Бесплатная раздача товара в рекламных целях. Согласно п.4.2 ЗУ "Об ОНДС" операция по бесплатной передаче ТМЦ облагается по обычным ценам. При этом закон не считает принципиальным цель такой бесплатной передачи. Вообщем возникает обязательства по НДС? Правильно?

.

может быть будет полезно это письмо ГНАУ, хотя оно довольно старенькое, но действует еще:

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 03.06.2002 р. N 3428/6/15-1215-26

ДПА України розглянула лист з питань оподаткування ПДВ операцій з розповсюдження рекламних матеріалів, подарунків і зразків з метою реклами і повідомляє таке.

Законодавче визначення терміна "реклама" наведено в ст. 1 Закону України від 03.07.96 р. N 270/96-ВР "Про рекламу", згідно з яким реклама - це спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка поширюється у будь-якій формі та у будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку. При цьому реклама повинна бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи засобів розповсюдження.

Рекламний продукт може бути самостійно виготовлений (придбаний) і розповсюджений рекламодавцем; може бути виготовлений та розповсюджений іншою особою за замовленням рекламодавця; рекламодавець може розділити функції окремо щодо виготовлення і розповсюдження реклами між її виробником і розповсюджувачем.

Рекламоносії можуть бути оприбутковані як матеріальні цінності (рекламні щити, подарунки з логотипами, брошури, прайс-листи, рекламні проспекти, каталоги тощо), та ті, які неможливо оприбуткувати (реклама в газеті, на транспорті та ін. залежно від форми договорів).

Можуть бути безоплатно роздані:

- ТМЦ, а також роботи (послуги), які, крім рекламної, ні однієї з інших функцій не виконують (прайс-листи, рекламні проспекти, брошури, каталоги тощо);

- продукція власного виробництва;

- матеріальні цінності, які придбані підприємством для власного використання в господарській діяльності, а потім вони роздаються як подарунки (наприклад, канцелярські товари з логотипом підприємства).

Витрати, що пов'язані з рекламними заходами, відповідно до пп. 5.4.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон про податок на прибуток) відносяться до витрат подвійного призначення, для яких п. 5.4 передбачено особливий порядок обліку. Суть подвійного призначення полягає у тому, що такі витрати можуть включатися до складу валових витрат у повному обсязі, тобто нелімітовані витрати, та до витрат з відповідним обмеженням, тобто лімітовані. Нелімітовані витрати - це витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, а до лімітованих витрат відносяться витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг з рекламними цілями. Зазначені витрати включаються до валових витрат підприємства у розмірі, що не перевищує 2 % від оподатковуваного прибутку за попередній звітний (податковий) квартал.

Щодо оподаткування самостійного виготовлення (придбання) та розповсюдження матеріального носія реклами, який містить в собі інформацію про товари (роботи, послуги), що продаються (виконуються, надаються) компанією та який не можна використати ні в господарській діяльності, ні по-іншому, крім застосування його як носія (джерела) інформації (наприклад, прайс-листи, рекламні проспекти, брошури, каталоги, буклети тощо), то у рекламодавця витрати, пов'язані з виготовленням (придбанням) і розповсюдженням рекламної продукції, яку можна використати як виключно носій інформації про товари (роботи, послуги), включаються до складу валових витрат відповідно до першого абзацу пп. 5.4.4 п. 5.4 Закону про податок на прибуток. Оскільки згідно з пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України від 03.04.97 р. N 168/97 "Про податок на додану вартість" до податкового кредиту виносяться суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) при придбанні матеріальних ресурсів, вартість яких відноситься до складу валових витрат у частині, що відноситься до виробництва оподатковуваної продукції (товарів, робіт, послуг), включаються до складу податкового кредиту. Якщо ці матеріальні носії реклами є виключно засобами розповсюдження інформації, то таке розповсюдження рекламного продукту по своїй суті не підпадає під поняття продажу товарів (робіт, послуг), визначення якого встановлено п. 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість".

При цьому як придбання рекламодавцем рекламної продукції у її виробника (рекламного агентства чи іншого виробника), так і придбання послуг у розповсюджувача реклами здійснюється за цінами з урахуванням ПДВ.

Для підтвердження понесених витрат важливо мати обґрунтоване документальне підтвердження зв'язку витрат на проведення рекламних заходів з господарською діяльністю підприємства, які при відповідному підтвердженні згідно з п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" можуть бути віднесені на витрати щодо збуту продукції.

 

Заступник Голови 
О. Шитря 

 

Что касается распространения товарно-материальных ценностей, которые могут быть использованы в хозяйственной деятельности независимо от того, как осуществляется такое распространение – бесплатно или с оплатой, ГНАУ отмечает, что такие операции с целью налогообложения приравниваются к операциям по поставке товаров с соответствующим их налогообложением по общеустановленным правилам. Свое несогласие с выводами ГНАУ, изложенными в письме от 13.06.2006 г. № 6421/6/16-1515-26 относительно невозможности нулевой обычной цены, выразил

По этому поводу ГНАУ, особо не вдаваясь в причины и объяснения, в письме от 13.06.2006 г. № 6421/6/16-1515-26 сообщила: «обычная цена, а следовательно, и база налогообложения товаров, распространяемых бесплатно, независимо от цели такого распространения (в том числе и в рекламных целях), равняться нулю не может».
В свою очередь, «Госинспекция по контролю за ценами, будучи ведомством, изначально специализирующимся на проблематике ценообразования (чего не скажешь о ГНАУ), данного подхода не разделяет и считает вполне нормальным (во всяком случае, ничему не противоречащим) указание на ценнике “0 грн 0 коп.”» (письмо от 02.03.2007 г. № 200/3-10/378)

спасибо за ответ. буду думать. Насколько я помню (где-то читал) ГНАУ по поводу налогового кредита передумывало раза три как минимум. Вот и в непонятках я.