Ребята, подскажите, а то запутался как то

Рассматриваем налоговый учет.
Мы импортер.
Первое событие ГТД. курс НБУ, допустим 7.0 - ВР по курсу 7.0
Приходование товара - себестоимость - по курсу НБУ 7.0
Оплата за товар по ком. курсу 7.5 (НБУ на этот день 7.55).
Товар весь не продался до конца квартала.

Теперь собственно вопросы
1. Могу ли я корректировать ВР по курсу НБУ на дату оплаты? Или по ком. курсу на дату оплаты? Если все таки НБУ - как в деке учитывается разница по оплате между НБУ и ком. курсом?
2. Нужно ли пересчитывать себестоимость полученного товара на конец квартала?

неужели никто сейчас ничего не возит?
если раньше разница между курсами была макс. 10коп, да и то редко, то сейчас бывает до гривны добегает.
терять эти деньги (считать просто по ГТД) не хочется
вот и хочу узнать, кто как делает...

См. Листи ДПАУ від 31.01.2004р. №1557/7/15-1117, та №7497/6-15-2315 від 06.08.2005р.

Не смотрел еще письмо №7497/6-15-2315 від 06.08.2005р. не совсем сюда. "Лист ДПА від 06.08.2005р. №7497/6/15-2315 (щодо окремих питань з оподаткування податком на додану вартість у зв'язку з набранням чинності Законів України від 25 березня 2005 року №2505-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" та від 03.06.2005 №2642 "Про внесення змін до деяких законів України"), но имхо к этой теме оно отношения не имеет

а вот касательно первого письма - цитата из одной из статей:

"Слід зазначити, що в листах від 31.01.2004р. №1557/7/15-1117 та від 27.05.2005р. №4807/6/11-1116 щодо витрат по операціях в іноземній валюті та порядку обрахування курсових різниць ДПАУ роз'яснює, що платник податку при отриманні імпортних товарів на валові витрати відносить суми, які розраховані шляхом перерахування вартості товарів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів. При цьому відповідно до підпункту 7.3.3 Закону про податок на прибуток №334 заборгованість в іноземній валюті не виникає і перерахунок валових витрат на момент оплати товару не відбувається.
Аудитори вважають, що у вказаних вище листах ДПАУ висловила свою думку, яка не відповідає Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо формування валових витрат у разі імпорту товарів."

да и плюс - повторю. пока разница была 10 коп, можно было подстраиваться под налоговую, приходуя по ГТД. на сейчас у меня с каждой машины около 15-20тыс. гривен разниц. уплачивать с них прибыль както не хочется. вот и спрашиваю, кто как выходит из ситуации? кто уже удачно отбивался от проверок? какими аргументами? и т.п. просто прошу поделится опытом

фактично позиція ДПС не узгоджується з пп. 7.3.2 Закону про прибуток. На думку автора, дійсно при першій події прибуткування товару валові витрати формуються з врахуванням курсу НБУ, що діє на момент розмитнення, виходячи з контрактної вартості та керуючись пп. 11.2.3 Закону про прибуток. Але по факту оплати, тобто коли стане відома балансова вартість валюти,сплаченої постачальнику такого товару, платник податку має відкоригувати (саме відкоригувати, уточнити а не провести перерахунок згідно іншого валютного курсу, не відобразити якісь курсові різниці) свої валові витрати в сторону збільшення або зменшення вже керуючись пп. 7.3.2 Закону про прибуток. Дійсно при першій події прибуткування товару валові витрати формуються з врахуванням курсу НБУ, що діє на момент розмитнення, виходячи з контрактної вартості та керуючись пп. 11.2.3 Закону про прибуток. Але по факту оплати, тобто коли стане відома балансова вартість валюти,сплаченої постачальнику такого товару, платник податку має відкоригувати (саме відкоригувати, уточнити а не провести перерахунок згідно іншого валютного курсу, не відобразити якісь курсові різниці) свої валові витрати в сторону збільшення або зменшення вже керуючись пп. 7.3.2 Закону про прибуток. Податкові органи не погоджуються з такою позицією, але є дуже позитивні судові рішення щодо цього питання на користь платників податків. ===І== В першу чергу треба керуватися нормами Закону, а не листами.
===І==
“...одержуючи імпортні товари на умовах післяоплати, неможливо достовірно визначити суму валових витрат на підставі пп. 7.3.2 Закону, оскільки на дату їх одержання балансова вартість перерахованої валюти ще невідома.
Згідно з нормою пп. 11.2.3 ст. 11 Закону про прибуток датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів.
Таким чином, якщо першою подією є перерахування валюти нерезиденту, то валові витрати підприємство може точно визначити виходячи з її балансової вартості, але відобразити валові витрати підприємство зможе лише за фактом отримання імпортних товарів. Якщо першою подією було отримання таких товарів, то підприємство має право на валові витрати, але точно визначити їх суму воно не може, оскільки не знає балансову вартість перерахованої валюти, адже вона ще не перерахована нерезиденту.
Отже, позивач, керуючись нормою пп. 7.3.2, 7.3.4 ст. 7, пп. 11.2.3 ст. 11 Закону про прибуток, збільшив валові витрати на дату фактичного отримання товарів за їх вартістю згідно з ВМД і після перерахування валюти за кордон та визначення її фактичної балансової вартості уточнив валові витрати...”
Господарський суд Рівненської області
Рішення від 24.09.2004 р. Справа № 2/273
Рішення залишено без змін
(згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.01.2005 року № 2/273)
Рішення залишено без змін
(згідно з постановою ВГСУ від 30.06.2005 року № 2/273)
================
“...Відповідно до пп. 7.3.2 ст. 7 Закону про прибуток витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, яка визначена відповідно до пп. 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї ж статті та не підлягає перерахунку у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Згідно з пп. 7.3.4 ст. 7 зазначеного Закону балансовою вартістю валюти вважається сума гривень, сплачена платником податку в зв'язку з купівлею іноземної валюти.
Проте відповідно до пп. 11.2.3 ст. 11 Закону про прибуток датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів.
Таким чином, якщо першою подією стало перерахування валюти нерезиденту, то валові витрати підприємство може точно визначити виходячи з її балансової вартості, але відобразити валові витрати підприємство зможе лише по факту отримання імпортних товарів (робіт, послуг). Якщо першою подією було отримання таких товарів (робіт, послуг), то підприємство має право на валові витрати, але точно визначити їх розмір воно не може, оскільки йому не відома балансова вартість валюти, що підлягає перерахуванню нерезиденту, яка стане відома лише на момент купівлі валюти та розрахунку за придбані товари (роботи, послуги).
Матеріали, що додані позивачем до позовної заяви, свідчать про купівлю іноземної валюти в оплату заборгованості перед нерезидентами (заяви на купівлю валюти подані до АКБ) та перерахування сум такої заборгованості продавцем товару (платіжні доручення за жовтень - грудень 2003 р.).
Терміни отримання товару, його оприбуткування та оплата за нього в часі не збігаються, що відповідає умовам укладених позивачем договорів з іноземними постачальниками.
Отже, збільшивши валові витрати на момент фактичного отримання товару по їх вартості за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату оприбуткування позивач діяв у відповідності до пп. 7.3.2 ст. 7 та пп. 11.2.3 ст. 11 Закону про прибуток. А наступне збільшення суми валових витрат з урахуванням фактичного визначення балансової вартості валюти, здійснене позивачем, відповідає вимогам пп. 7.3.2, 7.3.4 ст. 7 Закону про прибуток, а тому є правомірним.
Господарський суд м. Києва
Рішення від 25.11.2004 р. № 25/450

Описывать все долго, цель басни такова: или отстаивать всое мнение, возможно в суде (есть Постанова Вищого господарського суду України від 30.06.2005р. №2/273, решение принято "на користь платника"), или согласиться с мнением налоговой: "У періоді одержання товарів збільшити ВВ на суму кредиторської заборгованості, перераховану в гривні за курсом НБУ на дату їх ввезення. Далі, погашаючі заборгованість перед нерезидентом, ВВ не змінювати".
Анекдот:
Стоит Илья Муромец перед камнем, на котором написано: "Направо пойдешь - по шапке получишь, прямо пойдешь - по шапке получишь, налево пойдешь - по шапке получишь". Задумался Илья, чешет бороду, и тут сзади:"Будешь долго думать - получишь прямо щас".

2 Galla, спасибо за конкретные ссылки на судебные решения.

но, хочу спросить еще раз, а нужно ли пересчитывать себестоимость товара? ведь сумма затрат на приобретение изменилась ... (для расчета прироста запасов на конец периода)
т.е. имеем 2 себестоимости: налоговую, по курсу оплаты, и бухгалтерскую, по курсу получения?

2 lago2008 анекдот хороший

Slax Автор рядків:
-------------------------------------------------------
> 2 Galla, спасибо за конкретные ссылки на судебные
> решения.
>
> но, хочу спросить еще раз, а нужно ли
> пересчитывать себестоимость товара? ведь сумма
> затрат на приобретение изменилась ... (для расчета
> прироста запасов на конец периода)
> т.е. имеем 2 себестоимости: налоговую, по курсу
> оплаты, и бухгалтерскую, по курсу получения?
>
> 2 lago2008 анекдот хороший

У нас пол-жизни - анекдот
Я себестоимость товара не трогаю (в бух.учете - монетарная задолженость, при ее погашении курсовые разницы идут в "інші операційні доходи/витрати", то есть в 945 или 714 счета). У меня импорты-экспорты идут постоянно, причем со схемой 30%-предоплата, 35%-оплата+35%-оплата, так что задолженности разные возникают. Остатки на складе большие, тут у самой иногда "крышу сносит", а инспектору чтобы что-то посчитать, придется у меня жить, поэтому они и не лезут, слава Богу (тьфу-тьфу).