Добрый день!
Подскажите пожалуйста, сотрудникам были выданы подарки (товар). Необходимо ли приравнивать данный доход к зарплатному доходу. Есть консультация, что есть зарплатный и незарплатный доход.

Спасибо

Стоимость подарков с применением натур.коэффициента (п.164.5 НК) нужно включить в общий месячный доход и удержать НДФЛ.
ЕСВ тоже нужно начислить и удержать, но база будет - стоимость подарка без применения натур.коэффициента.
[buhgalter911.com]

ПОДАРУНКИ ПРАЦІВНИКАМ НА НОВИЙ РІК.

Деякі керівники підприємств з нагоди новорічно-різдвяних свят та вдалого року вирішують вручати власним працівникам подарунки від підприємства (куповані товари або власну продукцію). Звісно, це тішить звичайних працівників, та от бухгалтерам це додаткова морока. Постараємося їм допомогти.
С початку бухгалтерам, та й самому керівництву, радимо вирішити, як саме буде оформлено дарування: як зарплата (премія) чи як подарунок (додаткове благо) фізособі. Від цього і залежатиме подальший облік такого об'єкта.

Нагадуємо, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1 Закону про оплату праці). Додамо, що пп. 2.3.2 Iнструкції №5 зазначає: одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад з нагоди ювілею чи пам'ятних дат, як у грошовій, так і в натуральній формі), включаються до фонду оплати праці.
Крім того, варто врахувати, що заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці). Так, основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. А додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать, зокрема, інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Отже, подарунки працівникам можна трактувати як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Але «залізним» аргументом буде, якщо у вашому колдоговорі (чи трудовому договорі з фізособою) подарунки (з нагоди свят, заохочувальні тощо) будуть прописані в розділі, присвяченому оплаті праці. У такому разі жоден перевіряльник не матиме сумнівів: це зарплатна виплата. Адже згідно зі ст. 7 Закону про колдоговори саме у колдоговорі встановлюються нормування і оплата праці, форма, система, розміри заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Є аналогічна норма і у ст. 15 Закону про оплату праці. Такі виплати можуть бути гарантованими, проте може бути встановлено, що рішення про такі заохочення приймає керівник на підставі свого наказу.
Тож якщо в колективному або трудовому договорі є згадка про вручення працівникам подарунків до свят, то є висока вірогідність того, що їх вважатимуть зарплатною виплатою (зі всіма податковими наслідками).
Якщо ж із працівником буде укладено письмовий договір дарування, то таке заохочення не потраплятиме до фонду оплати праці (ч. 1 ст. 208 та ч. 1 ст. 719 ЦКУ). Оскільки це вже будуть цивільно-правові відносини, а не трудові.
Для проведення передноворічного дарування варто, щоб керівник видав наказ, в якому передбачив би таку приємність для працівників. Саму передачу дарунків працівникам варто оформити документально — наприклад, скласти відомість роздавання подарунків (чи інший первинний документ), на підставі якої вже оформити акт на списання товару. Форм таких документів не встановлено, тож ви можете розробити їх самостійно. Головне, щоб такі документи мали всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік та п. 2.4 Положення №88, тоді вони матимуть силу первинних документів.
Податковий облік
Податок на прибуток
Якщо подарунки рахуються як зарплата. Згідно з п. 142.1 ПКУ до складу податкових витрат включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін. Тож якщо подарунок вважають зарплатною виплатою, то його вартість враховується в податкових витратах. При цьому віднесення його вартості до конкретного виду податкових витрат залежить від того, чим займається працівник: зайнятий на виробництві — у собівартість, працює у відділі збуту — витрати на збут, займає керівну посаду — до адмінвитрат, в інших випадках — до інших операційних витрат.
Згідно з пп. 14.1.202 ПКУ, передача подарунків — не що інше, як їх продаж. У разі якщо подарунок визнано зарплатною виплатою, то фактично ми передаємо товар працівникові за виконану ним роботу. А отже, маємо справу з бартерною операцією. Так, згідно з пп. 14.1.10 ПКУ, бартерна (товарообмінна) операція — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
У такому разі слід керуватися правилами, прописаними в п. 153.10 ПКУ. У ньому зазначено, що доходи та витрати від проведення товарообмінних (бартерних) операцій визначаються відповідно до договірної ціни такої операції, але не нижчої (вищої) від звичайних цін.
При цьому, на думку автора, тут слід додатково врахувати норми п. 153.2 ПКУ. Так, пп. 153.2.1 і пп. 153.2.3 ПКУ передбачають, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів фізособам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20% відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).
На думку автора, датою відображення доходу підприємства за таким даруванням подарунків (які потрапляють до фонду оплати праці) буде день передачі працівникам подарунків, визначений за первинними документами, наприклад відомістю на роздавання подарунків (згідно з п. 137.1 ПКУ). Тією ж датою виникнуть і витрати у вигляді собівартості таких подарунків (згідно з п. 138.4 ПКУ). А витрати у вигляді зарплати, звісно, виникнуть у день її нарахування або за датою визнання податкових собівартісних витрат — усе залежить від того, ким саме працюють обдаровані працівники.
Щодо ЄСВ, нарахованого на подарунки, які потраплять до фонду оплати праці, то такі суми потраплять до податкових витрат згідно з п. 143.1 ПКУ за тією ж датою, за якою будуть відображені витрати на оплату праці працівників, які отримали подарунки.
Якщо подарунки — не зарплата. До податкових витрат не включають затрати, які не пов'язані з провадженням господарської діяльності (пп. 139.1.1 ПКУ). Відповідно до пп. 14.1.36 ПКУ, господарська діяльність — діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу. Коли ми безкоштовно передаємо подарунок своєму працівникові, жодного доходу не отримуємо, а отже, товари не використані в госпдіяльності, тому шлях до податкових витрат затратам на подарунки закритий.
На думку автора, при даруванні товарів працівникам доходу в податковому обліку не буде. Адже відповідно до пп. 135.4.1 ПКУ дохід від операційної діяльності визначають у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів (виконаних робіт, наданих послуг). Крім того, як передбачено пп. 14.1.56 ПКУ, доходи — це«...загальна сума доходу, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах...». У ситуації з передачею подарунка працівнику (незарплатний варіант) жодної компенсації в грошовій чи іншій формі ми не отримуємо. Тож можна говорити, що доходу тут немає. Але, на жаль, не все так просто, бо такі твердження, найімовірніше, заперечуватимуть податківці під час перевірки.
Так, зважте: податківці стверджують, що підприємства-дарувальники повинні показати дохід (за звичайною ціною) на суму безкоштовно переданих товарів. При цьому такі дарувальники можуть поставити до витрат і собівартість таких подарованих товарів. Якщо ви все-таки вирішите показати цей дохід, то пам'ятайте про норми п. 153.2 ПКУ. Про необхідність нарахування доходу при безкоштовній передачі товарів зазначено в УПК №581. Тому, шановні бухгалтери, вибір за вами: або діяти за вказівками з УПК №581 та показати дохід при безкоштовній передачі товарів, або спробувати обстояти свою бездохідну позицію. Але обережним бухгалтерам ми все ж таки радимо дослухатися до думки податківців, висловленої в УПК №581, та показати дохід при безкоштовній передачі товарів (з коментарем до УПК №581 ви можете ознайомитися у «ДК» №33/2012).
Податок на додану вартість
Пригадаймо, що під постачанням товарів розуміють будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару (пп. 14.1.191 ПКУ). Крім того, постачанням товарів також вважається безоплатна передача майна іншій особі (пп. «в» пп. 14.1.191 ПКУ). Отже, при даруванні товарів працівникам відбувається їх постачання, а тому така операція є об'єктом оподаткування ПДВ (п. 185.1 ПКУ). Показувати ПЗ з ПДВ за такою операцією слід у періоді передачі подарунків працівникам (п. 187.1 ПКУ). А базою для нарахування ПЗ з ПДВ буде договірна вартість таких подарунків, але не нижче звичайних цін (абз. 5 п. 188. 1 ПКУ). У декларації з ПДВ1 ПЗ з дарування показують у рядку 1 з розшифруванням у рядку «Iнші» розділу I додатка Д5.
При такому постачанні слід виписати дві податкові накладні (п. 17 Порядку №13792). При цьому всі екземпляри таких ПН залишаться у вас.
1 Форму декларації затверджено наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492.
2 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну України від 01.11.2011 р. №1379.
I кілька слів про ПК з ПДВ, відображений при придбанні подарунків працівникам. Згідно з п. 198.3 ПКУ, право на ПК з ПДВ буде тоді, коли товари/послуги використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо ми передаємо подарунок як зарплатну виплату, то, поза сумнівом, ПДВ, сплачений при придбанні товарів, які надалі були використані для оплати праці працівників, потрапить до ПК. Адже такі товари, використані в госпдільності (як зарплата), потрапили під нарахування ПЗ з ПДВ, а тому взяли участь в оподатковуваних операціях. Тож вимоги п. 198.3 ПКУ виконуються.
Щодо незарплатних подарунків працівникам, то тут, хоча товари й використані в оподатковуваних операціях (нараховано ПЗ з ПДВ під час поставки (передачі працівникам), та, на жаль, немає зв'язку з госпдіяльністю. Тож при купівлі (виготовленні) таких товарів не варто признавати ПК з ПДВ згідно з п. 198.3 ПКУ (звісно, якщо відразу відомо, що такі товари закуповуються або виготовляються з метою дарування).
Якщо ж спочатку ви передбачали використати такі товари (продукцію) в оподатковуваних операціях і в госпдільності, а тому цілком законно признали ПК з ПДВ, то тепер вам слід згідно з п. 198.5 ПКУ нарахувати ще раз ПЗ з ПДВ.
Нагадаємо: у цьому пункті передбачено, що платник ПДВ зобов'язаний нарахувати ПЗ з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, за товарами/послугами, при придбанні яких ПДВ було включено до ПК, у разі якщо такі товари/послуги починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Тож при «незарплатному» даруванні товарів, за якими було поставлено ПК з ПДВ, при їх передачі працівникам слід ще раз нарахувати собі ПЗ з ПДВ, оскільки такий товар не використаний у госпдільності.
Тож виходить, ми двічі нараховуватимемо ПЗ з ПДВ: вперше — за п. 185.1 ПКУ, а вдруге — згідно з п. 198.5 ПКУ. Дехто буде проти такого подвійного нарахування. Та зважте самі: якби ви з самого початку знали, що товари не використовуватимуться в господарських операціях, то не мали б права на ПК з ПДВ, і все-таки вам при даруванні довелося б нарахувати ПЗ з ПДВ за поставкою. А отже, за умови відображення ПК з ПДВ та відповідно нарахування ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ ви просто знімаєте попередньо відображений ПК (який, як з'ясувалося, тільки в періоді роздачі подарунків вам не слід було відображати з самого початку). Та й фахівці ДПС під час перевірки вимагатимуть подвійного нарахування ПЗ. Тому радимо все-таки виконати вимоги п. 198.5 ПКУ.
Проте зауважимо, що спробувати уникнути другого нарахування ПЗ з ПДВ та зберегти раніше відображений ПК за товарами, що роздаватимуться як подарунки працівникам, можна. Для цього при даруванні товару працівникові слід визнати дохід, як цього вимагають податківці в УПК №581. У такому разі товари будуть використані в госпдіяльності (нараховано дохід) і в оподатковуваних операціях (нараховано ПЗ з ПДВ при безоплатній поставці).
Податок на доходи
Якщо дарунок надається як частина зарплати, то з його вартості слід за загальними правилами утримати ПДФО за ставкою 15% або 17% (п. 167.1 ПКУ). У формі №1ДФ1 такий «зарплатний подарунок» показують з ознакою доходу «101».
1 Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. №1020.
Якщо ж ми даруємо просто подарунок, не «зарплатний», то й тоді слід пам'ятати про ПДФО. Але згідно з пп. 165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) доходу фізособи не включаються дарунки, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Деякі спеціалісти вважають, що пп. 165.1.39 ПКУ поширюється лише на подарунки непрацівникам. Утім, згаданим пунктом не встановлено жодних обмежень для його застосування і у випадках вручення подарунків працівникам підприємства. А податківці у своїх роз'ясненнях наполягають, що ця норма повинна застосовуватися в зазначених випадках (дивись, наприклад, лист ДПСУ від 08.10.2012 р. №2972/0/51-12/17-1115). Тому, на думку автора, при даруванні подарунків працівникам можна застосовувати норми пп. 165.1.39 ПКУ.
Справу ми маємо з товарним подарунком, тож якщо його вартість не більша за 536,50 грн (на 2012 рік), то утримувати ПДФО не треба. А от суму перевищення слід вважати додатковим благом працівника (пп. 164.2.17 ПКУ). А тому з такого перевищення слід буде утримати ПДФО як з додаткового блага (абз. «е» пп. 164.2.17 ПКУ). Базою для нарахування ПДФО буде вартість товару за звичайною ціною. У формі №1ДФ частину подарунка, яка не потрапляє під оподаткування, показують за ознакою доходу «160», а от оподатковувану частину — за ознакою «126».
I ще — при сплаті ПДФО з негрошового подарунка, слід застосовувати натуральний коефіцієнт, визначений згідно з п. 164.5 ПКУ (1,176471 — якщо ставка ПДФО 15%, та 1,204819 при ставці 17%). Якщо подарунок потрапляє під дві ставки ПДФО (15% та 17%), то слід уважно визначати і застосовувати натуральний коефіцієнт. Докладніше про нарахування ПДФО — у прикладі далі.
Деякі фахівці вважають, що натуральний коефіцієнт до зарплатних виплат застосовувати не треба, оскільки п. 164.6 ПКУ цього не передбачає. Звичайно, остаточне рішення щодо цього питання за вами, але, на думку автора, і при зарплатній виплаті в натуральній формі має діяти п. 164.5 ПКУ.
I ще, виходячи з норм пп. 168.1.4 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
При цьому варто пам'ятати, що і з «зарплатного» подарунка додатково треба буде ще нарахувати та утримати ЄСВ (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Нагадуємо, що в грудні 2012 р. максимальна величина для нарахування та утримання ЄСВ становить 19278 грн. А от з «не зарплатного» подарунка утримувати (нараховувати) ЄСВ не треба.
Базою для нарахування ЄСВ для працівників є сума нарахованої їм зарплати (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). При цьому застосовувати натуральний коефіцієнт для визначення бази утримання та нарахування ЄСВ не треба. Адже це не передбачено Законом про ЄСВ. Це підтверджує і лист ПФУ від 16.09.2011 р. №19693/03-30.
Якщо подарунок (який належить до фонду оплати праці) передається працівникам ще до нарахування заробітної плати, то нарахований та утриманий ЄСВ слід перерахувати в бюджет одночасно з врученням подарунка працівникам.
Бухгалтерський облік
Виходячи з п. 5 П(С)БО 15 «Дохід», при даруванні «незарплатних» подарунків дохід у бухгалтерському обліку не виникає. А в разі вручення працівникам «зарплатних» подарунків доведеться відобразити дохід. Показати його варто за дебетом субрахунка 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». Адже в такому разі можна говорити про обмін подарунка на виконану роботу (надану послугу).
Щодо витрат, то у випадку з подарунком, який потрапляє до фонду оплати праці, його собівартість має осісти на дебеті субрахунка 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».
У ситуації зі звичайним даруванням (без оплати праці) такі витрати радимо відображати на дебеті субрахунка 949 «Iнші витрати операційної діяльності». Відповідно проведення буде Д-т 949 — К-т 28 (26, 20).
Усі витрати показують на підставі первинних документів, наприклад акта на списання товарів (подарунків).
Приклад 1 З нагоди новорічних свят працівникові відділу збуту підприємства було надано подарунок (мікрохвильова піч) вартістю 2400 грн (з ПДВ). Згідно з колдоговором ця виплата належить до фонду оплати праці. Вручення подарунка відбулося 25 грудня 2012 року до дня нарахування зарплати. Зарплата працівника за цей місяць становить 11000 грн. Бухгалтер для визначення бази оподаткування подарунка для утримання податку на доходи застосовує натуркоефіцієнт за п. 164.5 ПКУ. Норма пп. 165.1.39 ПКУ не застосовується.