Договір зберігання: від укладання до обліку М. Войцеховский ДК 27 2008

		Вітаємо! Увійти Зареєструватися

Договір зберігання: від укладання до обліку М. Войцеховский ДК 27 2008

Відправлено користувачем 007

Список форумів Список тем Нова тема

Попередня тема Наступна тема

Сторінка 1 з 2 Сторінки: 12

007

Договір зберігання: від укладання до обліку М. Войцеховский ДК 27 2008

07 липня, 2008 06:45

////Разом із тим, згідно з п. 8 П(С)БО 9, витрати на зберігання запасів не включаються до їх первісної вартості, тож і вимога про перерахунок таких витрат за п. 5.9 у складі БВ запасів не правомірна.///

Вначале формальности: может мы с Вами разные стандарты читаем? Потому что в том варианте, который я вижу, п.8 такого не содержит...
Он посвящен вообще другому вопросу.

Теперь по существу: из Стандарта (п. 9) вытекает, что в первоначальную стоимость запасов включаются расходы, НЕПОСРЕДСТВЕННО связанные с приобретением (до момента их оприходования). Вопрос оприходования это "больная тема", тут можно долго рассуждать. Но ДО этого момента такие расходы увеличиывают стоимость запасов.
Если Вы считаете иначе (как указано в материале), то можно ли поподробнее аргументировать Ваши выводы?

///Якщо ж у договорі є умова про те, що зберігач має право розпорядження майном, то ....
1) передача товарів у межах такого договору підпадає під визначення поставки, що спричиняє у поклажодавця збільшення валового доходу і податкових зобов’язань з ПДВ;

2) вартість отриманого майна, включається до складу валових витрат зберігача з подальшим проведенням перерахунку за п. 5.9 Закону про податок на прибуток, а ПДВ включатиметься до складу ПК (за умови використання майна в оподатковуваних ПДВ операціях та у межах господарської діяльності і при належним чином оформленій податковій накладній).

У зберігача ВВ виникають на тій підставі, що він отримав майно не безоплатно, а під зобов’язання повернути таку саму кількість товару такої самої якості і роду через визначений час, на підставі договору зберігання.
....

Окремо спинимося на ситуації, якщо товари, отримані зберігачем на зберігання, використані ним у власному виробничому чи господарському обороті. У цьому разі такі товари підпадатимуть під визначення безоплатно отриманих (п. 1.23 Закону про прибуток), а тому зберігачу на вартість таких товарів слід збільшити ВД1. Виникає запитання: в якому періоді зберігач повинен відобразити ВД на вартість безоплатно отриманих товарів: у періоді отримання товарів на зберігання чи у періоді фактичного використання товарів у власній господарській діяльності? На нашу думку, такий дохід виникає у періоді використання товарів у господарській чи виробничій діяльності. Це підтверджується абз. 2 пп. 4.1.6 Закону про прибуток, згідно з яким до ВД включається доходи у вигляді «...вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді». Звітним періодом буде період, коли отримані на відповідальне зберігання товари стануть безоплатно отриманими, а такими вони стануть, лише коли будуть використані у господарській діяльності. До того моменту вони перебувають на зберіганні.

У поклажодателя в податковому обліку ВД на суму безоплатно наданих товарів не виникає, проте, на нашу думку, він не матиме права на ВВ та ПК, відображені у періоді купівлі таких товарів. Отже, ВВ треба відкоригувати на вартість товарів, що були віддані на зберігання та використані зберігачем у власному господарському обороті, та нарахувати ПДВ виходячи зі звичайної ціни (п. 4.2 Закону про ПДВ). У майбутньому, якщо поклажодавець отримає компенсацію понесених втрат від зберігача, то її сума не відображатиметься у складі його ВД на підставі пп. 4.2.3 Закону про прибуток (якщо має місце рішення суду або претензійна робота).////

Вам не кажется, что Вы дважды описали одну и ту же ситуацию: "использование принятых товаров в своей хозяйственной деятельности" есть ничем иным, как "распоряжением имуществом", но при этом с разными налоговыми последствиями. Сначала Вы пишите, что ВР есть, потом - нет. Использование в своей хоздеятельности еще не свидетельствует о том, что товары (вернее другие, но с теми же характеристиками) не будут возвращены поклажедателю. Невозврат - это скорее частный случай. В этом случае действительно такие налоговые последствия (но это опять таки - исключение из правила).