Сетевые супермаркеты по Договору предоставляют нам предпродажные услуги по товару который у нас же и берут.Фактически это уже их товар.Можно ли стоимость данной услуги относить на ВР.Налоговики в результате проверки сняли все ВР по этим услугам..А магазины отказываются брать товар без подписания Договора на услуги.Как данную сумму отнести на ВР.

А как товар услугами может стать? Фактичеки, вы товар этот отдали или продали супермаркетам...

Продаем товар с отсрочкой платежа по договору поставки.Они нам встречный договор услуг на продвижение нашего товара в их супермаркете.

Так это бартер какой-то. Вы им товары, они вам услуги. Надо взаимозачёт делать.

ДтКт № 16-17 (21.4.2008)

Лист ДПА України від 8.4.2008 № 3146/6/15-016
Про податковий облік витрат на маркетинг

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо податкового обліку витрат на просування продукції на ринку і повідомляє.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі — Закон) встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу» (далі — валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 — 5.7 цієї статті.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише в разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні й зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг.

Отже, для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, установлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зокрема:

— документи, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи;

— документи, що підтверджують зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Заступник голови С. ЧЕКАШКІН

____________________________

Дебет-Кредит № 16-17 (21.4.2008)
Суть справи :: Податковий облік

Маркетингові витрати з погляду ДПАУ

ДПАУ у листі від 08.04.2008 р. №3146/6/15-016 стверджує, що платник податку має право включити до складу ВВ витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що ним продаються (надаються), підтверджуючи таке включення необхідними, оформленими відповідно до вимог законодавства, документами. Проаналізуймо таку позицію податкової у статті.

Закон про прибуток і маркетингові витрати

Витрати на маркетинг належать до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 Закону про прибуток передбачено особливий порядок податкового обліку. Зокрема, абзацом першим пп. 5.4.4 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 Закону.

Як підсумовано у коментованому листі, витрати на маркетинг відображаються у складі ВВ лише в разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 Закону про прибуток (зокрема, послуги з розміщення продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

Чи сумнівні маркетингові витрати?

Витрати на маркетинг завжди були під пильною увагою ДПА України. Неодноразово під час проведення перевірок податковими органами встановлювалося порушення податкового законодавства (безпідставне завищення валових витрат і податкового кредиту) саме за витратами з маркетингу. При цьому основними аргументами були або відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, або недоведення платником податку зв’язку таких витрат з госпдіяльністю.

А в Методичних рекомендаціях щодо особливостей проведення перевірок суб’єктів господарювання, які декларують від’ємне значення об’єктів оподаткування (додаток до листа ДПАУ від 02.04.2007 р. №6448/7/23-5017), придбання сумнівних з точки зору фактичного надання і використання у господарській діяльності послуг (маркетинг, мерчандайзинг, інформаційні, консультативні, юридичні, права використання товарних знаків тощо) віднесено навіть до схем мінімізації податкових зобов’язань.

Ми друкуємо новий лист ДПАУ з цього питання і відразу хочемо зазначити, що, на жаль, він не дає чіткої відповіді на всі запитання, пов’язані з відображенням витрат з маркетингу в податковому обліку.

Які витрати належать до маркетингових?

Так, у коментованому листі зазначено, що витрати на маркетинг відображаються у складі ВВ лише в разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в пп. 5.4.4 Закону про прибуток (зокрема, послуги з розміщення продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо). Фактично ж проблема в тому, що в самому Законі про прибуток не надано визначення поняття «передпродажні та рекламні заходи».

На нашу думку, для того щоб визначити, які саме витрати належать до маркетингових, доцільно звернутися до статті 3.8 наказу Мінекономіки від 22.05.2002 р. №145, яким затверджено Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності.

До витрат на проведення маркетингових заходів належать витрати:
на проведення маркетингових досліджень ринку, конкурентних переваг, перспектив розвитку товарного асортименту;
на оформлення вітрин, виставок-продажів, кімнат, де розміщено зразки товарів, на відрядження працівників підприємства на виставку-продаж і вартість зразків товарів, які передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно та які не підлягають поверненню;
на розроблення і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, плакатів, афіш, листівок тощо);
на розроблення і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів та упаковки;
на рекламу в ЗМІ (оголошення в пресі, теле- і радіопередачах);
на придбання, виготовлення, копіювання, дублювання рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
на оформлення світлової, щитової, комп’ютерної, транспортної та іншої зовнішньої реклами;
на утримання автовідповідачів для покупців;
на проведення інших маркетингових заходів, пов’язаних зі збутом товарів.

Оскільки в листі серед послуг, пов’язаних із просуванням товарів, згадуються послуги з розміщення продукції у місцях продажу, послуги з оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо, вважаємо, що ДПАУ підтвердила свою позицію щодо права продавця товару віднести до складу валових витрат вартість послуг з просування товарів на ринку, розміщення (викладки) товару на вітринах і спеціальних конструкціях, що надаються покупцем таких товарів.1

Документальне оформлення

Другим проблемним питанням при віднесенні зазначених витрат до складу валових є наявність документального оформлення та доказів зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податку, що також безпосередньо пов’язано, знову ж таки, з оформленням первинних документів. Такими підтвердними документами мають бути:

1) договір у письмовій формі про надання маркетингових послуг. Так, відповідно до ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Особливу увагу слід звернути на те, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг). Тобто в предметі договору повинно бути чітко визначено, які саме послуги надаватимуться, в якому обсязі та кількості;

2) акт, що підтверджує факт отримання послуг.

Як зазначено в коментованому листі, для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, установлених ст. 9 Закону про бухгалтерський облік2.

1Аналогічну позицію ДПАУ було викладено в журналі «Вісник податкової служби» №37 за 2007 рік.

2Закон України від 16.07.99 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»

Особливу увагу слід звернути на такі обов’язкові реквізити первинного документа:

1) зміст і обсяг господарської операції;

2) одиницю виміру господарської операції.

У разі коли в акті, що підтверджує факт надання маркетингових послуг, зазначено, які саме послуги надавалися, у яких регіонах, за якими товарами, в якій кількості тощо, то, на нашу думку, такий акт і буде тим документом, що підтверджує право платника податку на валові витрати (оскільки такий детальний акт підтверджує як факт надання послуг, так і зв’язок таких витрат з господарською діяльністю платника податку).

Отже, для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат потрібні документи, оформлені відповідно до вимог, установлених статтею 9 Закону про бухгалтерський облік, що підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи та зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Людмила ТИМОФЕЄВА, аудитор

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 29.07.2008 р. N 15176/7/15-0217

Державним податковим адміністраціям в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі

Про податковий облік витрат на маркетинг

У зв'язку з надходженням запитів від органів державної податкової служби та платників податків, а також з метою належної організації адміністрування податку на прибуток Державна податкова адміністрація України повідомляє про податковий облік витрат на маркетинг.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати на маркетинг відносяться до витрат подвійного призначення, для яких пунктом 5.4 ст. 5 Закону передбачено особливий порядок податкового обліку.

Зокрема, абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. При цьому підпунктом 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону встановлено, що не включається до складу витрат платника податку готівка, витрачена на цілі, визначені підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону.

Отже, витрати на маркетинг відображаються у складі валових витрат лише у разі, якщо вони відповідають витратам на передпродажні та рекламні заходи, які зазначені в підпункті 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону (зокрема, послуги по розміщенню продукції в місцях продажу, послуги з очищення, фасування, оперативного поповнення обсягів товарів на стелажах, розміщення інформації про товар тощо).

При цьому відповідно до вказаного підпункту Закону платник податку має право включити до складу валових витрат витрати на маркетинг стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) таким платником. Тобто зазначені витрати мають бути безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю платника податку.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на маркетинг.

Отже, для включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які, зокрема, підтверджують факт отримання маркетингових послуг від іншої особи, а також підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Головам Державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі довести зазначене роз'яснення до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.


Заступник Голови С. В. Чекашкін

________________

ЛІГАБізнесІнформ