Якщо покупець оплатив рахунок і в той же день передумав, лист про повернення датований наступним днем оплати...

Як бути з податковою і коригуванням, виписувати чи ні, десь чув про повернення за три дні, але так зразу не знаходжу???

Если всё в одном периоде, то я не выписую НН и соответственно корректировку.

я слышала про один день, если все в 1 день произошло-то нет, если на след., то выписую НН днем оплаты и корректировку-днем возврата

Если возврат денег в течение 5 банковских дней - корректировка не нужна

Считаю, что нужно выписать НН и РК по причине: "возврат предоплаты".
Т.к., все таки 1 соб. прошло.
Касательно возврата в течение 3 дней: если разобраться, то такую позицию можно поддержать, если зачисление произошло по вине банка.
В противном случае, если между контрагентами существуют договорные отношения, то считать такие суммы ошибочно зачисленными нет оснований.
Вот и разъяснение ЕБПЗ по этому поводу:
Запитання:
Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?
Відповідь:

Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” із змінами та доповненнями (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 ПКУ.

Чи потрібно виписувати податкову накладну на помилково зараховані на поточний рахунок кошти?
ВІДПОВІДЬ РЕДАКЦІЇ
Ні, на суму помилково отриманих коштів податкову накладну (далі — ПН) виписувати не треба. Відповідно, платнику не потрібно оформляти й розрахунок коригування (додаток 2 до ПН) у момент повернення цих коштів власнику. Аргументуємо сказане.
Основні правила поводження з таким особливим документом, як ПН, прописано в ст. 201 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Тут чітко обумовлено: платник ПДВ виписує ПН на кожну повну або часткову поставку товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7). Тобто для того, щоб були підстави виписати ПН, як мінімум, повинна бути передумова — операція з поставки товарів або послуг. Адже саме такі операції, згідно з п. 185.1 ПКУ, є об'єктом обкладення ПДВ. Аби розставити всі крапки над «і», звернемося до термінології.
Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів — «…будь-яке передання права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін або дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду». У свою чергу, під постачанням послуг розуміють будь-яку операцію, «…яка не є поставкою товарів, або іншу операцію з передання права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав щодо таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, споживаних у процесі здійснення певної дії, або проведення певної діяльності».
Як бачите, постачання товарів (послуг) передбачає цивільно-правовий характер відносин між сторонами. А якщо між суб'єктами господарювання немає укладених (усно чи письмово) договорів, які передбачали б передання прав власності на товари (роботи, послуги), то кошти, не підкріплені такими взаєминами, не мають статусу авансу (передоплати) за товари, роботи, послуги та не підпадають під об'єкт обкладення ПДВ.
Утім, якщо гроші надійшли від контрагента, з яким у вас є господарські відносини, довести контролерам, що це помилкове зарахування, буде непросто. Значно спростить це завдання офіційна переписка, де суб'єкт господарювання, що помилково перерахував кошти, просить повернути їх, а одержувач обіцяє це зробити невідкладно.
Зауважте: згідно з п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 21.01.04 р. № 22, кошти, помилково зараховані на рахунок, не належать такому випадковому одержувачу та він зобов'язаний їх повернути. Про строки, у які останньому слід укластися, розповідає п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» від 16.03.95 р. № 227/95. На його підставі повернути кошти необхідно в п'ятиденний строк. На жаль, тут не уточнюють, рахувати треба робочі чи календарні дні. Гадаємо, що йдеться саме про робочі (банківські) дні. Своєчасне повернення таких коштів (у зазначений термін) дуже допоможе довести, що отримані суми мають статус помилкового зарахування. До речі, у «Віснику податкової служби України» № 3 за 2002 р. фахівці ДПАУ стверджували, що об'єкт обкладення ПДВ відсутній лише в тому випадку, якщо помилкові кошти повернено в установлений термін.
Отже, позаяк помилково зараховані на рахунок платника кошти не мають жодних точок дотику з операцією постачання товарів або послуг, тобто не є передоплатою (авансом) постачальнику за товари (послуги), їхнє одержання та повернення не є об'єктом обкладення ПДВ. І тому такий рух грошових коштів не супроводжується випискою податкової накладної та розрахунку коригування.
У відповіді враховано норми законодавства станом на 13.03.2012

Имхо, "слух" о трех днях возник видимо из-за того, что банк, по нормативке НБУ, в течение этого времени должен вернуть деньги плательщику, если платеж поступил ненадлежащему получателю.
Если оформить возврат денег как возврат ошибочного платежа, то НН и РК можно не выписывать, т.к. не было оплаты товаров/услуг, подлежащих поставке.
А в остальном, по правильному должны работать п.187 и п.192 НКУ.

Можно, конечно, попытаться подложить переписку о возврате и не выписывать ни НН, ни РК. Но, если между контрагентами есть договор, боюсь, нужно будет упорно объясняться и доказывать...

Скажіть, якщо така ситуація - Директор 28,10 скинув кошти на фірму, з якою раніше наяких відносин не було, без підписання договору. Потім директора між собою не домовились про умови договору і директор написав лист на повернення коштів 03,11,2016р. Податкову накладну і корегування до неї фірма-отримувач коштів виписувати не збирається. але 5 днів з оплати пройшло.

Да вам ничего как покупателям. Нет налоговых...нет отражения в деке