Задала вопрос на "Бухгалтерсктм" - пока молчат. Решила продублировать уважаемым юристам?

Нашла вот такую консультацию. Скажите кто-нибудь сталкивался с подобным на практике? Нужно поменять сторону в договоре лизинга. Какими договрами и доп. согл. можно будет правильно оформить эту ситуацию?

Фізична особа отримала від лізингової компанії за договором фінансового лізингу автомобіль. До закінчення строку дії договору фізособа-лізингоодержувач укладає з іншою фізособою угоду, за якою поступається їй правом за договором фінансового лізингу в частині права на використання об'єкта лізингу та переводить на неї борг в частині сплати лізингових платежів. Тобто фактично відбулася заміна лізингоодержувача за договором фінансового лізингу. Лізингова компанія не заперечує проти такої заміни.
Чи потрібно оформлювати повернення лізингоодержувачем лізинговій компанії об'єкта лізингу та чи не вважитеметься це з метою оподаткування зворотним продажем об'єкта лізингу лізингоодержувачем лізингодавцю? Чи виникатимуть повторно у лізингової компанії податкові зобов'язання з ПДВ та валовий дохід після укладання угоди про заміну сторони в зобов'язанні?

Згідно з пп. 1.18.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі – Закон про прибуток) фінансовий лізинг (оренда) – це господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із ст. 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.
Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:
– об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 % його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними ст. 8 Закону про прибуток, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
– сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;
– якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 % амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 % від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки НБУ, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;
– майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.
Відповідно до пп. 7.9.6 Закону про прибуток передання майна у фінансовий лізинг (оренду) для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, яке на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, – змінює відповідну групу основних фондів за правилами, встановленими ст. 8 цього Закону для їх продажу.
Підпунктом 3.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Отже, при передачі майна у фінансовий лізинг у лізингодавця виникає валовий дохід або змінюється відповідна група основних фондів (залежно від статусу майна на момент передачі) та з'являються податкові зобов'язання з ПДВ.
Якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання його у власність, то відповідно до ч. 3 пп. 7.9.6 Закону про прибуток з метою оподаткування така операція прирівнюється до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, яка діє на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами ст. 8 цього Закону. Зауважимо, що повернення об'єкта фінансового лізингу орендодавцю можливе у випадку припинення дії договору або дострокового його розірвання, наслідком чого є припинення зобов'язання.
Згідно зі ст. 509 ЦКУ зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 510 ЦКУ сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.97 р. № 723/97-ВР передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Таким чином, за договором фінансового лізингу лізингоодержувач виступає по відношенню до лізингодавця кредитором у праві вимагати надання йому можливості користування об'єктом лізингу потягом строку договору фінансового лізингу та боржником у зобов'язанні сплати лізингових платежів.
Статтею 512 ЦКУ передбачена можливість та підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). А відповідно до ст. 520 ЦКУ за згодою кредитора боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу).
Отже, укладання між лізингоодержувачем з іншою особою (фізичною чи юридичною) угоди, за якою лізингоодержувач відступає іншій особі права на використання об'єкта лізингу та переводить на неї борг в частині сплати лізингових платежів, є правомірним. Усі інші права, у яких лізингоодержувач є кредитором, та борги, у яких він є боржником, теж можуть бути передані іншій особі. Але для переведення боргів необхідна згода кредитора (лізингодавця).
Зі змісту норм законодавства, які регулюють питання відступлення права вимоги та переведення боргу, випливає, що зобов'язання, за яким змінюється кредитор або боржник, не припиняється у зв'язку з такою заміною. Главою 50 ЦКУ, яка регулює питання припинення зобов'язань, також не передбачено, що заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні припиняє саме зобов'язання.
Враховуючи, що у даному випадку зобов'язання не припиняється, договір фінансового лізингу продовжує діяти і об'єкт фінансового лізингу не повертається. Тому оформлювати факт повернення первісним лізингоодержувачем об'єкта лізингу лізинговій компанії не потрібно. З метою оподаткування заміна лізингоодержувача не призводить до зворотного продажу первісним лізингоодержувачем об'єкта лізингу лізингодавцю. Це означає, що оформлювати передачу об'єкта лізингу лізингодавцем наступному лізингоодержувачу теж не потрібно. За таких умов після укладання угоди про заміну сторони в зобов'язанні у лізингової компанії не виникатимуть податкові зобов'язання з ПДВ та валовий дохід як від операцій з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу.

А яку сторону у договорі лізингу будете міняти?

я так розумію що це буде перевід боргу, тобто заміна боржника у зобов"язанні ст. 520 ЦК України. тут повинен бути трьохсторонній договір про перевід боргу.

Подскажите -а в этом случае обязательно оформлять возврат объекта финлизинга лизингодателю?

навіщо ж його повертати якщо ви стаєте стороною договору і до вас переходять всі права й обов"язки в т.ч. об"єкт лізингу.

Т.е. если меняем лизингополучателя (был один, стал другой), то возврат объекта не оформляем? а как передать? или просто передаем по акту новому лизингополучателю и все? согласно Закону о прибыли возврат облагается как обычная продажа ОС, поэтому для меня важен этот момент

Заранее спасибо за ответ.

Курц, откликнитесь!

Перевод долга и смена лица в обязательстве не одно и тоже.

_____________________________________________________

"И сказали люди, это пришел тот, которого мы ждали" ©Л.И.Брежнев.
Трубы могут быть бумажными, но документы должны быть железными.

Ок. Тогда подскажите как специалист чайнику -для того чтобы НЕ ОФОРМЛЯТЬ возврат объекта фин.лизинга, КАКОЙ договор нужно заключить в моей ситуации?

Заранее ОГРОМНОЕ спасибо!!

а дайте свою електрон адресу, я вам приблизний договорчик скину і в ньому ж ви можете передбачити обов"язок передати об"єкт лізингу новому боржнику, а саму передачу актом оформити.

Спасибо огромное!!!
vikakool@ukr.net

Долго на мой вопрос никто не откликался, что я и обсуждение пропустила
Курц, если можно, то вышлите мне тоже такой договор, пожалуйста!
t_y07@mail.ru

відправив

День добрый!!! вот и я столкнулся с такой ситуацией
можно мне тоже приблизительный договорчик
aa_fialko@ukr.net

Заранее благодарен

тримайте

Підкажіть, будь-ласка, ми є новим лізингоодержувачем за договорим заміни сторони фінансового лізингу, чи маємо ми право на податковий кредит і взагалі як правильно оподатковується ця операція? Буду дуже вдячна.

Курц, вибачте, і в мене така ситуація. Можна договір?
st-22xx@ukr.net

Курц, вибачте, і в мене така ситуація. Дуже дуже потрібен Договір!!!
ak1987@ukr.net