Добрый день!
Ситуация: юр.лицо заключает договор займа с физ.лицом (не СПД) на заем товара с правом его использования в хоз.деятельности и возвратом этого же товара через определенный срок обратно физ.лицу.
Так вот в старом Законе и консультациях было так:
" надання права на користування підпадає під визначення поставки товарів з точки зору Закону про ПДВ (п. 1.4).
У такому разі операція оподатковується за таким правилом:
1) передача товарів у межах такого договору підпадає під визначення поставки (позика товарів, визначенних родовими ознаками, означає передачу прав власності на них зберігачу), що спричиняє у поклажодавця збільшення валового доходу і податкових зобов'язань з ПДВ;
2) вартість отриманого майна включається до складу валових витрат зберігача з подальшим проведенням перерахунку за п. 5.9 Закону про прибуток, а ПДВ включатиметься до складу ПК (за умови використання майна в оподатковуваних ПДВ операціях та в межах господарської діяльності і за наявності належним чином оформленої податкової накладної).
У зберігача ВВ виникають на тій підставі, що він отримав майно не безоплатно, а під зобов'язання повернути таку саму кількість товару такої самої якості і роду через визначений час, на підставі договору зберігання.
При поверненні майна у межах такого договору зберігач повинен відобразити валові доходи та податкові зобов'язання з ПДВ, а поклажодавець, навпаки, — валові витрати та податковий кредит, адже така операція відповідає визначенню поставки, бо супроводжується зворотним переходом права власності."

А как сейчас в НКУ?
И должно ли ТОВ, как налоговый агент по отношению к физ.лицу, начислить 15% НДФЛ от суммы полученного по договору займа товара?