| ||
корректировка НДС, если заказничом является - неплательщик НДС
Відправлено користувачем Lisa
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
НДС: КОРРЕКТИРОВКИ, УТОЧНЕНИЯ
“Ориентир”
N 38, от 12 октября 2007 г.
А. Литвиненко
Предприятие отгрузило товар неплательщику НДС, который рассчитался за товар, но потом этот товар возвратил. Как осуществить корректировку НО?
Эта ситуация представляет собой классический пример пп. 4.5.3 Закона о НДС — состоялась поставка товара, и оплата перечислена покупателем полностью.
Чтобы иметь право на корректировку НО, поставщик должен вернуть покупателю деньги за полученный товар полностью (пп. 4.5.3), при этом оплата за ранее поставленный товар должна была быть возвращена полностью, т. е. за весь товар. Норма пп. 4.5. 3 Закона о НДС не содержит такого уточнения. Речь идет о возврате ранее поставленных товаров (множество) и полной суммы компенсации за них.
Таким образом, если было поставлено и оплачено 5 столов, то при возврате 3 столов и полной компенсации именно за 3 стола Закон предоставляет возможность уменьшить налоговые обязательства поставщика за эти три единицы товара.
А вот если был продан с полной оплатой товар (единственное число) — автомобиль, потом возвращенный, но при этом оплата за такой товар компенсирована частично, то корректировать НО по НДС поставщик не сможет. Так как в пп. 4.5.3 есть условие — возвращение полной денежной компенсации стоимости прежде поставленных товаров, а товар был поставлен один.
Стоит обратить особое внимание, что если поставщик будет возвращать покупателю деньги частями, то право на корректировку НО он получит только после окончательного расчета с покупателем. Если же, например, поставщик возвратит покупателю только половину уплаченной за возвращенный товар суммы, то права на корректировку НО по НДС он вообще иметь не будет.
При корректировке НО по НДС поставщик обязан выписать расчет корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной (НН) (приложение 2), составленной на момент поставки товара (п. 20 Порядка N 165). Расчет корректировки должен оформляться и в случае возврата предоплаты (Письмо ГНАУ N 24078).
Расчет корректировки к налоговой накладной выписывается в двух экземплярах, а поскольку вторая сторона — неплательщик НДС, то можно предположить, что оба экземпляра НН поставщик оставляет у себя (по аналогии с экземплярами налоговой накладной) (п. 8 Порядка N 165).
На основании данных расчета корректировки делаются записи в реестре полученных и выданных НН (в разделе II в графах 6 — 10 со знаком «-»).
Далее корректировка отражается в декларации по НДС:
1. Если оформление НН и корректировки происходят в разных налоговых периодах — то данные о корректировке отражаются в строке 8.3 со знаком «-» (в случае возврата товара) и в строке 8.4 со знаком «-» (в случае возврата предоплаты, а также в рассмотренной нами ситуации 1).
Тогда в соответствии с Порядком N 166 вместе с декларацией по НДС в налоговую инспекцию необходимо подать и приложение 1 «Расчет корректировки сумм НДС к налоговой декларации по налогу на добавленную стоимость».
2. Если оформление налоговой накладной и корректировка происходят в одном налоговом периоде — то суммы корректировки учитывают при формировании показателей строки 1 или 2 декларации.
Предприятие ошибочно вписало две налоговые накладные на одну поставку товаров. То есть у предприятия дважды возникли налоговые обязательства по одной поставке товаров. Как исправить ошибку: сделать корректировку к налоговой накладной или представить уточняющий расчет?
В соответствии с пунктом 4.5 ст. 4 Закона Украины от 03.04.97 г. «О налоге на добавленную стоимость» (с изменениями и дополнениями), если после поставки товаров (услуг) осуществляется какое-либо изменение суммы компенсации их стоимости, включая следующий за поставкой пересмотр цен, перерасчет в случаях возврата товаров лицу, которое их предоставило, суммы налоговых обязательств и налогового кредита поставщика и получателя подлежат соответствующей корректировке.
Также в пункте 20 Порядка заполнения налоговой накладной, утвержденного приказом ГНА Украины «Об утверждении формы налоговой накладной и порядка ее заполнения» от 30.05.97 г. N 165 (с изменениями и дополнениями, зарегистрирован в Минюсте Украины 23.06.97 г. под N 233/2037), определено, что в случае осуществления корректировки сумм налоговых обязательств в соответствии с пунктом 4.5 статьи 4 Закона поставщик товаров (услуг) выписывает расчет корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной по форме согласно приложению 2 к налоговой накладной.
Учитывая указанное, расчет корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной выписывается, если после поставки товаров осуществляется какое-либо изменение суммы компенсации стоимости проданных товаров.
Вместе с тем, в соответствии с пунктом 4.4 Порядка заполнения и подачи налоговой декларации по налогу на добавленную стоимость, утвержденного приказом ГНАУ от 30.05.97 г. N 166 (с изменениями и дополнениями), если плательщик самостоятельно выявил ошибки, содержащиеся в ранее поданной им налоговой декларации, то такой плательщик обязан подать в порядке, установленном для подачи деклараций по налогу на добавленную стоимость (без учета предельного срока подачи, но с учетом сроков давности, установленных статьей 15 Закона Украины от 21.12.2000 г. N 2181), уточняющий расчет налоговых обязательств по налогу на добавленную стоимость в связи с исправлением самостоятельно выявленных ошибок. Одним уточняющим расчетом могут быть исправлены ошибки только одной ранее поданной декларации.
Налогоплательщик имеет право не подавать указанный расчет, если такие уточненные показатели указываются им в составе декларации за любой следующий отчетный (налоговый) период (с учетом указанных в первом абзаце сроков давности, определенных статьей 15 Закона N 2181), в течение которого такие ошибки были самостоятельно выявлены. Такой способ самостоятельного исправления плательщиком ошибки может быть применен в случае исправления в декларации отчетного (налогового) периода ошибок только одной ранее поданной декларации.
Следовательно, учитывая вышеуказанное, предприятие имеет возможность исправить ошибку путем подачи уточняющего расчета или указать уточненные показатели в составе декларации за следующий налоговый период.
_____________________________________________________
Любую сложную вещь можно описать простыми словами.
Интуиция - поразительное чутье, подсказывающее женщине, что она права, независимо от того, права она или нет.
“Ориентир”
N 38, от 12 октября 2007 г.
А. Литвиненко
Предприятие отгрузило товар неплательщику НДС, который рассчитался за товар, но потом этот товар возвратил. Как осуществить корректировку НО?
Эта ситуация представляет собой классический пример пп. 4.5.3 Закона о НДС — состоялась поставка товара, и оплата перечислена покупателем полностью.
Чтобы иметь право на корректировку НО, поставщик должен вернуть покупателю деньги за полученный товар полностью (пп. 4.5.3), при этом оплата за ранее поставленный товар должна была быть возвращена полностью, т. е. за весь товар. Норма пп. 4.5. 3 Закона о НДС не содержит такого уточнения. Речь идет о возврате ранее поставленных товаров (множество) и полной суммы компенсации за них.
Таким образом, если было поставлено и оплачено 5 столов, то при возврате 3 столов и полной компенсации именно за 3 стола Закон предоставляет возможность уменьшить налоговые обязательства поставщика за эти три единицы товара.
А вот если был продан с полной оплатой товар (единственное число) — автомобиль, потом возвращенный, но при этом оплата за такой товар компенсирована частично, то корректировать НО по НДС поставщик не сможет. Так как в пп. 4.5.3 есть условие — возвращение полной денежной компенсации стоимости прежде поставленных товаров, а товар был поставлен один.
Стоит обратить особое внимание, что если поставщик будет возвращать покупателю деньги частями, то право на корректировку НО он получит только после окончательного расчета с покупателем. Если же, например, поставщик возвратит покупателю только половину уплаченной за возвращенный товар суммы, то права на корректировку НО по НДС он вообще иметь не будет.
При корректировке НО по НДС поставщик обязан выписать расчет корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной (НН) (приложение 2), составленной на момент поставки товара (п. 20 Порядка N 165). Расчет корректировки должен оформляться и в случае возврата предоплаты (Письмо ГНАУ N 24078).
Расчет корректировки к налоговой накладной выписывается в двух экземплярах, а поскольку вторая сторона — неплательщик НДС, то можно предположить, что оба экземпляра НН поставщик оставляет у себя (по аналогии с экземплярами налоговой накладной) (п. 8 Порядка N 165).
На основании данных расчета корректировки делаются записи в реестре полученных и выданных НН (в разделе II в графах 6 — 10 со знаком «-»).
Далее корректировка отражается в декларации по НДС:
1. Если оформление НН и корректировки происходят в разных налоговых периодах — то данные о корректировке отражаются в строке 8.3 со знаком «-» (в случае возврата товара) и в строке 8.4 со знаком «-» (в случае возврата предоплаты, а также в рассмотренной нами ситуации 1).
Тогда в соответствии с Порядком N 166 вместе с декларацией по НДС в налоговую инспекцию необходимо подать и приложение 1 «Расчет корректировки сумм НДС к налоговой декларации по налогу на добавленную стоимость».
2. Если оформление налоговой накладной и корректировка происходят в одном налоговом периоде — то суммы корректировки учитывают при формировании показателей строки 1 или 2 декларации.
Предприятие ошибочно вписало две налоговые накладные на одну поставку товаров. То есть у предприятия дважды возникли налоговые обязательства по одной поставке товаров. Как исправить ошибку: сделать корректировку к налоговой накладной или представить уточняющий расчет?
В соответствии с пунктом 4.5 ст. 4 Закона Украины от 03.04.97 г. «О налоге на добавленную стоимость» (с изменениями и дополнениями), если после поставки товаров (услуг) осуществляется какое-либо изменение суммы компенсации их стоимости, включая следующий за поставкой пересмотр цен, перерасчет в случаях возврата товаров лицу, которое их предоставило, суммы налоговых обязательств и налогового кредита поставщика и получателя подлежат соответствующей корректировке.
Также в пункте 20 Порядка заполнения налоговой накладной, утвержденного приказом ГНА Украины «Об утверждении формы налоговой накладной и порядка ее заполнения» от 30.05.97 г. N 165 (с изменениями и дополнениями, зарегистрирован в Минюсте Украины 23.06.97 г. под N 233/2037), определено, что в случае осуществления корректировки сумм налоговых обязательств в соответствии с пунктом 4.5 статьи 4 Закона поставщик товаров (услуг) выписывает расчет корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной по форме согласно приложению 2 к налоговой накладной.
Учитывая указанное, расчет корректировки количественных и стоимостных показателей к налоговой накладной выписывается, если после поставки товаров осуществляется какое-либо изменение суммы компенсации стоимости проданных товаров.
Вместе с тем, в соответствии с пунктом 4.4 Порядка заполнения и подачи налоговой декларации по налогу на добавленную стоимость, утвержденного приказом ГНАУ от 30.05.97 г. N 166 (с изменениями и дополнениями), если плательщик самостоятельно выявил ошибки, содержащиеся в ранее поданной им налоговой декларации, то такой плательщик обязан подать в порядке, установленном для подачи деклараций по налогу на добавленную стоимость (без учета предельного срока подачи, но с учетом сроков давности, установленных статьей 15 Закона Украины от 21.12.2000 г. N 2181), уточняющий расчет налоговых обязательств по налогу на добавленную стоимость в связи с исправлением самостоятельно выявленных ошибок. Одним уточняющим расчетом могут быть исправлены ошибки только одной ранее поданной декларации.
Налогоплательщик имеет право не подавать указанный расчет, если такие уточненные показатели указываются им в составе декларации за любой следующий отчетный (налоговый) период (с учетом указанных в первом абзаце сроков давности, определенных статьей 15 Закона N 2181), в течение которого такие ошибки были самостоятельно выявлены. Такой способ самостоятельного исправления плательщиком ошибки может быть применен в случае исправления в декларации отчетного (налогового) периода ошибок только одной ранее поданной декларации.
Следовательно, учитывая вышеуказанное, предприятие имеет возможность исправить ошибку путем подачи уточняющего расчета или указать уточненные показатели в составе декларации за следующий налоговый период.
_____________________________________________________
Любую сложную вещь можно описать простыми словами.
Интуиция - поразительное чутье, подсказывающее женщине, что она права, независимо от того, права она или нет.
ПОВЕРНЕННЯ ТОВАРУ ПОКУПЦЕМ - НЕПЛАТНИКОМ ПДВ
«Баланс»
N 41, від 9 жовтня 2006 р.
Зінаїда Омельницька
бухгалтер
Продавець продав товар неплатникові ПДВ, нарахував податкові зобов'язання. Покупець товар повернув. Чи може постачальник відкоригувати раніше нараховані ПЗ?
Підпункт 4.5.3 Закону про ПДВ на це запитання відповідає так: може, якщо сплачена за товар сума повернена покупцеві повністю. Тобто передбачається, що постачальник свого часу оплату отримав теж повністю: операція відбулася. Але на практиці буває по-різному і не все так гладко. Давайте подивимося, які можуть виникнути ситуації і що робити підприємству-постачальнику - платнику ПДВ у кожній з них.
Практичні ситуації
Ситуація 1. А чи є об'єкт?..
Підприємство відвантажило товар неплатникові ПДВ (платникові єдиного податку за ставкою 10%) на підставі договору купівлі-продажу. Покупець за товар не розрахувався через відсутність коштів, а згодом товар повернув. Чи може постачальник відкоригувати ПЗ з ПДВ?
У цій ситуації постачальник гроші за товар від покупця не отримував, отже, і повертати йому немає чого. Умова пп. 4.5.3 не виконана. А що робити з нарахованими ПЗ з ПДВ?
Підпункт 4.5.3 прямої відповіді не дає. Але пригадаємо, що згідно з пп. 3.1.1 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування е поставка товарів. Поставкою ж уважається операція, унаслідок якої право власності на товар переходить до покупця (п. 1.4 Закону про ПДВ).
У цій ситуації товар був повернений колишньому власнику. А згідно зі ст. 653 ЦК, якщо товар не оплачений покупцем і повернений постачальнику, відбувається розірвання договору і договірні зобов'язання сторін припиняються.
Тобто сторони повернулися до початкового стану.
Висновок: об'єкт оподаткування відсутній - постачальник може відкоригувати ПЗ з ПДВ.
Ситуація 2. Купив платник ПДВ, повернув платник ЄП за ставкою 10%...
Пдприємство відвантажило товар, оплата від підприємства-покупця не надійшла, покупець товар повертає. На дату відвантаження покупець був платником ПДВ, а на момент повернення товару вже став платником ЄП за ставкою 10%. Чи може постачальник відкоригувати ПЗ з ПДВ, а покупець - ПК?
Постачальник може відкоригувати ПЗ з ПДВ на підставі пп. 4.5.1, оскільки на момент поставки покупець був платником ПДВ.
Покупець ПК не коригує, оскільки на день анулювання своєї реєстрації платником ПДВ він мав нарахувати ПЗ на товарні залишки, за якими раніше за першою подією був відображений ПК (вимога п. 9.8 Закону про ПДВ - так званий умовний продаж).
Ситуація 3. Повернення передоплати...
Підприємство повернуло суму передоплати покупцеві - неплатникові ПДВ у зв'язку з розірванням договору. Чи можна відкоригувати ПЗ з ПДВ?
Порядок коригування ПЗ, визначений у п. 4.5 Закону про ПДВ, не поширюється на випадок повернення передоплати. Втім, це не означає, що коригувати ПЗ не потрібно.
Після розірвання договору і повернення передоплати покупцеві фактичної поставки товару не відбудеться. Податкові наслідки такого розірвання - відсутність об'єкта оподаткування (пп. 3.1.1 Закону про ПДВ). Тому постачальник може відкоригувати ПЗ з ПДВ. Такого ж підходу дотримується і ДПАУ в Листах N 5547, N 2090.
Ситуація 4. Класична...
Підприємство відвантажило товар неплатникові ПДВ, який розрахувався за товар, але потім цей товар повернув. Як здійснити коригування ПЗ?
Ця ситуація являє собою класичний приклад пп. 4.5.3 Закону про ПДВ - відбулася поставка товару, і оплата перерахована покупцем повністю.
Щоб мати право на коригування ПЗ, постачальник повинен повернути покупцеві гроші за повернений товар повністю* (умова «а» з пп. 4.5.3).
* Від редакції.
Автор акцентує увагу на тому, що оплата за раніше наданий товар мала бути повернена повністю, тобто за весь товар (зі скількох би одиниць він не складався). Зазначимо, що такого акценту норма пп. 4.5.3 Закону про ПДВ не містить. Мова йде про повернення раніше поставлених товарів (множина) і повної суми компенсації за них.
Тому вважаємо, що коли було поставлено та оплачено 5 пилососів, то при поверненні 3 пилососів і повної компенсації саме за 3 пилососи Закон надає можливість зменшити податкові зобов'язання постачальника за такими трьома одиницями товару.
А от якщо був проданий з повною оплатою товар (однина) - комбайн, потім повернений, але при цьому оплата за такий товар повернена частково, то коригувати ПЗ з ПДВ постачальник не зможе. Тому що в пп. 4.5.3 є умова - повернення повної грошової компенсації вартості раніше поставлених товарів. А товар був поставлений один.
Хочу підкреслити, що коли постачальник повертатиме покупцеві гроші частинами, то право на коригування ПЗ він отримає тільки після остаточного розрахунку з покупцем. Якщо ж, наприклад, постачальник поверне покупцеві тільки половину сплаченої за повернений товар суми, то права на коригування ПЗ з ПДВ він узагалі мати не буде.
Порядок коригування ПЗ
При коригуванні ПЗ з ПДВ постачальник зобов'язаний виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (ПН) (додаток 2), складеної на момент поставки товару (п. 20 Порядку N 165). Розрахунок коригування повинен оформлятися і в разі повернення передоплати (Лист ДПАУ N 24078). Ми згодні з думкою ДПАУ.
Розрахунок коригування до податкової накладної виписується в 2 примірниках, а оскільки друга сторона - неплатник ПДВ, то можна припустити, що обидва примірники ПН постачальник залишає у себе (за аналогією з примірниками податкової накладної) (п. 8 Порядку N 165).
На підставі даних розрахунку коригування робляться записи в реєстрі отриманих і виданих ПН (у розділі II у графах 6 - 10 зі знаком «-»).
Далі коригування відображається в декларації з ПДВ:
1. Якщо оформлення ПН і коригування відбуваються в різних податкових періодах - то дані про коригування відображаються в рядку 8.3 зі знаком «-» (у разі повернення товару) і в рядку 8.4 зі знаком «-» (у разі повернення передоплати, а також у розглянутій нами ситуації 1).
Тоді відповідно до Порядку N 166 разом з декларацією з ПДВ до податкової інспекції необхідно подати і додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».
2. Якщо оформлення податкової накладної та коригування відбуваються в одному податковому періоді - то суми коригування враховують при формуванні показників рядка 1 або 2 декларації.
_____________________________________________________
Любую сложную вещь можно описать простыми словами.
Интуиция - поразительное чутье, подсказывающее женщине, что она права, независимо от того, права она или нет.
«Баланс»
N 41, від 9 жовтня 2006 р.
Зінаїда Омельницька
бухгалтер
Продавець продав товар неплатникові ПДВ, нарахував податкові зобов'язання. Покупець товар повернув. Чи може постачальник відкоригувати раніше нараховані ПЗ?
Підпункт 4.5.3 Закону про ПДВ на це запитання відповідає так: може, якщо сплачена за товар сума повернена покупцеві повністю. Тобто передбачається, що постачальник свого часу оплату отримав теж повністю: операція відбулася. Але на практиці буває по-різному і не все так гладко. Давайте подивимося, які можуть виникнути ситуації і що робити підприємству-постачальнику - платнику ПДВ у кожній з них.
Практичні ситуації
Ситуація 1. А чи є об'єкт?..
Підприємство відвантажило товар неплатникові ПДВ (платникові єдиного податку за ставкою 10%) на підставі договору купівлі-продажу. Покупець за товар не розрахувався через відсутність коштів, а згодом товар повернув. Чи може постачальник відкоригувати ПЗ з ПДВ?
У цій ситуації постачальник гроші за товар від покупця не отримував, отже, і повертати йому немає чого. Умова пп. 4.5.3 не виконана. А що робити з нарахованими ПЗ з ПДВ?
Підпункт 4.5.3 прямої відповіді не дає. Але пригадаємо, що згідно з пп. 3.1.1 Закону про ПДВ об'єктом оподаткування е поставка товарів. Поставкою ж уважається операція, унаслідок якої право власності на товар переходить до покупця (п. 1.4 Закону про ПДВ).
У цій ситуації товар був повернений колишньому власнику. А згідно зі ст. 653 ЦК, якщо товар не оплачений покупцем і повернений постачальнику, відбувається розірвання договору і договірні зобов'язання сторін припиняються.
Тобто сторони повернулися до початкового стану.
Висновок: об'єкт оподаткування відсутній - постачальник може відкоригувати ПЗ з ПДВ.
Ситуація 2. Купив платник ПДВ, повернув платник ЄП за ставкою 10%...
Пдприємство відвантажило товар, оплата від підприємства-покупця не надійшла, покупець товар повертає. На дату відвантаження покупець був платником ПДВ, а на момент повернення товару вже став платником ЄП за ставкою 10%. Чи може постачальник відкоригувати ПЗ з ПДВ, а покупець - ПК?
Постачальник може відкоригувати ПЗ з ПДВ на підставі пп. 4.5.1, оскільки на момент поставки покупець був платником ПДВ.
Покупець ПК не коригує, оскільки на день анулювання своєї реєстрації платником ПДВ він мав нарахувати ПЗ на товарні залишки, за якими раніше за першою подією був відображений ПК (вимога п. 9.8 Закону про ПДВ - так званий умовний продаж).
Ситуація 3. Повернення передоплати...
Підприємство повернуло суму передоплати покупцеві - неплатникові ПДВ у зв'язку з розірванням договору. Чи можна відкоригувати ПЗ з ПДВ?
Порядок коригування ПЗ, визначений у п. 4.5 Закону про ПДВ, не поширюється на випадок повернення передоплати. Втім, це не означає, що коригувати ПЗ не потрібно.
Після розірвання договору і повернення передоплати покупцеві фактичної поставки товару не відбудеться. Податкові наслідки такого розірвання - відсутність об'єкта оподаткування (пп. 3.1.1 Закону про ПДВ). Тому постачальник може відкоригувати ПЗ з ПДВ. Такого ж підходу дотримується і ДПАУ в Листах N 5547, N 2090.
Ситуація 4. Класична...
Підприємство відвантажило товар неплатникові ПДВ, який розрахувався за товар, але потім цей товар повернув. Як здійснити коригування ПЗ?
Ця ситуація являє собою класичний приклад пп. 4.5.3 Закону про ПДВ - відбулася поставка товару, і оплата перерахована покупцем повністю.
Щоб мати право на коригування ПЗ, постачальник повинен повернути покупцеві гроші за повернений товар повністю* (умова «а» з пп. 4.5.3).
* Від редакції.
Автор акцентує увагу на тому, що оплата за раніше наданий товар мала бути повернена повністю, тобто за весь товар (зі скількох би одиниць він не складався). Зазначимо, що такого акценту норма пп. 4.5.3 Закону про ПДВ не містить. Мова йде про повернення раніше поставлених товарів (множина) і повної суми компенсації за них.
Тому вважаємо, що коли було поставлено та оплачено 5 пилососів, то при поверненні 3 пилососів і повної компенсації саме за 3 пилососи Закон надає можливість зменшити податкові зобов'язання постачальника за такими трьома одиницями товару.
А от якщо був проданий з повною оплатою товар (однина) - комбайн, потім повернений, але при цьому оплата за такий товар повернена частково, то коригувати ПЗ з ПДВ постачальник не зможе. Тому що в пп. 4.5.3 є умова - повернення повної грошової компенсації вартості раніше поставлених товарів. А товар був поставлений один.
Хочу підкреслити, що коли постачальник повертатиме покупцеві гроші частинами, то право на коригування ПЗ він отримає тільки після остаточного розрахунку з покупцем. Якщо ж, наприклад, постачальник поверне покупцеві тільки половину сплаченої за повернений товар суми, то права на коригування ПЗ з ПДВ він узагалі мати не буде.
Порядок коригування ПЗ
При коригуванні ПЗ з ПДВ постачальник зобов'язаний виписати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (ПН) (додаток 2), складеної на момент поставки товару (п. 20 Порядку N 165). Розрахунок коригування повинен оформлятися і в разі повернення передоплати (Лист ДПАУ N 24078). Ми згодні з думкою ДПАУ.
Розрахунок коригування до податкової накладної виписується в 2 примірниках, а оскільки друга сторона - неплатник ПДВ, то можна припустити, що обидва примірники ПН постачальник залишає у себе (за аналогією з примірниками податкової накладної) (п. 8 Порядку N 165).
На підставі даних розрахунку коригування робляться записи в реєстрі отриманих і виданих ПН (у розділі II у графах 6 - 10 зі знаком «-»).
Далі коригування відображається в декларації з ПДВ:
1. Якщо оформлення ПН і коригування відбуваються в різних податкових періодах - то дані про коригування відображаються в рядку 8.3 зі знаком «-» (у разі повернення товару) і в рядку 8.4 зі знаком «-» (у разі повернення передоплати, а також у розглянутій нами ситуації 1).
Тоді відповідно до Порядку N 166 разом з декларацією з ПДВ до податкової інспекції необхідно подати і додаток 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість».
2. Якщо оформлення податкової накладної та коригування відбуваються в одному податковому періоді - то суми коригування враховують при формуванні показників рядка 1 або 2 декларації.
_____________________________________________________
Любую сложную вещь можно описать простыми словами.
Интуиция - поразительное чутье, подсказывающее женщине, что она права, независимо от того, права она или нет.
| Список форумів Список тем Нова тема | Попередня тема Наступна тема |
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.
Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.
© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua