Вот нашла
Які особи, що видобувають прісні підземні води, мають право застосовувати ставки визначені у п. 325.2 ст. 325 ПКУ,
Коротка:
Обчислення плати за користування надрами для видобування прісних підземних вод, за ставками, визначеними у п. 325.2 ст. 325 ПКУ, здійснюють громадяни України, іноземці та особи без громадянства - землевласники та землекористувачі, розмір земельних ділянок яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України, у разі видобутку прісних підземних вод із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) в межах наданих їм земельних ділянок.
Повна:
Згідно із п.п. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для суб’єктів господарювання ставка плати за користування надрами для видобування корисних копалин - підземних вод встановлюється у відсотках (відносних значеннях) від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
Разом з цим, плата за користування надрами для видобування прісних підземних вод, які видобуваються платниками, зазначеними у п.п. 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 ПКУ, обчислюється, за ставками визначеними у п. 325.2 ст. 325 ПКУ.
Підпунктом 263.1.6 п. 263.1 ст. 263 ПКУ визначено, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, - громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що в межах наданих їм земельних ділянок, розмір яких перевищує норми, передбачені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ), видобувають прісні підземні води із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників).
Враховуючи вищевикладене, обчислення плати за користування надрами для видобування прісних підземних вод, за ставками, визначеними у п. 325.2 ст. 325 ПКУ, здійснюють громадяни України, іноземці та особи без громадянства - землевласники та землекористувачі, розмір земельних ділянок яких перевищує норми, передбачені ст. 121 ЗКУ, у разі видобутку прісних підземних вод із застосуванням електричних пристроїв у обсязі понад 13 кубічних метрів на особу в місяць (за показниками лічильників) в межах наданих їм земельних ділянок.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 121 ЗКУ громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Частиною десятою ст. 79 прим.1 ЗКУ визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами (ст. 193 ЗКУ).
Призначенням державного земельного кадастру, зокрема є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин (ст. 194 ЗКУ).