО.

З 1 липня 2013 року в плані подання звітності по РРО нічого не змінюється. З цієї дати настає фінансова відповідальність за неподання такої звітності в розмірі 170 грн. На сьогодні більшість суб’єктів подає звітність в паперовій формі, яка приймається податковими органами, хоча ще з 01 січня 2013 року повинна подаватися звітність в електронній формі.

Слід звернути увагу, що у випадку коли РРО не застосовується, розрахункових документів він не формує. Як наслідок у Вашого підприємства не буде документа, який потрібно подавати до податкової інспекції у електронній формі. В даний час звітність подається у паперовій формі, проти чого податкові органи не заперечують. У консультаціях податкові органи погоджуються, що суб’єкти, які не здійснюватимуть діяльності і надалі зможуть подавати звітність у паперовій формі.

Слід звернути увагу, що у парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України» за № 2087а-1 щодо відстрочення настання відповідальності за неподання електронної звітності» до 01.07.2014 року. Відстрочення настання у відповідальності, як показала практика, у нас розуміють як відстрочення запровадження звітності у електронній формі.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:31 користувачем DK-admin.

Підприємство займається роздрібною торгівлею. Магазини працюють без вихідних. Бухгалтерія працює 5-ти денний робочий тиждень.Як правильно документально оформити здачу готівкової виручки до обслуговуючого банку (є вечірня каса), щоб готівкові кошти, що надійшли у вихідні (суботу,неділю) дні не вважалися понадлімітними ?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно з п. 4.3. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України № 637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства - юридичної особи.

Пунктом 5.9 Положення № 637 визначено:
«Готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства.

Не вважаються понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов'язані з діяльністю підприємства».

Таким чином, виручка, яка поступатиме в касу РРО, може бути здана в касу підприємства за прибутковим касовим ордером та відповідно до банку наступного робочого дня банку та підприємства або використана для потреб підприємства першого робочого дня в сумі, що перевищує ліміт каси. Перевищення суми готівки над встановленим лімітом у цьому випадку не вважається порушенням.

У вихідні дні готівкові кошти під кінець робочого дня із скриньки РРО операцією «службове вилучення» не проводяться, оскільки здача в касу підприємства не відбувається. В той же час наступного робочого дня необхідно провести операцію «службового внесення» залишку готівки з попереднього дня, оскільки більшість моделей РРО при складанні Z-звіту обнулюють пам'ять щодо інформації про залишок готівки на кінець попереднього дня.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:34 користувачем DK-admin.

Спортивний клуб на загальній системі оподаткування направляє команду (16 чол) для участі в змаганнях в інший населений пункт. Призначає наказом матеріально відповідальну особу за поїздку команди і перераховує на корпоративну картку (закріплену за відповідальним) кошти на закупівлю білетів і на виплату добових для команди.
Чи має право відповідальна особа видавати добові по відомості яку після завершення відрядження включати в авансовий звіт? Можливо потрібно отримати кошти з корпоративної карти і здати в касу і вже з каси виплачувати спортсменам? Хто має звітувати за добові - особисто кожен спортсмен чи відповідальна особа ?
Дякую.

Відповідає Микола Підлужний:

За понесені витрати під час відрядження, зокрема щодо суми належних добових витрат, кожен працівник звітується особисто. Відповідно одна відповідальна особа, в тому числі закріплена наказом, не може відзвітуватися за всіх в частині добових. Як наслідок, відомості про видачу добових кожному із учасників не будуть підтвердженням факту понесених витрат для особи, що отримає кошти з корпоративної картки.

Не заборонено отримати кошти із карткового рахунку та повернути в касу підприємства у зв’язку з тим, що вони не були використані та надалі такі кошти використовувати для інших цілей без здавання таких сум до каси банку, в тому числі для виплати добових іншим працівниками.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:36 користувачем DK-admin.

Доброго дня!
Є питання по заповненню РКО:
1.Якщо здається торгова виручка до банку, чи треба у графі видано писати словами суму, яка видається до здачі до банку?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 3.10. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України № 637 у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від" не заповнюється.

Інших винятків щодо заповнення видаткових касових ордерів (ВКО), в тому щодо реквізита «Видати» не встановлено. Таким чином, названий Вами реквізит слід вказувати прописом (словами), як того вимагає форма видаткового касового ордера.

---

2.Чи можна цю суму надрукувати на комп'ютері, чи обов'язково писати власноруч, якщо таки треба писати?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 3.10. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України № 637 прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

---

3.Чи вважається помилкою, якщо на РКО та ВКО стоїть печатка підприємства?
Дякую.

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 3.3. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України № 637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами (ПКО) видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Той факт, що на ПКО стоятиме печатка підприємства не можна вважати суттєвим порушенням, однак це не відповідає порядку заповнення документів визначених Положенням № 637. Однак відсутність такої печатки на квитанції до ВКО (відривна частина), яка видається особі, що сплатила кошти, буде підставою для його не визнання у випадку необхідності відшкодування витрат.

Згідно п.3.4 Положення № 637 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках тощо є дозвільний напис керівника підприємства, то його підпис на видаткових касових ордерах не обов'язковий.

Проставлення печатки на ВКО не передбачено. В той же час порушення Положення № 637 не тягне для підприємства негативних наслідків.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:41 користувачем DK-admin.

Является ли РРО кассой в понятии положения №637. Нужен ли лимит кассы для каждого РРО?

На предприятии есть центральная касса и два магазина. Все эти три обекта территориально удалены друг от друга (на разных улицах). Всего в двух магазинах три РРО. Кассовая книга только одна в центральной кассе. Сколько должно быть лимитов кассы?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 1.2 Положення 637
каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.
відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України.

Таким чином каса РРО повністю відповідає визначенню терміну каса в розумінні Положення № 637. Крім цього під відокремленими підрозділами в розумінні Положення № 637 вважаються і структурні підрозділи, під які іноді можуть підпадати і торгові точки.

Слід звернути увагу, що питання віднесення торгових точок як структурних підрозділів до складу відокремлених підрозділів однозначно не врегульовано із-за нечіткого визначення в Положенні № 637. В більшості випадків торгові точки не підпадатимуть під визначення структурного підрозділу. Однак, дане питання може розглядатися по різному в залежності від функцій такої торгової та повноважень його керівника.

Згідно п. 5.2 Положення № 637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Таким чином, якщо торгова точка буде віднесена до структурного підрозділу, а відповідно і до відокремленого підрозділу, у касі такого підрозділу необхідно встановити ліміт.

У більшості випадків торгову точку не можна віднести до відокремленого підрозділу. Як наслідок встанолення ліміту каси в РРО не є обов'язковим. В той же час слід врахувати, що залишок готівки в касі РРО буде враховуватися з метою визначення суми переліміту для підприємства в цілому.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:48 користувачем DK-admin.

Добрый день!

Скажите пожалуйста, можно ли откорретировать уже поданный отчет по РРО?
Ситуация: в поданном отчете по РРО задвоили обороты по налогооблагаемым НДС операциям и если сравнить Декларацию по НДС за этот период получается, что в декларации налоговые обязательства меньше, чем отраженные в отчете по РРО?

Відповідає Микола Підлужний:

На жаль, Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) та Порядок його подання, затверджений Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року не передбачає можливості подання уточненого звіту. Однак, підприємство не позбавлено права подати такий звіт із позначкою «Уточнений» із обов’язковим наданням відповідного пояснення. На практиці податкові органи можуть відмовлятися прийняти такий звіт, тому його доцільно надіслати поштою.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:49 користувачем DK-admin.

добрый день!
можно ли компенсировать затраты подотчетному лицу по авансовому отчету, если затраты подтверждены только товарным чеком (или корешком ПКО) от частного предпринимателя не имеющего печати?

Відповідає Микола Підлужний:

Відшкодування понесених витрат при оплаті товарів (робіт, послуг) фізичним особам–приватним підприємцям не заборонено. В той же час слід звернути увагу, що законодавчо відсутня форма товарного чеку, що на практиці може призводити до конфліктів. З метою відшкодування сплачених коштів товарний чек повинен містити інформацію про особу, якій сплачено кошти (надавати можливість ідентифікувати особу продавця СПД), інформацію про товар, про сплачену суму, дату та підпис особи про отримання коштів. Відсутність печатки на чеку не є підставою для відмови у відшкодуванні понесених витрат.

В різні періоди часу НБУ, ДПА України та Держпідприємництва висловлювали різні позиції щодо можливості відшкодування витрат на підставі прибуткового касового ордера (квитанції до ордера) виданого приватним підприємцем. Остання позиція вказаних органів, зокрема податкової служби, є негативною. Податкова служба не визнає даного документа мотивуючи, що приватний підприємець не веде каси і як наслідок не може виписувати ПКО.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:51 користувачем DK-admin.

Доброго Дня))
У нас на підприємстві є картка ключ (ПРИВАТБАНК) вона НЕ звичайна корпоративна на директора привязана . Ми по ній видаємо та повертаємо фін допомогу директору, по 1С приходуємо в касу п-ва і росходуємо (людині нал.). Чи вірно це? Чи потрібно проводити по касі? Дякую.

Відповідає Микола Підлужний:

Термін «НЕ звичайна картка» не дає можливості визначити яка вона саме. В даній ситуації матиме значення чи це картка фізичної особи – директора, чи вона належить юридичній особі, але є іменною, де зазначено прізвище директора.

У випадку, коли підприємство від свого імені відкрило картковий рахунок, незалежно від того, що банком видана іменна картка (на директора), кошти, що перебувають на такому рахунку належать підприємству. З метою відображення в обліку операції з перерахування коштів на такий картковий рахунок, дану операцію слід відображати не як видачу коштів директору під звіт чи як фінансову допомогу, а як перерахування на окремий (інший) рахунок підприємства.

У випадку, коли директор знімає готівку із такого карткового рахунку, або використовує для проведення розрахунків, він повинен відзвітуватися за отримані (витрачені) кошти та надати підтверджуючі документи про понесені витрати. Якщо підтверджуючих документів немає, він повинен повернути не витрачені кошти в касу підприємства під час складання авансового звіту.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:52 користувачем DK-admin.

Сотрудник, направленный в загранкомандировку, использует для оплаты командировочных расходов (отель, транспортные расходы, снятие наличных) личную гривенную кредитную карту. Вопрос, может ли предприятие возместить сотруднику следующие расходы, возникающие при использовании личной кредитной карты:
1) проценты за использование кредитного лимита;
2) комиссию за снятие наличных средств;
3) курсовые разницы, возникающие в связи с разницей в курсах НБУ и курсом списания денежных средств с кредитной карты?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно законодавства про працю підприємство повинно забезпечити відрядженого працівника необхідними засобами для виконання доручення, під якими також можна вважати і грошові кошти.

Відшкодування витрат працівника, що пов’язані із невиконанням обов’язків підприємства законодавством не передбачено. В той же час внутрішнім Положенням про відрядження підприємство може передбачити можливість відшкодування таких витрат. Однак, видача зазначених коштів не буде включатися до складу витрат у податковому обліку, якщо підприємство є платником податку на прибуток, та підлягатиме оподаткуванню як дохід працівника.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:53 користувачем DK-admin.

Здравствуйте. Подскажите, как правильно оформлять ПКО и РКО на разменную монету, выданную из кассы (полученную в кассу) для внесения ее в РРО? У нас кассир является и кассиром РРО и кассиром предприятия. Раньше мы просто указывали в расходных ордерах Выдано, например, касса РРО, как обычно 3 подписи - директора, гл. бухгалтера и кассира и многие годы налоговую при проверках это устраивало. Теперь нашли новую лазейку для штрафов (уж не знаю, чем обосновали, если честно, наверное, просто тем, что в в касс ордерах все строки должны быть заполнены) - кассир прописью в РКО на размен монету должен написать эту сумму, дату, подпись. то есть, как при получении подотчетных денег, например. У меня вопрос - а что или чья ФИО должно указываться в графе Выдано? ФИО кассира? Или может быть можно оставить надпись Касса РРО (в нее ведь выдаются деньги)? И опять же - а при выдаче инкассаторам инкасс сумки случайно инкассаторы не должны в РКО расписываться в строке Одержав и писать сумму прописью?
Как это правильно должно быть оформлено?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 3.10 Положення № 637 у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит "Одержав" або "Прийнято від" не заповнюється.

Інших виключень щодо порядку оформлення ПКО та ВКО Положення № 637 не містить. Оформлення операції з видачі готівки в касу РРО як розмінної монети та повернення її з каси РРО в касу підприємства Положенням № 637 не описано. У зв'язку з цим рекомендуємо заповнювати ПКО та ВКО за загальними правилами.

Видачу готівки в касу РРО як розмінної монети та повернення її з каси РРО в касу підприємства складно також назвати операцією, що оформляється на загальну суму проведених підприємством касових операцій, що давало б можливість скористатися п. 3.10 положення № 637. Враховуючи, що кошти отримує конктрена фізична особа (касир РРО), то у відповідних рядках необхідно вказувати її прізвище. Каса РРО не є отримувачем коштів, отримувачем коштів є особа, якій їх видають. У Вашій ситуації каса - це місце, в якому отримувач коштів зберігає розмінну монету. Той факт, що касир підприємства і касир РРО одна і та ж особа не дає підстав змінювати порядок заповнення ПКО та ВКО.

При видачі коштів інкасаторам для здачі в банк реквізит «Одердав» заповнювати не потрібно. Про це вказано у названому вище п. 3.10 Положення № 637.

---

И второй вопрос - опять же при проверках выяснилось, что чек РРО должен содержать такой же код авторизации, как и на чеке терминала (при расчетах карточкой). Как можно отвертеться от подобного штрафа, если такого кода нет? Тем, что наш РРО технически не способен его печатать?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року, касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:
- назву господарської одиниці;
- адресу господарської одиниці;
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";
- для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";
- якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
- вартість одиниці виміру товару (послуги);
- найменування товару (послуги);
- літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
- позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
- загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";
- порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
- фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
- напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та
- логотип виробника.

Пунктом 3.6 названого Положення визначено:
У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов'язкові реквізити:
- реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери "ПК";
- напис "Код авт." та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації;
- підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ПК".

Таким чином, єдиним доказом відсутності коду авторизації у чеку РРО можуть бути відповідні правила розрахунків даної платіжної системи, які передбачають складання розрахункових документів без виконання процедур авторизації.

В той же час, щоб надати відповідь як уникнути штрафу слід знати, про який штраф іде мова. Згідно Закону про РРО за перше порушення за невибиття чеку (саме так податківці трактують операцію, коли чек вибито з порушенням) передбачено штраф 1 гривня. При цьому незалежно від кількості неправильно вибитих касових чеків, виявлене порушення завжди вважатиметься першим, якщо до того не було прийнято рішення про накладення штрафу за аналогічні порушення.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 09:59 користувачем DK-admin.

Доброго дня!
Підприємство здійснює закупівлю сировини в населення за готівку.
Для цього застосовується книга ОРО з розрахунковими квитанціями, зареєстрована на транспортний засіб в ДПІ за місцезнаходженням підприємства.
Підприємством було відкриту безбалансову філію в іншому обласному центрі, і було прийнято рішення про використання вищезгаданого транспортного засобу з використовуваною книгою ОРО в аналогічній діяльності філії (тобто транспортний засіб постійно знаходитиметься на території філії, у філії буде своя касова дисципліна).
Запитання: Чи потрібно щось реєструвати в ДПІ за місцезнаходженням безбалансової філії?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 2.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року реєстрація книг обліку розрахункових операцій здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СГ. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на реєстратор розрахункових операцій або на транспортний засіб чи об'єкт виїзної торгівлі.

Таким чином, якщо транспортний засіб використовується для роз’їздів (що можна прирівняти до виїзної торгівлі) будь-яких додаткових заходів щодо перереєстрації КОРО проводити не вимагається.

В той же час названим пунктом 2.1 наказу 614 зазначено:
Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах ДПС та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням цих філій.

Таким чином, у разі коли Ваше підприємство не обрало сплати консолідованого податку на прибуток, а виступає окремим платником цього, воно може зняти з обліку КОРО за місцем знаходження юридичної особи і поставити на облік за місцем знаходження філії. В той же час обов’язку проводити такі заходи не передбачено.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 10:08 користувачем DK-admin.

І офіс підприємства, і господарська одиниця "центр надання послуг", на яку зареєстровано РРО, розташовано за однією адресою (тобто вони знаходяться в одній будівлі). Касир РРО щоденно самостійно здає виручку до банку БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ виручки через касову книгу підприємства. Господарська одиниця "центр надання послуг" ЮРИДИЧНО ніяк НЕ ВИДІЛЕНА (тобто НЕ МАЄ статусу філії).

В своєму рішенні НЕ ПРОВОДИТИ ВИРУЧКУ через касову книгу підприємства ми керуємося:

а) Визначенням поняття «відокремлений підрозділ» в розумінні п. 1.2. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 р. N 637:
«відокремлені підрозділи - філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України»

б) листом листом НБУ:

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 06.02.2008 р. N 11-113/423-1352
Стосовно ведення касової книги відокремленим підрозділом

Національний банк України розглянув <...> запит <...> щодо надання роз'яснення стосовно ведення касової книги відокремленим підрозділом та в межах компетенції повідомляє.

Відокремлені підрозділи підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або розрахункової книжки (далі - РК) та веденням книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, касової книги не ведуть (абзац 4 пункту 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 (далі - Положення).

При здаванні відокремленим підрозділом виручки до банку одним із зазначених у <...> запиті способів (самостійно, через службу інкасації, самостійно до каси головного підприємства) видача готівки з місця проведення розрахунків відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614, повинна реєструватись через РРО з використанням операції "службова видача" та обліковуватись у КОРО.

Таким чином, у разі якщо відокремлений підрозділ виручку від продажу товарів фіксує через реєстратор розрахункових операцій, але не виконує операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковими касовими ордерами, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, то такий відокремлений підрозділ не оформлює касові операції касовими ордерами і згідно з вимогами пункту 4.2 Положення касової книги не веде.


Виконавчий директор з питань
готівково-грошового обігу

О. Дащенко


Надруковано:
"Податки та бухгалтерський облік",
N 19, 6 березня 2008 р.


в) нижченаведеною консультацією із «Ліги»:
ООО, применяющее общую систему налогообложения, открыло ресторан, который не оформлен как обособленное подразделение (находится в том же здании, что и офис предприятия). Необходимо ли отражать в кассе предприятия выручку ресторана перед тем, как она будет сдана в банк?

Действительно, одним из признаков обособленного подразделения Закон «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей» называет территориальную удаленность подразделения от предприятия. Но, подчеркивает Татьяна Сушальская, поскольку речь идет о кассовых операциях, руководствоваться в данном случае нужно определением, содержащимся в Положении о ведении кассовых операций в национальной валюте в Украине, где во главу угла ставится не территориальная, а имущественная обособленность подразделения, которое вполне может быть расположено по тому же местонахождению, что и офис предприятия.
<…>
«Бизнес – Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации», 20 ноября 2006 г., № 47 (722), с. 76

Дата подготовки 21.11.2006
ЛІГАБізнесІнформ

ЧИ ПРАВИЛЬНО МИ РОБИМО?

Відповідає Микола Підлужний:

Згідно п. 4.2 положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.
Виходячи із наведеного, Ваше підприємство повністю дотримується вимог названого положення, а саме: кошти, які не поступають в касу підприємства у касовій книзі не відображаються.

Однак, останнім часом податкові органи обирають, на нашу думку, неправильну позицію щодо трактування факту оприбуткування готівки, визначеного пунктом 2.6 Положення № 637:

2.6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Досить часто податкові органи даний пункт 2.6 Положення № 637 сприймають, як обов"язок підприємства проводити готівкові операції саме через касову книгу, а потім здавати виручку до банку. Дане трактування місцевих податкових органів будується на листі ДПА України від 05.05.2010 року 8795/7/23-7017/538.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
05.05.2010 N 8795/7/23-7017/538
Роз'яснення з питань оприбуткування готівки
Державна податкова адміністрація України доводить до відома та для використання в роботі роз'яснення з питань оприбуткування готівки, наданого листом Національного банку України від 16.04.2010 р. N 11-110/2010-6116.
Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення), затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320, визначено порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).
У зазначеному листі роз'яснено, що відповідно до пункту 2.6 Положення уся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
У разі якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, Національний банк України вважає, що така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.
У випадку коли готівка проведена через РРО, зроблений відповідний запис у касовій книзі у день надходження готівки, однак не проведена у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, Національний банк України вважає, що такий випадок може кваліфікуватися як неповне оприбуткування.
У той же час статтею 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено штрафну санкцію за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування суб'єктами господарювання у касах готівки.
Державна податкова адміністрація України зобов'язує зазначене роз'яснення Національного банку України довести до відома підпорядкованих підрозділів.

Заступник Голови
Н.Рубан



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 10:06 користувачем DK-admin.

2. І друге питання, тісне пов’язане з першим:

Повторюю вводні дані:
І офіс підприємства, і господарська одиниця "центр надання послуг", на яку зареєстровано РРО, розташовано за однією адресою (тобто вони знаходяться в одній будівлі). Касир РРО щоденно самостійно здає виручку до банку БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ виручки через касову книгу підприємства. Господарська одиниця "центр надання послуг" ЮРИДИЧНО ніяк НЕ ВИДІЛЕНА (тобто НЕ МАЄ статусу філії).

Питання: чи треба в такому разі встановлювати ДВА ліміта каси – перший ліміт для господарської одиниці "центр надання послуг", на яку зареєстровано РРО, і це буде ліміт, розрахований від суми виручки, і другий ліміт – для касової книги підприємства, через яку приблизно раз на рік проводиться якась випадкова операція ( наприклад, прийняли тимчасового робітника по строковому трудовому договору на один місяць, платіжну банківську картку на нього не оформлювали, виплатили йому зарплату по видатковому касовому ордеру через касову книгу) – і це вже буде ліміт або «0», або 170 гривень?

Відповідає Микола Підлужний:

Як зазначалося вище дане питання однозначно не врегульовано. В касі підприємства виникає обов’язок щодо встановлення ліміту. Щодо встановлення ліміту у господарській одиниці, яка не є відокремленим підрозділом в розумінні Положення № 637 встановлення ліміту не передбачено. В той же час каса РРО також вважається касою підприємства. Таким чином, при встановленні ліміту для каси підприємства, якою вважатиметься і каса РРО і каса, де ведеться касова книга, слід враховувати всю суму надходжень враховуючи і касу РРО. З метою визначення можливого переліміту контролюючі органи враховуватимуть як готівку, що знаходиться в касі підприємства, так і готівку, що знаходиться в касі РРО.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 10:01 користувачем DK-admin.

Доброго дня!
Я підприємець на єдиному податку(5група).Підскажіть ,будь ласка, чи обовязково потрібно використання РРО ?

Відповідає Микола Підлужний:

На даний час фізичні особи – платники єдиного податку звільнені від обов’язку застосування РРО незалежно від обраної групи.



Редаговано разів: 1. Востаннє 06/06/2013 10:00 користувачем DK-admin.