вот тут написано
Кравчук О.О. Особливості правового регулювання соціального захисту осіб із сімейними обов’язками в трудових відносинах. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2014. – №2. – С. 131 – 138. [
ovu.com.ua]
К сожалению полного доступа нет, но вот издержки
...
Зупинимося на проблемі обкладання ЄСВ допомоги по вагітності та пологах. Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії”, що набув чинності з 01.07.2013 до платників ЄСВ віднесено підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, а також осіб, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами (тобто роботодавців і працівників).
У пояснювальній записці до законопроекту, на підставі якого був прийнятий цей Закон, в числі його мети зазначалося, що законопроектом пропонується вирішення питання включення до страхового стажу періодів перебування у відпустці по вагітності та пологах [9]. Реалізація ж цієї мети призвела до покладення на роботодавців сплати ЄСВ з допомоги по вагітності та пологах. Зменшилася й сама допомога, із якої після набуття чинності Законом утримується ЄСВ (ч. 12 ст. 8 Закону про ЄСВ).
Пояснювальна записка до Закону не містила обґрунтування в частині додаткових прогнозних надходжень сум ЄСВ. Водночас, як уже зазначалося, відповідні зміни швидко знайшли простонародну назву „податку на вагітність”, адже роботодавець, навіть виходячи з мінімальної зарплати, встановленої з 1 січня 2013 року (1147 грн), мав сплатити за працівницю, яка вибуває в таку відпустку, ЄСВ в сумі принаймні 1578 грн (за 126 днів відпустки). Існує вже на сьогодні обґрунтоване практикою побоювання, що наслідком розглядуваних змін буде ущемлення прав жінок-матерів на працю без проявів дискримінації. Роботодавці, безперечно, прагнутимуть, мінімізувати такі витрати (адже крім забезпечення жінки-матері допомогою по вагітності та пологах, роботодавець повинен забезпечити безперервність своєї господарської діяльності, і очевидно нестиме витрати на найм додаткового працівника на період тимчасової відсутності вагітної жінки). Тож негативним соціальним наслідком таких змін можуть стати більше поширення відмов у прийнятті на роботу вагітних жінок, зменшення їм „офіційної” заробітної плати тощо. Тому
не виключено, що держава, яка, звичайно, прагнула розширити базу обкладення ЄСВ, і як наслідок збільшити надходження до Пенсійного фонду, нічого не виграє, адже завчасне зменшення роботодавцями зарплати таким жінкам перед відпусткою по вагітності та пологах – може призвести до зменшення надходжень від ЄСВ в шестимісячному періоді, що передує відпустці по вагітності та пологах (через зменшення бази обкладення ЄСВ в цьому періоді), що в довгостроковому періоді може нівелювати економічний ефект від розширення бази.
Натомість вбачається, що більш правильним, виходячи з необхідності стимулювання народжуваності не грошовими методами, було б передбачення в чинному законодавстві включення до страхового стажу періодів відпустки по вагітності та пологах. Зазначене стосується і відпустки по догляду за дитиною, про яку йшлося вище. Способи подібного вирішення проблеми законодавству України про соціальне страхування відомі. Так наприклад, згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності) та виплат за страхуванням на випадок безробіття, включається до страхового стажу із цього виду соціального страхування як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску [10]. Як бачимо, в даному випадку певні періоди включаються до страхового стажу безпосередньо на підставі закону. 19 листопада 2013 р. Верховною Радою прийнято Закон, яким передбачається зарахування періоду відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до страхового стажу з державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Виходячи з вищезазначеного, вбачається за необхідне зробити такі висновки і пропозиції:
...
Відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною, старшою 3-х років, яка відповідно до медичного висновку потребує домашнього догляду більшої тривалості, але не пізніше досягнення дитиною 6-річного віку, слід відносити до соціальних відпусток.
В рамках забезпечення рівних можливостей жінок і чоловіків, необхідно поширити передбачені ст. 184 КзПП гарантії стабільності трудового договору для осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, не лише на жінок, але й на чоловіків – батьків, або інших осіб, що фактично доглядають за дитиною (йдеться в першу чергу про заборону звільнення з ініціативи роботодавця в період такої відпустки).
Необхідно переглянути положення чинного законодавства, що звужують право осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною старшою 3-х років, на зарахування періоду такої відпустки до страхового стажу (що враховується при призначенні пенсії).
Доцільно розглянути питання про можливість зарахування роботодавцями виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності та по вагітності та пологах в рахунок сплати ЄСВ (в пропорційній частині, що належить до коштів соціального страхування тимчасової втрати працездатності та витрат, зумовлених похованням). Необхідно також внести до законодавства зміни, передбачивши продовження строків нарахування та сплати ЄСВ і податку з доходів фізичних осіб із сум допомоги по вагітності та пологах та з тимчасової непрацездатності, у разі затримки фінансування відповідних виплат Фондом.
Варто виключити з процедури призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності і по вагітності та пологах комісію (уповноваженого) роботодавця із соціального страхування як рудиментарний „квазі-громадський” орган. Натомість призначення допомоги варто офіційно покласти на роботодавця.
Після детальної оцінки в довгостроковому періоді сум збільшення надходжень та/або втрат пенсійного фонду від розширення бази нарахування ЄСВ за рахунок допомоги по вагітності та пологах, і відповідного соціального ефекту, варто переглянути порядок обкладення цієї допомоги зазначеним внеском.