Головна порталу Дт-Кт  
Головна ДКНовиниПублікації ДКПередплатаДовідникиБланки, формиКонсультаціїДокументи


Розширений пошук по форуму :: по порталу

Перечисление в бюджет положительной курсовой разницы при продаже валютного возврата от нерезидента

Відправлено користувачем Ambrozia 
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Сторінка 2 з 2    Сторінки: Попередні12
предприятиям ничего перечислять не надо


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
Р.В а как же эта консультация с базы налоговой? И банк ничего не снял с нас когда возврат перечислил.

А вообще так ужасно - у нас курсовая разница 63 000грн. Директору говорить стыдно - и страшно.
Так зачем же банк продавал по курсу выше покупки? Он же мог закрыть всё по тому же курсу, что и купили, одно на одно бы и вышло. А сейчас , думаю, уже не дёргайтесь. Найдут, так найдут. А нет, так деньги лишними не будут.


смотрите пост от 21.11.13 в 14.07


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
очень бы хотелось что бы что бы так было, но боюсь что речь идет о том - что Банки обязаны Продать, а вот перечислять и учитывать в расходах должен резидент
7. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний
робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що
взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та
перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією,
щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на
результати господарської діяльності резидента.
Что же вы к слову в конце абзаца пристали. Смотрите вводное, кому пункт адресуется - Субъекты рынка.
Kuzya, может вы и правы и не нужно цепляться к словам - но в ВПС - тоже так написали. И все таки кто небудь платил или не платил эти курсовые разницу в бюджет???? и как все таки налоговая к этому относиться при проверке?
спасибочки!!!!!!! Если кто небудь еще прочитает эту постанову , то подскажите суд не удовлитворил претензию налоговой только потому что не было "донарахування"? Это просто техническая ошибка налоговой? Спасибо
А шо, слишком много букаф? Тада цитирую:
Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що він не є «суб'єктом ринку» в розумінні п. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до державного бюджету України, що узгоджується також з положеннями ст. 3 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо продажу валюти виключно уповноваженим банком.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, та зважаючи на відсутність донарахувань за актом перевірки від 19.07.2012 р., що підтверджено довідкою податкового органу від 08.02.2013 р., а також відсутність зазначеного порушення у висновках акту перевірки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
букаф много, но я прочитала))). хотела просто уточнить - не нехватка акта донарахувань было для суда основанием вынести такое решение. И еще вопросик т.е если есть такой прецедент - то по идее можно будет отстоять эту точку зрения в суде если вдруг налоговая начислит эту курсовую разницу. Спасибо!!!
это постанова суда первой инстанции
а как правило, "рулит" апелляция
но даже первая инстанция четко дала понять, что предприятие - не субьект рынка...

Я так поняла, на решение повлияло несколько факторов:
1. Нет согласованных налоговых обязательств, т.к. по этому поводу не подается отчетность.
2. Сумма не доначислена НУРом.
3. Сумма учтена предприятием в доходах в деке по прибыли, налог уплачен.
4. Ну и предприятие - не "субъект рынка".
Но четкого подтверждения, что предприятие не должно платить курсовую разницу в бюджет, я не нашла. Хотя подтверждением этого можно считать и фразу: "Крім того, суд погоджується з доводами відповідача про те, що він не є «суб'єктом ринку» в розумінні п. 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, у якого виникає обов'язок перерахування позитивної курсової різниці до державного бюджету України".
Quote
Жека
а что такое НУром?
НУР - налоговое уведомление-решение, по-украински ППР - податкове повідомлення-рішення.
Послушайте, постановой НБУ не могут быть установлены правила, что все должны чтото перечислять в бюджет, это бред. Такое может быть установлено только законом.
Quote
Жека
а можно проверить была ли апелляция по этому делу?
Аппеляций не было. Вот ссылка на единый реестр судовых решений. Там сможете отслеживать изменения, если будут, по номеру или по контексту [reyestr.court.gov.ua]
Quote
Котег :-)
Послушайте, постановой НБУ не могут быть установлены правила, что все должны чтото перечислять в бюджет, это бред. Такое может быть установлено только законом.
Если почитать решение суда, то там можно найти достаточно аргументов для того, что бы отстоять неуплату этой разницы в бюджет. Мне лично, например понравился аргумент , что курсовые разницы признаются в учете предприятия доходом, согласно ПсБУ и ст. 153 НКУ. И в составе доходов подлежат налогообложению. Т.е это исключает перечисление в бюджет разницы предприятием. Иначе, вопреки ПсБУ и НКУ сумма разницы является обязательством, а не доходом согласно какому-то постановлению с невнятно выписанной нормой. Ну бред же. Тем более, в Постанове НБУ непонятно по какому курсу считать. А то что нельзя законно обчислить не может быть каким-либо обязательством для предприятия.

alenka123, спасибо огромное за ссылку на решение.
Люди, там же Котег четко написал, шо у нас не может быть платежей в бюджет на основании Постановы НБУ
НБУ - это не Закон Украины


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)
[www.interbuh.com.ua]
Хто й коли повинен платити позитивну курсову різницю до Держбюджету
9 липня 2014 / 10:00
Share on facebookShare on twitterShare on linkedinShare on pinterest_shareShare on vkShare on google_plusone_share



Нацбанк України в листі від 26.03.2014 р. № 29-207/12713 роз’яснив, що резиденти України перераховують позитивну курсову різницю, яка виникла у випадку продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, до Державного бюджету України. Про це чітко зазначає ст. 5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі — Закон № 185).

Нагадаємо!

Нацбанк має право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України інвалюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку. У разі порушення резидентами цих строків придбана валюта продається вповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. Разом із тим позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента (ст.ст. 3, 5 Закону № 185).

Водночас Нацбанк наголосив, що ані Законом № 185, ані іншими законодавчими актами України на вповноважені банки не покладено обов'язок щодо здійснення такого перерахування без доручення клієнта, а тому резидент самостійно відповідає за щоквартальне перерахування позитивних курсових різниць до Держбюджету України у визначених законодавством випадках.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.03.2014 р. № 29-207/12713

Щодо перерахування сум позитивної курсової різниці до Державного бюджету України

Національний банк України розглянув <...> звернення, надіслане Міністерством фінансів України щодо перерахування сум позитивної курсової різниці до Державного бюджету України, і зазначає таке.

Статтею 3 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі - Закон) Національному банку України надано право встановлювати строк, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, і порядок її продажу в разі недотримання резидентом цього строку.

Статтею 5 Закону визначено, що при порушенні резидентами встановленого строку, протягом якого куплена резидентом на міжбанківському валютному ринку України іноземна валюта для забезпечення виконання зобов'язань перед нерезидентом має бути використана за призначенням, ця валюта продається уповноваженими банками протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України. При цьому позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щоквартально направляється до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента.

Норма пункту 7 розділу III Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (далі - Положення № 281) зобов'язує уповноважені банки продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Також ця норма Положення № 281 дублює норму Закону щодо необхідності щоквартального перераховування до Державного бюджету України позитивної курсової різниці, що може виникнути за такою операцією, та віднесення на результати господарської діяльності резидента негативної курсової різниці.

Виходячи з викладеного, резиденти України перераховують позитивну курсову різницю, що виникла у випадку продажу іноземної валюти, поверненої нерезидентом, до Державного бюджету України. Слід зазначити, що Законом або іншими законодавчими актами України на уповноважені банки не покладено обов'язок щодо здійснення такого перерахування без доручення клієнта.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про Національний банк України" (далі - Закон про Національний банк) Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, який згідно з частиною другою статті 19 Конституції України діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон про Національний банк, а також Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" не наділяють Національний банк повноваженнями визначати суму курсової різниці, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Враховуючи зазначене, пропонуємо звернутися за відповідними роз'ясненнями до Державної податкової служби України.

Водночас зазначаємо, що власні кошти юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в іноземній валюті, що були перераховані на користь нерезидента за зовнішньоекономічними договорами та повернені нерезидентом у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання між сторонами повністю або частково не виконані, підлягають обов'язковому продажу відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 14.11.2013 р. № 453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (далі - Постанова № 453). Постановою Правління Національного банку України від 15.11.2013 р. № 457 встановлено вимогу, згідно з якою надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів та у російських рублях, на які поширюються вимоги Постанови № 453, підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України в розмірі 50 процентів.

В. о. заступника ГоловиВ. Приходько
Quote
ВМ
Посмотрите
№ 27 (1118) от 7 июля 2014 года Бухгалтерия http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=3621
Речь идёт не об валюте которую купили и не использовали, которую купили - перечислили аванс - нерезидент не поставил товар - нерезидент вернул аванс обратно .
Quote
OlgaNata
Quote
ВМ
Посмотрите
№ 27 (1118) от 7 июля 2014 года Бухгалтерия http://www.buhgalteria.com.ua/Hit.html?id=3621
Речь идёт не об валюте которую купили и не использовали, которую купили - перечислили аванс - нерезидент не поставил товар - нерезидент вернул аванс обратно .
Извините, не дочитала.

СПАСИБО, за инфу. smiling smiley
Вищий адмінсуд України у своїй ухвалі від 12.05.2014 р. у справі № 804/13407/13-а (№ К/800/6191/14) дав відповідь на запитання:
[pravoscope.com]
«перерахування позитивної курсової різниці на користь державного бюджету України належить до компетенції суб’єктів ринків, якими є комерційні банки та уповноважені фінансові установи. Водночас обов’язок підприємства-резидента здійснювати перерахування до бюджету зазначеної курсової різниці жодною нормою законодавства не передбачено, тому відповідальності за таке неперерахування курсової різниці від продажу іноземної валюти чинним законодавством також не передбачено, що взагалі виключає можливість застосування до позивача будь-яких санкцій».
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Сторінка 2 з 2    Сторінки: Попередні12
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись



Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.

© 2023 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua





0.00037899999999999