Добрый день.
Подскажите, пожалуйста, производственники, при использовании в производстве различных масел и СОЖ что делать с отработанными маслами? Их нужно как-то утилизировать, куда-то сдавать, как это правильно оформить документально?
Спасибо.

[dtkt.com.ua]
[dtkt.com.ua]

Спасибо, Михаил, но хотелось бы полный вариант статей)

так там же можно смс послать и получить полный вариант

Quote
Ambrozia
Спасибо, Михаил, но хотелось бы полный вариант статей)

Витрати на операції з відпрацьованими мастилами
СГ всіх форм власності, що виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи) за кодами товарних підкатегорій, затверджених Постановою №12211, внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов'язані самостійно або через уповноважені підприємства2 забезпечити їх збирання, видалення, знешкодження та утилізацію. А оскільки це спричиняє певні витрати, то постає запитання: чи відносяться понесені витрати в обліку виробників або імпортерів до собівартості придбаних запасів? Чи можливо віднести їх одразу до витрат звітного періоду як сплату так званого утилізаційного збору?

Природа виникнення питання

Нагадаємо, що порядок збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) затверджено цією ж Постановою №1221 (далі — Порядок №1221).

Зауважимо, що мало хто з виробників (а радше, імпортерів) самостійно виконуватиме зазначені роботи. Адже це потребує наявності власних потужностей, а також ліцензії на приймання і закупівлю відпрацьованих мастил (олив) через мережу власних або орендованих приймальних пунктів3 (пп. 7 п. 2 Порядку №1221). Крім того, п. 4 Порядку №1221 зобов'язує СГ, які самостійно забезпечують утилізацію відпрацьованих мастил (олив), виконувати й інші вимоги. Зокрема, вести поточний облік, проводити аналіз проб відпрацьованих мастил, подавати відповідну щорічну звітність до Мінприроди і Держекоінспекції тощо. Отже, найімовірніше, більшість виробників та імпортерів вирішать, що простіше оплачувати такі послуги уповноваженим або спеціалізованим підприємствам, ніж виконувати вимоги Порядку №1221 самостійно. Тож з'ясуймо, до складової яких витрат відноситься оплата послуг з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

1 Постанова КМУ від 17.12.2012 р. №1221 «Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)», чинна з 19.06.2013 р., наш коментар див. у «ДК» №27/2013.

2 Або іншими СГ, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами.

3 Визначення терміна «приймальний пункт» наведено у пп. 6 п. 2 Порядку №1221.

Відповідно, виробники або імпортери, які вирішили звернутися до фахівців, несуть витрати у сумі оплати їхніх послуг. Нагадаємо, мінімальна ціна на такі послуги становить 0,8 грн (без ПДВ) за 1 літр. Iз підтвердних документів на оплату таких витрат у СГ буде договір про виконання робіт з уповноваженим підприємством чи іншими спеціалізованими підприємствами та документ про оплату зазначених послуг.

Зверніть увагу: відповідно до п. 7 Порядку №1221, на СГ-споживачів, внаслідок діяльності яких утворилися відпрацьовані мастила (оливи), покладено обов'язок документального обліку даних як щодо придбання мастил (олив), так і подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами). Облік придбаних мастил (олив) здійснюється на підставі документів про їх придбання (накладних, товарних чеків тощо). Відповідно, здавання (а іноді навіть продаж) відпрацьованих мастил (олив) підтверджується СГ-споживачем, внаслідок діяльності якого утворилися відпрацьовані мастила (оливи), актом приймання згідно з додатком 3 до Порядку №1221. Акт складається у двох примірниках: один його примірник надається СГ, що здає зазначені відходи, а другий залишається у СГ, що їх приймає. Зауважимо, що споживач мастил (олив), внаслідок діяльності якого утворилися відпрацьовані мастила (оливи), під час здавання таких мастил (олив) вже не сплачує за їх збирання та утилізацію тощо. За нього це зробив виробник чи імпортер.

Облік витрат на утилізацію у виробників та імпортерів

Вироблені в Україні або ввезені на митну територію України мастила (оливи), як правило, утримуються для подальшого продажу. Iмпортовані та вироблені мастила (оливи) визнаються запасами і відповідно до п. 8 П(С)БО 9 «Запаси»1 зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат. Перелік таких витрат, що формують собівартість запасів, наведено у п. 9 П(С)БО 9, серед яких є «інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях». Чи будуть витрати, понесені на оплату послуг на утилізацію відпрацьованих мастил (олив) вважатися витратами, що пов'язані із придбанням мастил (олив) і доведенням до стану, в якому такі мастила можуть використовуватись надалі? У передостанньому абзаці п. 9 П(С)БО 9 уточнюється, що до таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. На погляд автора, витрати на оплату послуг з утилізації не змінюють характеристику придбаних мастил (олив). Мало того, такі витрати не впливають на використання запасів із запланованою метою (їх продажу). Отже, можна дійти висновку, що витрати, понесені виробниками та імпортерами на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) не можуть формувати собівартість таких запасів.

Чи можливо прямо пов'язати з доходом певного періоду витрати на оплату зазначених послуг? Чи впливають ці витрати на збільшення доходу, для отримання якого вони здійснені? Звісно, ні. Отже, витрати, понесені на організацію збирання, перевезення, зберігання, утилізації тощо, можна віднести лише до інших витрат СГ (згідно з пунктами 7 і 29 ПСБО 162). У бухобліку, на думку автора, такі витрати відображаються на субрахунку 949 «Iнші витрати операційної діяльності». Дехто із фахівців може зауважити, що такі витрати варто було б віднести до адміністративних витрат, але автор вважає, що це не так. Справді, відповідно до п. 18 П(С)БО 16, до адміністративних витрат відносяться, зокрема, «податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг)». Але хоча плату за послуги утилізації, справді, передбачено постановою КМУ, за своєю суттю вона не може вважатись «іншим передбаченим законодавством обов'язковим платежем». Адже вона сплачується не до бюджету, а уповноваженому або спеціалізованому підприємству за певні послуги.

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. №246.

2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. №318.

У податковому обліку, за аналогією з бухобліком, витрати на утилізацію використаних мастил (олив) відносяться виробниками та імпортерами також до інших операційних витрат, пов'язаних із госпдіяльністю платника (пп. «в» пп. 138.10.4 ПКУ). За нормою п. 138.5 ПКУ, витрати, понесені на утилізацію відпрацьованих мастил (олив), визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухобліку. Відповідно, датою таких витрат є період понесення. Але за нормою п. 138.2 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів. Отже, кожен СГ, оплачуючи послуги з утилізації відпрацьованих мастил, повинен мати у наявності первинний документ, зокрема акт про виконання робіт, з уповноваженим підприємством чи іншим спеціалізованим підприємством, яке має право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами. Але надання таких актів ані Порядком №1221, ані Постановою №1221 не передбачено. Та й важко зрозуміти, що саме має бути зазначено в такому акті. Адже фактично такі послуги, за які уповноважені та спеціалізовані підприємства отримують плату від імпортерів та виробників масел (олив), таким імпортерам та виробникам не надаються. Споживачами цих послуг стануть СГ — покупці мастил (олив). Отже, на думку автора, наявності договору з уповноваженим або спеціалізованим підприємством та документів про оплату зазначених послуг достатньо для їх відображення у складі податкових витрат, а датою виникнення таких витрат, відповідно, буде дата оплати таких послуг.

Олена ВОДОП'ЯНОВА, «Дебет-Кредит»

Збираймо мастила — бережімо природу!
Природу слід берегти — про це нам з дитинства нагадували батьки та вчителі. Урядовці теж вчилися у школі, тож КМУ Постановою №12211 врегулював питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив). Це, звісно, добре, та от пересічним бухгалтерам роботи додасться. Про це — далі.

I знову «покращення». Постановою №1221 передбачено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, що виробляють або імпортують для вільного використання мастила (оливи), внаслідок використання яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи), зобов'язані:

1) самостійно відповідно до законодавства забезпечити збирання, видалення, знешкодження та утилізацію відпрацьованих мастил (олив);

Про що йдеться

Відпрацьовані мастила (оливи) — гідравлічні, моторні, трансмісійні та інші мастила (оливи), гальмівні та інші рідини для ізоляції і теплопередачі, що повністю або частково втратили свої первісні якості, не підлягають подальшому використанню за своїм прямим призначенням, включені як небезпечні відходи до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою КМУ від 13.07.2000 р. №1120, і поводження з якими здійснюється за умови наявності у СГ ліцензії на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами.

2) або ж укласти договори про виконання робіт з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) з:

— уповноваженим підприємством, що належить до сфери управління Мінекології та природних ресурсів;

— іншими підприємствами, що мають ліцензію на право провадження діяльності у сфері поводження із зазначеними небезпечними відходами, з урахуванням установленої Постановою №1221 мінімальної ціни на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив).

Дехто зауважить, що така вимога була й раніше — її передбачала Постанова КМУ від 27.07.2011 р. №1075. На заміну їй і прийшла досконаліша Постанова №1221. Документ, крім згаданої вище вимоги збирання, видалення, знешкодження тощо мастил, встановлює і мінімальну ціну на послуги з організації збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) — 0,8 грн (без ПДВ) за 1 літр.

Крім того, Постановою №1221 затверджено і Порядок збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив) (далі — Порядок №1221). Раніше такого порядку не було. От якраз він і є цікавішим, і не тільки для виробників/імпортерів мастил (олив) чи спеціалізованих/уповноважених підприємств, але й для пересічних суб'єктів господарювання (далі — СГ), а саме тих, у кого у процесі діяльності утворюються відпрацьовані мастила (оливи).

Так, згідно з п. 1 Порядку №1221, перелік відпрацьованих мастил (олив), що утворюються внаслідок використання вироблених або імпортованих на територію України мастил (олив) та відповідно підлягають збиранню, видаленню, знешкодженню та утилізації, наведено в додатку 1 до Порядку №1221.

СГ — споживачі мастил (олив), у яких за наслідками діяльності утворюються відпрацьовані мастила (оливи) — а це всі, хто має у власності чи оренді хоч одне авто або інші механізми, для роботи яких слід використовувати мастила (оливи), — повинні у первинних документах відображати дані про придбання мастил (олив). Звісно, на підприємствах так було і раніше. Але тепер виходить, що зберігати документи про придбання мастил повинні і підприємці: адже норми Порядку №1221 поширюються на СГ всіх форм власності. Мало того, усі СГ — споживачі мастил (олив), у яких за наслідками діяльності утворюються відпрацьовані мастила (оливи), повинні документувати не лише надходження, але й відображати дані з «подальшого поводження з відпрацьованими мастилами (оливами)»2 (пункти 7 та 10 Порядку №1221). А власне, виходить, що слід вести документальний облік, коли і з якою метою було використано мастила, який залишок відпрацьованих мастил та кому їх передано. Правила обліку частково передбачено у Порядку №1221. Так, у його п. 14 прописано, що приймання (приймальними пунктами) відпрацьованих мастил (олив) від СГ оформлятиметься актом приймання (додаток 3 до Порядку №1221). Цей документ складають у двох примірниках: один залишається у СГ, що здає зазначені відходи, а другий — у СГ, що їх приймає. А от документування внутрішнього обігу мастил на підприємстві (передачу для використання, яку кількість відпрацьованого мастила було отримано) слід буде організувати самостійно.

1 Постанова КМУ від 17.12.2012 р. №1221 «Деякі питання збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил (олив)» (чинна з 19.06.2013 р. — з дня її офіційного опублікування), див. «ДК» №27/2013 цього номера, додатки до постанови — на нашому сайті www.dtkt.com.ua у розділі «Документи для роботи. — Додатки до друкованого «ДК».

2 Операції поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) — збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження та захоронення відпрацьованих мастил (олив) (пп. 4 п. 2 Порядку №1221).

Чимало СГ до набрання чинності Порядком №1221 усе відпрацьоване мастило з авто залишали на СТО. Найімовірніше, так буде і далі, але тепер таким СГ варто отримати від СТО акт приймання відпрацьованого мастила (можна у довільній формі), навіть якщо така СТО і не уповноважена виробником чи імпортером збирати мастила. На нашу думку, у цій ситуації СТО виступатиме посередником між СГ та приймальним пунктом.

Крім того, можна говорити, що СТО і сама належить до СГ, «у процесі діяльності яких утворюються відпрацьовані мастила (оливи)», адже звичайні фізособи (не підприємці), які відвідують СТО з метою заміни мастила, як завжди, залишатимуть відпрацьоване мастило на СТО. Тож саме СТО здаватиме таке мастило до приймальних пунктів.

Якщо вам доводиться самостійно замінювати мастила на авто, то відпрацьовані мастила (оливи) слід збирати роздільно. Хоча цікаво, чи під «роздільним збиранням» нормотворці мали на увазі збирання за марками, чи просто за хімічними особливостями: створені на основі органічних речовин чи неорганічних (п. 7 Порядку №1221). А можливо, їх слід розділяти за використанням в агрегатах? На таку думку нас наштовхує п. 9 Порядку №1221, де зазначено: «роздільне збирання відпрацьованих мастил (олив) здійснюється в разі їх використання в різних агрегатах». Але не потрібно мати диплом хіміка, щоб знати, що моторні мастила можуть бути як органічними, так і неорганічними. То що: оскільки вони використовуються у двигуні (в одному агрегаті), то такі мастила різного хімічного походження слід змішувати? Гадаємо, не варто. Сподіваємося, це питання розтлумачать компетентні органи або ж підприємства, що займатимуться збиранням відпрацьованих мастил.

Пунктом 10 Порядку №1221 встановлено норму збирання та утилізації відпрацьованих мастил (олив) — 40% від загального обсягу мастил (олив), які використовують СГ. Та от питання — а якщо особливістю механізму передбачено, що більша частина мастила витрачається під час його роботи? Або ж у нас, скажімо, вантажівка ЗиЛ-130 30-річної «витримки», який поглинає мастила просто літрами, — як виконати норму? На жаль, невідомо. Тож потрібно буде слідкувати за технічним станом автомобіля, щоб виконати норму здавання мастил.

Зазначимо, що збирання відпрацьованих мастил (олив) здійснюватиметься через мережу стаціонарних і пересувних приймальних пунктів (п. 9 Порядку №1221). Відповідні спеціалізовані підприємства та уповноважені підприємства (див. визначення у п. 2 Порядку №1221) повинні розмістити інформацію про розташування пунктів приймання відпрацьованих мастил (олив) у помітних і доступних для огляду місцях.

Крім того, на нашу думку, у податковому та бухгалтерському обліку відображати виникнення на підприємстві та передачу приймальному пункту відпрацьованих мастил не потрібно, адже це не актив.

Василь РОРАТ, «Дебет-Кредит»

Спасибо, ditya, читаю

Статьи изучила.Появились вопросы. Я - потребитель масла (не производитель и не импортер).

1. Мои поставщики должны заключать договора на утилизацию масел с т.н. уполномоченными организациями. Я должна отработанные масла сдавать по акту ЭТИМ ЖЕ уполномоченными организациями или любым другим?
2. Они должны принимать у меня отработку бесплатно?

Мы отработку оставляем у себя,на вопрос куда ее деваем отвечаем для своих нужд/смазывание деталей +отработанное масло с машины можна использовать в кране/,но возможно у нас против вашего не большое кол-во.

У нас не автомобиль) 5 станков, в процессе производства постоянно используются разные масла и СОЖ. МНОГО

А какая ответственность, если не сдавать отработанное масло?

Доброго дня підскажіть, мене взяли бухгалтером на фірму яка займається утиліз масла, фірма нова, бух.облік невівся, може хтось підскаже з чого починати?

начните с того, что пропишите перечень хозяйтсвенніх операций на предприятии, к каждой операции определите какой первичный документ, и какие проводки на основании этого первичного документа у Вас получаются


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

я читала постановление и не могу разобраться, там прописано собрать 40% надо и как закрывать акт услугой или литрами этого масла которое зайдет к нам сначала на храниеие а мы передадим на утилиз. третьему лицу.

Вам надо поговорить с директором или тем, кто разбирается в процессе
и понять, что и как делается, а уже потом на єтом основании строить сам учет
не бівает так, что учет сам по себе, а процесс сам по себе
учет отражает то, что происходит на предприятии


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

, да я это понимаю, но директор сам далек от этого

ну тогда не с директором, а с технологом (зав.производством) или кто там занимается конкретно утилизацией...

походу я как бухгалтер, всем и буду заниматься

ну так Вы сразу расставьте все точки над "i"
а то если раз сдадитесь, то сядут Вам на голову и вместо учета будете волочить кучу других забот...

нет это не я расставила их, просто на фирме директор, менеджер и я, и что то с кого требовать незнаю

Все, что не касается бухучета, требовать с директора. Если он сам не знает, пусть ищет знающих людей.

он поставил задачу закрыть акты, и сказал ты бухгалтер ты и узнавай

я уже думаю записаться до аудитора на консультацию, заплатить свои деньги может там мне объяснять все

если дело касается исключительно оформления в учете ваших услуг, то поройтесь в инете
вот, например, статейка [online.dtkt.ua]
можно еще нарыть че-нить полезное и не надо никому платить

ну или вот пункт из Постановления №1221:

14. Приймання відпрацьованих мастил (олив) від суб’єктів господарювання здійснюється партіями відповідно до визначених законодавством вимог та оформлюється актом приймання згідно з додатком 3 до Порядку, що складається у двох примірниках. Один примірник акта надається суб’єкту господарювання, що здає зазначені відходи, а другий залишається у суб’єкта господарювання, що їх приймає.

[zakon4.rada.gov.ua]

да но в этом постановление еще и написано 40% общего объема масел собирается и утилиз.как узнать этот объем, и акты прописываются литрами или послугами, наш один клиент подписал акт услугой на всю входящ.сумой. а как правильно?

Говорю сразу - я этим видом деятельности не занималась, поэтому все приведенное ниже исключительно лично мои скромные логические умозаключения.

О норме сбора в 40%:
10. Для всіх суб’єктів господарювання - споживачів мастил (олив) норма збирання та утилізації відпрацьованих мастил (олив) встановлюється у розмірі 40 відсотків загального обсягу мастил (олив), які вони використовують.

Предполагаю, что эта норма работает для потребителей масел, а ваше предприятие, я так понимаю, посредник:
спеціалізоване підприємство - суб’єкт господарювання, його філія, інший відокремлений підрозділ, які здійснюють операції поводження з відпрацьованими мастилами (оливами) та надають послуги, пов’язані із збиранням, видаленням, знешкодженням та утилізацією відпрацьованих мастил (олив), на підставі відповідної ліцензії.

Т.е. вы собираете отработку и отдаете ее дальше третьей организации на утилизацию - так?

да

По оформлению акта:

из уже приводимого мной п.14 следует, что вы при приемке отработки должны подписать с предприятием, сдающим отработку, акт согласно Дод.3 к этому постановлению.
Из формы этого акта следует, что там надо указать ед.измерения, кол-во и стоимость за единицу. Ну и общая стоимость.
Логично предположить, что акт лучше закрыть в кол-ве литров.