Интернет-конференция:
“Налоговые проверки: что, где, когда”
(03 ноября 2014 года)

Уважаемые участники форума!

Предлагаем вам принять участие в очередной экспертной интернет-конференции и получить ответы на Ваши вопросы.

Вопросы Вы можете задавать до 31 октября 2014 года и 3 ноября получить ответы специалиста.

На ваши вопросы будет отвечать Наталия Канарева - юрист, автор многочисленных публикаций в "Дебет-Кредит", консультант «Горячей линии» ДК.



Как задать вопрос
и другие Правила для участников конференции:

1. Вопросы формируем в той же теме. Для формирования вопроса необходимо кликнуть на кнопке "Ответить" в правом нижнем углу этого сообщения и написать свой вопрос в открывшемся окне для сообщения;

2. Вопросы задаем исключительно по теме конференции. Вопросы заданные не по теме, повторяющиеся вопросы, комментарии к чужим вопросам или ответам специалиста будут удалены модератором.
Обсудить вопросы участников, ответы специалиста и просто поговорить можно в других специальных разделах нашего форума >>>;

3. Вопрос может задать только авторизированный участник форума (АВТОРИЗИРОВАТЬСЯ >>>). Если вы не зарегистрированы на нашем форуме - пройдите регистрацию (бесплатно!). ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ >>>

4. Пост должен содержать только один вопрос (проблему). Если Вас интересует несколько вопросов, формируйте их в отдельных сообщениях.

5. По окончанию конференции все ответы на вопросы (результаты интернет-конференции) будут приведены в этой же теме.

6. Все вопросы связанные с проведением этой и других конференций, технические вопросы к администрации форума задаем в подразделе форума "Про сайт".

7. Внимание! Время принятия вопросов а также количество вопросов специалисту ограничено. Спешите задать вопрос до наступления граничного времени указанного в топовом посте темы-конференции.

8. Ответы на вопросы участников публикуются в день конференции, указанный в топовом посте темы-конференции. Ответы будут приведены в каждом посте-вопросе конференции.



Редаговано разів: 3. Востаннє 03/11/2014 01:23 користувачем DK-admin.

Здравствуйте. Ответьте пожалуйста на вопрос: правомерен ли запрос Миндоходов о предоставлении ведомостей в рамках мероприятий о недопущении нарушений действующего налогового законодательства (ссылаясь на ст. 348; 350.1.11; 350.1.12; ст.20.1.2 ПКУ), с требованием предоставить данные о количестве работников предприятия, о кол-ве абонентов, тарифные планы, разрешительные документы на работу и т.д. а также копий документов по указанной информации. Предприятие является основным плательщиком, добросовестным плательщиком, работающим на едином налоге 5%, критерии рисков отсутствуют. Нужен ли ответ на такой запрос, если "да", то в какой форме. Спасибо.

Відповідає Наталія Канарьова:

Дійсно, посадовим особам податкової міліції надаться право отримання копій первинних документів. Проте це має відбуватись в межах визначених ПКУ прав, обов'язків та завдань з врахуванням вимог, встановлених статтями 3. 5, 12-15-1 Закону України “Про міліцію”.

Для виконання своїх завдань податкова міліція керується також Кримінальним процесуальним законодавством України в межах наданій їй компетенції, яким податковій міліції в межах кримінального провадження надається право на тимчасовий доступ до речей та документів. Такий доступ здійнюється лише з дозволу слідчого судді, суду (ст. 159-166 КПК України).

За відсутності порушеного кримінального провадження, вимагати певні докумнети від підприємства, на нашу думку, податкова міліція не має законного права.

В такому випадку, відповідь надавати слід, але можливі два варіанти:

1) відповісти з посиланням на ст. 159-166 КПК України, а також вказати на подання податковим органам офіційної інформації (звіту форми 1-ДФ тощо), на право податкової міліції отримання відповідної інформації у дозвільних центрах та державних органах, які надають таку інформацію виключно у випадках та в межах компетенції, передбачених законом. Відмовити у наданні документів.

2) спочатку звернутись зі скаргою до прокуратури на незаконні дї посадових осіб податкової міліції та зловживання ними службовим становищем (на предмет законності запиту з вимогою надати документи без наявності порушеного та повідомленого у запиті кримінальногопровадження). Далі — надати відповідь, у який послатись на те, що ви подали відповідну скаргу до прокуратури (додати її копію) та після надання правової оцінки зазначеному зверненню (запиту) органами прокуратури Ви (підприємство) повернитесь до розгляду даного запиту.

Втім, ви не позбавлені права задовольнити даний запит та добровільно надіслати всі запитувані у вас та належним чином завірені копії документів.



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:19 користувачем DK-admin.

Здравствуйте, Наталья!

У меня есть несколько вопросов.

Наше предприятие за время своего существования (с 2008 г.) 2-жды меняла систему налогообложения (единый налого 10%, потом общая система + плательщик НДС, и с 2014 года мы снова плательщик ЕН 5%) - при отборе предприятий для проведения проверки имеет ли значения система налогообложения, т.е. разные ли критерии отбора для разных систем налогообложения?

Відповідає Наталія Канарьова:

Критерії відбору суб'єктів господарювання - фізичних осіб залежно від ступеня ризику (високого, середнього та незначного) наведені у п. 3.4 Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затв. Наказом Державної податкової служби України від 27.06.2012 N 553.

Проте серед них не наведені такі, як зміни системи оподаткування (спрощена/загальна чи навпаки).

Оскільки ви певний час перебували на загальній зі сплатою ПДВ, то, зокрема, залежно від обсягу оподатковуваного доходу чи декларування ПЗ з ПДВ менше або на рівні ПК, або декларування від'ємного значення суми ПЗ з ПДВ, ви можете бути віднесені до високого чи середнього ступеня ризику з проведенням перевірок раз на рік (для високого ступеня ризику) чи два — для середнього.

Втім враховуючи зміни, внесені до Закону № 877, завдяки яким він тепер поширюєтсья й на сферу податкових відносин, то ціком ймовірне прийняття іншого нормативного акту КМУ, яким можуть бути встановлені інші критерії відбору та зміниться період включення відповідних платників податків до плану-графіку перевірок. Позапланові перевірки проводяться за наявності обставин, передбачених ПКУ, без поділу за критеріями ризику.



Редаговано разів: 2. Востаннє 03/11/2014 00:22 користувачем DK-admin.

И ещё один вопрос забыла задать :
7. В каком случае предприятию выгодно (удобно, стоит) вызывать на себя электронную проверку. Насколько уже отработан этот вид проверок и используется ли он реально. Может ли проверка проходить как электронная по инициативе налогового органа или только по инициативе плательщика? Можно ли живую проверку "превратить" в электронную?
Ещё раз спасибо!

Відповідає Наталія Канарьова:

Відповідно до абз. шостого пп.75.1.2 ПКУ документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою (далі - електронна перевірка) вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п.77.2 ст.77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.
Згідно з п.16 підр.10 «Інші перехідні положення» р.XX «Перехідні положення» ПКУ, електронні перевірки, проводяться стосовно платників податків:
- які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності - з 01 січня 2014 року;
- госпсуб’єктів мікро-, малого та середнього бізнесу - з 01 січня 2015 року;
- інших платників податків - з 01 січня 2016 року.
Таким чином, електронна перевірка не проводиться за ініціативою податкового органу.
При цьому, слід враховувати окремі нюанси таких перевірок на практиці у 2014 році, які відчули на собі “спрощенці”, зокрема,
1) електронна перевірка розглядається як вид невиїзної позапланової перевірки, що означає відсутність обмежень по періодам перевірки. Єдиний критерій — періоди, які не перевірялись.
2) по результату проведення електронної перевірки складається довідка (не акт), проте за приписами п. 86.11 ПКУ платник не позбавлений права подати заперечення та почути позицію податкових органів під час їх розгляду.
3) у випадку, якщо за результаатми електроної перевірки виявлені помилки, платник подає уточнюючий розрахунок окремо у складі звітності за податовий період, у якому виявлені порушення (п. 50.1 ПКУ).
4) за результатами електроннх перевірок податкові повідомлення-рішення не складаються.
Тому, більшість підприємств, які скористались таким видом перевірок, або чітко розумють позицію податкових органів щодо перевірених госпоперацій та фактично готові до перевірки подібних операцій в інших податкових періодах, або виконують “рекомендації” у довідці та оскаржують результати до суду.
Не зважаючи на велике бажання податкових органів проводити подібні перевірки, до яких вони досить активно спонукають “спрощенців”, все ж ініціювати її чи ні — вирішувати лише самому госпсубєкту.



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 10:11 користувачем DK-admin.

mashenka

Имеет ли какое-то значения при отборе для проведения проверки предприятия тот факт, что 2 руководящие должности (директр и главный бухгалтер) - это люди с одинаковыми фамилиями (муж и жена) - есть ли тут какие-то подводные камни, которых стоит опасаться?

Відповідає Наталія Канарьова:

Відповідно до статті 25 - КЗпП України власник має право запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному й тому ж підприємстві, установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками (батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя), якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні одне одному. На підприємствах, в установах, організаціях державної форми власності порядок запровадження таких обмежень встановлюється законодавством.

Отже, виходячи з наведеного, на підприємствах, заснованих на недержавній і некомунальній формі власності, право обмеження спільної роботи родичів належить власнику, за наявності зазначених вище умов. Про введення обмежень спільної роботи родичів має бути виданий наказ.

Проте, це не має відношення до критеріїв ризику для перевірки такого підприємства — див. Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затв. Наказом Державної податкової служби України 27.06.2012 N 553



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:24 користувачем DK-admin.

mashenka

Как долого на предприятии может не проводится плановая проверка, есть ли какой-то срок, по истечении которого проверка точно будет?

Відповідає Наталія Канарьова:

Періодичність проведення планових документальних перевірок вказані у п. 77.2 ПКУ:
- для підприємств високого ступеня ризику - не частіше ніж раз на рік ,
- для середнього - раз на два календарні роки
- для незначного - раз на три календарні роки.

Позапланові проводяться за наявності обставин, передбачених ст.78-79 ПКУ (без обмеження кількості таких перевірок на рік).
При цьому, якщо для планових перевірок береться до уваги весь період після останньої планової перевірки (але не більше 1095 днів — ст. 102 ПКУ), то для позапланових — таких обмежень не встановлено (крім загального строку давності за ст.102 ПКУ).

Слід також враховувати, що строки зберігання бухгалтерської документації можуть становити більше, ніж три роки. Так, у п. 2.11 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затв. Наказом Мінюста від 12.04.2012 N 578/5, переважна більшість документів фінансово-господарської діяльності зберігаються три роки, але за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства.

Загалом, діючими нормами законодавства не встановлено обмежень щодо періоду проведення перевірки платника податків органами доходів і зборів.

Отже, якщо планова перевірка не проводилась більше одного року, то перевірка може бути призначена за весь період, що не перевірявся, але із застосуванням санкцій та донарахуванням грошових зобовязань за термін не більше 1095 днів. Хоча на практиці таке трапляється не часто. (див. Також “ЗІР”, підкатегорія 136.02)



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:27 користувачем DK-admin.

mashenka

Если планируется проверка на предприятии, то каков будет проверяемый период - последние 3 года деятельности или с начала деятельности предприятия?

Відповідає Наталія Канарьова:

Планова перевірка може бути призначена за періоди, що не перевірялись, але не більше 1095 днів (ст. 102 ПКУ).
Діючими нормами законодавства не встановлено обмежень щодо періоду проведення перевірки платника податків органами доходів і зборів.

У разі проведення документальної (планової, позапланової) перевірки госпсуб’єкта з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи доходів і зборів, платник податків повинен надати в повному обсязі документи, що належать до предмета перевірки або пов’язані з ним, та зберігання яких регламентується діючими нормативно-правовими актами.

При цьому, грошове зобов’язання платника податків визначається органом доходів і зборів лише за визначені ПКУ періоди.



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:29 користувачем DK-admin.

mashenka

Если частный предприниматель, он же директор и учредитель на своём предприятии решит закрыть своё предпринимательство (деятельность как ЧП не вёл с 2008 года), может ли этот факт как-то повлиять на решение провести проверку на предприятии, где он работает директором?

Відповідає Наталія Канарьова:

Відповідно до п. 5 пп. 3.4.1.2, п.9 пп. 3.2.2 Методичні рекомендації щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затв. наказом Державної податкової служби України 27.06.2012 N 553, до критеріїв середнього ступеня ризику відносять взаємовідносини суб'єктів господарювання - юридичних осіб із суб'єктами господарювання - фізичними особами, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування та є керівниками, засновниками або працівниками цього підприємства.



Редаговано разів: 2. Востаннє 03/11/2014 10:13 користувачем DK-admin.

mashenka

Обязательно ли назначат проверку ЧП-ля при закрытии его деятельности, если с 2008 года деятельность не велась, подавались пустые отчтёты в налоговую и пенсионный фонд.

Буду благодарна вам за ответы на мои вопросы, извините, что так много.
Спасибо!

Відповідає Наталія Канарьова:

Відповідно до пп. 78.1.7 ПКУ позапланова документальна перевірка призначається у випадку, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Перевірка призначається навіть за умови відсутності госпдіяльності з 2008 року (п. 82.2 ПКУ).



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:33 користувачем DK-admin.

Ещё один вопрос назрел
Может ли быть поводом для проверки такое обстоятельство: предприятие (ЕН 5%) в 1, 2 и 3 квартале показывало примерно равномерные суммы дохода и, соответственно, единого налога. В 4 квартале ожидается оплата работ, выполненных в прошлых периодах, по которым только в 4 квартале были подписаны акты и и, соответственно, оплачены счета и сумма прихода денег ожидается примерно в 2 раза больше, чем в каждом из предыдущих кварталов? Сопоставляются ли как-то эти цифры и влияют ли на включение предприятия в план проверок?
Спасибо!

Відповідає Наталія Канарьова:

Розділ XIV ПКУ, який регулює питання діяльності платників податків на спрощеній системі оподаткування, не містить окремо визначених спеціальних вимог (підстав, порядку) для призначення та проведення документальних перевірок.

Тому всі перевірки призначаються та проводяться з врахуванням вимог, наведених у ст.75-86 ПКУ.
Критерії відбору платників податку (у т.ч. й для “спрощенців”) для призначення та проведення документальних перевірок з віднесенням їх до високого, середнього та незначного ступеня ризику наведені у Методичних рекомендаціях щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затв. Наказом ДПСУ від 27.06.2012 N 553.

У наведених Методрекомендаціях описана ситуація не визначена як критерій відбору юрособи-”спрощенця” для віднесення до високого, середнього або незначного ступеня ризику з метою призначення та проведення документальних перевірок



Редаговано разів: 2. Востаннє 03/11/2014 10:10 користувачем DK-admin.

Доброго дня!
Закрила в держреєстратора ФОП, який більше трьох років не здійснював діяльність, і працював лише один рік на спрощеній системі оподаткування.
Згідно якої ст. ПКУ вони не мають права застосовувати штрафні санкції, до ФОП, які більше троьх років не працювали? Скільки днів може тривати така перевірка?

Відповідає Наталія Канарьова:

Враховуючи спрощену процедуру припинення підприємницької діяльності фізособами-підприємцями, останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платник єдиного внеску (фізособа - підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску. (“ЗІР”, підкатегорія 119.07).

Щодо строків давності, то строк, за який можуть застосовані штрафні санкції, донараховані податкові та грошові зобовязання у сфері податкових відносин становить не більше 1095 днів (ст. 102 ПКУ). Щодо сум ЄСВ — застосування санкцій та нарахування недоїмки здійснюється без строків давності. Санкції за порушення у сфері іншій, ніж податкові відносини, застосовуються з врахуванням ст. 250 ГКУ, якщо інші строки не встановлені відповідним спеціальним законом.

Щодо строків проведення перевірки, то в такому випадку перевірка призначається з підстав, наведених у пп. 78.1.7 ПКУ, у строки, встановлені ст. 82 ПКУ.
Так, відповідно до 82.2 ПКУ строк перевірки таких фізосіб-підприємців, які на момент припинення не мають працівників, становить З роб. дні (без продовження), за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов:
1) платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності;
2) платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість;
3) в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо:
- використання платником податку найманої праці фізичних осіб;
- відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах.
Інакше — строк перевірки становить 5 роб. днів з можливістю продовження не більш як на 2 роб дні.



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:38 користувачем DK-admin.

Добрый день! Я получила от ГНИ Акт документальной невыездной проверки своевременности уплаты НДС в бюджет.
ГНИ начислила нам штраф за задержку уплаты недоимки по НДС 5 дней, недоимка 60грн.была уплачена 5-го ноября 2012г. вместе со штрафом 10% на сумму 6,00грн.
Но до сих пор не было уведомления на штраф. Спустя 2 года ГНИ спохватилась, вручили Акт ( без вручения копии приказа о проведении невыездной проверки), и требуют еще для заполнения Протокола об Административном нарушении копии паспортов руководителя и гл.бухгалтера, справки о зарплате, будут подавать в суд. Т.е. сумма в Акте за нарушение двухгодичной давности 6 грн., и то, она была уплачена.
ГНИ два года не предъявляла уведомление, а теперь грозит админштрафом директору и гл. бухгалтеру.
Мы подали "Заперечення", т.к нарушен п.79.2 НКУ., прошло 3 дня, ответа нет. В какой срок они должны ответить и достаточно ли нашего "Заперечення", чтобы "скасувати Акт"? Что нужно еще для этого сделать? Извините за подробности, спасибо!

Відповідає Наталія Канарьова:

Щодо оформлення позапланових невиїзних перевірок, то у п. 86.4 ПКУ зазначено, що акт невиїзної перевірки реєструється у контролюючому органі протягом 5 роб днів за днем закінчення строку для проведення такої перевірки. І після реєстрації вручається особисто платнику податків або його законному представнику чи надсилається рекомендлованим дистом з повідомленням про вручення. Строку для такого особистого вручення чи надсилання поштою п. 86.4 ПКУ не містить. Тому, ваші дії по складенню заперечення цілком законні.

Відповідь на ваше заперечення розглядається протягом 5 роб днів з дня. наступного за днем їх отримання податковим органом, та надсилаються платнику у порядку, встановленому ст.58 ПКУ. Строків для надсилання (вручення) відповіді на заперечення ПКУ не містить (платник податків має право бути присутнім на розгляді поданих ним заперечень — п. 86.7 ПКУ). За наявності факту порушення досягнути позитивного результату по “скасуванню акту” через процедуру подання заперечень є досить складним. Водночас, наявність самого акту, як вказує судова практика, не порушує прав платників податків.

При цьому, на відміну від приписів п. 86.4 ПКУ, ст. 38 Кодексу про адмінправопорушння мість цілком чіткі та визначені строки для притягення посадових осіб до адмінвідповідальності (для адмінсправ, підвідомчих суду), а саме - не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. У вашому випадку, правопорушення є вчиненим датою граничного строку сплати податкових зобовязань, самостійно задекларованих у податковій звітності тобто 30.10 2012.

Тому, у 2014 році суд закриє провадження у справі про притягнення керівника та головбуха до адмінвідповідальності за порушення, вчинені у 2012 році.

УВАГА! До протоколу про адмінправопорушення копії паспортів та довідки із зарплати не додаються. Особа, щодо якої складається протокол, має право на складення пояснень, де можна зазначити про закінчення строків для притягнення до адмінвідповідальності (ст. 251, 254, 256, 268 Кодексу про адмінправопорушення).

Додатково повідомляємо, що платник податків (за умови, наведені у запитанні) має право оскаржити наказ на проведення невиїзної перевірки та дії посадових осіб по проведенню перевірки (обовязок розпочати перевірку за умови отримання підтвердження про вручення копії наказу про проведенні невиїзної документальної перевірки (п. 79.2. ПКУ) поширюється на всі невиїзні перевірки, призначені після 01.07.2012 року).



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:43 користувачем DK-admin.

Наталья, может быть не совсем по теме проверок, но очень актуальный для нашего предприятния вопрос:
В базе знаний [zir.minrd.gov.ua] есть вопрос 114.09. Звучит так: Чи обов’язково на зовнішньоекономічному договорі повинна стояти печатка нерезидента та чи може договір бути оформлений в електронному вигляді?

И ответ да, печать нужна.
Вопрос следующий - мы собираемся в ноябре 2014 года подписаь ВЭД-контракт и для нас актуален вопрос применения печатей со стороны нерезидента ( у них нет печати), интересно ваше мнение, как юриста, изменится ли ответ на вопрос 114.09 в звязи с принятием закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно упрощения порядка открытия бизнеса» от 15.04.2014 г. № 1206-VII? Или эти изменения не коснутся ВЕД?
Насколько рискованно для нас сейчас подписать такой договор без печати, как отнеслись бы проверяющие?
СПАСИБО БОЛЬШОЕ!

Відповідає Наталія Канарьова:

Щодо порядку оформлення договорів з нерезидентами, НБУ висувало ряд вимог, зокрема, оригінал Договору кредиту, позики в іноземній валюті надається до банку підписаний та скріплений печатками контрагентів-юридичних осіб. У разі відсутності на Договорі печатки нерезидента, надається документ нерезидента з посиланням на нормативні акти його країни, відповідно до яких наявність печатки у юридичної особи не є обов'язковою (лист Головного управління НБУ по м.Києву і Київський обл. від 31.10.2011 N 09-202/19056 “Про вимоги щодо реєстрації договорів, укладених із нерезидентами” [document.ua] )

Мінекономіки листом від 30.03.2005 р. N 83-24/217 вказує на те, що законодавством України не встановлено чіткої вимоги щодо обов'язковості відтиску печатки юридичної особи - нерезидента на зовнішньоекономічному договорі, який укладається за кордоном, якщо така вимога не передбачена правом місця його укладання.

Дійсно, з практичної точки зору вимоги щодо укладення договорів у сфері ЗЕД (ст.6 Закону України від 16.04.91 р. N 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність") форма зовнішньоекономічної угоди визначається правом місця її укладання. Угода, яку укладено за кордоном, не може бути визнана недійсною внаслідок недодержання форми, якщо додержано вимог законів України.
Ситуація з відміною обовязковості застосування печатки при укладенні договорів між госпсубєктами-резидентами на території України має змінити ставлення й до господарських договорів з нерезидентами і впершу чергу, з боку державних органів (НБУ, митних та податкових органів).

Але, якщо говорити про мінімізацію ризиків по укладенню договорів у сфері ЗЕД, без печатки з боку обох контрагентів не залежно від права країни місця укладення, то бажано укладати такі договори після 01.11.2014 року (після набрання чинності Законом України від 15.04.2014 р. N 1206-VII).



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:45 користувачем DK-admin.

Доброго дня!

На наше підприємство надходить стільки запитів, що ми вже фізично не встигаємо їх опрацьовувати та надавати відповідь з копіями документів. А останнім часом отримуємо запити з таким дивним змістом, що взагалі не можемо зрозуміти, що потрібно податковій — зясувати реальність операцій чи провести зустірчну звірку, чи взагалі — їх цікавить підтвердження даних податкової звітності. Вони в запиті вказують всі підряд статті ПКУ. Тож ми не повинні гадати, що потрібно податковій. Чи можемо ми просити уточнити запити та чи не приведе це до позапланової перевірки (документи ми ж не надаємо і не відмовляємо)?

Відповідає Наталія Канарьова:

Відповідь про те, яка інформація має міститись у запитах, досить чітко наведена у відповідних нормах ПКУ.

За приписами абз. 11 п. 73.3 ПКУ, платник податків має право не надавати відповідь, якщо запит складено з порушенням вимог закону.
Але, як показує практика, такі дії платника податків розцінюються податковим органом як неправомірні, що приводить до прийняття рішення про проведення перевірки.

На нашу думку, наведені у запиті податкового органу норми ПКУ вказують лише на право податкового органу вимагати відповідну інформацію та її документальне підтвердження, яке кореспондує до відповідного обов'язку платника податків надати їх. В той час як самі підстави для цього мають бути вказані безпосередньо у зміст запиту.

Платник податків не позбавлений права уточнити підстави для його направлення, перелік документів тощо. І це не розцінювається як обставина, з якою ПКУ пов'язує можливість призначення документальної позапланової перевірки платника. (доатково див. ухвалу ВАСУ від 18.09.2014 р. № К/9991/27352/12



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:48 користувачем DK-admin.

Налоговая пришла на проверку, а мы не готовы - нет отдельных документов от наших контрагентов. Можем ли мы их не допустить, а потом уже когда документы будут, предоставить им возможность провести проверку?

Відповідає Наталія Канарьова:

Згідно з п. 44.5 ПКУ, втрата чи пошкодження первинних документів може призвести до відтермінування перевірки строком на 90 днів для їх відновлення. Але лише за умови, що письмового повідомлення податкового органу у 5-денний строк з дня такої події.
Проте факт недопуску до перевірки не визнається датою такої події, від якої можна відлічувати строк для повідомлення. На дату початку проведення перевірки всі первинні документи (п. 44.1, 44.3 ПКУ) мають бути наявні у повному обсязі у платника податків. (ст.85 ПКУ).

Водночас, якщо платник подактів вважає, що для допуску до перевірки представників податкового органу не має законних та достатніх підстав, такий платник має право не допустити їх до перевірки та скласти акт у довільній формі про відмову від допуску до її перевірки. (п. 81.1, 81.2 ПКУ)

Втім, такий платник податків має бути готовий до можливих негативних наслідків, а саме: до застосування адмінарешту майна (умовного чи повного — п. 94.2, 94.5 ПКУ), до судового позову податкового органу про арешт коштів на рахунках (п. 94.6 ПКУ), та до необхідних в цій ситуації дій самого платника — оскарження наказу на призначення такої перевірки.



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:50 користувачем DK-admin.

Підкажіть будь ласка, при проведенні камеральної перевірки по декларації з ПДВ, в якій підприємство відобразило від"ємне значення, податкова попросила надати податкові накладні по сформованому ПК. Далі — стали просити й решта докумнетів: договорів, доказів постачання товару (послуг) по ланцюгу нашим покупцям, інформацію по них. Як пояснили, це їм потрібно для того, щоби вони могли переконатися у правомірності відобразили ПК та бюджетного відшкодування. Чи правомірні їхні дії - це ж камеральна перевірка, а не позапланова?

Відповідає Наталія Канарьова:

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. (п. 76.1 ПКУ)

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. (п. 200.10 ПКУ)

Таким чином, камеральна перевірка здійснюється виключно стосовно звітності та її показників. Не перевіряються бухгалтерські документи, реєстри, договори тощо, не складаються запити з вимогою про надання документів, не вимагаються додатково будь-які первинні документи фінансово-господарської діяльності такого платника. На підставі камеральних перевірок неможливо дійти висновків про реальність операцій, про зв’язки з контрагентами, про правильність відображення операцій у звітності. Така позиція вже тривалий час незмінно підтримується всіма судовими інстанціями.

Але результати такої перевірки можуть стати приводом для запиту щодо надання певних пояснень, документів, і навіть до інших видів наступних перевірок (позапланових).

Зокрема, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік таких підстав визначений у постанові КМУ від 27.12.2010 р. N 1238 (п. 200.11 ПКУ)
Слід врахувати, що ці норми діятимуть лише до 01.01.2015 року.



Редаговано разів: 1. Востаннє 03/11/2014 00:53 користувачем DK-admin.

Запитання, які надійшли на "Гарячу лінію" Дт-Кт:

====================================================================================================
1) Податкова прийшла перевіряти касові операції та вимагає надати книгу. Але, питання в тому, що ми не встигли заповнити весь розділ ІІ за тиждень і пустою є остання графу 5 — як правило, ми підрахунки робимо кожну суботу та заповнюємо всі графи. Хоча, і в деяких інших періодах (як виявилось) ця графа не заповнена також. Податкова каже, що це є неоприбуткування товару в чистому виді і буде пятикратний штраф. Ми не погоджуємося, але податкова була надто впевненою Чи дійсно застосують такий великий штраф — це ж всього лише одна графа, яка ні на що не впливає?

Відповідає Наталія Канарьова:

Стаття 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р N 436/95 передбачає відповідальність за порушення госпсубєктами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Що саме слід розуміти під оприбуткування готівки у касах, визначено Верховним судом України та викладено у постанові від 26 лютого 2013 року.

Так, йдеться про виконання одночасно наступних дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у КОРО.

Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке й встановлена відповідальність.
За змістом положень п. 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. Постановою правління Нацбанку від 15.12.2004 р. № 637, у їх системному зв'язку свідчить на користь висновку про те, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки буде вважатися її відображення у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Водночас, враховуючи приписи п. 7.7 Порядку № 614, не можна однозначно стверджувати, що заповнення графи 5 “Загальна” Розділу ІІ КОРО здійснюється за бажанням госпсубєкта та може не заповнюватись у певних випадках. Рівно як і незаповнення цієї графи не дає право ствердно прийти до висновку про повне та своєчасне оприбуткування готівки.

==============================================================================
2) Ми змінили адресу і тепер частково наше підприємство перебуває на іншою (фактичною) адресою. До нас приходить податкова міліція та просить оглянути офіс та сфотографувати приміщення, вивіску, фасад будинку, робочі місця тощо. Що з цим робити? А далі ще краще — податкова надсилає запит, якому просить надати ці ж самі фотографії нашого нового офісу та грозиться прийти на позапланову. При цьому в запиті прикриваються якимось контрагентом, по якому просять підтвердити ПК на смішну суму у 600 грн. Чи можна не відповідати на такий запит — ми ж маємо на це право за п. 73.3 ПКУ?

Відповідає Наталія Канарьова:

Відповідно до ст. 62 ПКУ податковий контроль здійснюється шляхом:
1) ведення обліку платників податків,
2) інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів,
3) перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підтвердження місцезнаходження госпсубєкта належить до повноважень державного режстратора, якому на виконання вимог ч.11 ст.19 Закону України від 15.05.2003 р N 755-IV“Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” щорічно подається реєстраційна картка № 6-підтвердження.

Про нові обєкти оподаткування платник повідомляє податковий оргна шляхом подання форми 20-ОПП у строки та порядку, передбаченому п. 63.3 ПКУ. Проте, проводити перевірку достовірності поданій у ній інформації (виходом за фактичною адресою чи надсиланням запиітв) у цій нормі не передбачено.

Але, платнику податків краще надати письмову відповідь на такий запит, у якій послатись на дій працівників податкової міліції та відмовити у наданні цієї фотоінформації - її ненадання не є підставою для призачення позапланової перевірки за ст.78 ПКУ.
Проте,оскільки у запиті також йдеться про надання й іншої інформації (щодо контрагента), то відмову у її наданні слід розглядати крізь призму статтей ПКУ, на які посилається податковий орган. Інакше, ризик призначення позапланової перевірки правовідносин з таким контрагентом вкрай високий.

============================================================================================
3) Податкова пришла на перевірку, а ми не хочемо допускати. На їх запит надали всі документи, а вони все одно прийшли на позапланову. Проте вони вимагають, щоб ми отримали копію наказу, де потрібно розписатись про отримання. Про направлення взагалі не згадали, натомість склали акт про відмову у допуску, де вказали, що ми відмовились розписатись у направленні. Але, нам його навіть не показували, не те, щоби на них розписуватись. Що робити в цій ситуації? Чим загрожує такий недопуск?

Відповідає Наталія Канарьова:

Зі змісту положень ст. 81 ПКУ вбачається, що незгода платника податків із проведенням перевірки повинна реалізовуватись у такий спосіб. Так, платник податків зобов'язаний отримати від представників податкового органу направлення на проведення перевірки, копію наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Якщо ж платник податків заперечує наявність підстав для проведення перевірки, такий платник податків може не допустити представників податкового органу до проведення перевірки. В такому разі складається акт еро відмову від допуску через відсутність законних підстав для її проведення, але за наявності умов для її проведення — оригіналу направлення на перевірку, копії наказу та службових посвідчень (п. 81.1, 81.2 ПКУ)

Якщо платник податків відмовляється від підпису на направленні — складається акт відмови від підпису на направленні (абз. 8 п. 81.1 ПКУ)

Якщо ж платник податків недобросовісно ухилився від отримання направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службових посвідчень осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, то на підставі абз. 2 п. 81.1 ПКУ, податковий орган вправі приступити до проведення перевірки, незважаючи на фактичне невручення платнику податків копій необхідних для початку перевірки документів.

У разі, коли недопуск (хоча й з порушенням порядку оформлення факту недопуску) такі відбувся, суд може визнати обгрунтованим адмінарешт майна (п. 94.10 ПКУ), і перевірка такі відбудеться, але вже фактично за наявності судового рішення.
У разі порушення порядку оформлення недопуску, слід складати заперечення до змісту таких актів та вручати їх податковому органу в день недопуску - вони можуть стати у пригоді під час оскарження наказу на призначення перевірки в суді.

===============================================================================

4) Податкова погрожує прийти на перевірку по одному з наших контрагентів. Він нас попередив, що по ньому складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки і він його оскаржив. Суд виніс ухвалу про забезпечення позову (акт по контрагенту і відомості по ньому мають бути видалені з АС “Податковий блок”) — ми маємо її копію. У відповідь на запит податкової ми послались на це рішення. Чи є це підставою для недопуску?

Відповідає Наталія Канарьова:

Такий процесуальний документ як ухвала про забезпечення позову (у вашему випадку) має на меті заборонити виконувати певні дії податковому органу — видалити з АС “Податковий блок” відомості про не визнані суми ПК з ПДВ з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки. Ця інформація використовується іншими податковими органами як податковаінформація для надсилання запитів по контрагентам такого платника з метою пітвердження розбіжності у сумах ПК та/або реальності вчинення госпоперацій (п. 73.3., пп. 78.1.1, 78.1.4 ПКУ).

Проте ця ухвала стосується лише сторін спору — такого платника податку (щодо якого складений акт про неможливість проведення зустрічної звірки) та податкового органу, який такий акт склав.

Контрагенти, які отримали запити з посиланням на такий акт перевірки як на податкову інформацію, може відмовити як у наданні документів на такий запит, так у допуску до перевірки, якщо запит складений після виконання цієї ухвали (контрагент надав вам копію цієї ухвали).

На момент складення запиту у податкового органу не було законної підстави для його надсилання — не було податкової інформації (акту про неможливість проведення зустрічної звірки).


============================================================================
5) Податкова прислала нам вимогу про сплату недоїмки. Насправді, як ми зясували, там пенсійний фонд через певні проблеми з їхнім ПЗ помилився у сумі, коли передав наші дані з облікової карточки платника ЄСВ у податкову. Ми ніби все зясували, пенсійний фонд направив листа у податкову. Наш інспектор каже, що все виправить сам. Що нам робити з вимогою — оскаржувати чи податкова виправила дані і вважається, що вимога відкликана?

Відповідає Наталія Канарьова:

Передача у вересні 2013 року даних по платникам ЄСВ від ПФУ до Міндодоходів здійснювалась без перевірки та звірки (чи узгодження) переданих сум із самими платниками ЄСВ. Тому, через певний час у разі наявності недоїмки податковий орган складав вимоги про її сплату та надсилав їх платникам ЄСВ.

Відповідно до п. 1.3 ПКУ цей кодекс не регулює питання погашення зобов'язань зі сплати ЄСВ. На виконання вимог ст. 25 Закону України від 08.07.2010 р N 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” доведеться пройти процедуру узгодження сум ЄСВ, вказаних у вимозі.

У разі, якщо згоди з податковим органом не досягнуто, приписи ст. 25 Закону № 2464 вимагають від платника ЄСВ або сплатити визначену вимогою суму недоїмки, або оскражити її протягом 10 календарних днів до вищестоящого податкового органу (Порядок розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу затверджений Наказом Міндоходів України від 09.09.2013 N 452) чи до суду.

Навіть за умови, що ПФУ визнав свою помилку при переданні сум ЕСВ з облікової карточки платника збору у 2013 році та склав Листа податковому органу, ці дії не зупиняють виконання вимоги та не скасовують її.

==========================================================================
6)Наше підприємство вже майже рік часу на ліквідації. І тут податкова проводить невиїзну позапланову та виносить рішення про донарахування ПЗ з ПДВ та прибутку зі штрафами. Але проблема в тому, що за цей рік все майно продано і на рахунку залишилось пару тисяч гривень. Що нам робити — оскаржити в суд ці рішення? Чи не завадить це закінчити процедуру ліквідації?

Відповідає Наталія Канарьова:

Позапланова перевірка у звязку з ліквідацією підприємства призначається податковими органами після отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (чи надання відповідних відомостей самим платником податку) не пізніше десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юрособи або уповноваженого ними органу щодо припинення (ліквідації за самостійним рішенням) — пп. 78.1.7 ПКУ, п. 11.9 Порядку обліку платників податків, затв. Наказом Мінфіну від 09.12.2011 року N 1588.

У разі отримання результатів такої перевірки та донарахування грошових зобовязань (штрафних санкцій), останні мають бути сплачені за рахунок ліквідаційного майна або оскаржені до суду.

Жодних інших перевірок під час здійснення процедури ліквідації саме податковим органом ПКУ не передбачає.
Тому, отримавши такий акт перевірки з податковими повідомленням-рішенням, на нашу думку, їх слід або сплатити, або оскаржити до суду (як цього вимагає ст.56, 57 ПКУ) разом із діями податкового органу по призначенню та проведенню цієї перевірки.

А ось щодо закінчення процедури ліквідації, то без довідки податкового органу про відсутність заборгованості із сплати податків та ЄСВ закінчити процедуру ліквідації вкрай складно (п. 1 ст.36 Закону України від 15.05.2003 р N 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”).

Втім вважати податковим боргом суми, донараховані за перевіркою, яка не передбачена ПКУ та Законом № 755, також ще зарано (до рішення апеляційної інстанції). Тому, в цій ситуації не виключена спроба ліквідувати юрособу за мовчазною згодою (п. 5 ст. 36 закону № 755).