Как-то так:
в августе 2015 мы ввезли оборудование (обычный импорт) для тестирования и возможной покупки, потестировали несколько месяцев и в феврале 2016 вернули его нерезиденту в режиме экспорта, поскольку ни ввоз ни вывоз облорудования не были оплачены - мы закрыли взаиморасчеты "актом уменьшения задолжености"-по сути актом взаимозачета. Что категорически не нравится валютному контролю. Но ведь все правильно? Или нет?))

сейчас это запрещено постановой НБУ, насколько я помню, запрет еще не сняли
уже 2 года как


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

вы это имеете в виду :

" НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ КОНТРОЛЮ, МЕТОДОЛОГІЇ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ ВАЛЮТНИХ ОПЕРАЦІЙ ЛИСТ від 24.05.2013 р. N 28-312/1652/6131

.... З урахуванням вищезазначеного в наведеному в запиті випадку проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) не є можливим, оскільки призведе до порушення вимог законодавства України, зокрема, вищезазначених положень нормативно-правових актів.

...
(но у нас не акт заліку зустрічних однорідних вимог , а акт зменшення заборгованості)

и там же:
...
Насамкінець вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що до повноважень Національного банку України згідно із Законом України "Про Національний банк України" не входить розгляд схем проведення суб'єктами господарювання фінансових операцій з метою визначення правомірності дій цих суб'єктів або надання дозволу на такі дії.
Заступник Голови НБУ О. Ткаченко

думаете, мы неправы?

а есть какой-то документ кроме письма НБУ, который прямо запрещает взаемозалики в ЗЕД?

много писемь НБУ )))))))))))))
простите


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

конечно))
а дайте плз ссылку на документ, который именно запрещает взаимозачет в сфере ВЭД, я не могу найти(

[zakon5.rada.gov.ua]



Ну і що шо в голові вітер?!
Зате думки завжди свіжі!!!

с августа четырнадцатого НБУ раз в три месяца издает по паре писемь, которые ограничивают валютные операции, когда предыдущее письмо заканчивается, оперативно вступает в действие следующее

нашла предыдущее письмо с ходу, но оно уже утратило силу, но есть аналогичное, которое действует.
в нем прямым текстом написано в пункте четыре - смотрите ниже
какое письмо действует сейчас, думаю, банк с ходу Вам скажет

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 4 грудня 2015 року N 863

Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановами Правління Національного банку України
 від 30 грудня 2015 року N 996,
від 14 січня 2016 року N 7
(зміни, внесені постановою Правління Національного банку України
 від 14 січня 2016 року N 7, діють до 4 березня 2016 року включно)

Постанова втратила чинність
(у зв'язку із закінченням строку її дії)


4. Уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог:
в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції);
в інших валютах (якщо загальна сума зобов'язань, що припиняються зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в еквіваленті 500 000 доларів США).
Надходження в іноземній валюті за експортними операціями клієнтів банку мають бути продані в порядку, установленому в пункті 2 цієї постанови.
Вимоги цього пункту не поширюються на випадки припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіку).


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

спасибо(((

вот свежая постанова на сайте НБУ, смотрите пункт 4

Правління Національного банку України
П О С Т А Н О В А
Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках
України
Відповідно до статті 99 Конституції України, статті 387 Господарського
кодексу України, статей 6, 7, 71, 15, 25, 30, 33, 44, 45, 55, 56 Закону України
“Про Національний банк України”, статей 66, 67 та глави 11 Закону України
“Про банки і банківську діяльність”, статей 1 та 2 Закону України “Про порядок
здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Закону України “Про благодійну
діяльність та благодійні організації”, розділів II та III Декрету Кабінету
Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 “Про систему валютного
регулювання і валютного контролю” та з метою врегулювання ситуації на
грошово-кредитному ринку України, зокрема його валютному сегменті,
Правління Національного банку України постановляє:
1. Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту
товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті”, здійснюються у строк, що не перевищує 90
календарних днів.
2. Установити вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському
валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на
користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-
підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на
рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без
створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки
резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій
Національного банку України.
Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому цього
пункту, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному
ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у
розмірі 65 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в
07 червня 2016 року м. Київ № 342
Офіційно опубліковано 08.06.2016
2
розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно
до правил валютного регулювання.
Не підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному
ринку України надходження в іноземній валюті:
на користь держави або під державні гарантії;
за кредитами, позиками, що залучаються відповідно до міжнародних
договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою
України, або від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна,
або від міжнародних фінансових організацій, за договорами з якими Україна
зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим
міжнародним фінансовим організаціям;
за кредитами, що надаються резиденту-позичальнику шляхом сплати
іноземним кредитором коштів за зобов’язаннями цього резидента перед
нерезидентом-експортером згідно із зовнішньоекономічним договором без
зарахування кредитних коштів на рахунок резидента в уповноваженому банку,
за умови, що такий кредит надається банком-нерезидентом та/або за участю
іноземного експортно-кредитного агентства;
за проектами (програмами) міжнародної технічної допомоги, що пройшли
державну реєстрацію;
за проектами, що здійснюються на підставі угод між Україною і
Європейським Союзом про участь України в міжнародних програмах
Європейського Союзу;
за міжнародно-технічними програмами і проектами, зареєстрованими
відповідно до частин п’ятої і шостої статті 66 Закону України “Про наукову і
науково-технічну діяльність”;
у вигляді грантів від міжнародних фінансових організацій, членом яких є
Україна, на користь юридичної особи-резидента, фінансування якої
здійснюється за рахунок таких грантів та в органах управління якої бере участь
Уряд України;
що надійшли як грошове забезпечення (гарантійний внесок) участі
нерезидента в аукціоні (торгах) з приватизації державного майна на рахунки
організатора такого аукціону (торгів);
що надійшли у вигляді грошового забезпечення пропозиції конкурсних
торгів (гарантія, застава, завдаток, депозит) з метою участі нерезидента в
конкурсних торгах під час здійснення державних закупівель;
що надійшли для здійснення іноземних інвестицій в Україну;
на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів в іноземній валюті,
відкриті в уповноважених банках;
за операціями з розміщення депозитів банками-нерезидентами на
рахунках в уповноважених банках;
на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення,
консигнації або за агентськими угодами, що підлягають подальшому
перерахуванню власникам коштів. Якщо надходження в іноземній валюті
підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів, які обслуговуються
в уповноважених банках, то уповноважені банки здійснюють обов’язковий
продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту;
3
за операціями з обміну іноземної валюти на рахунках резидентів,
відкритих за межами України на підставі індивідуальних ліцензій
Національного банку України;
що надійшли як благодійна допомога на користь її набувачів;
повернені за ініціативою іноземного банку-отримувача/посередника за
умови, що зазначені кошти були повернені протягом семи днів після дня їх
перерахування уповноваженим банком;
що надійшли як помилковий переказ.
Вимога щодо обов’язкового продажу поширюється на надходження в
іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських
металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України
від 04 лютого 1998 року № 34 (у редакції постанови Правління Національного
банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (далі – Класифікатор), і в
російських рублях.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати
надходження в іноземній валюті, на які згідно з абзацом першим цього пункту
поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний
рахунок балансового рахунку 2603 “Розподільчі рахунки суб’єктів
господарювання” (далі – розподільчий рахунок).
Уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж
надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог цього пункту:
без доручення клієнта;
виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких
надходжень на розподільчий рахунок.
3. Національний банк України здійснює моніторинг роботи
уповноваженого банку з метою перевірки добросовісного характеру платежів за
операціями клієнтів. З цією метою Національний банк України має право
вимагати від банків призупинення проведення операцій, що мають підвищений
ризик їх використання з протиправною метою, та отримувати документи, що
підтверджують добросовісний характер здійснення таких операцій.
4. Уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції
клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням
зустрічних однорідних вимог:
в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно
від суми операції);
в інших валютах (якщо загальна сума зобов’язань, що припиняються
зарахуванням у межах одного договору щодо експорту товарів, перевищує в
еквіваленті 500 000 доларів США).
Надходження в іноземній валюті за експортними операціями клієнтів
банку мають бути продані в порядку, установленому в пункті 2 цієї постанови.
Вимоги цього пункту не поширюються на випадки припинення
зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями
операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг
(міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіку).
9. Постанова набирає чинності з 09 червня 2016 року і діє до 14 вересня
2016 року включно.
Голова В. О. Гонтарева
Інд. 40


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

спасибо, уже читаю((
не пойму-спасает ли меня то что у меня не взаимозачет в чистом виде, а акт зменшення заборгованости,
то есть мы-импортеры с отсрочкой платежа, поэтому всегда есть поточная задолженность около 100 тыс евро, а тут мы вернули одну детальку, не подошедшую клиенту стоимостью 5 тыс и на эту сумму актом уменьшили поточную задолженность.

в пределах одного контракта? если да, то все в порядке, просто сделайте акт на возврата товара плюс ГТД, а не уменьшения задолженности
если разные контракты, то ничего не получится


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

одина контракт
!!!! а что значит плюс ГТД?

туплю, похоже))) я сделаю акт возврата, на нем будут печати двух сторон, но не будет отметки таможни.и исходя из этого-акт уменьшения задолженности(он-то у меня и так есть). думаете, этого достаточно?

ну Вы же этот товар вывезли? или нет? в первом посте: в августе 2015 мы ввезли оборудование (обычный импорт) для тестирования и возможной покупки, потестировали несколько месяцев и в феврале 2016 вернули его нерезиденту в режиме экспорта, поскольку ни ввоз ни вывоз облорудования не были оплачены


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

у вас один контракт, в нем Дт 15 Кт 632 100 тысяч, возврат Дт 632 Кт 15 - 5 тысяч, оплата Дт 632 Кт 31 - 95 тысяч, все закрылось, зачем какой то акт уменьшения задолженности?


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

по большому счету, для валютного контроля)

и все не закрылось так как у нас по этому контракту постоянно приходят ВМД, мы платим по старым приходам, но появляются новые и задолженность все время есть

не, валютный контроль как раз фас сделает, все нормально у вас, если есть ГТД обратно в рамках одного и того же контракта


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

у валютного контроля претензии к режиму ГТД, они бы закрыли если б это был реимпорт, а у нас обычный экспорт поскольку на момент растаможки мы не знали что будем возвращать товар

Quote
Arlanda
у валютного контроля претензии к режиму ГТД, они бы закрыли если б это был реимпорт, а у нас обычный экспорт поскольку на момент растаможки мы не знали что будем возвращать товар

Я не поняла, что вы не знали. Реэкспорт - вывоз ранее ввезенного по импорту, нужно было использовать этот режим при возврате, а не обычный экспорт.

скорее всего это брокер протупил
потому что я не совсем понимаю, как можно вывезти в режиме экспорта по импортному контракту то, что завезли ранее


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

у на была ошибка в ГТД по вине брокера, он сам уточнял на таможне гтдшку


В критической ситуации вы не подниметесь до уровня своих ожиданий, а упадете до уровня своей подготовки (с)

нет, это не ошибка брокера.
мы-представители производителя -нерезидента, ввезли оборудование и передали укр заводу на тестирование. В случае, если б оно устроило завод-они б купили, а оно не устроили и они вернули.
проблема еще и в том, что у укр завода есть материнское предприятие, тоже нерезидент, которое решает такие вещи напрямую с нашим производителем, поскольку у них напрямую тоже есть торговые отношения.
и мы,собсна, попавший под танки исполнитель(

Я правильно понимаю:
Вы ввезли оборудование в режиме "импорт 40" - для свободной продажи на территории Украины под контракт купли-продажи с нерезидентом.
Пришло оборудование, Вы его растаможили, банк увидел ГТД и поставил ее на валютный контроль как Ваш долг перед заводом.
Вы имеете право не оплачивать поставку в течении 3-х лет, после чего обязаны либо оприходовать оборудование заплатив налог на прибыль либо дописать в контракте пункт о пролонгации сроков оплаты между сторонами и не платить дальше.
Дальше оборудование Вам не подошло и Вы вернули его поставщику в режиме "экспорт" на основании того-же контракта, но каким образом?
На безоплатной основе или как?
Если не на безоплатной основе, то у Вас возвратная ГТД попадает под валютный контроль как долг завода перед Вами как при обычном экспорте. И в 90 дней завод должен Вам денег.

все так. вернули по полной стоимости, как и ввезли, чтоб не было долга по этому инвойсу.
денег от нерезидента не будет. мы эту деталь вернулили чтоб не платить за нее

Подскажите в сложившейся ситуации:
Есть 3 контракта в разных валютах (евро, доллар и злотый) на импорт товара. По контрактах в евро и доллар-есть наша задолженность перед поставщиком-нерезидентом; а по злотому- переплата перед поставщиком - нерезидентом.
Можно ли провести взаимозачет между 3-мя контрактами в разных валютах (евро, доллар и злотый)????