Интернет-конференция:
"Податок з доходів фізичних осіб:
проблеми оподаткування та шляхи вирішення суперечностей"
(28 февраля 2012 года)

Уважаемые участники форума!

ДК-портал предлагает Вам стать участниками серии интернет-конференций, в которых Вы сможете получить ответы на свои вопросы по заданным тематикам. Партнером в проведении этой конференции стала одна из ведущих юридических компаний "Jurimex ", которая объединяет 50 высококвалифицированных профессионалов с обширным практическим опытом и блестящими знаниями украинского и международного права. Высокий профессиональный уровень компании Jurimex подтверждается признанием в ежегодных рейтингах лучших юридических фирм Украины.
В этот раз на Ваши вопросы ответила:
Вита Форсюк - юрист ,адвокат, специалист в области налогового и финансового права юридической компании Jurimex.



Редаговано разів: 6. Востаннє 05/03/2012 14:17 користувачем DK-admin.

здравствуйте!
подскажите пожалуйста, наше предприятие выплачивает алиметы на ребенка по решению суда
Нужно ли отражать сумму алиментов как доход того человека которому эти алименты платятся в 1ДФ??
Человек, которому выплачиваются алименты не является сотрудником предприятия.

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р.(надалі- ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, за винятком виплати аліментів нерезидентом незалежно від їх розміру, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із Довідником ознак доходів, наведений у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010р. № 1020, що набрав чинності з 01.04.2011 року, аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін відображаються у податковому розрахунку за ф. N 1ДФ під ознакою доходу «140».

---

Примітка редакції:

Взагалі ст.176 ПКУ зобов'язує подавати форму №1ДФ тільки податкових агентів. та і Порядок №1020 поширюється виключно на податкових агентів. Отже оскільки підприємство не є податковим агентом стосовно аліментів що виплачуються, то і відображати їх в формі 1-ДФ не потрібно. На нашу думку наявність окремого коду в довіднику доходів не є нормою, яка зобов'язує включати аліменти до звіту. Проте ДПС притримується іншої точки зору (консультації з Єдиної бази податкових знань).



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 09:58 користувачем DK-admin.

ДОбрый день! С 01.01.2012г. торговцы ценных бумаг стали в обязательном порядке налоговыми агентами при операциях с ценными бумагами. Минфин утвердил методику расчета которая противоречит налоговому кодексу: в НК - отчетный период - год, а в методике - конткертная сделка? И как отслеживать расходы физлиц по инвестиционный деятельности, если физлицо заключает в течение года договора с разными ТЦБ?

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до пп. 170.2.2. п. 170.2 ст. ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 пункту 170.2 ст. 170 ПК України (крім операцій з деривативами).

При застосуванні платником податку норм пп. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 ПК України податковий агент - професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення об'єкта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Підпунктом 170.2.6. пункту 170.2 статті 1710 ПК України визначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Отже Податковим кодексом України передбачено визначення інвестиційного прибутку (збитку) по кожному окремому інвестиційному активу, а розрахунок суми податку з доходів фізичної особи, що в цілому підлягає сплаті до бюджету, здійснюється на основі загального фінансового результату від всіх операцій фізичної особи з інвестиційними активами, що були нею здійснені протягом року.

Відповідно до п. 2.4. Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженою спільним Наказом Міністерства фінансів України та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689|1484 (надалі – Методика) , загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з інвестиційними активами визначається як алгебраїчна сума результатів (прибуток або збиток) від операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів та загальним результатом (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з деривативами.

Згідно п. 3.4. Методики у разі якщо цінні папери були придбані платником податку за участю іншого торговця цінними паперами, як витрати за проданими цінними паперами податковим агентом приймаються за заявою платника податку підтверджені документально витрати за договором купівлі цінних паперів за участю такого торговця цінними паперами, що також враховуються при застосуванні методу FIFO.

Зазначені витрати враховуються при обчисленні інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами податковим агентом, якщо раніше вони не були враховані іншим податковим агентом, що підтверджується довідкою довільної форми торговця цінними паперами, за участю якого цінні папери були придбані, підписаною його керівником та скріпленою печаткою.

Тобто торгівець цінними паперами враховує витрати платника податків, здійснені на придбання цінних паперів за участю іншого торгівця цінними паперами, лише у випадку подання фізичною особою відповідної заяви та довідки торгівця цінними паперами, за участю якого придбавався інвестиційний актив.

Методикою встановлено для окремі звітні періоди: звітний період для платника податку (календарний рік) та звітні періоди для податкового агенту – торгівця цінними паперами, що повністю відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Звертаю Вашу увагу, що здійснення торгівцем цінних паперів функцій податкового агенту, не звільняє фізичну особу від обов’язку подання податкової декларації.

Відповідно до п. 2.23. Методики податковий агент щороку до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб за формою, встановленою у додатку до цієї Методики. За результатами звітного податкового року довідка не видається, якщо вона була надана платнику податку у зв'язку з виконанням або розірванням до кінця звітного податкового року договору, укладеного податковим агентом з таким платником податку. Довідка надається для пред'явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:11 користувачем DK-admin.

Наше підприємство виплатило зарплату за грудень 2011 року (і відповідно перерахувало ПДФО за грудень 2011 року) 7 лютого 2012 року. Як нам самостійно порахувати суму штрафу за невчасно сплачений ПДФО? Дякую.

---

Отвечает Вита Форсюк:

Щодо відповідальності за не вчасну виплату заробітної плати, то відповідно до ст. 41 Кодексу про адміністративні правопорушення порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З Вашого запитання не зовсім зрозуміло чи було здійснено в грудні 2011р. нарахування заробітної плати, у зв’язку з чим варто прийняти до уваги, що згідно пп. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 ПК України у випадку коли оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:12 користувачем DK-admin.

Физ. лицо на свой личный счет в банке в течение года несколько раз получал деньги от другого физ. лица (в назначении платежа указывалось - материальная помощь от родственников), ВОПРОС - начиная с 2011 года согласно НКУ эти средства необходимо облагать НДФЛ и следовательно возникает обязанность подачи за 2011 год налоговой декларации об имущественном положении и доходах физлиц ?? Каким образом возможно избежать налогообложения этих сумм???

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до пп. 170.7.3. п. 170.7 ст. 170 ПК України не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПК України, встановленого на 1 січня такого року.

Протягом 2011р. гранична сума такого доходу становила 1320 грн.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу.
Отже, матеріальна допомога буде не підлягати оподаткуванню, якщо її сума сукупно протягом 2011р не перевищила 1320 грн.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:14 користувачем DK-admin.

Добрый день!
Подскажите пожалуйста, какую ставку НДФЛ 5% или 15% нужно применять,если в 2012 году начислены и выплачены дивиденды за 2008 год?
Спасибо.

---

Отвечает Вита Форсюк:

Оподаткування дивідендів регулюється п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України. Згідно з пп. 170.5.3 п.170.5 ст. 170 ПК України дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав – резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у п. 167.2 ст. 167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно з пп. 153.3.7 п. 153.3 ст. 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Відповідно до пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 ПК України зазначені доходи остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

При цьому п. 6 підрозділу 1 розділу XX ПК України передбачено, що оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 1 січня 2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 1 січня 2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Зазначена норма вступила в дію 06.08.2011 р.

У зв’язку з вище вказаним, оподаткування дивідендів за 2008р., що мають бути виплачені у 2012р.. здійснюється у відповідності до Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 закону, тобто 15 %.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:15 користувачем DK-admin.

Здравствуйте!
Вследствие перерасчета НДФЛ по результатам 2011 года у сотрудника возникла переплата по налогу. Скажите, пожалуйста, каким образом и согласно каким законодательным и нормативным актам вернуть данную переплату?

---

Отвечает Вита Форсюк:

Нормативно-правове регулювання повернення сум надміру сплачених податкових зобов’язань визначається ст. 43 Податкового кодексу України, Порядком взаємодії органів державної податкової служби, місцевих фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого спільним Наказом ДПС України, Мінфіну України, Державного казначейства України від 21.12.2010 № 974/1597/499, та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 № 226.

В цілому дії щодо повернення сум надміру сплачених податкових зобов’язань мають наступну послідовність

Платник податку подає заяву про повернення сум надміру сплачених податкових зобов’язань за місцем перебування на податковому обліку протягом трьох років (1095 днів) з моменту виникнення надміру сплаченої суми. Заява складається у довільній формі, в якій обов’язковим реквізитом зазначається напрям перерахування коштів:
- на поточний рахунок платника податків в установі банку;
- на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
- повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

ДПІ не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України, в залежності від напряму перерахування коштів.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:16 користувачем DK-admin.

Добрый день!
Поставщиками услуг нашей компании являются частные предприниматели. Некоторые из них в 2012 году перешли на общую систему налогобложения. Обязательным условием для сотрудничества с СПД-ФЛ в нашей компании является предоставление копии свидетельства о госрегистрации и справки о видах деятельности.
- Достаточно ли наличия этих двух перечисленных документов для того, чтобы не удерживать НДФЛ при выплате дохода в рамках указанных в справке видов деятельности.
- Может ли справка статуправления быть документом, подтверждающим виды деятельности СПД-ФЛ?
Заранее благодарна.

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до п. 177.8. ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах обраних ним видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Таким чином, Податковий кодекс України передбачає обов’язкову наявність копії документу про державну реєстрацію. Це може бути свідоцтво про державну реєстрацію або виписка з Єдиного державного реєстру ( у випадку якщо особа була зареєстрована після. 07.05.2011р. або вносила зміни до своїх реєстраційних даних).

Довідка управління статистики є документом встановленого зразку, в якому зазначено види господарської діяльності за КВЕД фізичної особи-підприємця.

Окрім довідки статистики документом, що підтверджує право зайняття ФОП визначеними видами господарської діяльності за КВЕД, також є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, у якому може міститься інформація про встановлені види господарської діяльності, що були обрані фізичною особою – підприємцем.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:17 користувачем DK-admin.

На предприятие будет реорганизация нас всех уволят, а на следующий день примят на работу на новое предприятие останится ли у нас право на индексацию по индексам на старом предприятии. И еще сотрудник уволился, а через месяц снова устроился на туже должность с той-же зарплатой осталась- ли у негл индексация или он потерял на нее право?

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі – Закон № 1282) індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає змогу частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, у т. ч. і заробітної плати, визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі – Порядок № 1078).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 1078 індексацію заробітної плати зобов’язані провадити підприємства, установи та організації (далі – підприємство) незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичні особи, що використовують працю найманих працівників.

Індексація заробітної плати проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 % (ст. 4 Закону № 1282).
І
ндексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. До таких доходів належать: заробітна плата найманих працівників; пенсії; стипендії; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; виплати, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (п. 2 Порядку № 1078).

Відповідно до ст. 10 Закону № 1282 індексація доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.

Грошові доходи населення індексуються в межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина п’ята ст. 2 Закону № 1282). Відповідно заробітна плата індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абзац другий п. 4 Порядку № 1078).

У разі, якщо заробітна плата працівника перевищує прожитковий мінімум, установлений для працездатної особи, то індексується частина заробітної плати, що дорівнює величині прожиткового мінімуму. Частина заробітної плати, яка перевищує прожитковий мінімум, індексації не підлягає.

Відповідно до п. 5. Порядку № 1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Базовим місяцем для новоприйнятих працівників встановлюється я місяць прийняття працівника на роботу (зокрема така позиція відображена Листі Мінспраці від 20.09.2007 р. N 59/10/136-07).
У ситуації, що Ви навели. базовим місяцем в обох випадках буде місяць прийняття на роботу, у зв’язку з чим індексація заробітної плати буде здійснюватись з наступного місяця.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:19 користувачем DK-admin.

Начислялся аванс в размере, например 4000 грн, с этой суммы начислялись налоги и на руки выдавалось 4000грн. Узнала, что такое начиление неправильное с декабря 2010 . Надо считать 4000 грн"грязными". Какие последствия и что делать.

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць за місцем роботи чи через установи банків, поштовими переказами (за письмовою заявою працівників) на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Таким чином, законодавство України передбачає можливість перерахунку заробітної плати як на особистий рахунок працівника, так і виплату готівкою працівникові.

У разі перерахування заробітної плати на особистий рахунок працівника, то відповідно до п. 168.1.2. ст. 168 Податкового кодексу України податок з доходів фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом (роботодавцем) під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Таким чином, податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті із одночасною виплатою заробітної плати працівникові – в той самий день.

Щодо виплати заробітної плати готівкою, то відповідно до п. 168.1.4. ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Податкове законодавство встановлює обов’язок роботодавця сплатити податок з доходу працівників не пізніше наступного дня з дати її виплати.

Варто зазначити, що працівникові виплачується заробітна плата в розмірі, передбаченому умовами трудового договору (контракту).

Сплата податкових зобов’язань за податком з доходів фізичних осіб здійснюється роботодавцем за рахунок доходу, що він виплачує платнику податків. Такий обов’язок передбачений п. 168.1.1. ст. 168 ПК України, в якому міститься положення, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи визначену статтею 167 Кодексу ставку податку.

Таким чином, сума заробітної плати, в тому числі аванс, що має бути фактично виплачена роботодавцем на користь працівника, повинна не включати відповідну суму податку з доходів фізичної особи.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:20 користувачем DK-admin.

физ.лицо не справилось с ипотечным кредитом, в итоге квартира в 2011 году продана, деньги от продажи возвращены банку, но кредит не погашен. Банк "списал" этот долг. И теперь надо физ.лицу уплатить 17 % НДФЛ до 1 мая и подать декларацию? Сумма достаточно внушительная. Можно ли получить какую-то рассрочку по платежу? или как-нибудь сократить сумму налога?

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до абз «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України до додаткового блага, що отримується платником податку. належать суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Тобто доходом буде сума боргу, що залишилась не погашеною після продажу квартири, та була фактично списана банком. Платник податків зобов’язаний задекларувати даний дохід та самостійно сплатити податок, лише за умови, якщо банк попередньо повідомив його про списання боргу та включив цю до податкового розрахунку за формою 1ДФ.

У випадку якщо банком не було здійснено повідомлення, то тоді він повинен самостійно утримати суму податку як податковий агент.
Станом на лютий 2012р. у Верховній раді України за поданням народного депутата Яценюка А.П. зареєстровано законопроект від 12.12.2012р. № 9589 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення нульової ставки податку стосовно доходів, отриманих фізичними особами у вигляді відшкодованої (списаної) банками України безнадійної заборгованості за всіма видами кредитів)», яким пропонується встановити нульову ставку податку з доходів фізичних осіб стосовно доходів, отриманих платником податку у вигляді відшкодованої (списаної) банками України безнадійної заборгованості за всіма видами кредитів, що надані фізичним особам.

Щодо зменшення суму доходу, що підлягає оподаткуванню, то Ви за результатами 2011р. можете скористатись правом на податкову знижку, що порядок та умови надання якої передбачено ст. 166 ПК України.

Порядок розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань щодо сплати податків (в тому числі і податку з доходів фізичних осіб) врегульовано ст. 100 ПК України та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків. затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації від 24.12.2010р. № 1036 (надалі - Наказ № 1036 )

Відповідно до п. 2.1. Наказу № 1036 розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком:
- центральний орган державної податкової служби - без обмежень суми;
- органи державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на суму не більше 3 млн. гривень;
- органи державної податкової служби в містах з районним поділом (крім міст Києва і Севастополя), в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних органах державної податкової служби - на суму не більше 300 тис. гривень.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:
- щодо загальнодержавних податків та зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником);
- щодо місцевих податків і зборів - керівником органу державної податкової служби (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Згідно п . 2.3. Наказу № 1036 рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу державної податкової служби за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до підрозділу погашення податкового боргу органу державної податкової служби за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою за встановленим зразком, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
• переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
• аналізу фінансового стану;
• графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
• розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначено в Постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин», що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.



Редаговано разів: 2. Востаннє 28/02/2012 10:22 користувачем DK-admin.

Про податок з доходів фізичних осіб, Закон від 22.05.2003 № 889-IV.
Підпункт е) пункта 6.1.3. було встановлено право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного
доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який є особою, яка має та виховує трьох чи більше дітей віком до
18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину; { Підпункт 6.1.3 пункту 6.1 статті 6 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом N 1343-VI від 19.05.2009 }. Закон N 1343-VI від 19.05.2009 доси чинний.
Закон від 22.05.2003 № 889-IV втратив чинності 01.01.2011, на підставі Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.
У новому Податковому кодексу України відсутня така категорія платників податків. Заміст неї у підпункту 169.1.2. передбачено, що платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам суми пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 цього пункту, - для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, - у розрахунку на кожну таку дитину.
Таким чином, прийнятий Податковий кодекс України значно звужує права багатодітних батьків, що недопустимо та нарушує ст. 22 Констітуції України.

---

Отвечает Вита Форсюк:

У зв’язку із прийняттям Податкового кодексу України пункт 6 розділу І Закону України від 19.05.2009, № 1343-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей», від 19.05.2009, № 1343-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей» (надалі – Закон № 1343) втратив чинність.

Відповідно до ст. 22. Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Звертаю Вашу увагу, що пунктом 6 розділу І Закону 1343 було встановлено, не конституційне право, а податкову пільгу - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПУ України.

Підпунктом 30.9. статті 30 ПК України визначено, що податкова пільга надається шляхом:
а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;
б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору;
в) встановлення зниженої ставки податку та збору;
г) звільнення від сплати податку та збору.

Згідно п. 4.4 ст. 4 ПК України встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:23 користувачем DK-admin.

Добрий день!

Будь-ласка, роз'ясніть конкретну ситуацію пов'язану з податком ПДФО:

Фірма, юридична особа, займається наданням послуг з організації навчальних семінарів, просвітницьких семінарів для клієнтів юридичних осіб. В організацію семінару входить ( за замовленням клієнта): пошук місця проведення семінару, бронювання номерів для проживання, оренда залу, замовлення харчування, забезпечення необхідним обладнанням, іноді купівля білетів.

Варіант 1. Замовник є юридична особа, платник податку на прибуток на загальних підставах, яка замовляє організацію навчальних семінарів (проживання, харчування, оренда залу) для своїх співробітників. Виконавець є юридична особа, платник податку на прибуток на загальних підставах, яка самостійно(також юридичній особі, платнику податку на прибуток на загальних підставах) оплачує проживання, харчування, оренда залу для співробітників свого клієнта, а клієнт перераховує кошти Виконавцю в повному обсязі +% за послуги.

Варіант 2. Замовник – юридична особа, не є платником податку на прибуток на загальних підставах (неприбуткова міжнародна організація) замовляє організацію просвітницьких семінарів (проживання, харчування, оренда залу, забезпеченням обладнання) для фіз. осіб, які не є співробітниками даної організації. (Наприклад: організація семінару "Адвокація доступу до діагностики та лікування гепатиту С для ЧСЧ та інших вразливих груп", де фіз. особи – лікарі та ін.) Виконавець є юридична особа, платник податку на прибуток на загальних підставах, яка самостійно(також юридичній особі, платнику податку на прибуток на загальних підставах) оплачує проживання, харчування, оренда залу для співробітників свого клієнта, а клієнт перераховує кошти Виконавцю в повному обсязі +% за послуги.

Питання для кожного з варіантів:

1. Чи виникає в даних випадках сплата ПДФО?

2. Якщо "ні", то згідно яких законів, законодавчих актів?

2. Якщо «так»: то згідно яких законів, законодавчих актів? В яких саме випадках виникає? Хто має його нараховувати та перераховувати (сплачувати) податок? Яка процедура нарахування даного податку (на кожну особу окремо чи однією сумою від вартості проживання та харчування)? Які потрібні документи для нарахування даного податку? Сплату даного податку повинен компенсувати клієнт?

3. Чи нараховується ПДФО на організацію фуршету?
Дякую.

З повагою, Наталія

---

Отвечает Вита Форсюк:

Відповідно до пп. 14.1.47. п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага визначено як кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 ПК України) у вигляді
1) вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. а пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України);
2) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Підпунтком 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України вставновлено, що додатково до винятків, передбачених пп. "а-б» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПК України.

Враховуючи вищевикладене, якщо витрати роботодавця у зв’язку із участю найманого працівника у семінарі (конференції, навчанні) згідно із розділом ІІІ ПК України підлягають включенню до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, то вартість такої участі не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку.

Тобто якщо вартість харчування у вигляді додаткового блага не може бути персоніфіковано (зокрема у випадку фуршету), то така вартість не може розглядатись як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб

Відповідно до пп. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Тобто в цілому податковим агентом виступає особа, яка фактично є «джерелом походження доходу» або на яку в силу вимог закону покладено обов’язок щодо утримання податку до бюджету чи контроль за його сплатою.

Згідно пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Повертаючись до питання хто ж буде податковим агентом, на мою думку, ним може бути виключно Замовник, оскільки саме він є джерелом походження доходу фізичної особи та фактично надає додаткове благо фізичній особі.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 ПК України.

Так, п. 164.5 ст. 164 ПК України. встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:25 користувачем DK-admin.

Добрый день!

Есть вопрос о бухгалтерском учете суммы НДФЛ, который уплачивается с дохода физлица в натуральной форме.
Предприятие оплатило медицинскую страховку своих сотрудников, а также посторонних физических лиц, бывших работников, которые вышли на пенсию с этого предприятия. Несколько застрахованных сотрудниц находятся в отпуске по уходу за ребенком, поэтому других доходов от предприятия они не получали.
База налогообложения определяется с учетом натурального коэффициента.

Как в бухучете следует отразить:
а) сумму дохода физлиц в натуральной форме и чему она будет равна: стоимости полиса с учетом натурального коэффициента или без его учета?
б) сумму НДФЛ со стоимости полисов? За счет какого источника следует уплатить этот НДФЛ?

Спасибо.

---

Отвечает Вита Форсюк:

Згідно пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПК України до складу загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податків включається сума страхових платежів (страхових премій), що були сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь.

Відповідно до п.164.1. ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно п. 164.5 ст. 164 ПК України. встановлено, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Тобто якщо вартість полісу не перевищує суму 10 мінімальних зарплат, то такого доходу має застосувати коефіцієнт 1,17, а якщо вартість полісу перевищує суму 10 мінімальних зарплат – то 1,2

Тобто доходом фізичної особи буде вартість медичного полісу, а ось базою оподаткування – вартість полісу помножена на відповідний коефіцієнт.

Згідно пп. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

_______________
Корисна інформація для бухгалтера



Редаговано разів: 1. Востаннє 28/02/2012 10:28 користувачем DK-admin.