Дожди и сильный ветер: в Украину идет осенняя непогода Определили ограничения в новых "красных зонах" - Степанов Умер раненый морской пехотинец, за жизнь которого три месяца боролись врачи Астрономы нашли быструю сверхгорячую нептуноподобную планету Безработица в Украине во время карантина выросла до 10% Как на самом деле появились украинские галушки В Украине планируют построить Национальное военное мемориальное кладбище Археологи нашли в Египте саркофаг, которому 2 600 лет Морозы в октябре и снег с "бабьим летом" в ноябре: синоптик предупредил о погодных аномалиях осенью Кубик Рубика весом два грамма представили в Японии
Головна порталу Дт-Кт
Головна ДКНовиниПублікації ДКПередплатаДовідникиБланки, формиКонсультаціїДокументи


Розширений пошук по форуму :: по порталу

Уступка права требования

Відправлено користувачем Oksigen 
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Подскажите пожалуйста, если предприятие А уступает право требования долга предприятию Б с последующим взаимозачётом по обоюдной задолженности не на числит ли налоговая на такую операцию НДС ?
Если речь о денежной задолженности, то НДС нет.
Вот как раз статья в ДтКт
[news.dtkt.ua]

Відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та дериватив.

Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови якщо боргові зобов'язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери.

В свою очередь в нашем варианте деньгами расчёта не будет, будет зачёт требований. Значит ндс ? Плюс если читать буквально пп. 196.1.1 то не є об'єктом оподаткування операції:
196.1.1. випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та іменних чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток, а також ювілейних і пам'ятних монет, які реалізуються для нумізматичних цілей та інших товарів/послуг, за які стягується окрема плата у вигляді фіксованої суми або відсотка;

если читать этот пункт так как он написан, то не является объектом ндс продажа кор прав за деньги либо в обмен на цб и другие кор права. А в нашем случае задолженность закрыта уступкой прав требований.


Еще раз: вы в договоре уступки прописываете сумму денежной компенсации, которую новый кредитор выплатит старому после получения долга от должника.

У старого кредитора, как я понимаю, есть уже денежная задолженность перед новым кредитором по каким-то другим операциям.

Поскольку задолженности однородные, вы делаете зачет взаимных требований.

Никакого НДС нет в природе.
Новый кредитор не выплатит старому никакой сумы, в том то и дело.
Смотрим позицию налоговой :
Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об'єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора за умови якщо боргові зобов'язання (вимоги) передаються в обмін на грошові кошти або цінні папери.
Долг зачтётся в погашение встречной задолженности нет никакого обмена на денежные средства.
Давайте в последний раз поясню, после чего можете начислять НДС, если вам так ужасно этого хочется (хотя даже налоговики этого не требуют!).

Речь не о деньгах в обязательном порядке. Уступка обычно и делается для того, чтоб потом закрыться зачетом.

Речь о том, прописана ли в договоре денежная выплата. (Кстати, если не прописана, то что? долг прощается? бесплатно? тогда и зачета не будет).

В случае уступки обычно картинка выглядит так: фирма А должна за товар/услуги фирме Б. Фирма Б уступает право требовать этот долг фирме С. В договоре пишется, что фирма С выплатит впоследствии деньги фирме Б по договору уступки. А т.к. фирма Б что-то должна фирме С (долг денежный), то они в итоге подписывают акт взаимозачета.

Никакого НДС здесь нет.
Доброго времени суток. Помогите разобраться с факторингом, а вернее сформировать проводки.
Моё предприятие в августе оказало услуги и в октябре с банком заключило договор на факторинг. У меня следующие проводки:
Дт. 361 Кт 703 - 667,0 оказ. услуги
Дт. 703 Кт 641 - 111,2начислены Обз. НДС
Дт903 Кт 23 - 450,0спис.себест.
Дт 703 Кт 791 - 555,8
Дт 791 Кт 903 - 450,0 сформир. фин.рез
Дт. 377 Кт 361 - 667,0 передано право банку
Дт. 311 Кт 377 - 634,0 получены средства от банка
Дт 949 Кт 684 - 2,6 начислена сума покрытия
Дт. 684 Кт 377 - 2,6 произведён зачет задолженности
Дт. 791 Кт 949 - 2,6 сформирован фин.рез.
Помигите запуталась с проводками(((((
По договору факторинга уступили долг за ценные бумаги с дисконтом.
Доход от продажи ценных бумаг 100 грн.
Убыток от продажи дебиторской задолженности 110 грн.Но на себестоимость ЦБ это не может влиять верно ? Следовательно убыток от операции по продаже задолженности не учитывается в результатах операций с ЦБ ?
ПОДСКАЖИТЕ пожалуйста. (ПЕРВІСНИЙ КРЕДИТОР) "БЕЗОПЛАТНО"! передає права вимоги (НОВОМУ КРЕДИТОРУ) до (БОРЖНИКА). Які проводки в 1с має зробити НОВИЙ КРЕДИТОР???? Спасибо
Документом коригування боргу
Доброго дня. Підкажіть, будь-ласка, було відвантаження товару за кордон. А зараз постачальник хоче продати борг покупця. Так як він не розрахувався за поставку товару. Якщо це можливо підкажіть як.Дякую.
Добрый день. У нас такая ситуация. Мы - кредитор (юрлицо на едином налоге), нам должен Боржник1, который заключил с нами трехсторонний договор про перевод долга на Боржник2. Оплата будет от Боржник2 на наш п/р, т.е. в денежной форме. Мы же не нарушаем п. 261.6 о неденежных расчетах? Т.к. есть компенсация долга в денежной форме. В ЗИРах написано, что нельзя такие договора заключать единщикам, но юристы говорят, что расчеты в денежной форме и мы ничего не нарушаем.
У кого какие мнения? Помогите пожалуйста.
Мне кажется что если очень-очень "притянуть за уши" то нарушаете, потому что задолженность Боржника1 будете списывать не закрывая её деньгами и сами на это соглашаетесь, подписывая трехсторонний договор. может именно поэтому такое разъяснение в зир и есть. а если рассмотреть вариант, когда подписан не трехсторонний договор, а двусторонний (между боржниками), а кредитора просто уведомили?
Если не планируете судиться с налоговой, то лучше такой договор не заключать и закрыться деньгами.
Аргумент - оплата деньгами на расчетный счет наш. Или есть разница кто платит? В ПКУ то конкретно ненаписано, просто что расчеты в наличной или безналичной денежной форме. Это ж и есть денежная безналичная форма. В ЗИРах больше идет консультация по поводу смены кредитора, т.е. передачи права нашего долга другому кредитору. А на счет смены должника налоговики не консультировали. По крайней мере я не нашла таких консультаций.

Вот, например, выдержка из инета:

Так, згідно зі ст. 528 ЦКУ виконання обов’язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог законодавства або суті зобов’язання не випливає обов’язок боржника виконати зобов’язання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

У розглядуваному ж випадку можна застосувати, наприклад, договір переведення боргу (ст. 520 ЦКУ), за яким здійснюється заміна боржника у зобов’язанні. При цьому кредитор (постачальник товару) залишається незмінним і сума сплати за отримані товари теж не змінюється.

Варто зазначити, що в роз’ясненні у ресурсі ЗІР ДФСУ згадано як положення ЦКУ щодо відступлення права вимоги, так і положення ЦКУ щодо переведення боргу. Але висновок зроблено лише стосовно “договору переуступки прав вимоги боргу”.

На нашу думку, договір переведення боргу цілком відповідатиме вимогам п. 291.6 ПКУ, оскільки в цьому випадку постачальник товарів діє в межах одного договору постачання: відповідно до цього договору він постачав товари та відповідно до нього ж (з урахуванням унесених змін) він отримує оплату грошовими коштами за відвантажені товари. Жодних порушень податкового законодавства з боку продавця – платника єдиного податку ми тут не бачимо.

Додатково можна зазначити, що ще одним варіантом вирішення цього питання є застосування договору поруки.

Відповідно до ст. 553 ЦКУ за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст. 554 ЦКУ). До поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора в цьому зобов’язанні (ст. 556 ЦКУ).

Тобто з метою зменшення ризиків виникнення спору з органами ДФС можна запропонувати продавцю – платнику єдиного податку для погашення грошового зобов’язання третьою особою обрати інші способи врегулювання договірних відносин, зокрема запропоновані вище договори заміни боржника або поруки.
Спорить с Вами не стану, аргументировать особо нечем) кроме интуиции)
в учете Вы как будете закрывать задолженность Боржника1? Вам же её проводками закрыть всё равно придется, верно? и вот тут по дебету будет явно не 31 (301) счет. вот недежная форма взаиморасчетов и выплывает
Список форумів Список тем Нова темаПопередня тема Наступна тема
Вибачте, тільки зареєстровані користувачі можуть писати в цьому форумі.

Авторизуватись



Повідомлення, розміщені на форумах ДК-порталу, відображають лише особисту позицію авторів повідомлень.
Адміністрація форумів не несе відповідальності за їх зміст.

© 2017 "Дебет-Кредит", український бухгалтерський портал, web_dk [ @ ] gc.com.ua





0.00061600000000001