Интернет-конференция: "Проверки и споры с налоговыми органами: Пределы законной оптимизации. Квалификация действий как уклонение от налогообложения. Ответственность за нарушения контрагента."
(1 августа 2011 года)

Уважаемые участники форума!

ДК-портал предлагает Вам стать участниками серии интернет-конференций, в которых Вы сможете получить ответы на свои вопросы по заданным тематикам.

Партнером в проведении этой конференции стала одна из ведущих юридических компаний "Jurimex ", которая объединяет 50 высококвалифицированных профессионалов с обширным практическим опытом и блестящими знаниями украинского и международного права. Высокий профессиональный уровень компании Jurimex подтверждается признанием в ежегодных рейтингах лучших юридических фирм Украины.
В этот раз у Вас есть возможность получить ответы на вопросы по теме:

"Проверки и споры с налоговыми органами:
Пределы законной оптимизации. Квалификация действий как уклонение от налогообложения. Ответственность за нарушения контрагента".

На Ваши вопросы ответит:



Данил Гетманцев - почетный президент юридической компании Jurimex, адвокат, кандидат юридических наук, ведущий специалист в отраслях налогового, банковского и финансового права.

Внимание! вопросы принимаются до обеда 29 июля включительно!
Результаты конференции смотри на портале 1 августа!



Редаговано разів: 7. Востаннє 15/12/2011 15:40 користувачем DK-admin.

Каким образом гражданину Украины можно открыть расчетный счет в иностранном банке для своей оффшорной компании и перечислить туда деньги. Законно ли это, если нет, то что ему грозит?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Украинский гражданин не может открыть счет в иностранном банке без лицензии НБУ (кроме открытия счета на время пребывания за границей).
Инвестирование за границу осуществляется также на основании лицензии НБУ.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 07:47 користувачем DK-admin.

Добрый день!

Мы получили товар от юридического лица, признанного в последствии фиктивным. Налоговая доначислила нам недоимку и штраф. Что нам делать?

Спасибо!

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Необходимо обжаловать налоговое уведомление - решение в суд.
Доказывать действительность операции.

При этом, необходимо ответить на вопросы (желательно положительно):

(а) присутствует ли персонал достаточной квалификации у сторон сделки, необходимый для осуществление операций;

(б) владеет ли (на праве собственности, пользования) плательщик необходимыми основными средствами, в т.ч. транспортными средствами для осуществления операций;

(в) достаточными ли были сроки, расстояния и другие фактические обстоятельства операции для ее осуществления (например, расчет между всеми сторонами операции, включая последующее движение денег в одном банке в пределах одного операционного дня);

(г) наявны ли у поставщика услуг необходимые разрешения, лицензии для осуществления операции.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 08:11 користувачем DK-admin.

И похожая ситуация по другому договору.

Но тут не смотря на то что поставка товара не была признана судом недействительной, налоговая все равно доначисляет нам недоимку, мотивируя это тем, что наш контрагент фиктивный. Правомерны ли ее действия?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

См. ответ на предыдущий вопрос.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 08:15 користувачем DK-admin.

Доброго дня!
Моє запитання схоже на 2 попередніх.
За результатами планової документальної перевірки виключено із складу валових витрат та податкового кредиту вартість послуг, наданих підприємством "Х". В акті перевірки зазначено: "Підприємством "Х" п.1, п.5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України встановлено нікчемні правочини та завищені податкові зобов'язання (задекларовані в деклараціях та уточнюючих розрахунках) за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) в контрагентів-покупців, які фактично не відбувались, а отже, є нікчемними, у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки не представлено."
Висновок про неможливість поставок послуг підприємством "Х" робиться, зокрема, також на підставі того, що у підприємства "Х" відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності.
Прошу прокоментувати правомірність зроблених висновків та дати оцінку можливості відстояти в судовому порядку правомірність включення до валових витрат та податкового кредиту даних послуг.

---

Отвечает Данил Гетманцев:

С Нового года сделки, совершенные с целью уклонения от налогообложения не могут быть ничтожными. Они являются оспариваемыми, т.е. могут быть признаны недействительными только в судебном порядке.

При этом, квалификация отношений должна исходить из того, что:

(а) действительно ли поставлялись товар (работы, услуги) по сделке;

(б) располагает ли плательщик документами, которые подтверждают хранение товара, его перевозку, погрузку/выгрузку, переработку, дальнейшую поставку;

(в) располагает ли плательщик достаточными организационными, кадровыми, технологическими, техническими ресурсами для осуществления операции;

(г) осуществлялась ли дальнейшая поставка товара (продуктов переработки) контрагентам в соответствии с законодательством, подтверждается ли это соответствующими документами.

Поэтому смело можете обжаловать соответствующее уведомление - решение в суд.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 08:17 користувачем DK-admin.

Данил, добрый день!

Налоговые органы наработали методику и практику признания договоров ничтожными, а хозяйственных операций - бестоварными. Как обстоит дело с так называемыми притворными сделками (договорами), например, когда стороны просто ошибаются или же намеренно маскируют каким-то договором договор другого вида - агентский договор - договором комиссии или наоборот, договор поставки - договором комиссии? Гражданское законодательство не дает оснований признавать такие договора ничтожными или недействительными, если они, конечно, не направлены на уклонение от уплаты налогов. Есть ли в Украине сложившаяся практика переквалификации договоров в ходе налоговых проверок? Известны ли Вам письма ГНАУ или судебная практика по этим вопросам?

Спасибо

---

Отвечает Данил Гетманцев:

В законодательстве Украины действительно существует правовая позиция относительно мнимых сделок и она может лечь в основу решения суда по соответствующему спору.

Вместе с тем, сегодня ВАСУ стоит на позиции, согласно которой не требуется признание сделок не действительными для осуществления доначисления недоимки и штрафов в случае, если операция была фиктивной.

Поэтому практика применения концепции мнимых сделок не развита в Украине.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 08:19 користувачем DK-admin.

Я ФЛП. Сдавала в аренду нежилой комплекс ООО. У меня есть долг перед бюджетом за неуплату земельного налога под недвижимым имуществом(подтвержденный админ.судами в размере 110000,00грн и еще неподтвержденный в размере 180000,00грн) все мое имущество /квартира и движимое имущество)находится под арестом. Реализовать его не могут, т.к. в течении 1,5года ОГИС не может его оценить. ООО должно мне за аренду недвижимого имущества за 2года, есть документы (договор и часть актов за 0,5года) . Для самостоятельного взыскания долга у меня нет ни финансовых ни административных ресурсов. Я хочу погасить долг путем обращения взыскания на дополнительные источники погашения налогового долга, путем передачи права требования долга с ООО за арендованные помещения налоговым органам. Однако налоговые органы отказываются, ссылаясь на то что мое имущество не реализовано.
Подскажите пожалуйста, как я могу обратить взыскание долга на контрагента по вине, которого у меня и образовались долги перед бюджетом, не лишаясь при этом своей квартиры?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Действительно такой механизм предусмотрен НК и ранее был предусмотрен ЗУ 2181.

Однако, он фактически не используется налоговой. При этом согласно п.87.5 ПК дебиторка используется только как дополнительный источник погашения долга, если налоговая не может взыскать долг за счет имущества должника.

Поэтому, помочь Вам вряд ли представляется возможным.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 08:26 користувачем DK-admin.

Добрый день!

Предприятие А в июне 2009 года заключило с предприятием Б договор на поставку металлопродукции, на условиях поставки EXW, товар находился на территории предприятия В. В июне 2009 Предприятие А продало этот товар предприятию В, на условиях поставки EXW. В июне 2011 года на предприятии А налоговая произвела проверку. В акте налоговая указала, что предприятие А не имеет трудовых ресурсов, складских помещений и производственных мощностей для осуществления любого вида деятельности, а также отсутствуют товаро-транспортные накладные. На основании вышеизложенного налоговая считает что нарушено ст. 228 ГКУ в отношении заключения договора и по этому договор считают никчёмным и из валовых расходов исключает приобретение данных товаров, и этим завысил налоговый кредит по НДС и уменьшил налогооблагаемую базу налога на прибыль. Предполагаем что без судебных разбирательств не обойтись, как в административном суде так и в хозяйственном. Каким образом защитить интересы предприятия А?

Спасибо!

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Вы абсолютно правы. Защитить интересы Вашего предприятия можно исключительно в административном суде.

При этом, посмотрите пожалуйста ранее опубликованную нами практику касательно признания договоров ничтожными (это невозможно сегодня) и фиктивности сделки.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 08:27 користувачем DK-admin.

Здравствуйте Данил. Я предприниматель на едином налоге. Заплатила ЕН за февраль 2011 года как и положено до 20 января 2011 г в размере 43% от ставки. Налоговая в телефонном режиме требует доплату до 200 грн (100%) и грозится штрафными санкциями и угрозами непродления ЕН на следующий год, мотивируя тем, что этот платеж распределился Казначейством по старым правилам и по их учету за мной числится недоимка. Налоговое уведомление-решение не оформляют. Можно ли будет обжаловать в административном порядке или в суде полученный Акт сверки по ЕН? Как правильно противостоять этому давлению налоговиков и что мне делать в этой ситуации? Эта проблема волнует многих предпринимателей нашего города.
Спасибо!

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Пока Вы не получили налоговое уведомление - решение обжаловать Вам нечего. Думаю, налоговая просто пугает Вас.

Но если даже они пришлют Вам свое решение его достаточно просто будет обжаловать в суд ввиду его несоответствия закону.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 08:31 користувачем DK-admin.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Якій порядок проведення камеральної перевірки та чи надсилатимуть довідки чи акти платнику податків за результатами такої перевірки?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень відповідно до п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу складається акт у 2х примірниках, що підписуються органом ДПС і протягом трьох робочих днів надсилається платнику податків. Платник податків має право подати заперечення до акту в загальному порядку.

У випадку, якщо порушення не виявлені довідка органами ДПС не складається

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Податкова надіслала акт позапланової невиїзної перевірки, в якому вказала про порушення формування податкового кредиту та посилається на акт камеральної перевірки та акт документальної перевірки таких контрагентів.

Чи можу ці акти бути підставою для складення акту невиїзної позапланової перевірки?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

При проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки державна податкова служба може аналізувати будь-яку податкову інформацію. В т.ч. і акти перевірок інших платників податків.

Водночас, зазначені акти не мають заздалегідь встановленої сили та можуть бути спростовані іншими документами платника.

Про проведення невиїзної перевірки платник податку повинен бути повідомлений, він повинен одержати копію наказу про проведення перевірки (п.78.4 ПК). При цьому, платник має право вимагати врахування документів, що свідчать на користь платника(п.44.7 ПК).

У Вашому випадку, Ви можете подати заперечення на акт перевірки і одночасно подати письмову вимогу органу ДПС про врахування документів, що свідчать на Вашу користь.

Зауважимо, що в цьому випадку таке звернення може бути підставою для проведення позапланової перевірки платника.

В запереченнях на акт перевірки необхідно зазначити щодо несвоєчасного повідомлення платника органом ДПС про проведення відповідної перевірки.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Податкова надсилає запити з посиланням на п. 73.3 ПКУ та встановлюють в самому запиті строк для відповіді в 10 днів. Інакше буде проведена позапланова перевірка.
Як відрізнити коли потрібно надавати відповідь у 10 днів, а коли – протягом місяця?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

На сьогодні в законодавстві дійсно існує суперечність. Я б рекомендував відповідати протягом 10ти днів.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Раніше після проходження процедури адміністративного оскарження за Законом № 2181 строк для звернення до суду становив 10 днів з дати отримання відповіді від ДПАУ. Тепер кажуть про 1095 днів з посиланням роз’яснення ВАСУ.

Скажіть, у якій строк потрібно тепер з урахуванням ПКУ звертатись до суду – якщо підприємство вирішило оскаржити податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, або вирішили відразу звертатись до суду?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Законодавством встановлений строк 1095 днів з моменту винесення відповідного рішення (п.56.18). Однак, якщо платник податків не розпочне процедуру оскарження протягом 10 днів з моменту одержання податкового повідомлення-рішення настане строк для погашення податкового зобов’язання.

Зверніть увагу на те, що ВР прийнято зміни до ПК, відповідно до яких строк подання позову до суду буде становити 1095 днів, однак не більше 1 місяця з моменту закінчення процедури адміністративного оскарження. На сьогодні зміни ще не набули чинності.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Юрособа оскаржила податкове повідомлення-рішення до податкового органу. Проте вчасно не отримали відповідь – строк розгляду скарги був продовжений, проте потягом місяця після закінчення строків для розгляду скарги, що були продовжені зі рішенням ДПАУ, ми так нічого і не отримали.

Чи можна вважати, що таке податкове повідомлення-рішення є скасованим, бо податкова дзвонить до нас та каже про наявність недоїмки?

Чи можна вважати процедуру адміноскарження закінченою в зв’язку із простроченням надання ДПАУ відповіді?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Так, безперечно.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Податкова провела перевірку у червні 2011 року та знайшла порушення при цьому з 1 липня 2011 року мораторій на штраф в 1 гривню вже не діє. Чи можемо ми сподіватись на штраф в 1 гривню, адже порушення виявлені до 1 липня 2011 року, тобто ще під час дії мораторію? Чи пристане суд на таку вимогу підприємства?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Відповідь на Ваше питання залежить від декількох обставин. Адже для застосування штрафу в 1 грн. згідно п.7 підрозділу 10 Перехідних положень необхідно, щоб факт порушення податкового законодавства мав місце з 1.01.2011р. до 1.07.2011р.

Дата виявлення правопорушення як і дата застосування штрафу значення не мають.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Наше підприємство отримало від податкової рішення про скасування свідоцтва платника ПДВ через відсутність підтвердження відомостей в ЄДР. Проте, ми лише у лютому вносили зміни до ЄДР у зв’язку із зміною керівника. Чи правомірні дії податкової та чи можна оскаржити дії податкового органу в адміністративному порядку? Чи потрібно відразу в суд?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Рішення органу ДПС неправомірно. Його необхідно оскаржити. Оскарження можливе як в адміністративному так і в судовому порядку.

Однак, при підготовці скарги зверніть будь-ласка увагу на підстави анулювання Вашого свідоцтва.



Редаговано разів: 1. Востаннє 02/08/2011 09:29 користувачем DK-admin.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

У п. 123.1 ПКУ штрафи збільшуються у разі повторного визначення податковим органом ПЗ. В даному випадку йдеться про документальну перевірку чи будь-яку – наприклад, камеральну перевірку?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Мова йде про будь-які перевірку. Зверніть увагу, що змінами до ПК передбачено скасування штрафу у 75%.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Наше підприємство має податковий борг. Раніше при сплаті податкового боргу (недоїмки) бухгалтер вказувала за якій період платіж, у т.ч. при сплаті ПЗ за поточний період. При цьому податкові органи не могли самостійно розподіляти сплачені суми за іншим призначенням платежу, ніж вказано у платіжці. Тепер виходить все навпаки – податкова самостійно розподіляє суми на погашення податкового боргу та пені? Чи правомірні такі дії податкової? якому порядку тепер податкова здійснює погашення боргу?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Дії органу ДПС відповідають п.87.9 ПК, відповідно до якого кошти, сплачені платником спрямовуються на погашення податкового боргу за черговістю його виникнення незалежно від того яке цільове призначення платежу вказав платник.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Наші контрагенти нам повідомили про проведення у них податкової документальної виїзної перевірки та зняли з ПК суми за договорами, укладеними з третіми підприємствами. Чи можуть перевірити і нас, адже цей товар від третіх осіб попав до нас і ми використали для виробництва продукції?

Чи правомірно проводити перевірки по ланцюгу постачальників та знімати у всіх суми з ПК?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Зняття з усього ланцюгу постачальників ПК є неправомірним.

Однак, для Вас будь-які юридичні наслідки процедури «зняття ПК» відсутні, крім випадків, якщо відповідна дія відображена в акті перевірки або в податковому повідомленні – рішенні.

Водночас, податковий орган може витребувати у Вас пояснення і відповідні документи щодо відповідної операції. Ненадання їх протягом 10 днів є підставою для позапланової документальної виїзної перевірки платника.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Податкова відмовляється приймати податкову декларацію зі збитками. раніше, підприємство могло написати скаргу та надіслати разом з нею не прийняту декларацію. Як має вчинити платник податків в умовах дії ПКУ? Чи можна оскаржити дії посадової особи податкового органу до вищестоящої інстанції?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Підприємство може оскаржити дії посадової особи податкової служби до начальника органу ДПС, а також до суду (що буде значно ефективніше).

Позов про визнання неправомірною відмови у прийнятті податкової декларації органом ДПС та зобов’язання прийняти декларацію з високою долею ймовірності буде задоволений судом.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Під час перевірки податкова вимагає робити копії всіх документів за перевіряє мий період із засвідченням підписом керівника та печаткою. Хіба може податкова вимагати робити копії всіх документів, чи лише тих, що свідчать про порушення? Податкова посилається на вимоги ст..85 ПКУ та говорить,що її дії законні.

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Згідно п.20.1.7, п.85.4 ПК податкові органи можуть вилучати тільки ті документи, які свідчать про приховування об’єктів оподаткування.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

У які строки виникає податкова застава, якщо ми оскаржили податкове повідомлення-рішення, але не сплатили суму коштів після отримання отримання рішення за результатами розгляду скарги від ДПАУ та вирішили не подавати до суду?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Податкова застава виникає на 11 день з дати прийняття остаточного рішення ДПСУ за Вашою скаргою.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Податкова надіслала акт невиїзної позапланової перевірки, де за результатами розгляду дод. 5 до декларації з ПДВ вказала на нікчемність договорів. Які наслідки отримання такого акту, якщо по контрагенту виявилось, що він не надав до перевірки жодних документів, пославшись на їх втрату?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Я би рекомендував подати до акту свої заперечення із посиланням на реальність правочину та відповідної операції. Водночас, прямих юридичних наслідків зазначений акт для Вас не має.
ДПС не може визнати договори нікчемними тим більше після змін, внесених в законодавство з 1.01.2011р.

Однак, акт може використовуватись як доказова база в інших справах. Тому важливо, щоб від використовувався разом з Вашими запереченнями.

Запитання отримане редакцією ДК від читачів:

Має право головне підприємство вікрити рахунок на віокремлений підрозділ та користуватись ним, якщо рахунок головного підприємства закритий з причини арешту через непогашення боргу?

---

Отвечает Данил Гетманцев:

Питання не має відношення до податкового права. Однак, відповідь однозначна – не має. Див. ЗУ «Про виконавче провадження».