На практике были даже попытки признать недействительным договор (отдельные условия договора) из-за наличия
цены в гривнах с валютным эквивалентом. Контрагенты ссылались на нормы Хозяйственного кодекса и брали за основу это письмо:
ЛИСТ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
від 12.03.2007 р. № 20-5-132
На лист народного депутата України у Міністерстві юстиції розглянуто звернення щодо вирішення проблемних питань законодавчого регулювання розрахунків в іноземній валюті і, в межах компетенції, повідомляється.
1. Щодо визначення ціни зобов'язання в еквіваленті іноземної валюти зазначаємо.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Так, статтею 524 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні, а сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
При цьому главою 20 Господарського кодексу України встановлюються особливості укладання господарських договорів. Так, статтею 189 цього Кодексу передбачається, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.
__________________________________________
Покупаю за 100, продаю за 500, и на эти 5 % живу.