| ||
"НДС по новым правилам" (1 июня 2011)
Відправлено користувачем натКа
| Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
| "НДС по новым правилам" (1 июня 2011) | Модератор 24 травня, 2011 14:43 |
(1 июня 2011 года)
С введением Налогового кодекса как никогда актуальными стали семинары и конференции с участием специалистов, которые могут поделиться своим опытом и ответить на Ваши вопросы.
ДК-портал предлагает Вам стать участниками серии интернет-конференций, в которых Вы сможете получить ответы на свои вопросы по заданным тематикам.
Партнером в проведении первых конференций является одна из ведущих аудиторских фирм "Контракты-Аудит", которая работает на рынке консультационных услуг по всей Украине с 1995 года.
Первой из запланированного списка прошла интернет конференция на тему:
Николай Пидлужный - ведущий консультант АФ "Контракты-Аудит", САР, автор более 250 консультаций в СМИ.Редаговано разів: 7. Востаннє 16/12/2011 09:19 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 25 травня, 2011 06:42 |
Продавец -плательщик НДС , на общей системе, Покупатель- ЧП (ед.налог), осуществляет возврат товара . по которому оплаты не было. Имеет ли Продавец право откорректировать НО по возврату товара? По п. 192.2 абзац второй "разрешается только при возврате ранее поставленных товаров с получением полной денежной компенсации их стоимости. "
СПАСИБО.
Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту регулюється статтею 192 податкового кодексу України (ПКУ), зокрема:
192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
192.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
192.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
192.2. Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Пункт 192.2 ст. 192 ПКУ, зокрема частину другу, слід розглядати, що право на коригування податкового зобов’язання з неплатниками ПДВ виникає за умови надання покупцю повної грошової компенсації, якщо ним була проведена оплата за придбані товари. Якщо ж оплата покупцем не проводилася, то підстав повертати кошти немає. Відповідно висувати умову для коригування податкового зобов’язання щодо повернення грошової компенсації, якої не було, нелогічно.
У зв’язку з наведеним, достатньою підставою для коригування податкового зобов’язання з покупцем - неплатником ПДВ, яким не було проведено оплату, буде повернення ним раніше поставлених товарів.
Редаговано разів: 2. Востаннє 01/06/2011 08:41 користувачем DK-admin.
СПАСИБО.
Відповідає Микола Підлужний
Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту регулюється статтею 192 податкового кодексу України (ПКУ), зокрема:
192.1. Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
192.1.1. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
192.1.2. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;
б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.
192.2. Норма пункту 192.1 цієї статті не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок.
Зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника в разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками цього податку на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.
Пункт 192.2 ст. 192 ПКУ, зокрема частину другу, слід розглядати, що право на коригування податкового зобов’язання з неплатниками ПДВ виникає за умови надання покупцю повної грошової компенсації, якщо ним була проведена оплата за придбані товари. Якщо ж оплата покупцем не проводилася, то підстав повертати кошти немає. Відповідно висувати умову для коригування податкового зобов’язання щодо повернення грошової компенсації, якої не було, нелогічно.
У зв’язку з наведеним, достатньою підставою для коригування податкового зобов’язання з покупцем - неплатником ПДВ, яким не було проведено оплату, буде повернення ним раніше поставлених товарів.
Редаговано разів: 2. Востаннє 01/06/2011 08:41 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 25 травня, 2011 07:09 |
Добрый день! С 01.07.2011г. создается ООО по предоставлению ITуслуг на экспорт. Какой порядок обложения НДС по новым правилам? Спасибо.
Податковий кодекс України (ПКУ) не містить визначення терміну «ІТ-послуга», що не дає можливості надати однозначну відповідь на Ваше запитання. З метою надання повної та однозначної відповіді необхідно ознайомитися з умовами договорів, які укладатимуться з нерезидентами на надання таких послуг.
В цілому з метою оподаткування ІТ-послуг, що надаються нерезиденту, слід з’ясувати місце постачання послуг
Місце постачання послуг визначає стаття 186 ПКУ. Зокрема пп. «а» та «в» п. 186.3 ст. 186 зазначає:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
У зв’язку з наведеним, якщо Вашим підприємством надаватимуться ІТ-послуги, що підпадають під вказаний пп. «а» або «в» п.186.3 ст.186 ПКУ перелік, місцем їх постачання вважатиметься місце реєстрації нерезидента. Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Оскільки місцем постачання ІТ-послуг є місце реєстрації нерезидента, вони не будуть об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж дані послуги не підпадатимуть під вказаний перелік не виключено, що вони оподатковуватимуться ПДВ на загальних підставах.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:40 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Податковий кодекс України (ПКУ) не містить визначення терміну «ІТ-послуга», що не дає можливості надати однозначну відповідь на Ваше запитання. З метою надання повної та однозначної відповіді необхідно ознайомитися з умовами договорів, які укладатимуться з нерезидентами на надання таких послуг.
В цілому з метою оподаткування ІТ-послуг, що надаються нерезиденту, слід з’ясувати місце постачання послуг
Місце постачання послуг визначає стаття 186 ПКУ. Зокрема пп. «а» та «в» п. 186.3 ст. 186 зазначає:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
У зв’язку з наведеним, якщо Вашим підприємством надаватимуться ІТ-послуги, що підпадають під вказаний пп. «а» або «в» п.186.3 ст.186 ПКУ перелік, місцем їх постачання вважатиметься місце реєстрації нерезидента. Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Оскільки місцем постачання ІТ-послуг є місце реєстрації нерезидента, вони не будуть об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж дані послуги не підпадатимуть під вказаний перелік не виключено, що вони оподатковуватимуться ПДВ на загальних підставах.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:40 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 25 травня, 2011 10:15 |
Предприятие в 2010г. закупало семена подсолнечника. Транспортно-заготовительные расходы по закупкам аккумулируются на отдельном счете, списываются по методу среднего процента. Налоговый кредит по данным закупкам и ТЗР в декларациях не отражали (не было необходимости). С 01.01.2011 согласно п.15 подраздела 2 раздела ХХ "Переходные положения" НКУ, операции по поставке семян подсолнечника освобождаются от обложения НДС. В связи с этим право на налоговый кредит при приобретении мы утратили. Может ли предприятие отразить суммы "неиспользованного" налогового кредита в составе валовых расходов? можно ли воспользоваться правом на налоговый кредит по транспортно-заготовительным расходам, которые относятся к ныне не облагаемым товарам?
ЗАРАНЕЕ БОЛЬШОЕ СПАСИБО!
Вказане Вами запитання є досить актуальним не тільки щодо (товарів) операцій, по яких податковий кредит не формувався з тих чи інших причин, але і щодо товарів (операцій), по яких було сформовано податковий кредит до 01.01.2011 року. Не зважаючи на актуальність даного питання, податковим кодексом України (ПКУ) воно не врегульоване.
По операціях (товарах), які звільнені від ПДВ згідно пункту 15 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" не передбачено обов’язок нараховувати зобов’язання з ПДВ згідно з п.198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки там ідеться про товари звільнені від ПДВ згідно з Розділом Y (Податок на додану вартість). Отже, якщо в період придбання товарів була мета їх використання в оподатковуваних операціях, то підприємство на дату придбання мало право формувати податковий кредит. В той же час обов’язку нараховувати зобов’язання ПКУ не передбачив.
Дане питання вирішила виправити ДПС України. Абзацом четвертим пункту 2 Розділу ІІ листа ДПС України від 26.01.2011р. № 2093/7/16-1517, зазначено:
При цьому, якщо зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 та технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 були придбані такими платниками до 1 січня 2011 року і за операціями з такого придбання було отримано податковий кредит, такі суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.4 статті 198 Кодексу (дата коригування податкового кредиту в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 Кодексу).
Щоправда перерахування податкового кредиту підпункт 198.4 статті 198 Кодексу не передбачає, однак визначає, що суми сплаченого ПДВ при придбанні товарів з метою їх подальшого використання у звільнених від оподаткування операціях, не включаються до складу податкового кредиту.
Якщо з позиції ДПС України такі суми не включаються до податкового кредиту, тобто перераховуються (коригуються) для тих, хто їх включив, а для тих хто не включав тим більше не включаються, то платник податку на прибуток вказані витрати по сплаті ПДВ може включити до складу витрат керуючись пп. 139.1.6 ст. 139 ПКУ.
Такий підхід щодо формування витрат у податковому обліку по сплаченому ПДВ є логічним, хоча податковим кодексом не визначений. На сьогодні ДПС України не заперечує можливості формування таких витрат в описаній ситуації. Однак, враховуючи що норми ПКУ таких правил не передбачають, з метою уникнення можливих ризиків пропоную отримати індивідуальну податкову консультацію.
Слід врахувати, що названий вище лист ДПС України від 26.01.2011р. № 2093/7/16-1517 Мін’юст України включив до переліку таких, що містять нові правові норми, які зачіпають права, свободи і законні інтереси юридичних і фізичних осіб, мають міжвідомчий характер та пропонує відкликати (Лист Мін’юсту від 28.04.2011 р. № 3915-0-4-11/101).
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:46 користувачем DK-admin.
ЗАРАНЕЕ БОЛЬШОЕ СПАСИБО!
Відповідає Микола Підлужний:
Вказане Вами запитання є досить актуальним не тільки щодо (товарів) операцій, по яких податковий кредит не формувався з тих чи інших причин, але і щодо товарів (операцій), по яких було сформовано податковий кредит до 01.01.2011 року. Не зважаючи на актуальність даного питання, податковим кодексом України (ПКУ) воно не врегульоване.
По операціях (товарах), які звільнені від ПДВ згідно пункту 15 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" не передбачено обов’язок нараховувати зобов’язання з ПДВ згідно з п.198.5 ст. 198 ПКУ, оскільки там ідеться про товари звільнені від ПДВ згідно з Розділом Y (Податок на додану вартість). Отже, якщо в період придбання товарів була мета їх використання в оподатковуваних операціях, то підприємство на дату придбання мало право формувати податковий кредит. В той же час обов’язку нараховувати зобов’язання ПКУ не передбачив.
Дане питання вирішила виправити ДПС України. Абзацом четвертим пункту 2 Розділу ІІ листа ДПС України від 26.01.2011р. № 2093/7/16-1517, зазначено:
При цьому, якщо зернові культури товарних позицій 1001 - 1008 та технічні культури товарних позицій 1205 і 1206 були придбані такими платниками до 1 січня 2011 року і за операціями з такого придбання було отримано податковий кредит, такі суми податкового кредиту мають бути перераховані у відповідності з правилами, встановленими підпунктом 198.4 статті 198 Кодексу (дата коригування податкового кредиту в цьому випадку визначається за датою першої з подій, перерахованих у пункті 187.1 статті 187 Кодексу).
Щоправда перерахування податкового кредиту підпункт 198.4 статті 198 Кодексу не передбачає, однак визначає, що суми сплаченого ПДВ при придбанні товарів з метою їх подальшого використання у звільнених від оподаткування операціях, не включаються до складу податкового кредиту.
Якщо з позиції ДПС України такі суми не включаються до податкового кредиту, тобто перераховуються (коригуються) для тих, хто їх включив, а для тих хто не включав тим більше не включаються, то платник податку на прибуток вказані витрати по сплаті ПДВ може включити до складу витрат керуючись пп. 139.1.6 ст. 139 ПКУ.
Такий підхід щодо формування витрат у податковому обліку по сплаченому ПДВ є логічним, хоча податковим кодексом не визначений. На сьогодні ДПС України не заперечує можливості формування таких витрат в описаній ситуації. Однак, враховуючи що норми ПКУ таких правил не передбачають, з метою уникнення можливих ризиків пропоную отримати індивідуальну податкову консультацію.
Слід врахувати, що названий вище лист ДПС України від 26.01.2011р. № 2093/7/16-1517 Мін’юст України включив до переліку таких, що містять нові правові норми, які зачіпають права, свободи і законні інтереси юридичних і фізичних осіб, мають міжвідомчий характер та пропонує відкликати (Лист Мін’юсту від 28.04.2011 р. № 3915-0-4-11/101).
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:46 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 25 травня, 2011 13:06 |
Как экспедитору – поверенному отразить в налоговой декларации по НДС и в реестре выданных и полученных налоговых накладных услуги, приобретенные с НДС у сторонних организаций для выполнения поручения доверителя – нерезидента по договору поручения?
Услуги экспедитора согласно пп. ж) п. 186.3 ст. 186 р. V НКУ не являются объектом обложения НДС, а как отразить в налоговой отчетности услуги сторонних организаций?
1. при получении данных услуг
2. при передаче их доверителю
3. участвуют ли услуги сторонних организаций, приобретенные экспедитором для выполнения поручения, в определении коэффициента для распределения налогового кредита.
Спасибо.
1. Придбання послуг з ПДВ на митній території України з метою їх подальшого використання для здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування відповідно до п. 186.3 відображається в декларації з ПДВ у рядку 10.2. В Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних дана операція відображається в колонці 15 (сума без ПДВ) та колонці 16 (сума ПДВ) Розділу ІІ по мірі придбання таких послуг.
2. При передачі транспортно-експедиторських послуг нерезиденту вартість наданих послуг відображається в рядку 4 Декларації з ПДВ, а в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в рядку 11 Розділу І. На вартість послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з п. 186.3 ст. 186 податкова накладна не виписується.
Більш детальну інформацію з даних запитань можна надати ознайомившись із умовами договорів із нерезидентами.
3. Згідно з п.199.2 ст.199 ПКУ частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Обсяги з придбання товарів чи послуг не приймають участі у визначенні частки для розподілу податкового кредиту.
Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ст. 198 ПКУ). Відповідно суми ПДВ, сплачені при придбанні послуг у сторонніх організацій, з метою їх використання для надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, не підлягатимуть розподілу згідно визначеної частки, а повністю не включатимуться до складу податкового кредиту.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:54 користувачем DK-admin.
Услуги экспедитора согласно пп. ж) п. 186.3 ст. 186 р. V НКУ не являются объектом обложения НДС, а как отразить в налоговой отчетности услуги сторонних организаций?
1. при получении данных услуг
2. при передаче их доверителю
3. участвуют ли услуги сторонних организаций, приобретенные экспедитором для выполнения поручения, в определении коэффициента для распределения налогового кредита.
Спасибо.
Відповідає Микола Підлужний
1. Придбання послуг з ПДВ на митній території України з метою їх подальшого використання для здійснення операцій, які не є об’єктом оподаткування відповідно до п. 186.3 відображається в декларації з ПДВ у рядку 10.2. В Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних дана операція відображається в колонці 15 (сума без ПДВ) та колонці 16 (сума ПДВ) Розділу ІІ по мірі придбання таких послуг.
2. При передачі транспортно-експедиторських послуг нерезиденту вартість наданих послуг відображається в рядку 4 Декларації з ПДВ, а в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних в рядку 11 Розділу І. На вартість послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ згідно з п. 186.3 ст. 186 податкова накладна не виписується.
Більш детальну інформацію з даних запитань можна надати ознайомившись із умовами договорів із нерезидентами.
3. Згідно з п.199.2 ст.199 ПКУ частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Обсяги з придбання товарів чи послуг не приймають участі у визначенні частки для розподілу податкового кредиту.
Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п.198.4 ст. 198 ПКУ). Відповідно суми ПДВ, сплачені при придбанні послуг у сторонніх організацій, з метою їх використання для надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, не підлягатимуть розподілу згідно визначеної частки, а повністю не включатимуться до складу податкового кредиту.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:54 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 26 травня, 2011 07:48 |
Добрый день!
Есть ли на сегодняшний день действующий нормативный документ, определяющий статус писем ГНАУ, в частности по вопрсам НДС? Спасибо!
На сьогоднішній день відсутні нормативні документи, які б визначали статус листів ДПС України. Якщо лист ДПА направлено конкретному платнику податку у відповідь на його запит у формі індивідуальної податкової консультації, то вона може використовуватись виключно таким платником податку. У свою чергу відповідно до п. 53.3 ст. 53 ПКУ платник податку може оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Будь-які інші листи ДПСУ не адресовані конкретному платнику податку несуть суто інформаційний характер — в них висвітлюється думка (позиція) ДПС України щодо певної ділянки податкового законодавства.
Мін'юст листом від 22.04.2011р. №6785-0-26-11-8.2 повідомив, що листи міністерств, інших центральних органів влади - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:56 користувачем DK-admin.
Есть ли на сегодняшний день действующий нормативный документ, определяющий статус писем ГНАУ, в частности по вопрсам НДС? Спасибо!
Відповідає Микола Підлужний
На сьогоднішній день відсутні нормативні документи, які б визначали статус листів ДПС України. Якщо лист ДПА направлено конкретному платнику податку у відповідь на його запит у формі індивідуальної податкової консультації, то вона може використовуватись виключно таким платником податку. У свою чергу відповідно до п. 53.3 ст. 53 ПКУ платник податку може оскаржити до суду, як правовий акт індивідуальної дії, податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Будь-які інші листи ДПСУ не адресовані конкретному платнику податку несуть суто інформаційний характер — в них висвітлюється думка (позиція) ДПС України щодо певної ділянки податкового законодавства.
Мін'юст листом від 22.04.2011р. №6785-0-26-11-8.2 повідомив, що листи міністерств, інших центральних органів влади - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:56 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 26 травня, 2011 08:02 |
Добрый день! У нас аннулировали свидетельство плательщика НДС (п."ж" ст.184.1 НКУ). На сегодня регистрацию подтвердили, все остальные условия для того, чтобы стать плательщиком НДС вновь, выполнены. Может ли ГНИ отказать в регистрации. Как можно обжаловать отказ. Спасибо.
Підстави для відмови в реєстрації платником ПДВ визначені у п. 183.8 ст. 183 ПКУ, зокрема:
- особа не здійснює постачання товарів/послуг;
- не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу;
- якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.
Факт анулювання попереднього свідоцтва платника ПДВ не впливає на реєстрацію в майбутньому, якщо дане порушення усунено. Рішення про відмову у реєстрації платником ПДВ може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Згідно ПКУ скарги на рішення податкового органу направляються до контролюючого органу вищого рівня.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:58 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний
Підстави для відмови в реєстрації платником ПДВ визначені у п. 183.8 ст. 183 ПКУ, зокрема:
- особа не здійснює постачання товарів/послуг;
- не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу;
- якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.
Факт анулювання попереднього свідоцтва платника ПДВ не впливає на реєстрацію в майбутньому, якщо дане порушення усунено. Рішення про відмову у реєстрації платником ПДВ може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Згідно ПКУ скарги на рішення податкового органу направляються до контролюючого органу вищого рівня.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 08:58 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 26 травня, 2011 09:23 |
После опубликовнаия "Памятки ГНАУ по заполнению налоговых накладных" многи плательщики стали требовать у продавца налоговые накладные с "Основною печатью продавца(та что используеться для платежных документов) ссылаясь на п.16 Порядка 969...Но в п.16 пишеться о "печати плательщика налогов" т.е. любая печать , причем которая получена на законных основаниях...А если у предприятия есть подразделения кот.физически оформляют налоговые накладные, но печати основной нет, т.к. она находиться на головном предприятии.....Правомерны ли эти требования, ведь Памятка это не Закон и не Порядок, но имея опыт проверок знаю, что налоговики будут ссылаться именно на эту Памятку и любыми способами признать налоговую неправильно оформленой, и срезать НК.Хотя можно и посудиться, но это займет много времени и сил.
Вимоги до податкової накладної визначені п. 201.1 ст. 201 ПКУ, зокрема:
201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору.
Листом ДПА України від 06.04.2011р. №9497/7/16-1517 прямо не зазначається про неможливість використання печаток із написом «Для податкових накладних» для завірення податкових накладних, хоча такого висновку можна дійти. При цьому в листі робиться посилання, що ДПА України зробила даний висновок керуючись п. 16 Наказу № 969 від 21.12.2010 р., яким затверджено Форму податкової накладної та Порядок її заповнення. Слід відмити, що даний пункт 16 Наказу № 969, як і податковий кодекс України, такої норми не містить.
У зв’язку з наведеним, вважаю, що позиція ДПА України щодо неможливості використання печатки із написом «Для податкових накладних» для завірення податкових накладних була неправомірною.
На даний час ДПА України листом від 26.05.2011 р. № 14839/7/16-1517 внесла зміни до Пам’ятки, де зазначається:
Державна податкова адміністрація України у зв’язку з надходженням запитів органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість, переглянула Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (далі — Пам’ятка), надіслану в адресу регіональних ДПА листом ДПА України від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 в якості методичних рекомендацій для підготовки податкових консультацій платникам податку, та повідомляє про внесення змін до пункту 33 Пам’ятки.
Графу 3 "Правила виконання" пункту 33 Пам’ятки викласти в такій редакції:
"Податкова накладна скріплюється основною печаткою продавця (тією ж, що використовується для платіжних документів); для скріплення податкових накладних може бути використана спеціальна печатка "Для податкових накладних", порядок її використання та перелік осіб, які уповноважені виписувати податкові накладні, визначається документами платника податку, які визначають його облікову політику.
Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі ж печатки, але вони мають містити в собі слово "Філія" та назву філії.
Печатки "Канцелярія", "Для документів", "Для довідок" та інші, які мають спеціальне призначення, – на податкову накладну ставитися не можуть".
Отже використання печатки із написом «Для податкових накладних» є правомірним і на сьогодні не заперечується податковою службою України.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:03 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний
Вимоги до податкової накладної визначені п. 201.1 ст. 201 ПКУ, зокрема:
201.1. Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору.
Листом ДПА України від 06.04.2011р. №9497/7/16-1517 прямо не зазначається про неможливість використання печаток із написом «Для податкових накладних» для завірення податкових накладних, хоча такого висновку можна дійти. При цьому в листі робиться посилання, що ДПА України зробила даний висновок керуючись п. 16 Наказу № 969 від 21.12.2010 р., яким затверджено Форму податкової накладної та Порядок її заповнення. Слід відмити, що даний пункт 16 Наказу № 969, як і податковий кодекс України, такої норми не містить.
У зв’язку з наведеним, вважаю, що позиція ДПА України щодо неможливості використання печатки із написом «Для податкових накладних» для завірення податкових накладних була неправомірною.
На даний час ДПА України листом від 26.05.2011 р. № 14839/7/16-1517 внесла зміни до Пам’ятки, де зазначається:
Державна податкова адміністрація України у зв’язку з надходженням запитів органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість, переглянула Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (далі — Пам’ятка), надіслану в адресу регіональних ДПА листом ДПА України від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 в якості методичних рекомендацій для підготовки податкових консультацій платникам податку, та повідомляє про внесення змін до пункту 33 Пам’ятки.
Графу 3 "Правила виконання" пункту 33 Пам’ятки викласти в такій редакції:
"Податкова накладна скріплюється основною печаткою продавця (тією ж, що використовується для платіжних документів); для скріплення податкових накладних може бути використана спеціальна печатка "Для податкових накладних", порядок її використання та перелік осіб, які уповноважені виписувати податкові накладні, визначається документами платника податку, які визначають його облікову політику.
Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі ж печатки, але вони мають містити в собі слово "Філія" та назву філії.
Печатки "Канцелярія", "Для документів", "Для довідок" та інші, які мають спеціальне призначення, – на податкову накладну ставитися не можуть".
Отже використання печатки із написом «Для податкових накладних» є правомірним і на сьогодні не заперечується податковою службою України.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:03 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 26 травня, 2011 09:24 |
Доброго дня!
Чи діє реєстрація платником ПДВ у день анулювання свідоцтва платника ПДВ?
Після анулювання свідоцтва платника ПДВ ми досягли обсягу оподатковуваних операцій згідно пп. 181.1 Податкового кодексу у січні 2011 року. Згідно пп. 183.2 ми подали реєстраційну заяву до 10 лютого 2011 року. Однак ДПІ відмовила нам у реєстрації платником ПДВ на підставі подання недостовірних відомостей в реєстраційній заяві. Нами була повторно подана реєстраційна заява, і наше підприємство зареєстроване платником ПДВ 23.02.2011. Однак згідно пп. 183.10 Податкового кодексу, "Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість." Як реалізується ця норма Податкового кодексу на практиці?
Дякую за відповідь.
1. Згідно з п. 184.1 ст.184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
В той же час кодекс дає можливість іншого трактування. Зокрема згідно з п.184.6 ст. 184 ПКУ у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Дещо схожу норму містить пп. «б» п.202.1 ст. 202 ПКУ: «Якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання».
Податкові органи, звичайно, трактуватимуть, що реєстрація платника діє по дату анулювання включно. Однак, вважаю, що дані норми дають можливість трактувати про так званий конфлікт інтересів (п. 56.21 ст.56 ПКУ):
У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
2. Як і в попередньому випадку норми ПКУ щодо даного питання містять певний конфлікт. П. 183.10 ст. 183 ПКУ передбачає покладення на платника податку певної відповідальності у вигляді сплати додаткових платежів з ПДВ за відсутності вини самої особи. Конфлікт міститься в самих нормах ПКУ, зокрема п. 180.1 визначає хто є платником ПДВ, зокрема:
180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно з п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. П. 183.9 ст. 183 зобов’язує податковий орган видати свідоцтво платника ПДВ протягом 10 робочих днів від дати надходження заяви.
Таким чином, в період з 1 числа наступного місяця за місяцем, в якому досягнуто обсяг продажу (постачання) 300 тисяч грн., і до дати отримання свідоцтва платника ПДВ, - особа не є зареєстрованою платником ПДВ, а також не підлягає реєстрації в зазначений період. Це дає підстави робити висновок, що вона не є платником ПДВ для цілей оподаткування податком.
Не передбачає кодекс і звітуватися за такий період часу. Пунктом 202.1 «а» ст.202 визначено, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
В той же час п.183.10 ст. 180 дійсно передбачає, що особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 300 000 грн.
Виникає ситуація, коли особа не є платником податку для цілей оподаткування, не повинна звітуватися за вказаний період, але вважається платником податку (для яких цілей вона вважається платником кодекс мовчить).
Сьогодні поки що немає спорів з податковими службами з приводу застосування цієї норми. Тому не можна повідомити про її практичне застосування. Враховуючи, що дана норма є більш ніж спірною, вважаю за недоцільне нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за період до дати отримання свідоцтва платника ПДВ. Якщо ж податкові органи все ж таки намагатимуться нарахувати податкові зобов’язання ризик не надто великий, оскільки штрафна санкція складає 1 гривню за порушення допущені у 1-му півріччі 2011 року. До того ж у підприємства будуть всі підстави посперечатися щодо правомірності нарахування таких платежів.
Щоправда, у зазначеній Вами ситуації ризик бути покараним, тобто сплатити зобов’язання з 1 числа, є дещо більшим, оскільки несвоєчасно подано заяву на реєстрацію платником ПДВ. Факт подання першої заяви не може бути доказом того, що заява була подана своєчасно, оскільки податкова служба відмовила у видачі свідоцтва на підставі першої заяви. Однак, у Вашій ситуації можна розглядати питання правомірності відмови у видачі свідоцтва платника ПДВ. Ні кодекс, ні Наказ ДПСУ № 978 від 22.12.2020 р., не містить такої підстави для відмови у реєстрації платником ПДВ, як подання недостовірних відомостей у заяві. То ж чи правомірно Вам відмовили? Вам варто звернутися до суду про визнання дій ДПС протиправними не вимагаючи видачі свідоцтва платника ПДВ. Прийняття судом рішення на Вашу користь надасть підстави перекласти вину по несвоєчасній реєстрації платником ПДВ перекласти на податкову службу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:11 користувачем DK-admin.
Чи діє реєстрація платником ПДВ у день анулювання свідоцтва платника ПДВ?
Після анулювання свідоцтва платника ПДВ ми досягли обсягу оподатковуваних операцій згідно пп. 181.1 Податкового кодексу у січні 2011 року. Згідно пп. 183.2 ми подали реєстраційну заяву до 10 лютого 2011 року. Однак ДПІ відмовила нам у реєстрації платником ПДВ на підставі подання недостовірних відомостей в реєстраційній заяві. Нами була повторно подана реєстраційна заява, і наше підприємство зареєстроване платником ПДВ 23.02.2011. Однак згідно пп. 183.10 Податкового кодексу, "Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником податку на додану вартість." Як реалізується ця норма Податкового кодексу на практиці?
Дякую за відповідь.
Відповідає Микола Підлужний
1. Згідно з п. 184.1 ст.184 ПКУ реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.
В той же час кодекс дає можливість іншого трактування. Зокрема згідно з п.184.6 ст. 184 ПКУ у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Дещо схожу норму містить пп. «б» п.202.1 ст. 202 ПКУ: «Якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання».
Податкові органи, звичайно, трактуватимуть, що реєстрація платника діє по дату анулювання включно. Однак, вважаю, що дані норми дають можливість трактувати про так званий конфлікт інтересів (п. 56.21 ст.56 ПКУ):
У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
2. Як і в попередньому випадку норми ПКУ щодо даного питання містять певний конфлікт. П. 183.10 ст. 183 ПКУ передбачає покладення на платника податку певної відповідальності у вигляді сплати додаткових платежів з ПДВ за відсутності вини самої особи. Конфлікт міститься в самих нормах ПКУ, зокрема п. 180.1 визначає хто є платником ПДВ, зокрема:
180.1. Для цілей оподаткування платником податку є:
1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;
2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно з п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. П. 183.9 ст. 183 зобов’язує податковий орган видати свідоцтво платника ПДВ протягом 10 робочих днів від дати надходження заяви.
Таким чином, в період з 1 числа наступного місяця за місяцем, в якому досягнуто обсяг продажу (постачання) 300 тисяч грн., і до дати отримання свідоцтва платника ПДВ, - особа не є зареєстрованою платником ПДВ, а також не підлягає реєстрації в зазначений період. Це дає підстави робити висновок, що вона не є платником ПДВ для цілей оподаткування податком.
Не передбачає кодекс і звітуватися за такий період часу. Пунктом 202.1 «а» ст.202 визначено, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.
В той же час п.183.10 ст. 180 дійсно передбачає, що особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, вважається платником податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 300 000 грн.
Виникає ситуація, коли особа не є платником податку для цілей оподаткування, не повинна звітуватися за вказаний період, але вважається платником податку (для яких цілей вона вважається платником кодекс мовчить).
Сьогодні поки що немає спорів з податковими службами з приводу застосування цієї норми. Тому не можна повідомити про її практичне застосування. Враховуючи, що дана норма є більш ніж спірною, вважаю за недоцільне нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за період до дати отримання свідоцтва платника ПДВ. Якщо ж податкові органи все ж таки намагатимуться нарахувати податкові зобов’язання ризик не надто великий, оскільки штрафна санкція складає 1 гривню за порушення допущені у 1-му півріччі 2011 року. До того ж у підприємства будуть всі підстави посперечатися щодо правомірності нарахування таких платежів.
Щоправда, у зазначеній Вами ситуації ризик бути покараним, тобто сплатити зобов’язання з 1 числа, є дещо більшим, оскільки несвоєчасно подано заяву на реєстрацію платником ПДВ. Факт подання першої заяви не може бути доказом того, що заява була подана своєчасно, оскільки податкова служба відмовила у видачі свідоцтва на підставі першої заяви. Однак, у Вашій ситуації можна розглядати питання правомірності відмови у видачі свідоцтва платника ПДВ. Ні кодекс, ні Наказ ДПСУ № 978 від 22.12.2020 р., не містить такої підстави для відмови у реєстрації платником ПДВ, як подання недостовірних відомостей у заяві. То ж чи правомірно Вам відмовили? Вам варто звернутися до суду про визнання дій ДПС протиправними не вимагаючи видачі свідоцтва платника ПДВ. Прийняття судом рішення на Вашу користь надасть підстави перекласти вину по несвоєчасній реєстрації платником ПДВ перекласти на податкову службу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:11 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 26 травня, 2011 09:32 |
Доброго дня!
Наше підприємство виступає повіреним, який від імені довірителя укладає договори про організацію міжнародних перевезень вантажів. Відповідно до договору, у разі простою транспортного засобу з вини довірителя він зобов'язаний сплатити виконавцю послуг штраф. Чи будуть дані штрафні санкції об'єктом оподаткування ПДВ та як дана операція повинна відображатись у реєстрі податкових накладних та податковій декларації з ПДВ повіреного?
Дякую за відповідь.
Операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ, зокрема операції з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу,
у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та ін.
В переліку зазначених операцій штрафи не вказані. Відповідно сума отриманих штрафів платником податку чи особою - повіреним для їх передачі (перерахування) іншій особі не є об’єктом оподаткування ПДВ. В той же час слід звертати увагу, чи дійсно виступає даний платіж саме штрафом згідно умов договору.
В реєстрі виданих та отриманих накладних немає підстав відображати операції з отримання штрафів та їх перерахування виконавцю. Аналогічно не відображатимуться такі суми і в податковій декларації.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:13 користувачем DK-admin.
Наше підприємство виступає повіреним, який від імені довірителя укладає договори про організацію міжнародних перевезень вантажів. Відповідно до договору, у разі простою транспортного засобу з вини довірителя він зобов'язаний сплатити виконавцю послуг штраф. Чи будуть дані штрафні санкції об'єктом оподаткування ПДВ та як дана операція повинна відображатись у реєстрі податкових накладних та податковій декларації з ПДВ повіреного?
Дякую за відповідь.
Відповідає Микола Підлужний:
Операції, що є об’єктом оподаткування ПДВ визначені п. 185.1 ст. 185 ПКУ, зокрема операції з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу,
у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу та ін.
В переліку зазначених операцій штрафи не вказані. Відповідно сума отриманих штрафів платником податку чи особою - повіреним для їх передачі (перерахування) іншій особі не є об’єктом оподаткування ПДВ. В той же час слід звертати увагу, чи дійсно виступає даний платіж саме штрафом згідно умов договору.
В реєстрі виданих та отриманих накладних немає підстав відображати операції з отримання штрафів та їх перерахування виконавцю. Аналогічно не відображатимуться такі суми і в податковій декларації.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:13 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 26 травня, 2011 10:09 |
Доброго дня! В першу чергу, дякую за семінар 15 лютого 2011 року у Львові. Дуже цікавий виступ, професійні відповіді по суті. Я багато почерпнула.
Моє запитання таке. Ми придбали програмне забезпечення на диску в 1 кварталі 2011. Первинні документи: договір доручення, видаткова накладна, податкова накладна з сумою поставки в колонці 7 і відповідно заповнений рядок 3 з сумою ПДВ. Коли я зателефонувала постачальнику, бухгалтер мені відповів, що для них диски з цим ПЗ - це звичайний товар.
Чи маємо ми право на податковий кредит за цією ПН?
Дякую.
З метою надання однозначної та точної відповіді необхідно більш детально ознайомитися з умовами договору, а саме з’ясувати, що таке було придбано чи отримано якогось роду права, а також, що за платіж проведено згідно договору. Також не зрозуміло чому Ваша компанія уклала договір доручення?
Скоріш за все програмне забезпечення було придбано, як нематеріальний актив. Відповідно надана податкова накладна дає право на формування податкового кредиту при дотриманні інших вимог, передбачених податковим кодексом.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:15 користувачем DK-admin.
Моє запитання таке. Ми придбали програмне забезпечення на диску в 1 кварталі 2011. Первинні документи: договір доручення, видаткова накладна, податкова накладна з сумою поставки в колонці 7 і відповідно заповнений рядок 3 з сумою ПДВ. Коли я зателефонувала постачальнику, бухгалтер мені відповів, що для них диски з цим ПЗ - це звичайний товар.
Чи маємо ми право на податковий кредит за цією ПН?
Дякую.
Відповідає Микола Підлужний
З метою надання однозначної та точної відповіді необхідно більш детально ознайомитися з умовами договору, а саме з’ясувати, що таке було придбано чи отримано якогось роду права, а також, що за платіж проведено згідно договору. Також не зрозуміло чому Ваша компанія уклала договір доручення?
Скоріш за все програмне забезпечення було придбано, як нематеріальний актив. Відповідно надана податкова накладна дає право на формування податкового кредиту при дотриманні інших вимог, передбачених податковим кодексом.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:15 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 27 травня, 2011 07:51 |
Наше підприємство здійснює нерегулярні групові міжнародні перевезення пасажирів-туристів власним автомобільним транспортом в країни Європи та до Туреччини, як за договорами укладеними безпосередньо з туристами, так і за договорами і заявками інших туристичних операторів. При нерегурярних групових перевезеннях пасажирів виписка квитків не передбачена.
Згідно ст. 195.1.3. Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції постачання таких послуг:
а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Чи підпадають наші послуги під дію ст.195.1.3?
Який документ в даному випадку відповідає статусу «єдиного міжнародного перевізного документа»?
Наявність об'єкта оподаткування у разі постачання послуг із міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом регулюється окремою спеціальною нормою - пп.«е» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Згідно із пп. «а пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. При чому перевезення вважається міжнародним, якщо здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Таким чином, Ваші послуги з міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом підпадають під нульову ставку ПДВ, якщо вони здійснюються за єдиним міжнародним документом. Однак, ПКУ не врегульовано зазначене питання, тому з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа ми звернулись до нормативних документів, що регулюють порядок організації нерегулярних міжнародних перевезень.
Пунктом 6.1. "Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні" затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 09.02.2004 р. №75 передбачено, що нерегулярні та маятникові перевезення, які здійснюються з використанням українськими перевізниками та іноземними перевізниками шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9 до Порядку), звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.
З використанням пасажирськими перевізниками шляхових листів груп пасажирів здійснюються нерегулярні та маятникові перевезення у разі:
1) поїздки "з зачиненими дверима", коли той самий автобус здійснює перевезення тієї ж самої групи пасажирів протягом поїздки та для їх доставки назад на місце відправлення (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу)...
У даній ситуації єдиним міжнародним перевізним документом можна вважати саме шляховий лист групи пасажирів.
Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9 до Порядку) має містити відривні шляхові листи груп пасажирів (по два примірники кожен) у кількості 25 одиниць.
Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів та його складові шляхові листи груп пасажирів повинні мати номер. Шляхові листи груп пасажирів також повинні бути пронумеровані послідовно від 1 до 25.За дорученням Укравтотрансу УДП "Укрінтеравтосервіс" видає журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів перевізнику з реєстрацією у відповідному журналі. Передавання журналу реєстрації шляхових листів іншому перевізнику забороняється.
Шляховий лист групи пасажирів має складатись перевізником перед початком рейсу у двох примірниках для кожної поїздки.
Перший примірник шляхового листа групи пасажирів повинен зберігатись в автобусі протягом поїздки, для якої він складений, а другий - у книзі реєстрації шляхових листів груп пасажирів у перевізника.
У формі шляхового листа груп пасажирів передбачено вказувати список пасажирів. При підготовці шляхового листа групи пасажирів перевізник може використовувати попередньо складений список пасажирів, який додається до шляхового листа групи пасажирів. У цьому разі на попередньо складеному списку пасажирів наводиться прізвище водія, назва перевізника та підпис перевізника, який скріплюється печаткою.
В той же час ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу від 01.03.1973 р. (Організація Об'єднаних Націй) передбачено, що при перевезенні пасажирів перевізник повинен видати індивідуальний чи колективний квиток.
Відсутність, неправильність оформлення або втрата квитка не зачіпають існування або дійсності договору перевезення, який продовжує підпадати під дію положень цієї Конвенції.
У квитку повинні бути зазначені назва й адреса перевізника, а також міститись зазначення про те, що договір підпадає під дію положень цієї Конвенції навіть при наявності яких-небудь застережень, які цьому суперечать.
Пунктом 4.1 “Порядку та умов організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом”, затвердженого Наказом Мінтрансу від 21.01.98р. № 21 передбачено, що перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється на підставі одного з таких документів:
- квитка, який посвідчує право громадянина на користування автомобільним транспортом та перевезення за плату багажу на міських (у тому числі маршрутних таксомоторних), приміських і міжміських маршрутах. Форма квитка та багажної квитанції на міжнародні перевезення пасажирів, Інструкція з оформлення квитка та багажної квитанції на проїзд в автобусах міжнародних маршрутів встановлюються згідно з додатком 13 до цих Порядку і умов;
- договору про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів, за зразком, наведеним в додатку 15 до цих Порядку і умов;
....
Інструкцією визначено, що бланки квитків заповнюються кульковою ручкою або за допомогою засобів обчислювальної техніки, з виготовленням двох копій. Оригінал квитка видається пасажиру, один екземпляр копії зберігається в касі автостанції, другий - передається перевізнику.
Зазначаються такі відомості у графах квитка:
....
Місце - номер місця (місць) в автобусі;
Осіб - кількість осіб, які мають право на проїзд та перевезення багажу згідно з цим квитком;
Вартість - вартість проїзду, перевезення багажу, комісійний збір та загальна вартість квитка. Розрахунок провадиться в гривнях.
З форми квитка, можна зробити висновок, що він може бути як індивідуальним так і колективним (виписаним на групу осіб).
Номер квитка записується до квитково-облікового листка.
Оскільки визначення єдиного міжнародного перевізного документу не врегульоване ПКУ, то на практиці можливе використання одного із запропонованих варіантів: шляхового листа групи пасажирів або колективного квитка. Рекомендуємо все ж таки застосовувати форму шляхового листа групи пасажирів, яка затверджена відповідно до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS) від 30.06.2001 р. укладеної Європейським співтовариством.
Редаговано разів: 2. Востаннє 01/06/2011 09:25 користувачем DK-admin.
Згідно ст. 195.1.3. Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції постачання таких послуг:
а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Чи підпадають наші послуги під дію ст.195.1.3?
Який документ в даному випадку відповідає статусу «єдиного міжнародного перевізного документа»?
Відповідає Микола Підлужний:
Наявність об'єкта оподаткування у разі постачання послуг із міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом регулюється окремою спеціальною нормою - пп.«е» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.
Згідно із пп. «а пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. При чому перевезення вважається міжнародним, якщо здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
Таким чином, Ваші послуги з міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом підпадають під нульову ставку ПДВ, якщо вони здійснюються за єдиним міжнародним документом. Однак, ПКУ не врегульовано зазначене питання, тому з метою визначення єдиного міжнародного перевізного документа ми звернулись до нормативних документів, що регулюють порядок організації нерегулярних міжнародних перевезень.
Пунктом 6.1. "Порядку організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні" затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 09.02.2004 р. №75 передбачено, що нерегулярні та маятникові перевезення, які здійснюються з використанням українськими перевізниками та іноземними перевізниками шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9 до Порядку), звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними угодами.
З використанням пасажирськими перевізниками шляхових листів груп пасажирів здійснюються нерегулярні та маятникові перевезення у разі:
1) поїздки "з зачиненими дверима", коли той самий автобус здійснює перевезення тієї ж самої групи пасажирів протягом поїздки та для їх доставки назад на місце відправлення (місце відправлення є на території реєстрації транспортного засобу)...
У даній ситуації єдиним міжнародним перевізним документом можна вважати саме шляховий лист групи пасажирів.
Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів (зразок у додатку 9 до Порядку) має містити відривні шляхові листи груп пасажирів (по два примірники кожен) у кількості 25 одиниць.
Журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів та його складові шляхові листи груп пасажирів повинні мати номер. Шляхові листи груп пасажирів також повинні бути пронумеровані послідовно від 1 до 25.За дорученням Укравтотрансу УДП "Укрінтеравтосервіс" видає журнал реєстрації шляхових листів груп пасажирів перевізнику з реєстрацією у відповідному журналі. Передавання журналу реєстрації шляхових листів іншому перевізнику забороняється.
Шляховий лист групи пасажирів має складатись перевізником перед початком рейсу у двох примірниках для кожної поїздки.
Перший примірник шляхового листа групи пасажирів повинен зберігатись в автобусі протягом поїздки, для якої він складений, а другий - у книзі реєстрації шляхових листів груп пасажирів у перевізника.
У формі шляхового листа груп пасажирів передбачено вказувати список пасажирів. При підготовці шляхового листа групи пасажирів перевізник може використовувати попередньо складений список пасажирів, який додається до шляхового листа групи пасажирів. У цьому разі на попередньо складеному списку пасажирів наводиться прізвище водія, назва перевізника та підпис перевізника, який скріплюється печаткою.
В той же час ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу від 01.03.1973 р. (Організація Об'єднаних Націй) передбачено, що при перевезенні пасажирів перевізник повинен видати індивідуальний чи колективний квиток.
Відсутність, неправильність оформлення або втрата квитка не зачіпають існування або дійсності договору перевезення, який продовжує підпадати під дію положень цієї Конвенції.
У квитку повинні бути зазначені назва й адреса перевізника, а також міститись зазначення про те, що договір підпадає під дію положень цієї Конвенції навіть при наявності яких-небудь застережень, які цьому суперечать.
Пунктом 4.1 “Порядку та умов організації перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом”, затвердженого Наказом Мінтрансу від 21.01.98р. № 21 передбачено, що перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється на підставі одного з таких документів:
- квитка, який посвідчує право громадянина на користування автомобільним транспортом та перевезення за плату багажу на міських (у тому числі маршрутних таксомоторних), приміських і міжміських маршрутах. Форма квитка та багажної квитанції на міжнародні перевезення пасажирів, Інструкція з оформлення квитка та багажної квитанції на проїзд в автобусах міжнародних маршрутів встановлюються згідно з додатком 13 до цих Порядку і умов;
- договору про міжнародні нерегулярні і маятникові автомобільні перевезення пасажирів, за зразком, наведеним в додатку 15 до цих Порядку і умов;
....
Інструкцією визначено, що бланки квитків заповнюються кульковою ручкою або за допомогою засобів обчислювальної техніки, з виготовленням двох копій. Оригінал квитка видається пасажиру, один екземпляр копії зберігається в касі автостанції, другий - передається перевізнику.
Зазначаються такі відомості у графах квитка:
....
Місце - номер місця (місць) в автобусі;
Осіб - кількість осіб, які мають право на проїзд та перевезення багажу згідно з цим квитком;
Вартість - вартість проїзду, перевезення багажу, комісійний збір та загальна вартість квитка. Розрахунок провадиться в гривнях.
З форми квитка, можна зробити висновок, що він може бути як індивідуальним так і колективним (виписаним на групу осіб).
Номер квитка записується до квитково-облікового листка.
Оскільки визначення єдиного міжнародного перевізного документу не врегульоване ПКУ, то на практиці можливе використання одного із запропонованих варіантів: шляхового листа групи пасажирів або колективного квитка. Рекомендуємо все ж таки застосовувати форму шляхового листа групи пасажирів, яка затверджена відповідно до Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами (Угода INTERBUS) від 30.06.2001 р. укладеної Європейським співтовариством.
Редаговано разів: 2. Востаннє 01/06/2011 09:25 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 27 травня, 2011 08:52 |
Здравствуйте! Необходимо уточнить несколько периодов 2010г. В декларациях за эти периоды были заполнены рядки 16.1 "самостоятельно обнаруженные ошибки", а именно в этой строке налоговая инспекция требовала указывать запоздавшие налоговые накладные. Уточненная декларация действующая с 01.04.11г. в точности повторяет декларацию по НДС, в которой не предусмотрены такие "ошибки". Как предприятию не потерять часть законного налогового кредита?
Нова форма декларації з ПДВ дійсно не передбачає можливості виправлення помилок у самій декларації. У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Форма уточнюючого розрахунку, як і самої податкової декларації, затверджена Наказом ДПАУ "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011р.№ 41.
Уточнюючий розрахунок може бути, як самостійний документ, так і додаток до декларації, в залежності від того, яку відмітку проставить платник податку в таблиці у правому верхньому кутку уточнюючого розрахунку. Відповідно подавши уточнюючий розрахунок, платник податку зможе виправити помилки попередніх податкових періодів і не повинен втрачати право на податковий кредит, за умови що до податкового кредиту включатимуться податкові накладні за датою виписування не давніше як 365 днів.
Для отримання більш точної відповіді необхідно визначити, яка ситуація виникла у підприємства. Із запиту незрозуміло, чому підприємство вважає, що може втратити частину податкового кредиту?
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:33 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Нова форма декларації з ПДВ дійсно не передбачає можливості виправлення помилок у самій декларації. У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II податкового кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Форма уточнюючого розрахунку, як і самої податкової декларації, затверджена Наказом ДПАУ "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011р.№ 41.
Уточнюючий розрахунок може бути, як самостійний документ, так і додаток до декларації, в залежності від того, яку відмітку проставить платник податку в таблиці у правому верхньому кутку уточнюючого розрахунку. Відповідно подавши уточнюючий розрахунок, платник податку зможе виправити помилки попередніх податкових періодів і не повинен втрачати право на податковий кредит, за умови що до податкового кредиту включатимуться податкові накладні за датою виписування не давніше як 365 днів.
Для отримання більш точної відповіді необхідно визначити, яка ситуація виникла у підприємства. Із запиту незрозуміло, чому підприємство вважає, що може втратити частину податкового кредиту?
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:33 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 27 травня, 2011 11:44 |
Здравствуйте.Вопрос-в связи с тем, что доходы по услугам /работам теперь начисляются на дату создания акта , как быть с НО по НДС? Тоже на дату создания акта (если акт-первое событие) или надо дожидаться, когда заказчик поставит на акте свою дату, когда он принял от нас услугу? -например в актах КБ 2 предусмотрено , что заказчик должен поставить свою дату принятия работ.....-по какой дате начислять НО по НДСв данной ситуации?
Згідно норм податкового кодексу України (ПКУ) дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ в порівняння із Законом України «Про податок на додану вартість» не змінилася».
Пункт 187.1 ст. 187 ПКУ визначає:
«Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої  дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів  дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг  дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому термін «дата оформлення документа» не слід розглядати як дату постачання (передачі) послуг). У разі, коли акт приймання-передачі послуг не підписаний іншою стороною (замовником), то він не може підтверджувати факт постачання послуг, відповідно зобов’язання з ПДВ на дату складання самого документа (якщо вона інша ніж дата підписання) не виникають. З метою уникнення непорозумінь з контролюючими органами, дату складання акта можна вказувати датою його підписання другою стороною.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:35 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно норм податкового кодексу України (ПКУ) дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ в порівняння із Законом України «Про податок на додану вартість» не змінилася».
Пункт 187.1 ст. 187 ПКУ визначає:
«Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку  дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої  дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів  дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг  дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
При цьому термін «дата оформлення документа» не слід розглядати як дату постачання (передачі) послуг). У разі, коли акт приймання-передачі послуг не підписаний іншою стороною (замовником), то він не може підтверджувати факт постачання послуг, відповідно зобов’язання з ПДВ на дату складання самого документа (якщо вона інша ніж дата підписання) не виникають. З метою уникнення непорозумінь з контролюючими органами, дату складання акта можна вказувати датою його підписання другою стороною.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:35 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 27 травня, 2011 12:06 |
З підприємством "А" в нас заключено довгостроковий договір поставки. На 19.05.2011 його забогрованість перед нами склала 6000 грн. 20.05.2011 він робить проплату 8000 грн. вказуючи в призначені "...за товар зг. рах. від 20.05.2011...". 24.05.2011 ми йому відгрузили товар на суму 8000 грн.
Як буде правильно виписати податкові накладні:
а) 20.05 - 2000грн, 24.05 - 6000 грн.
б) 20.05 -8000 грн.
в) 24.05 -8000 грн.
Якщо варіант в) неправильно, то які наслідки для нас і для підприємства "А"
Дякую за відповідь.
Як випливає із запитання, рахунку від 20.05.2011р. фактично не було, однак покупцем при проведенні оплати зроблено посилання на такий неіснуючий документ. З метою надання більш точної відповіді слід з’ясувати:
- які правила та порядок оплати згідно умов договору за поставлені товари?
- чи врегулювали сторони питання якимсь чином, в рахунок чого фактично була проведена оплата 20.05.2011р.?
З метою правильного відображення даної операції у податковому обліку доцільно отримати листа від покупця, де б він вказав, в рахунок яких поставок проведена оплата 20.05.2011р. (минулих, майбутніх чи взагалі помилково). Відсутність такого регулювання сторонами після проведення вказаної оплати, а також відсутність такого регулювання договором завжди даватиме підстави для конфлікту та спорів. Якщо покупець не надає відповідного листа доцільно зі своєї сторони надіслати йому повідомлення про зарахування такої суми в рахунок погашення боргу за минулі поставки, а решту суми в рахунок попередньої оплати. На таке повідомлення слід отримати відповідь від покупця, що підтверджуватиме його згоду.
За таких умов податкові накладні слід виписати:
20.05 – 2000 грн., 24.05 - 6000 грн.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:37 користувачем DK-admin.
Як буде правильно виписати податкові накладні:
а) 20.05 - 2000грн, 24.05 - 6000 грн.
б) 20.05 -8000 грн.
в) 24.05 -8000 грн.
Якщо варіант в) неправильно, то які наслідки для нас і для підприємства "А"
Дякую за відповідь.
Відповідає Микола Підлужний:
Як випливає із запитання, рахунку від 20.05.2011р. фактично не було, однак покупцем при проведенні оплати зроблено посилання на такий неіснуючий документ. З метою надання більш точної відповіді слід з’ясувати:
- які правила та порядок оплати згідно умов договору за поставлені товари?
- чи врегулювали сторони питання якимсь чином, в рахунок чого фактично була проведена оплата 20.05.2011р.?
З метою правильного відображення даної операції у податковому обліку доцільно отримати листа від покупця, де б він вказав, в рахунок яких поставок проведена оплата 20.05.2011р. (минулих, майбутніх чи взагалі помилково). Відсутність такого регулювання сторонами після проведення вказаної оплати, а також відсутність такого регулювання договором завжди даватиме підстави для конфлікту та спорів. Якщо покупець не надає відповідного листа доцільно зі своєї сторони надіслати йому повідомлення про зарахування такої суми в рахунок погашення боргу за минулі поставки, а решту суми в рахунок попередньої оплати. На таке повідомлення слід отримати відповідь від покупця, що підтверджуватиме його згоду.
За таких умов податкові накладні слід виписати:
20.05 – 2000 грн., 24.05 - 6000 грн.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:37 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 28 травня, 2011 11:18 |
З січня 2011 р у підприємства вперше зявились оподатковувані та неоподатковувані ПДВ операції. Основні засоби що є в наявності придбані в 2010 році та використовуються як оподатковуваних та неоподатковуваних операціях. Чи потрібно коригувати вхідний ПДВ по цих ОЗ, і як це правильно зробити зараз в середині року? Який коефіцієнт застосовувати?
Податковий кодекс фактично не передбачає обов’язку коригувати податковий кредит у Вашій ситуації. В той же час операції з передачі у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню вважається постачанням (пп.14.1.191 ст. 14). Однак, факт часткового використання майна в неоподатковуваних операціях не можна назвати передачею майна в межах балансу для такого неоподатковуваного використання. Як наслідок, питання податковим кодексом не врегульоване. Не виключено, що податкові органи на таку особливість, як часткове використання в неоподатковуваних операціях, а не повне, не захочуть звертати увагу, і вимагатимуть нарахувати зобов’язання з ПДВ. На мою думку, така позиція буде неправомірною.
У будь-якому разі з метою регулювання даного питання доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.
В ситуації, що Вами описана можна обрати варіант, який можливо влаштує контролюючі органи, однак не призведе до надмірного оподаткування, що буде логічним, за відсутності регулювання даного питання у кодексі:
- на дату початку часткового використання майна в неоподатковуваних операціях відкоригувати податковий кредит виходячи із залишкової вартості об’єктів, пропорційно до визначеної частки використання основних засобів у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях;
- за результатами 12, 24 та 36 проводити коригування податкового кредиту виходячи із фактично визначеної частки, як того передбачає кодекс по новопридбаних об’єктах.
Як зазначалося вище, дане питання кодексом не врегульоване і не виключає певних конфліктів, зокрема щодо необхідності нарахувати зобов’язання на всю вартість основних засобів.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:41 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Податковий кодекс фактично не передбачає обов’язку коригувати податковий кредит у Вашій ситуації. В той же час операції з передачі у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню вважається постачанням (пп.14.1.191 ст. 14). Однак, факт часткового використання майна в неоподатковуваних операціях не можна назвати передачею майна в межах балансу для такого неоподатковуваного використання. Як наслідок, питання податковим кодексом не врегульоване. Не виключено, що податкові органи на таку особливість, як часткове використання в неоподатковуваних операціях, а не повне, не захочуть звертати увагу, і вимагатимуть нарахувати зобов’язання з ПДВ. На мою думку, така позиція буде неправомірною.
У будь-якому разі з метою регулювання даного питання доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.
В ситуації, що Вами описана можна обрати варіант, який можливо влаштує контролюючі органи, однак не призведе до надмірного оподаткування, що буде логічним, за відсутності регулювання даного питання у кодексі:
- на дату початку часткового використання майна в неоподатковуваних операціях відкоригувати податковий кредит виходячи із залишкової вартості об’єктів, пропорційно до визначеної частки використання основних засобів у оподатковуваних та неоподатковуваних операціях;
- за результатами 12, 24 та 36 проводити коригування податкового кредиту виходячи із фактично визначеної частки, як того передбачає кодекс по новопридбаних об’єктах.
Як зазначалося вище, дане питання кодексом не врегульоване і не виключає певних конфліктів, зокрема щодо необхідності нарахувати зобов’язання на всю вартість основних засобів.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:41 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 28 травня, 2011 11:19 |
Як правильно відображати в декларації з ПДВ запізнілі податкові накладні?
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Таким чином, податкові накладні отримані із запізненням відображаються в податковій декларації в тому місяці, коли вони отримані, оскільки раніше право на податковий кредит не виникало.
Однак, даючи відповідь на дане запитання не можна не згадати про позицію ДПС України, в якій зазначається, що несвоєчасне отримання податкових накладних повинно бути підтверджене поштовими відправленнями (конвертами) підприємства відправника. За відсутності такого підтвердження не виключено, що податковий орган під час проведення перевірки спробує не визнати право на податковий кредит. Такий підхід суперечить нормам податкового кодексу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:43 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Таким чином, податкові накладні отримані із запізненням відображаються в податковій декларації в тому місяці, коли вони отримані, оскільки раніше право на податковий кредит не виникало.
Однак, даючи відповідь на дане запитання не можна не згадати про позицію ДПС України, в якій зазначається, що несвоєчасне отримання податкових накладних повинно бути підтверджене поштовими відправленнями (конвертами) підприємства відправника. За відсутності такого підтвердження не виключено, що податковий орган під час проведення перевірки спробує не визнати право на податковий кредит. Такий підхід суперечить нормам податкового кодексу.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:43 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 30 травня, 2011 07:40 |
Чи дійсною є податкова накладна, якщо на ній стоїть печатка "Для податкових накладних"? Багато фірм і далі продовжують надавати такі податкові накладні, хоча в порядку заповнення податкових накладних вказано, що повинна застосовуватись печатка, як і на платіжних дорученнях. Чи є якесь пояснення податкової стосовно цього питання?
Як зазначалося в раніше наданій відповіді, що ДПА України листом від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 надіслала Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних. Із цієї Пам’ятки можна було зробити висновок, що застосування печатки із написом «Для податкових накладних» вважатиметься порушенням порядку оформлення такої накладної.
Встановлення податковою службою таких вимог до печатки, не передбачених жодними нормативними документами, було неправомірним.
Сьогодні ДПА України листом від 26.05.2011 р. № 14839/7/16-1517 внесла зміни до Пам’ятки, де зазначається:
Державна податкова адміністрація України у зв’язку з надходженням запитів органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість, переглянула Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (далі — Пам’ятка), надіслану в адресу регіональних ДПА листом ДПА України від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 в якості методичних рекомендацій для підготовки податкових консультацій платникам податку, та повідомляє про внесення змін до пункту 33 Пам’ятки.
Графу 3 "Правила виконання" пункту 33 Пам’ятки викласти в такій редакції:
"Податкова накладна скріплюється основною печаткою продавця (тією ж, що використовується для платіжних документів); для скріплення податкових накладних може бути використана спеціальна печатка "Для податкових накладних", порядок її використання та перелік осіб, які уповноважені виписувати податкові накладні, визначається документами платника податку, які визначають його облікову політику.
Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі ж печатки, але вони мають містити в собі слово "Філія" та назву філії.
Печатки "Канцелярія", "Для документів", "Для довідок" та інші, які мають спеціальне призначення, – на податкову накладну ставитися не можуть".
Отже використання печатки із написом «Для податкових накладних» є правомірним і на сьогодні не заперечується податковою службою України.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:45 користувачем DK-admin.
Відповідає Микола Підлужний:
Як зазначалося в раніше наданій відповіді, що ДПА України листом від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 надіслала Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних. Із цієї Пам’ятки можна було зробити висновок, що застосування печатки із написом «Для податкових накладних» вважатиметься порушенням порядку оформлення такої накладної.
Встановлення податковою службою таких вимог до печатки, не передбачених жодними нормативними документами, було неправомірним.
Сьогодні ДПА України листом від 26.05.2011 р. № 14839/7/16-1517 внесла зміни до Пам’ятки, де зазначається:
Державна податкова адміністрація України у зв’язку з надходженням запитів органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на додану вартість, переглянула Пам’ятку про адміністративні процедури виписування, видачі і отримання податкових накладних (далі — Пам’ятка), надіслану в адресу регіональних ДПА листом ДПА України від 06.04.2011 р. № 9497/7/16-1517 в якості методичних рекомендацій для підготовки податкових консультацій платникам податку, та повідомляє про внесення змін до пункту 33 Пам’ятки.
Графу 3 "Правила виконання" пункту 33 Пам’ятки викласти в такій редакції:
"Податкова накладна скріплюється основною печаткою продавця (тією ж, що використовується для платіжних документів); для скріплення податкових накладних може бути використана спеціальна печатка "Для податкових накладних", порядок її використання та перелік осіб, які уповноважені виписувати податкові накладні, визначається документами платника податку, які визначають його облікову політику.
Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі ж печатки, але вони мають містити в собі слово "Філія" та назву філії.
Печатки "Канцелярія", "Для документів", "Для довідок" та інші, які мають спеціальне призначення, – на податкову накладну ставитися не можуть".
Отже використання печатки із написом «Для податкових накладних» є правомірним і на сьогодні не заперечується податковою службою України.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:45 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 30 травня, 2011 10:19 |
Представництво нерезидента в Україні отримує від засновника нерезидента цільове фінансування для покриття поточних витрат (заробітна плата, оренда офісу і т.д.). Крім фінансування, представництво не отримує ніяких доходів. Сума цільового фінансування за 2011р. більше 300 тис. грн. Чи повинне представництво реєструватися платником ПДВ? Та утримувати 20% з одержаних коштів на фінансування офісу????
Дуже дякую за відповідь!
Стаття 185 ПКУ визначає об'єкт оподаткування ПДВ, до якого в першу чергу входять операції з постачання товарів, робіт, послуг на території України, ввезення товарів на митну територію України та вивезення. Цільове фінансування коштів, якщо воно не виступає компенсацією за певні товари, роботи чи послуги, не вважається постачанням, відповідно не підлягає оподаткуванню ПДВ. За відсутності оподатковуваних операцій не виникає обов’язок реєструватися платником ПДВ.
В той же час слід врахувати чи не приховує цільове фінансування оплати певних видів послуг, що надаються нерезиденту. За наявності таких підстав, контролюючі органи можуть взаємовідносини між нерезидентом та його представництвом вважати наданими послугами, що може призвести до виникнення об’єкта оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:46 користувачем DK-admin.
Дуже дякую за відповідь!
Відповідає Микола Підлужний:
Стаття 185 ПКУ визначає об'єкт оподаткування ПДВ, до якого в першу чергу входять операції з постачання товарів, робіт, послуг на території України, ввезення товарів на митну територію України та вивезення. Цільове фінансування коштів, якщо воно не виступає компенсацією за певні товари, роботи чи послуги, не вважається постачанням, відповідно не підлягає оподаткуванню ПДВ. За відсутності оподатковуваних операцій не виникає обов’язок реєструватися платником ПДВ.
В той же час слід врахувати чи не приховує цільове фінансування оплати певних видів послуг, що надаються нерезиденту. За наявності таких підстав, контролюючі органи можуть взаємовідносини між нерезидентом та його представництвом вважати наданими послугами, що може призвести до виникнення об’єкта оподаткування ПДВ.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:46 користувачем DK-admin.
| Re: Интернет-конференция "НДС по новым правилам" | 30 травня, 2011 10:19 |
Добрый день! Предприятие до 2011г. было на упрощенной системе налогообложения (валовые доходы- 600тыс.грн в год), вид деятельности- IT услуги. С 01 января 2011г.на общей системе налогообложения - не плательщик НДС (ст.196.1.14 НК) . Заказчик- нерезидент. В связи с принятием Закона УкраЇни №8321 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» (отменяет ст.196.1.14),в случае, если Закон вступит в силу, обязательна ли регистрация плательщиком НДС и подлежат ли операции по экспорту IT-услуг налогообложению нулевой ставкой НДС, если услуги предоставляются нерезиденту с использованием компьютерных систем. (нерезидент представительства в Украине не имеет).
Спасибо.
Щодо реєстрації платником ПДВ, то відповідно до п. 6.1 “Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” затвердженого Наказом ДПСУ від 22.12.2010 р. №978 особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками ПДВ, підлягають обов'язковій реєстрації платниками ПДВ з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування (тобто з 01.01.2011 р.).
Таким чином, Ви підлягатимете обов'язковій реєстрації платником ПДВ тільки за умови, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена), протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Податковий кодекс України (ПКУ) не містить визначення терміну «ІТ-послуга», що не дає можливості надати однозначну відповідь на Ваше запитання. З метою надання повної та однозначної відповіді необхідно ознайомитися з умовами договорів, які укладатимуться з нерезидентами на надання таких послуг.
В цілому з метою оподаткування ІТ-послуг, що надаються нерезиденту, слід з’ясувати місце постачання послуг.
Місце постачання послуг визначає стаття 186 ПКУ. Зокрема пп. «а» та «в» п. 186.3 ст. 186 зазначає:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
У зв’язку з наведеним, якщо Вашим підприємством надаватимуться ІТ-послуги, що підпадають під вказаний пп. «а» або «в» п.186.3 ст.186 ПКУ перелік, місцем їх постачання вважатиметься місце реєстрації нерезидента.
Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Оскільки місцем постачання ІТ-послуг є місце реєстрації нерезидента, вони не будуть об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж дані послуги не підпадатимуть під вказаний перелік, не виключено, що вони оподатковуватимуться ПДВ на загальних підставах (за ставкою 20%).
Операції з “експорту послуг” не є тотожними експорту товарів, тому про нульову ставку в даному випадку говорити не можна.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:52 користувачем DK-admin.
Спасибо.
Відповідає Микола Підлужний
Щодо реєстрації платником ПДВ, то відповідно до п. 6.1 “Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість” затвердженого Наказом ДПСУ від 22.12.2010 р. №978 особи, які перейшли на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування і не були зареєстровані платниками ПДВ, підлягають обов'язковій реєстрації платниками ПДВ з урахуванням вимог пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ. Обсяг оподатковуваних операцій визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування (тобто з 01.01.2011 р.).
Таким чином, Ви підлягатимете обов'язковій реєстрації платником ПДВ тільки за умови, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена), протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищить 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Податковий кодекс України (ПКУ) не містить визначення терміну «ІТ-послуга», що не дає можливості надати однозначну відповідь на Ваше запитання. З метою надання повної та однозначної відповіді необхідно ознайомитися з умовами договорів, які укладатимуться з нерезидентами на надання таких послуг.
В цілому з метою оподаткування ІТ-послуг, що надаються нерезиденту, слід з’ясувати місце постачання послуг.
Місце постачання послуг визначає стаття 186 ПКУ. Зокрема пп. «а» та «в» п. 186.3 ст. 186 зазначає:
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем.
У зв’язку з наведеним, якщо Вашим підприємством надаватимуться ІТ-послуги, що підпадають під вказаний пп. «а» або «в» п.186.3 ст.186 ПКУ перелік, місцем їх постачання вважатиметься місце реєстрації нерезидента.
Згідно з пп. «б» п. 185.1 ст.185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Оскільки місцем постачання ІТ-послуг є місце реєстрації нерезидента, вони не будуть об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж дані послуги не підпадатимуть під вказаний перелік, не виключено, що вони оподатковуватимуться ПДВ на загальних підставах (за ставкою 20%).
Операції з “експорту послуг” не є тотожними експорту товарів, тому про нульову ставку в даному випадку говорити не можна.
Редаговано разів: 1. Востаннє 01/06/2011 09:52 користувачем DK-admin.
| Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Нажаль ви не зможете відповісти на цю тему. Вона була закрита.
Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua