Подскажите пожалуйста.
в свидетельсве единого налого у СПД у казан один вид деятельности.
в 99,9% он получает деньги с формулировкой именно єтих видов.
но бывают 1раз в квартал а то и реже платежи за виды деятельности, которых у моего СПД нету как ЕН, но клиенту хочется именно эта формулировка.

ка бть с этими деньгами?
их облагать под 15%?? или раз максимальная ств 200грн\мес. то занимайся чем хочеш?

15%

Это налоговая хочет 15%
Безосновательно совершенно и судебная практика тому подтверждение

Дебет-Кредит № 44 (29.10.2007)
Суть справи :: Бухгалтерський облік
ЄП і ПДФО: на яку діяльність поширюються?

Єдиний податок є одним із тих податків, що спричинюють найбільше суперечок між платниками та податковими органами. Особливо гарячі дискусії стосуються поділу видів діяльності підприємця-«єдиноподатника» на ті, з яких справляється єдиний податок, та ті, що оподатковуються у загальному порядку. Позиція податкових органів з цього питання, зрозуміло, є фіскальною. Автори наведуть протилежну позицію, спираючись на логіку та норми законодавства.1

Як відомо, підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання при­бутку.

Згідно з ч. 1 ст. 55 ГК, «суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством».

Перелік суб’єктів господарювання визначено у ч. 2 ст. 55 ГК і зокрема щодо фізичних осіб: «Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону2 як підприємці». Державна ре­єстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, передбачених Законом №755-IV, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

1 Від редакції зауважимо, що точка зору авторів є прийнятною для сміливих платників податку, які можуть обстоювати свої інтереси у суді.

2 Закон України від 15.05.2003 р. №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Відповідно до ч. 3 ст. 50 ЦК, «якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем».

На початку підприємницької діяльності та визнання громадянина суб’єктом господарювання особа зобов’язана здійснити державну реєстрацію. І це одна з головних вимог, яка висувається законодавством, а саме ст. 128 ГК. Після такої реєстрації фізична особа — підприємець може здійснювати господарську діяльність безпосередньо:

а) як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється;

б) із залученням або без залучення найманої праці;

в) самостійно або спільно з іншими особами.

Нерідко у практичній діяльності підприємців — платників єдиного податку виникають питання щодо обкладення доходів, отримуваних від видів діяльності, не вказаних у свідоцтві про право сплати єдиного податку, податком з доходів фізичних осіб. Розглянемо правову та практичну сторони цієї проблеми.

Згідно зі ст. 6 Указу №727, фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності (далі — підприємець), яка сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб.

Проте деяких платників єдиного податку, у зв’язку з наведеною проблемою, непокоїть положення абз. 8 ст. 2 Указу №727, відповідно до якого «доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року…». Саме на цій підставі окремі фахівці вважають, що доходи підприємця від видів діяльності, не зазначених у свідоцтві, слід обкладати ПДФО1. Наприклад, деякі аудитори вважають: «Якщо ж свідоцтво про сплату єдиного податку СПД не містить необхідного виду діяльності (при його наявності в рішенні місцевих рад), підприємство виступатиме податковим агентом по відношенню до виплачуваних доходів»2.

Відповідну думку висловлює і ДПА України. Проте зроблений нижче аналіз чинного законодавства дозволяє авторам дійти висновку, що факт зазначення чи незазначення у свідоцтві того чи іншого виду діяльності не призводить до обкладення ПДФО доходів підприємця від таких видів діяльності.

Свідоцтво і види діяльності

Нагадаємо, що форма Свідоцтва про сплату єдиного податку підприємцем — фізичною особою, затверджена на основі ст. 4 Указу 727 наказом ДПАУ від 29.10.99 р. №599, передбачає реквізит «Вид або види діяльності», який запов­нюється згідно з поданою заявою і відповідно до якого на практиці визначається ставка податку та суми податкових зобов’язань, що підлягають сплаті в установлені строки.

Згідно зі ст. 2 Указу №727, ставка єдиного податку для підприємців — фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн та більше 200 грн на місяць. Як бачимо, йдеться саме загалом про види діяльності (а не тільки про зазначені у свідоцтві види діяльності), адже ні в Указі №727, ні в Порядку видачі свідоцтва, ні в інших законодавчих актах не йдеться про обов’язкове зазначення всіх видів діяльності у свідоцтві для того, щоб доходи від цих видів підприємницької діяльності обкладалися єдиним податком.

Отже, ставка єдиного податку, згідно з Указом №727, залежить не від зазначених у свідоцтві видів діяльності, а від тих, що фактично здійснюються.

У зв’язку з цим звертаємо увагу платників єдиного податку на те, що, відповідно до Указу №727, вони несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

З огляду на це, на думку авторів, у разі коли на практиці підприємець — платник єдиного податку сплачує податок за будь-яким «найдорожчим» видом діяльності (за ставкою 200 грн), він сміливо може займатися будь-яким видом підприємницької діяльності, не вказуючи його додатково у свідоцтві про сплату єдиного податку. Адже ставка податку від цього не змінюється і недоплати податку виникнути не може, а отже, немає підстав і для юридичної відповідальності за недоплату податку.

Також звертаємо увагу на те, що звіт суб’єкта малого підприємництва — фізичної особи — платника єдиного податку3 не є податковою декларацією, бо на його підставі не здійснюється нарахування та/або сплата єдиного податку. Цей звіт, по суті, відіграє роль довідки, так само як, наприклад, форма №1-ДФ.

1Лист ДПАУ від 28.07.2005 р. №6430/І/17-3115.

2Матеріал підготовлено спеціально для ЛІГАБізнесІнформ. Дата підготовки 24.10.2006 р.

3Додаток 3 до Порядку видачі свідоцтва.

Як розширити перелік: думка ДПАУ

Порядок доповнення переліку видів діяльності у свідоцтві про сплату єдиного податку (внесення змін до свідоцтва) чинним законодавством не визначено.

У разі коли підприємець бажає здійснювати кілька видів діяльності, а для запису їх повного переліку у відповідній графі Свідоцтва бракує місця, то, на думку ДПА України, допускається, щоб такий запис здійснювала посадова особа державної податкової служби на зворотній стороні Свідоцтва зі скріпленням цього запису печаткою та підписом керівника податкового органу, що видає Свідоцтво (лист ДПАУ від 28.11.2006 р. №13411/6/17-0416).

Крім того, у листі ДПА України від 28.11.2006 р. №13411/6/17-0416 зазначено: «Фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності, яка працює за спрощеною системою оподаткування, може здійснювати лише ті види діяльності, які зазначені в одержаному нею Свідоцтві і за які, відповідно, сплачено єдиний податок». В окремих листах ДПА України (лист ДПАУ від 12.09.2006 р. №4830/А/17-0715) взагалі наполягає на тому, що якщо платник єдиного податку здійснює види підприємницької діяльності, які не вказані у Свідоцтві, то він повинен «перейти на загальну систему оподаткування, яка регламентується розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» та окремими нормами Закону».

Постає логічне запитання: що робити, якщо і на звороті свідоцтва бракує місця для внесення необхідних змін? Адже видача додаткового свідоцтва не передбачена. Якщо керуватися логікою окремих фахівців, то доходи, що не помістилися на бланку свідоцтва, мають обкладатися ПДФО. Проте, на думку авторів, це абсурд і така позиція не ґрунтується на чинному законодавстві.

Намагаючись своїми листами впорядкувати відносини, що перебувають у сфері правового регулювання, ДПА України фактично, не маючи на це жодних повноважень, обмежує гарантоване ГК право підприємців на свободу підприємницької діяльності (адже ні заборони на здійснення діяльності, не вказаної у свідоцтві, ні написання будь-яких заяв для доповнення переліку видів діяльності, зазначених у ньому, чинними нормативно-правовими актами не передбачено).

Правове значення Свідоцтва

Єдиний податок, як випливає з наведених норм чинного законодавства, сплачують не за види підприємницької діяльності, а за статус платника єдиного податку, а вже ставки цього податку, справді, затверджуються на кожен вид підприємницької діяльності окремо. При цьому максимальна ставка єдиного податку за всі здійснювані види підприємницької діяльності становить 200 гривень1.

1 Без урахування збільшення ставки єдиного податку у зв’язку із залученням найманих працівників.

На думку авторів, свідоцтво про сплату єдиного податку є документом встановленого зразка, що визначає статус підприємця як платника єдиного податку і надає йому право обкладати всі доходи від підприємницької діяльності (тобто всіх її видів) єдиним податком.

З урахуванням пп. 9.12.2 Закону про доходи доходи від підприємницької діяльності (фізичних осіб — підприємців, платників єдиного податку) обкладаються ПДФО згідно зі ст. 6 Указу №727, а доходи від непідприємницької діяльності — згідно із Законом про доходи у загальному порядку.

Додаткові аргументи

Стаття 4 Указу №727 встановлює, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд із чинною системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір підприємця. Тобто підприємець повинен обрати для оподаткування доходів від своєї підприємницької діяльності певну систему оподаткування1.

Згідно із Законом України «Про систему оподаткування», система оподаткування — сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.

Деякі фахівці вважають, що підприємець — платник єдиного податку може здійснювати свою підприємницьку діяльність одночасно на спрощеній та на загальній системі оподаткування, наприклад, як було вказано вище, обкладати ПДФО доходи від підприємницької діяльності, не зазначені у свідоцтві про сплату єдиного податку.

Постановою №507 розтлумачено, що розуміється під «вибором системи оподаткування».

Так, згідно п. 5 Постанови №507, «на суб’єктів малого підприємництва — фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету КМУ №13 «Про прибутковий податок з громадян» (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу)». Отже, обравши спрощену систему оподаткування, підприємець — платник єдиного податку не може використовувати для оподаткування доходів від своєї підприємницької діяльності загальну систему оподаткування, незважаючи на те, що якийсь із видів підприємницької діяльності не вказано у свідоцтві.

Ще одним підтвердженням цього висновку є положення ч.1 ст. 5 Указу №727, згідно з якими «у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу)». Тобто використання підприємцем, що обрав спрощену систему оподаткування, загальної системи оподаткування передбачено Указом №727 лише у цьому випадку (за цих умов).

Крім цього зазначимо, що підприємець — платник єдиного податку не може бути притягнений до відповідальності на підставі Закону про доходи, бо він не є ні платником цього податку (ст. 6 Указу №727), ні податковим агентом.

Отже, лише доходи від непідприємницької діяльності (зарплата, спадщина тощо), одержувані платником єдиного податку, можуть обкладатися ПДФО у загальному порядку.

1 Див. також лист ДПАУ від 16.02.2006 р. №1374/6/25-0416.

Якщо «єдиноподатник» отримує інші доходи

Якщо суб’єкт підприємницької діяльності, який вибрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом. Тобто при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону… (На сьогодні — 15 відсотків від об’єкта оподаткування — прим. авт.) Якщо при виплаті такого доходу податковим агентом чи особою, яка не є податковим агентом, не було утримано податок з доходів фізичних осіб, то така фізична особа — підприємець повинна подати річну податкову декларацію і зазначити в ній суму доходу, одержаного від провадження діяльності, не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку, та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою.

Лист від 23.09.2004 р. №477/4/15-1210

Як змінити вид діяльності «єдиноподатнику»

Нормативні документи, якими регулюється порядок справляння єдиного податку з фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, не містять застережень щодо зміни видів діяльності протягом дії Свідоцтва.

Але при цьому ДПА України вважає, що в разі виникнення протягом календарного року необхідності внесення змін до Свідоцтва, зокрема щодо видів здійснюваної діяльності, слід керуватися за аналогією положенням ст. 4 Указу, згідно з яким суб’єкт малого підприємництва для переходу на спрощену систему оподаткування повинен подати письмову заяву до державного податкового органу за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов’язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Оскільки для фізичної особи — платника єдиного податку звітним періодом визначено квартал, то в разі прийняття рішення протягом календарного року про зміну виду діяльності фізична особа — платник єдиного податку повинна подати не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) кварталу заяву із зазначенням тих видів діяльності, які здійснюватиме.

Лист ДПА України від 11.07.2006 р. №3756/Ю/17-0415

Нормативна база

ГК — Господарський кодекс України.

ЦК — Цивільний кодекс України.

Указ №727 — Указ Президента України від 03.07.98 р. №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва».

Закон про доходи — Закон України від 22.05.2003 р. №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб».

Декрет №13-92 — Декрет КМУ від 26.12.92 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Постанова №507 — Постанова КМУ від 16.03.2000 р. №507 «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727».

Порядок видачі свідоцтва — Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.10.99 р. №599.

Олексій КРАВЧУК, Вячеслав ВАРЕНЯ, аудитори

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Уникальность изображений - подробная инструкция

slava - спасибо большое.
Татьяна Л - а у Вас нет ссылок на судебную практику?

Аргументы в пользу не обложения доходов СПД на едином налоге налогом с доходов физических лиц:

1. В соответствии со статьей 6 Указа Президента «Об упрощенной системе налогообложения, учета и отчетности субъектов малого предпринимательства» СПД-физлицо, избравшее упрощенную систему налогообложения не является плательщиком налога с доходов физических лиц.

2. Также в Налоговом разъяснении «О применении положений пункта 1.8 статьи 1, пункта 9.12 Закона Украины «О налогообложении доходов физических лиц», утвержденном приказом ГНАУ от 29.12.2003г. №633 указано:
«…лицо, являющееся источником выплаты дохода (выручки) в пользу субъекта предпринимательской деятельности, не имеет правовых оснований определять объект налогообложения – налогооблагаемый доход во время осуществления выплаты такого дохода (выручки), поскольку это приведет к двойному налогообложению такого дохода и нарушению сфер правового регулирования между Указом, Декретом и Законом».

3. Высший административный суд Украины в Определении от 21.06.07г. также выносит решение в пользу неуплаты НДФЛ СПД на едином налоге:
«…Враховуючи те, що не зазначення позивачем в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 2 грудня 2003 року НОМЕР_3, на підставі якої було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку на 2004 рік від 18 грудня 2003 року (серія НОМЕР_4), інших видів діяльності, які здійснювались ним в 2004 році, не призвело до заниження єдиного податку і не є підставою для оподаткування на загальних підставах доходів позивача від цих видів діяльності, суди дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність нарахування СПД - ФО ОСОБА_2 податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб з урахуванням того, що відповідно до положень ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 3 липня 1998 року N 727/98 суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб…»

4. Высший административный суд Украины в Постановлении от 17.06.04г. также выносит решение в пользу не обложения налогом с доходов физических лиц (бывший подоходный налог) доходов СПД на едином налоге, не указанных в свидетельстве плательщика единого налога:
«…Відповідно до ст. 2 цього Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Таким чином, норми Указу передбачають сплату лише єдиного податку у межах від 20 грн. до 200 грн., в тому випадку і при здійсненні діяльності, яка не вказана у свідоцтві.
Згідно зі ст. 6 цього Указу позивач не є платником податку на доходи фізичних осіб.
Враховуючи наведені норми Указу, господарські суди прийшли до правильного висновку щодо безпідставності визначення позивачу податкового зобов'язання з прибуткового податку і обґрунтовано визнали недійсним оспорюване податкове повідомлення-рішення…»

МН, ты шо??? Мальчишки ж меня в твоем присутствии "макали"...в смысле разъясняли
за что им респект и уважуха

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 29 грудня 2003 року N 633

Про затвердження Податкового роз'яснення щодо застосування положень пункту 1.8 статті 1, пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"

____6й абзац снизу___
......
Таким чином, на підставі положень пункту 1.6 статті 1 Закону (а також підпункту 4.3.25 пункту 4.3 статті 4, підпунктів 9.12.1 та 9.12.2 пункту 9.12 статті 9, статті 17 Закону; статті 2 та 6 Указу; статті 14 Декрету особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом, Декретом та Законом.
.......................

Следите за
[www.ukrnalogi.ho.ua]