Интернет-конференция:
"Проверки госорганами предпринимателей и плательщиков единого налога."
(22 мая 2012 года)

Уважаемые участники форума!

ДК-портал предлагает Вам стать участниками серии интернет-конференций, в которых Вы сможете получить ответы на свои вопросы по заданным тематикам.

Партнером в проведении этой конференции стала одна из ведущих юридических компаний "Jurimex ", которая объединяет 50 высококвалифицированных профессионалов с обширным практическим опытом и блестящими знаниями украинского и международного права. Высокий профессиональный уровень компании Jurimex подтверждается признанием в ежегодных рейтингах лучших юридических фирм Украины.
В этот раз у Вас есть возможность получить ответы на вопросы по теме:

"Проверки госорганами предпринимателей и плательщиков единого налога".

Ведущий юрист "Jurimex ", Катерина Муравьева предоставит ответы на Ваши вопросы по теме конференции.



Внимание! вопросы принимаются до обеда 16 мая включительно!
Результаты конференции смотри на портале 22 мая!


Как задать вопрос
и другие Правила для участников конференции:

1. Для формирования вопроса необходимо кликнуть на кнопке "Ответить" в правом нижнем углу стартового поста темы и написать свой вопрос в открывшемся окне для сообщения;

2. Вопросы задаем исключительно по теме конференции указанной в стартовом посте. Вопросы заданные не по теме конференции, повторяющиеся вопросы буду удаляться модератором, равно как и комментарии к чужим вопросам или ответам специалиста.
Обсудить вопросы участников, ответы специалиста и просто поговорить можно в других специальных разделах нашего форума [club.dtkt.com.ua] ;

3. Вопрос может задать только авторизированный участник форума (АВТОРИЗИРОВАТЬСЯ >>>). Если вы не зарегистрированы на нашем форуме - пройдите регистрацию (бесплатно!). ЗАРЕГИСТРИРОВАТЬСЯ >>>

4. Пост должен содержать только один вопрос (проблему). Если Вас интересует несколько вопросов, которые ситуационно не связаны формируйте их поочередно в отдельных сообщениях.

5. По окончанию конференции все ответы на вопросы (результаты интернет-конференции) будут приведены в этой же теме.

6. Все вопросы связанные с проведением этой и других конференций, технические вопросы к администрации форума задаем в подразделе форума "Про сайт".

7. Внимание! Время принятия вопросов а также количество вопросов специалисту ограничено. Спешите задать вопрос до наступления граничного времени указанного выше.

8. Ответы на вопросы участников публикуются в день конференции, указанный возле названия темы конференции. Ответы будут приведены в каждом посте-вопросе конференции.



Редаговано разів: 7. Востаннє 22/05/2012 06:21 користувачем DK-admin.

Добрый день! Где-то в периодике встречала информацию, что существует упрощенный порядок проверки СПД-ФЛ на общей системе налогообложения при закрытии. Там был ряд условий - отсутствие деятельности, наемных работников....Действует ли этот порядок на сегодняшний день и каковы эти условия (если можно, со ссылкой на первоисточник). Заранее благодарна!

---

Відповідає Катерина Муравйова:

На сьогоднішній день спрощеної процедури проведення позапланових перевірок діяльності фізичних осіб – підприємців, чинне податкове законодавство України не передбачає.

В березны 2012 року на офіційному сайті ДПС України був опублікований законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо проведення перевірок у зв’язку з припиненням за заявницьким принципом підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, >>> ), яким ДПС України запропонувала внести зміни до відповідних статей ПК України для спрощення процедури проведення документальних позапланових виїзних перевірок для ФОП.

Відповідно до ст. 93 Конституції України ДПС не наділена правом законодавчої ініціативи, тому даний проект органу державної влади залишається лише пропозицією для суб’єктів законодавчої ініціативи врахувати відповідні побажання в майбутньому.

Станом на сьогодні порядок зняття з обліку в органах державної податкової служби залишається незмінним та регулюється положеннями Податкового кодексу України та Розділом 11 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:25 користувачем DK-admin.

Доброго дня! Прошу відповісти на моє питання.

Приватний підприємець на 2 групі платника єдиного податку у першому кварталі надав послуги юридичній особі не платнику єдиного податку. Як необхідно вчинити? В декларації вказати суму отриманого доходу від юридичної особи, як такої , що не дає право на єдиний податок і заплатити 15 % ? Чи залишиться такий ПП на єдиному податку, якщо він подасть таку "правдиву" декларацію, чи після її подачі заплатить 15% і стане ПП на загальній системі оподаткування автоматично? Як швидко податкова служба може відстежити цей випадок? І які штрафні санкції передбачені у випадку приховування такого "проколу" єдинника 2 групи?.
Дякую.

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Наслідком вказаного Вами порушення є обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності (другої групи платників єдиного податку):
1) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків (п. 293.4 ПКУ);
2) перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (пп. 5 пп. 298.2.3 ПКУ).

Так, зокрема, згідно пп. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 ПКУ у разі провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платників єдиного податку другої групп (такою, зокрема, є надання послуг не платнику єдиного податку), платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.
До такого доходу встановлюється ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків (пп. 3 п. 293.4 ст. 293 ПКУ).

Відповідно до пп. 5 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) має подати до органу державної податкової служби відповідну заяву. На підставі отриманої заяви свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови (пп. 1 п. 299.15 ст. 299 ПКУ).

Згідно із пп. 4 п. 299.15 ст. 299 ПКУ свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби у випадках здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності.

При цьому, у разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених гл. 1 р. XIV ПКУ, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки (пп. 299.16 ст. 299 ПКУ).

Відповідно до ст. 78 ПКУ податкова має право провести позапланову документальну перевірку у разі виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового та іншого законодавства, за результатами перевірок інших платників податків (зокрема Вашого контрагента) чи отримання іншої податкової інформації, а також у разі виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, тому час виявлення порушення спрогнозувати важко.

Також звертаємо Вашу увагу, що податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за I квартал 2012 року платникам податків необхідно подати до органів державної податкової служби за новою формою, яка визначена Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 № 1213 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» та від 28.10.2011 № 1352 «Про затвердження форми податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи».

Нова форма декларації з податку на прибуток передбачає подання також переліку доходів і витрат платника податку в розрізі контрагентів - платників єдиного податку, в який повинні бути включені операції, здійснені таким контрагентом.

Таким чином, про факт надання послуг у будь-якому випадку буде відомо податковій інспекції. І за результатами проведення відповідних перевірок будуть застосовуватись такі санкції:
- анулювання свідоцтва на підставі акта перевірки (п. 299.16 ст. 299 ПКУ).
- донарахування суми грошового зобов’язання, а також накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 та ст. 123.1 ст. 123 ПКУ)



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:27 користувачем DK-admin.

Згідно плану-графіка, який складається відповідно до Наказу ДПАУ від 01.04.2011 №190, критеріями відбору СГ високого ступеня ризику, з-поміж інших є: обсяги операцій із неплатниками податку на прибуток перевищують 20% суми скоригованих валових витрат.
Прокоментуйте це будь ласка.

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 розділу 2 Наказу ДПА України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання» від 1 квітня 2011 року № 190 до суб'єктів господарювання – юридичних осіб з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, у яких обсяги операцій із пов'язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20 % суми скоригованих валових витрат.

Включення даного положення до критеріїв віднесення суб’єкта господарювання таких, що характеризуються високим ступенем ризику пов’язане, перш за все, із економічним елементом - детінізацією економіки. Оскільки надання послуг платникам податку на прибуток неплатниками призводить до збільшення витрат платника та зменшення його сукупного прибутку в майбутньому, що значно зменшує розмір суми податку, яка буде сплачена до бюджету. Окрім того, сума цього податку не надійде від неплатника, оскільки його дохід (прибуток) не оподатковується відповідним податком, або оподатковується іншим за ставками, що є значно меншими у порівнянні із ставкою податку на прибуток (21 %).

Тому виникає ситуація, коли рівень сплати податків не відповідає необхідному рівню сплати податків у відповідній галузі.

З метою ведення прозорого бізнесу суб’єктами господарювання законодавець включив до ПКУ норму, в якій обмежив розмір доходу та витрат платника податку на прибуток категорією «звичайних цін» на такі доходи/витрати, одержані від неплатників податку з прибутку – пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 ПК України. Як наслідок договірна ціна не може відрізнятись на 20 % більше ( у випадку отримання доходу) та 20 % менше ( у випадку понесення витрат) від звичайної ціни на такі товари (роботи чи послуги).





Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:27 користувачем DK-admin.

ФОП единщик 2гр. принимает наличные за услуги от физ.лиц, включает эти суммы в Книгу доходов. Раз в месяц часть указанной выручки кладется на счет с формулировкой "торговая выручка". Будет ли проверке ГНИ настаивать включать эти суммы в Книгу?
Спасибо.

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Згідно із п. 5 Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 р. № 1637, записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).

Відповідно до п. 4 Порядку у Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Законодавство України встановлює обов’язкову вимогу щодо здійснення запису одержаного доходу від провадження діяльності сумарним підсумком за певний місяць, квартал та рік.

У свою чергу зміна форми грошових коштів не тягне за собою повторного включення даної суми до Книги обліку, оскільки така операція не має наслідком отримання доходу як такого, а лише перерахування коштів на поточний рахунок.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:28 користувачем DK-admin.

ФОП платник ЄП другої групи, вид діяльності автомийка.
Приймаємо кошти за мийку від замовника, видаємо квитанцію ПО-Д2 про оплату послуги, на його вимогу і до неї всі документи
ФОПа. Потім виявляється, що це автомобіль якоїсь фірми, або орендується якоюсь фірмою, звісно платники на загальній системі.
І бухгалтер фірми проводить цю операцію в обліку, показуючи звісно цю суму в 1-ДФ, а ФОПівець через це втрачає право працювати на
єдиному податоку. Як обезопасити себе від таких ситуацій?!?!?!

---

Відповідає Катерина Муравйова:

В даній ситуації можливим виходом є перехід до третьої групи платників єдиного податку. Адже в кожному конкретному випадку неможливо достовірно встановити чи споживає особа послугу для власних потреб, чи придбаває її, як найманий працівник – неможливо.



Ну і що шо в голові вітер?!
Зате думки завжди свіжі!!!



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:29 користувачем DK-admin.

Запитання надійшло на "Гарячу лінію" "Дебет-Кредит":

"Як має бути оформлена скарга на рішення податкової після виїздної перевірки касової дисципліни?"

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Чинне податкове законодавство передбачає можливість оскарження рішення в адміністративному порядку, шляхом подачі скарги до ДПС вищого рівня, або звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Щодо адміністративного оскарження, то варто звернути увагу на Наказ ДПА України від 23.12.2010 року № 1001 «Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», де в п. 4 містяться обов’язкові реквізити до такого виду скарг, а саме:

а) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;

б) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та сума;

в) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;

г) про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання скарги органу державної податкової служби вищого рівня;

ґ) підпис фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга в інтересах фізичної особи - платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку;

д) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги, у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

Оформлення скарги без дотримання цих вимог має наслідком повернення її скаржнику із відповідними роз'ясненнями про порядок і строки оскарження не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:30 користувачем DK-admin.

Запитання надійшло на "Гарячу лінію" "Дебет-Кредит":

"В якому випадку податкова міліція має право проводити перевірку підприємця? "

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Відповідно до підпункту 41.1.1 ПКУ контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно п. 41.4. ст. 41 ПКУ інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, у тому числі на запит правоохоронних органів.

Пунктом 61.3. статті 61 ПКУ встановлено, що органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Відповідно до п. 78.3. ст. 78 ПКУ працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінально-процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 22 Закону України від 04.12.1990р. № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2, 20.1.4, 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 розділу I Податкового кодексу України.

Отже, податкова міліція може здійснювати перевірку платника податків , в тому числі вимагати копії документів, лише у межах здійснення оперативно-розшукової діяльності чи розслідування кримінальної справи.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:36 користувачем DK-admin.

Запитання надійшло на "Гарячу лінію" "Дебет-Кредит":

"Чи діє зараз мораторій на перевірки? Чи маємо ми право не допустити контролюючі органи до перевірки посилаючись на мораторій?"

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Мораторій на перевірки зараз відсутній, оскільки він існував до введення в дію положень ПКУ щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. Тобто, не проводились фактичні перевірки фізичної особи - підприємця, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, та юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Оскільки згідно із Законом № 4014-VI від 04.11.2011року до розділу XIV включено главу 1 під назвою «Спрощена система оподаткування», що набрала чинності з 1 січня 2012 року, то з січня 2012 року такі перевірки будуть проводитись.

Щодо відповіді на питання про допуск контролюючих органів, зокрема, податківців до перевірки, то виключними підставами для відмови суб’єктом господарювання у допуску посадових осіб органів ДПС до проведення перевірки можуть бути:

1. неповідомлення чи повідомлення пізніше, ніж за 10 днів, про проведення документальної планової перевірки, а також невручення копії наказу про проведення відповідної перевірки (абз. 2 п. 77.4 ст. 77 ПКУ).

2. не визначення в наказі про проведення перевірки підстав її проведення.

3. відсутність направлення на проведення перевірки у посадових осіб органу ДПС.

4. оформлення направлення на проведення перевірки із порушенням вимог ПКУ, оскільки обов’язковими реквізитами направлення є: дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку, підпис керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

5. розходження даних, що містяться у направлені на перевірку щодо посадовців, які мали б її здійснювати, та інформації у службових посвідченнях осіб, які прийшли проводити перевірку.

З інших підстав відмова не дозволяється. Окрім того, не допуск посадових осіб до перевірки є підставою для накладення адміністративного арешту на майно.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:38 користувачем DK-admin.

Підприємець на загальній системі оподаткування. За результатами податкової перевірки у мене «зняли» частину витрат. Відповідно було донараховано ПДФО за цей період. Чи буде у зв’язку із цим проведено донарахування єдиного внеску Пенсійним фондом?

Наперед вдячний за відповідь.

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу).

Відповідно до п. 4.5.1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5, обчислення сум єдиного внеску фізичним особам – підприємців здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій та отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі виявлення факту збільшення доходу, органи пенсійного фонду мають донарахувати Вам суму єдиного внеску, яку Ви маєте сплатити до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації (п. 4.5.2 Інструкції).

Виявлення факту заниження доходу в попередніх звітних періодах впливає на обрахунок Єдиного соціального внеску.

Відповідно до п. 6.3 Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті.

Як наслідок, окрім суми основної заборгованості, Ви також будете змушені сплатити штраф у розмірі 5 % зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску, та пеню в розмірі 0,1 % суми заборгованості за кожен день прострочення (нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно).



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:41 користувачем DK-admin.

Я зареєстрований як підприємець в районній ДПІ (ДПІ Жовківського району Львівської області). Діяльність проводиться в орендованому приміщенні обласного центру (у місті Львові). Яка податкова (ДПС міста Львова, чи районна ДПС) має право перевіряти нас в місті здійснення діяльності? Вид діяльності – надання побутових послуг. Дякую!

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Окрім того, абзац 4 вказаної статті містить вимогу про обов’язок платника податків стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.

Таким чином, Ви зобов’язані зареєструвати орендоване приміщення, через яке здійснюєте господарську діяльність, як неосновне місце обліку.

Відповідно до абз. 4 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

Таким чином, право на здійснення перевірок за місцем здійснення Вашої діяльності мають як органи ДПІ Жовківського району Львівської області, так і ДПІ міста Львова (якщо Ви зареєстровані за неосновним місцем обліку в ній).



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:49 користувачем DK-admin.

Может ли налог. милиция забирать телефоны у сотрудников, пересматривать номера этих телефонов?

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Податкова міліція має право з Вашого дозволу (чи дозволу посадових осіб підприємства) користуватись телефоном виключно у службових цілях (пп. 20.1.25 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

Здійснювати Ваш особистий обшук та виїмку мобільного телефону посадовці податкової міліції можуть лише за наявності вмотивованої постанови слідчого (у випадку особистого обшуку постанова має бути погоджена прокурором чи його заступником) в порядку, визначеному КПК України.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:49 користувачем DK-admin.

Добрый день,
ФЛП 2-я группа, имеет свой центр психологического и духовного развития в котором сдает в почасовую аренду помещения физ лицам, для тренингов или консультаций, обязательно ли заключать договор и делать акт при аренде на 1-2 часа, часто у людей и паспорта с собой нет, а если есть нужно ли делать его копию? В книге учета доходов все отражается.

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Договір оренди приміщення відповідно до ч. 1 ст. 793 Цивільного кодексу України укладається в письмовій формі. Проте законодавство не встановлює недійсність такого договору (укладеного строком менше, ніж на 3 роки) у разі недотримання письмової форми. Таким чином усної домовленості цілком достатньо. Але факти передання та повернення приміщення мають бути оформлені відповідними актами, оскільки з моменту їх підписання обчислюється строк дії та припинення договору.

Що стосується запитання про необхідність отримання ксерокопії паспорта, то паспорт – це документ, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Тому переглянувши паспортні дані Ви можете лише пересвідчитись у тому, що ця особа має повну цивільну дієздатність для укладення договорів такого роду.

Зняття ксерокопії є лише способом гарантування власних прав, у разі виникнення претензій до такої особи, що пов’язані із поверненням приміщення в неналежній якості.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:52 користувачем DK-admin.

Добрий день!
Питання: Згідно повідомлення-рішення державна податкова інспекція нарахувала штраф в 5-ти кратному розмірі на суми, які були проведені через РРО та інкасовані в банк в один день, але РКО помилково провели в 1С та роздрукували на наступний день, чи є підстави для накладення штрафу, оскільки оприбуткуванням готівки в даному випадку є проведення продажу через РРО і, на наш погляд, не може вважатися неоприбуткованою сумою. Дякую!

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Абзацом першим пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 вказаного Положення у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Абзацом 5 пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 1.1 даного Положення книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки.

На думку Національного банку України, що була відображена в Листі від 16.04.2010, № 11-110/2010-6116 «Роз'яснення окремих вимог Положення про ведення касових операцій», у разі, якщо готівка проведена через РРО і у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків, однак у день одержання готівкових коштів не проведена по касовій книзі, така готівка оприбуткована в касі підприємства несвоєчасно.



Редаговано разів: 2. Востаннє 22/05/2012 06:56 користувачем DK-admin.

Запитання надійшло на "Гарячу лінію" "Дебет-Кредит":

"Який адмін штраф накладають на приватного підприємця за помилки в формі 1ДФ? 170 чи 34-51 грн?
Як це має відбуватись? Порушення було зафіксовано під час планової перевірки податковою. Мені повинні дати акт перевірки та податкове повідомлення-рішення чи має біти виклик до суду? Якщо через суд, то як він відбувається?"

---

Відповідає Катерина Муравйова:

З Вашого питання не зовсім зрозуміло, яку саме відповідальність Ви маєте на увазі: передбачену Податковим кодексом України чи Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року N 8073-X неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи, коли подання є обов'язковим, чи включення до декларацій перекручених даних тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за теж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частини кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Тобто, розмір штрафу за адміністративне правопорушення буде складати від 51 грн. до 136 грн.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 розділу II ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доході, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

У разі виявлення порушень платником податків законодавства за результатами перевірки складатиметься акт, на який Ви маєте право подати зауваження чи оскаржити його в адміністративному/судовому порядку. Податкове повідомлення-рішення приймається за результатами складеного акту перевірки, в тому числі і камеральної.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 ПКУ, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Щодо адміністративної відповідальності, то згідно із ст.. 234-2 КУпАП органи державної податкової служби України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1 КУпАП), порушенням порядку припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (частини третя - сьома статті 166-6 КУпАП).

Від імені органів державної податкової служби України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Головної державної податкової служби України та його заступники, начальники державних податкових служб Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах та їх заступники.



Редаговано разів: 1. Востаннє 22/05/2012 06:55 користувачем DK-admin.

Запитання надійшло на "Гарячу лінію" "Дебет-Кредит":

"Доброго дня! Я СПД, що перебуває на спрощеній системі другої групи. Нещодавно мене було повідомлено про проведення органами податкової документальної планової перевірки в межах плану-графіка. Але нещодавно мій працівник втратив Книгу обліку доходів і протягом тривалого часу не може її знайти. Скажіть, будь ласка, як пояснити цю ситуацію представникам податкової?"

---

Відповідає Катерина Муравйова:

Відповідно до статті 296 ПКУ платники єдиного податку другої групи зобов’язані вести книгу обліку доходів, порядок ведення якої затверджений наказом Міністерства фінансів України від 15.12.11 року № 1637.

Згідно п. 44.5 ст.44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або достроково знищення документів, визначених цією статтею, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби.

Таким чином, Вам необхідно в 5-денний термін з моменту виявлення втрати відповідної Книги звернутись до органів ДПС України із відповідним письмовим повідомленням.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, у разі втрати Книги обліку фізична особа - підприємець також повинен звернутися до органів внутрішніх справ із повідомленням про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такого повідомлення.

Порушення такого порядку буде мати наслідком застосування до платника податку відповідальності.

Так, згідно із ст.121 ПКУ, незабезпечення платником податків зберігання первинних облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копії при здійснені податкового кодексу контролю у випадках, передбачених ПКУ тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 1020 гривень.

Окрім фінансової відповідальності, до такого платника податку буде також застосовуватись і адміністративна, оскільки у відповідності до статті 164 Кодексу України про адміністративні порушення, не ведення обліку або неналежне ведення обліку доходів та витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладання штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Те саме порушення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладання штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Запитання надійшло на "Гарячу лінію" "Дебет-Кредит":

"Здраствуйте, я єдинщик другої групи, місяць назад мені на рахунок були помилково зачислені від фізичної особи грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. Наступного ж дня до мене звернулась ця фізична особа із проханням повернути кошти, що я і зробив. Скажіть, будь ласка, чи включить орган державної податкової служби під час перевірки цю суму др. Складу мого доходу як платника єдиного податку?"

---

Відповідає Катерина Муравйова:

До складу доходу, визначеного пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 5 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» помилковий переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Згідно зі ст. 35 Закону № 2346 неналежний отримувач зобов'язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу. У разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого пунктом 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Отже, до складу доходу фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку не включається сума коштів, помилково перерахована на його розрахунковий рахунок, яка була повернута у зв'язку з поверненням товару, розірванням договору або за листом-заявою про повернення коштів у звітному кварталі. При цьому, така фізична особа - підприємець - платник єдиного податку може продовжувати перебувати на другій групи.

Звертаємо увагу, що у разі помилкового переказу з вини банку відповідно до пп.32.3.1. ст.. 32 вказного Закону банк-порушник зобов'язаний після виявлення помилки негайно повідомити неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу і про необхідність ініціювання ним переказу еквівалентної суми коштів цьому банку протягом трьох робочих днів від дати надходження такого повідомлення. У разі переказу банком-порушником за рахунок власних коштів суми переказу отримувачу та своєчасного повідомлення неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу, а також своєчасного переказу неналежним отримувачем суми переказу цьому банку банк-порушник залишає цю суму у власному розпорядженні. При цьому, у разі порушення неналежним отримувачем зазначеного триденного строку, банк-порушник має право вимагати від неналежного отримувача повернення суми переказу, а також сплату пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

У разі неповернення помилково перерахованих коштів у звітному кварталі, ця сума включається до граничного обсягу доходу та оподатковується за ставкою 15 відсотків єдиного податку.